Альбан Берг
Альбан Берг | |
---|---|
нім. Alban Berg | |
Ім'я при народженні | нім. Albano Maria Johannes Berg |
Народився | 9 лютого 1885[4][2][…] Відень, Австро-Угорщина[1] |
Помер | 24 грудня 1935[1][2][…] (50 років) Відень, Федеративна держава Австрія[1] ·сепсис[5] |
Поховання | Гітцінзький цвинтарd[6] |
Країна | Цислейтанія Австрія[7] |
Діяльність | композитор, піаніст, музикант, лібретист |
Галузь | музика[8] |
Alma mater | Віденський університет музики й виконавського мистецтва |
Вчителі | Арнольд Шенберґ |
Відомі учні | Fritz Heinrich Kleind, Hans Erich Aposteld, Теодор Адорно, Hanns Jelinekd, Ларс-Ерік Ларссон і Gottfried Kassowitzd |
Знання мов | німецька[2][9] |
Учасник | Перша світова війна |
Членство | Нова віденська школа |
Роки активності | 1907 — 1936[10] |
Жанр | опера і додекафонія |
Magnum opus | Three Pieces for Orchestrad, Воццек, Лулу і Концерт для скрипки з оркестром |
Брати, сестри | Smaragda Eger-Bergd |
У шлюбі з | Helene Bergd |
IMDb | ID 0007043 |
А́льбан Берґ (повне ім'я — Альбан-Марія-Йоганнес Берґ, Alban Maria Johannes Berg; 9 лютого 1885, Відень — 24 грудня 1935, Відень) — австрійський композитор, один з представників нової віденської школи.
Народився у міщанській сім'ї середнього достатку. Отримав типову для тієї епохи домашню музичну освіту. У 1904 році після закінчення (не без труднощів) середньої школи був прийнятий до Віденської консерваторії у клас композитора Арнольда Шенберґа, який у той час розпочав експериментувати в атональній музиці. Іншим відомим учнем Шенберґа, що навчався у той же період, був Антон Веберн. Творчості Берґа притаманне використання атональності й додекафонії, однак зустрічається й тональна або частково тональна музика, що має риси естетики пізнього романтизму.
Після закінчення навчання Берґ почав композиторську роботу, одночасно працюючи бухгалтером. У 1911 році одружився зі співачкою Геленою Наговскі. У 1915 році був призваний до військової служби, звідки був через рік звільнений через слабке здоров'я (хворів на астму). Служба в армії схилила його до написання опери «Воццек», за однойменною драмою Бюхнера. Успішна прем'єра опери відбулася у 1925 році. В 1919 році разом з Шенберґом заснував Музичне Товариство, метою якого було виконання творів сучасних композиторів-новаторів.
Серед найвідоміших композицій Альбана Берґа, поряд з операми Воццек і Лулу, — камерний концерт для фортепіано, скрипки i 13 духових інструментів (1925) та Лірична сюїта для струнного квартету (1926). У обох Берґ поєднав додекафонію і тональності.
Останнім твором Берґа став Скрипковий концерт «пам'яті Ангела», присвячений трагічно загиблій у 19-річному віці Манон Гропіус, доньці Альми Малер (вдови Ґустава Малера) i архітектора Вальтера Ґропіуса. Композитор встиг завершити у партитурі лише дві дії опери Лулу, останню третю дію реконструював за авторськими ескізами й завершив Фрідріх Церга.
- Сім ранніх пісень для голосу з оркестром (1905—1908; відредагував і оркестрував автор 1928 р.)
- Соната для фортепіано, тв. 1 (1907—1908)
- Чотири пісні (нім. Vier Lieder) для голосу і фортепіано, тв. 2 (1909—1910)
- Schlafen, schlafen (вірші Фрідріха Геббеля)
- Schlaffend trägt man mich (вірші Альфреда Момберта)
- Nun ich der Riesen Stärksten (вірші А. Момберта)
- Warm die Lüfte (вірші А. Момберта)
- Струнний квартет, тв. 3 (1910)
- П'ять пісень для сопрано та оркестру на тексти Петера Альтенберга, тв. 4 (1912)
- Seele, wie bist du schöner
- Sahst du nach dem Gewitterregen
- Über die Grenzen des All
- Nichts ist gekommen, Hier ist Friede
- Чотири п'єси (нім. Vier Stücke) для кларнета і фортепіано, тв. 5 (1913)
- Три п'єси (нім. Drei Stücke) для оркестру, тв. 6 (1914—1915)
- Präludium
- Reigen
- Marsch
- «Воццек» (нім. Wozzeck), тв. 7, опера (1917—1922) за однойменною драмою Г. Бюхнера (лібрето композитора)
- Три п'єси з опери «Воццек» для сопрано та оркестру (1924)
- Камерний концерт для фортепіано, скрипки та духових (1923—1925)
- Адажіо для скрипки, кларнета і фортепіано (опубл. в 1956; авторська обробка другої частини камерного концерту)
- Schliesse mir die Augen beide (Theodor Storm) для голосу і фортепіано (1925)
- Лірична сюїта (нім. Lyrische Suite) для струнного квартету (1925—1926)
- Три п'єси з ліричної сюїти (нім. Drei Sätze aus der lyrischen Suite) для струнного оркестру (1929)
- «Вино» (нім. Der Wein), концертна арія на вірші Шарля Бодлера (1929)
- Чотириголосний канон «Alban Berg an das Frankfurter Opernhaus» (1930)
- «Лулу» (нім. Lulu), опера (1929—1935, третій акт завершив Фрідріх Церга)
- «Лулу — сюїта» для сопрано та оркестру (1935)
- Концерт для скрипки та оркестру «Пам'яті ангела» (1935)
- ↑ а б в г Берг Альбан // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118509322 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ https://boydellandbrewer.com/blog/music/composers-and-their-accidental-deaths/
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ LIBRIS — Королівська бібліотека Швеції, 2012.
- ↑ Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ RKDartists
- ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
- B. Schaeffer, Klasycy dodekafonii (tomy 1–2), PWM, Kraków 1961–1964
- L. Rognoni, Wiedeńska szkoła muzyczna, PWM (seria Biblioteka Res Facta), Kraków 1978
- B.Schaeffer, «Kompozytorzy XX wieku» (tom 1), Wydawnictwo Literackie, Kraków 1990
- Берґ // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Альбан Берг — про атональність, асиметричі побудови і традиції Моцарта [Архівовано 8 липня 2017 у Wayback Machine.] (інтерв'ю з композитором)
- Огляд творчості
- Тексти пісень Берга
- Вільні ноти авторства Alban Berg на сайті International Music Score Library Project (IMSLP)
- Народились 9 лютого
- Народились 1885
- Уродженці Відня
- Померли 24 грудня
- Померли 1935
- Померли у Відні
- Поховані на Гітцінгському цвинтарі
- Випускники Віденської консерваторії
- Австрійські композитори
- Люди, на честь яких названо астероїд
- Композитори академічної музики XX століття
- Нова віденська школа
- Композитори додекафонії та серіалізму