Березнегуватський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Березнегуватський район
Coat of Arms of Bereznehuvatskiy Raion in Mykolaiv Oblast.png Прапор Березнегуватського району.gif
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Миколаївська область
Код КОАТУУ: 4821100000
Утворений: 1923
Населення: 20 328 (на 1.02.2016)
Площа: 1263 км²
Густота: 16.7 осіб/км²
Тел. код: +380-5168
Поштові індекси: 56200—56254
Населені пункти та ради
Районний центр: Березнегувате
Селищні ради: 1
Сільські ради: 14
Смт: 1
Села: 41
Селища: 2
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 56203, Миколаївська область, смт. Березнегувате, пл. Соборно-Миколаївська, 1, 9-12-63
Веб-сторінка: Березнегуватська РДА
Голова РДА: Дмитрів Владислав Мирославович
Голова ради: Богуш Раїса Олексіївна

Commons-logo.svg Березнегуватський район у Вікісховищі

Березнегува́тський райо́н знаходиться у південно-східній частині Миколаївської області, на межі з Херсонською областю, межує з Казанківським, Новобузьким, Баштанським та Снігурівським районами.

Загальні відомості[ред.ред. код]

Районний центр: Березнегувате. Площа району становить 126372 га (1,26 тис. км².), із них площа сільськогосподарських угідь — 114,2 тис. га. Населення району становить 21,7 тис.

Геополітичне положення району дуже вигідне. Районний центр — смт Березнегувате займає майже центральне положення на своїй території і практично рівновіддалений (90-100 км) від трьох індустріально і культурно розвинутих міст Півдня України — Миколаєва, Херсона і Кривого Рогу, загальна чисельність населення яких перевищує 1,5 млн чол.

По периметру території району на відстані 25-45 км від райцентру знаходиться 6 залізничних станцій — Снігурівка, Явкине, Новобузька, Біла Криниця та Калініндорф. Крім того, Березнегувате має свою власну залізничну станцію.

На сьогоднішній день в районі налічується 43 населених пункти, включаючи районний центр — смт Березнегувате, які підпорядковані 15 місцевим радам (14 сільським та 1 селищній).

Природні ресурси[ред.ред. код]

Лісовий фонд ледь перевищує 7 тис. га. Територією району протікає дві річки — Інгулець (притока Дніпра) та Висунь (притока Інгульця). Річка Добра — пересихаюча.

Клімат[ред.ред. код]

Клімат помірно-континентальний, ґрунти в переважній більшості — південні чорноземи. До 20 % земель району різного ступеня еродовані.

Населення[ред.ред. код]

Населення району станом на 2015 рік налічувало 20 602 осіб, з них міського — 7 788 (власне Березнегувате), сільського — 12 814 осіб[1].

За переписом 2001 року розподіл мешканців району за рідною мовою був наступним[2]:

Соціальна сфера[ред.ред. код]

У районі налічується 469,7 км доріг, в тому числі з твердим покриттям — 140,9 км.

На території Березнегуватського району працюють відділення «Приват Банку», «Райффазенбанку Аваль», «Ощадного банку України».

Структура закладів культури складається з 22 клубних та 16 бібліотечних закладів, дитячого початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу, районного народного історичного музею.

У смт Березнегувате функціонує районний стадіон «Колос» на 350 посадкових місць. На території Березнегуватського району знаходяться декілька природних урочищ «Мурахівська балка», «Висунське», «Пришибське», «Яковлівське» та «Біла криниця». На території соснового урочища Біла Криниця знаходиться районна дитяча оздоровча база відпочинку ім. Башкірова, яка була заснована у 1988 році.

Об'єктами туристичного інтересу є:

  • Свято-Воскресенська церква в смт Березнегуватому.
  • Покровська церква в с. Висунську.
  • Церква святого Миколи Чудотворця вперше згадується у 1801 році.

Історія[ред.ред. код]

Історія степового Причорномор'я багата, своєрідна, насичена подіями. Цей край давно заселений. Археологічні розкопки свідчать, що ще 15 тисяч років тому тут жили люди.

З кінця XVII століття господарчий розвиток краю пов'язаний з утворенням Запорізької Січі. Запорізькі й прибузькі козаки, незважаючи на численні небезпеки, уперто просувалися до моря, утворюючи острівці хліборобської культури. Степ, на який з півночі тиснула багата хліборобська культура, був просто приречений з'єднатися з морем. Це і відбулося в результаті російсько-турецьких воєн.

Подальша історія краю пов'язана з виходом Росії до Чорного моря і освоєнням причорноморських степів. Офіційна історія заселення нашого краю бере початок з 1783 року, коли внаслідок двох успішних російсько-турецьких війн до складу Російської імперії увійшли південноукраїнські землі та Крим.

З найстаріших будівель XIX ст. дійшли діючий храм Святого Воскресіння Христового в Березнегуватому, побудований в 1868 р.; храм Покрови Богородиці в с. Висунськ, збудований в 1866 р.; недіюча церква Святого Миколи Чудотворця 1895 р. в с. Новосевастополь.

Десь близько 200 років налічує будівля синагоги в Березнегуватому. З найстаріших виробничо-адміністративних об'єктів, що зводилися у XIX — на початку XX ст., у Березнегуватому є три приміщення комплексу Нагартавської лікарні, збудованої у 1898—1899 рр. (у комплексі було всього 8 приміщень), приміщення арештного дому (найстаріше приміщення техучилища), приміщення церковно-приходської школи (майстерня біля кладовища), приміщення кредитного банку (приміщення редакції і друкарні), приміщення селянського банку (приміщення районного музею), приміщення заїжджого двору Висоцького (Будинок дитячої творчості), приміщення будинку С. Т. Заїкіна (приміщення старої пошти), приміщення ветстанції. В селі Сергіївка добре збереглося приміщення будинку поміщика Бредихіна (одне з приміщень Сергіївської ЗОШ І-ІІІ ст.). Біля села Пришиб збереглися залишки будівель та артезіанської свердловини пивзаводу поміщика Висоцького.

Історія Березнегуватського району бере свій початок з 1923 року, коли було проведено новий адміністративно-територіальний поділ. Замість старої системи губернії-повіту-волость введена нова — губернія-округ-район. Згідно з Постановою ВУЦВК 7 березня 1923 року Одеська губернія була розділена на Одеський, Миколаївський, Херсонський, Балтський, Первомайський і Єлисаветградський округи. До складу Миколаївського округу входило 8 районів, серед яких був і Березнегуватський район. За час існування Миколаївського округу в його складі проходило ряд змін.

Постановою ВУЦВК і Радою Народних Комісарів УРСР від 2 вересня 1930 року «Про ліквідацію округів і перехід на двоступеневу систему управління» на території України були ліквідовані округи і створені 503 самостійні одиниці. Березнегуватський район ввійшов до складу Миколаївської області на підставі Постанови ЦВК СРСР 23 вересня 1937 року.

3 березня 1988 року Білоусівську сільську раду передано до складу Великоолександрівського району Херсонської області з Березнегуватського району[3].

Пам'ятки[ред.ред. код]

В районі на обліку перебуває 7 пам'яток архітектури, 36 — історії та 2 — монументального мистецтва (обидві — пам'ятники В. І. Леніну).

Політика[ред.ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Березнегуватського району були створені 33 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 54,17 % (проголосували 8 505 із 17 500 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 40,39 % (3 435 виборців); Сергій Тігіпко — 12,24 % (1 041 виборців), Юлія Тимошенко — 12,03 % (1 023 виборців), Олег Ляшко — 9,79 % (833 виборців), Михайло Добкін — 5,56 % (473 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,81 %.[4]

Примітки[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Новобузький район Казанківський район Херсонська область
(Архангельський район)
Баштанський район Gray compass rose.svg Херсонська область
(Великоолександрівський район)
Снігурівський район Херсонська область
(Великоолександрівський район)