Березнегуватський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Березнегуватський район
адміністративно-територіальна одиниця
Coat of Arms of Bereznehuvatskiy Raion in Mykolaiv Oblast.png Прапор Березнегуватського району.gif
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті регіону
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область: Миколаївська область
Код КОАТУУ: 4821100000
Утворений: 1923
Ліквідований: 19.07.2020[1]
Населення: 20 328 (на 1.02.2016)
Площа: 1263 км²
Густота: 16.7 осіб/км²
Тел. код: +380-5168
Поштові індекси: 56200—56254
Населені пункти та ради
Районний центр: Березнегувате
Селищні ради: 1
Сільські ради: 14
Смт: 1
Села: 41
Селища: 2
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Голова ради: Богуш Раїса Олексіївна
Голова РДА: Дмитрів Владислав Мирославович[2]
Вебсторінка: Березнегуватська РДА
Адреса: 56203, Миколаївська область, смт. Березнегувате, пл. Соборно-Миколаївська, 1, 9-12-63
Мапа

Commons-logo.svg Березнегуватський район у Вікісховищі

Березнегува́тський райо́н знаходився у південно-східній частині Миколаївської області, на межі з Херсонською областю, межував з Казанківським, Новобузьким, Баштанським та Снігурівським районами. 19 липня 2020 року район було ліквідовано внаслідок адміністративно-територіальної реформи[1].

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Районний центр: Березнегувате. Площа району становить 126372 га (1,26 тис. км².), із них площа сільськогосподарських угідь — 114,2 тис. га. Населення району становить 21,7 тис.

Геополітичне положення району дуже вигідне. Районний центр — смт Березнегувате займає майже центральне положення на своїй території і практично рівновіддалений (90-100 км) від трьох індустріально і культурно розвинутих міст Півдня України — Миколаєва, Херсона і Кривого Рогу, загальна чисельність населення яких перевищує 1,5 млн чол.

По периметру території району на відстані 25-45 км від райцентру знаходиться 6 залізничних станцій — Снігурівка, Явкине, Новобузька, Біла Криниця та Калініндорф. Крім того, Березнегувате має свою власну залізничну станцію.

На сьогоднішній день в районі налічується 43 населених пункти, включаючи районний центр — смт Березнегувате, які підпорядковані 15 місцевим радам (14 сільським та 1 селищній).

Природні ресурси[ред. | ред. код]

Лісовий фонд ледь перевищує 7 тис. га. Територією району протікає дві річки — Інгулець (притока Дніпра) та Висунь (притока Інгульця). Річка Добра — пересихаюча.

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат помірно-континентальний, ґрунти в переважній більшості — південні чорноземи. До 20 % земель району різного ступеня еродовані.

Населення[ред. | ред. код]

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[3]
Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 10 853 2320 1625 3386 2530 959 33
Жінки 12 302 2253 1497 3373 2945 2040 194


За переписом 2001 року розподіл мешканців району за рідною мовою був наступним[4]:

Населення району станом на 2015 рік налічувало 20 602 осіб, з них міського — 7 788 (власне Березнегувате), сільського — 12 814 осіб[5].

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

У районі налічується 469,7 км доріг, в тому числі з твердим покриттям — 140,9 км.

На території Березнегуватського району працюють відділення «Приват Банку», «Райффазенбанку Аваль», «Ощадного банку України».

Структура закладів культури складається з 22 клубних та 16 бібліотечних закладів, дитячого початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу, районного народного історичного музею.

У смт Березнегувате функціонує районний стадіон «Колос» на 350 посадкових місць. На території Березнегуватського району знаходяться декілька природних урочищ «Мурахівська балка», «Висунське», «Пришибське», «Яковлівське» та «Біла криниця». На території соснового урочища Біла Криниця знаходиться районна дитяча оздоровча база відпочинку ім. Башкірова, яка була заснована у 1988 році.

Об'єктами туристичного інтересу є:

  • Свято-Воскресенська церква в смт Березнегуватому.
  • Покровська церква в с. Висунську.
  • Церква святого Миколи Чудотворця вперше згадується у 1801 році.

Історія[ред. | ред. код]

Історія Березнегуватського району бере свій початок з 1923 року, коли було проведено новий адміністративно-територіальний поділ. Замість старої системи губернії-повіту-волость введена нова — губернія-округ-район. Згідно з Постановою ВУЦВК 7 березня 1923 року Одеська губернія була розділена на Одеську, Миколаївську, Херсонську, Балтську, Першомайську і Єлисаветградську округи. До складу Миколаївської округи входило 8 районів, серед яких був і Березнегуватський район. За час існування Миколаївської округи в його складі проходило ряд змін.

Постановою ВУЦВК і Радою Народних Комісарів УРСР від 2 вересня 1930 року «Про ліквідацію округів і перехід на двоступеневу систему управління» на території України були ліквідовані округи і створені 503 самостійні одиниці. Березнегуватський район ввійшов до складу Миколаївської області на підставі Постанови ЦВК СРСР 23 вересня 1937 року.

3 березня 1988 року Білоусівську сільську раду передано до складу Великоолександрівського району Херсонської області з Березнегуватського району[6].

19 липня 2020 року район було ліквідовано внаслідок адміністративно-територіальної реформи[7].

Адміністративно-територіальний устрій[ред. | ред. код]

У 2013 році з обліку було знято три села:

Пам'ятки[ред. | ред. код]

В районі на обліку перебуває 7 пам'яток архітектури, 36 — історії та 2 — монументального мистецтва (обидві — пам'ятники В. І. Леніну).

Політика[ред. | ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Березнегуватського району були створені 33 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 54,17 % (проголосували 8 505 із 17 500 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 40,39 % (3 435 виборців); Сергій Тігіпко — 12,24 % (1 041 виборців), Юлія Тимошенко — 12,03 % (1 023 виборців), Олег Ляшко — 9,79 % (833 виборців), Михайло Добкін — 5,56 % (473 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,81 %.[8]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Постанова ВРУ «Про утворення та ліквідацію районів» № 807-ІХ // Голос України : газета Верховної Ради. — 2020. — 18 липня. — Дата звернення: 19.07.2020. — Цитата: «3. Ліквідувати: ... 14) у Миколаївській області: Арбузинський, Баштанський, Березанський, Березнегуватський, Братський, Веселинівський, Вітовський, Вознесенський, Врадіївський, Доманівський, Єланецький, Казанківський, Кривоозерський, Миколаївський, Новобузький, Новоодеський, Очаківський, Первомайський, Снігурівський райони».
  2. Розпорядження Президента України від 5 листопада 2019 року № 369/2019-рп «Про призначення В.Дмитріва головою Березнегуватської районної державної адміністрації Миколаївської області»
  3. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Миколаївська область (осіб) - Регіон, 5 рiчнi вiковi групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком…2001] (uk). Державна служба статистики України. 
  4. Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць
  5. ЧИСЕЛЬНІСТЬ НАЯВНОГО НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ на 1 січня 2015 року
  6. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 03.03.1988 № 5513-XI «Про передачу Білоусівської сільради Березнегуватського району Миколаївської області до складу Херсонської…»
  7. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  8. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 2018-02-27. Процитовано 2016-04-03. 


Література[ред. | ред. код]

  • Пам'ятки археології Березнегуватського району : [Миколаїв. обл.] : каталог-довідник / В. Б. Гребенников, С. М. Яценко. — Миколаїв : Іліон, 2017. — 74, [1] с. : іл. ; 21 см. — Бібліогр.: с. 56—57 (24 назв). — 200 пр. — ISBN 978-617-534-406-4


Новобузький район Казанківський район Херсонська область
(Архангельський район)
Баштанський район Gray compass rose.svg Херсонська область
(Великоолександрівський район)
Снігурівський район Херсонська область
(Великоолександрівський район)