Бойченко Олександр Максимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Максимович Бойченко
Бойченко О. М..jpg
Народився 22 листопада 1903(1903-11-22)
Київ
Помер 30 травня 1950(1950-05-30) (46 років)
Київ
Поховання
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Ukranian State.svg УНР
СРСР СРСР
Національність українець
Діяльність письменник
Членство Центральний виконавчий комітет СРСР
Партія КПРС
Нагороди
Орден Трудового Червоного Прапора Орден «Знак Пошани»
Премії Республіканська комсомольська премія ім. М. Островського (1966, посмертно)

Бо́йченко Олекса́ндр Макси́мович (22 листопада 1903, Київ — 30 травня 1950, Київ) — український письменник і комуністичний діяч.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 22 листопада 1903 в Києві в сім'ї працівника-залізничника. Закінчив двокласне, а потім вище початкове училище, працював на залізниці.

З 1920 — член комсомолу, з 1923 — член ВКП(б). Активний діяч комсомолу — секретар райкому, Київського окружкому.

У 19301932 — генеральний секретар ЦК ЛКСМУ. Обирався членом бюро ЦК ВЛКСМ, членом ЦК і кандидатом у члени Оргбюро ЦК КП(б)У. На XVI з'їзді ВКП(б) був обраний членом ЦК ВКП(б). Обирався також членом ВУЦВК та членом ЦВК СРСР.

Останні десять років життя був прикутий тяжкою хворобою до ліжка, працював над повістю «Молодість», яка нині перекладена багатьма мовами світу. За цією повістю створена п'єса «Кров'ю серця»

Помер 30 травня 1950 в Києві. Похований на Байковому кладовищі (надгробний пам'ятник — бронза, граніт; скульптор Галина Кальченко; встановлений у 1969)[1].

Родина[ред. | ред. код]

Валерій Лобановський — племінник (син сестри) Олександра Бойченка[2],[3].

Пам'ять[ред. | ред. код]

На будинку в Києві по вул. Михайла Грушевського, 9, де мешкав Олександр Бойченко, встановлено меморіальну дошку.

Ім’ям О. Бойченка в 1964 в Києві названо вулицю.

У 1973 встановлено пам’ятник на території гімназії ім. О. Бойченка.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]