Борна кислота
Борна кислота | |
---|---|
![]() Структурна формула
| |
![]() | |
![]() Кристали борної кислоти
| |
Назва за IUPAC | Борна кислота |
Ідентифікатори | |
Номер CAS | 10043-35-3 |
PubChem | 7628 |
Номер EINECS | 233-139-2 |
DrugBank | 11326 |
KEGG | D01089 |
ChEBI | 33118 |
RTECS | ED4550000 |
Код ATC | S02AA03 і D08AD |
SMILES | B(O)(O)O |
InChI | 1/BH3O3/c2-1(3)4/h2-4H |
Номер Гмеліна | 1585 |
Властивості | |
Молекулярна формула | H3BO3 |
Молярна маса | 61,83 г/моль |
Зовнішній вигляд | Біла кристалічна речовина |
Густина | 1,435 г/см3 |
Тпл | 170,9 °C |
Ткип | 300 °C |
Розчинність (вода) | 2,52 г/100 мл (0 °C) 4,72 г/100 мл (20 °C) 5,7 г/100 мл (25 °C) 19,10 г/100 мл (80 °C) 27,53 г/100 мл (100 °C) |
Кислотність (pKa) | 9,24 |
Структура | |
Геометрія | Рівносторонній трикутник |
Небезпеки | |
ЛД50 | 2660 мг/кг, орально (криса) |
Класифікація ЄС | ![]() |
R-фрази | R60 R61 |
S-фрази | S53 S45 |
NFPA 704 | |
Температура спалаху | не запалюється |
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
Інструкція з використання шаблону | |
Примітки картки |
Бо́рна кислота́ (о́ртобо́рна, о́ртобора́тна, бора́тна кислота́) Н3ВО3, B(OH)3 — це слабка неорганічна кислота. Білі кристали малорозчинні у воді при кімнатній температурі і значно більше розчинні у гарячій воді. При нагріванні борна кислота втрачає воду, утворюючи спочатку метаборну кислоту (НВО2), потім тетраборну (Н2В4О7) і, нарешті, оксид бору (В2О3); при розчиненні у воді з цих сполук знову утворюється борна кислота. У природі борна кислота трапляється у вигляді мінералу — сасоліну.
Поширення у природі[ред. | ред. код]
На незв'язану кислоту можна натрапити в деяких вулканічних місцевостях таких, як Тоскана, Ліпарські острови і Невада. Її також можна виявити в складі багатьох мінералів (бура, борацит і колеманіт). Наявність борної кислоти та її солей знайдено в морській воді. Вона також є в рослинах і майже у всіх овочах (яблука, сливи, груші і т.д.).
Отримання[ред. | ред. код]
Борна кислота була вперше виготовлена Вільгельмом Гомбергом (1652–1715) з бури, під дією неорганічних кислот, і він назвав її sal sedativum Hombergi («заспокійлива сіль Хомберга»).
- Na2B4O7·10H2O + 2 HCl → 4 B(OH)3 (або H3BO3) + 2 NaCl + 5 H2O
Застосування[ред. | ред. код]
Борну кислоту широко використовують в медицині як слабкий антисептичний засіб: у вигляді 1—2%-вого водного розчину — для промивання ран та слизових оболонок статевих органів; у порошку — для лікування носа й вуха; у спиртових розчинах і мазях — для лікування шкіри. Крім того, борну кислоту застосовують для дублення шкіри, у виробництві скла, виготовленні деяких фарб та емалей. Також кислоту в порошку часто (особливо в студентських гуртожитках) використовують в суміші з жовтками з двох зварених вкруту яєць з метою травлі тарганів, хоча є й рецепт суміші кислоти з сирим жовтком.
Використання в ядерних реакторах[ред. | ред. код]
Борну кислоту у вигляді водного розчину використовують у ядерних реакторах з водою під тиском (водно-водяні реактори). У цьому типі реакторів водний розчин борної кислоти використовують, як поглинач нейтронів внаслідок вмісту у кислоті елементу Бору. У природі елемент бор має два ізотопи — В10 (20% вмісту) та В11 (80% вмісту). Для поглинання нейтронів потрібен високий абсорбційний коефіцієнт і тому, як поглинач нейтронів краше використовувати ізотоп В10 для управління ядерною реакцією та її потужністю у реакторі. При цьому проходять наступні ядерні перетворення (реакції):
Джерела[ред. | ред. код]
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. (С.?)
Література[ред. | ред. код]
- Фармацевтична хімія : [арх. 11 березня 2021] : підручник / ред. П. О. Безуглий. — Вінниця : Нова Книга, 2008. — 560 с. — ISBN 978-966-382-113-9. (С.100-102)
- Фармакологія: підручник (ВНЗ І—ІІІ р. а.) / І.В. Нековаль, Т.В. Казанюк. — 7-е вид., переробл. і допов. — «Медицина», 2016 — 552 с. ISBN 978-617-505-507-6 (С.?)
Посилання[ред. | ред. код]
- КИСЛОТА БОРНА [Архівовано 9 червня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія
![]() |
Це незавершена стаття про неорганічну сполуку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |