Бромгексин
 | |
|---|---|
Бромгексин
| |
| Систематизована назва за IUPAC | |
| 2,4-dibromo-6-{[cyclohexyl(methyl)amino]methyl}aniline | |
| Класифікація | |
| ATC-код | R05 |
| PubChem | |
| CAS | 3572-43-8 |
| DrugBank | |
| Хімічна структура | |
| Формула | C14H20Br2N2 |
| Мол. маса | 376,13 г/моль |
| Фармакокінетика | |
| Біодоступність | 25% (перор.) |
| Метаболізм | Печінка |
| Період напіввиведення | 15 год. (кінцевий) |
| Екскреція | Нирки |
| Реєстрація лікарського засобу в Україні | |
| Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата | БРОМГЕКСИН 8 КРАПЛІ, «Кревель Мойзельбах ГмбХ»,Німеччина UA/12756/01/01 22.02.2013-22/02/2018 БРОМГЕКСИН-ДАРНИЦЯ, ЗАТ«Фармацевтична фірма «Дарниця»,Україна UA/5902/01/01 25.01.2012-25.01.2017 БРОМГЕКСИН 4 БЕРЛІН-ХЕМІ, «БЕРЛІН-ХЕМІ АГ»(«Менаріні груп»),Німеччина UA/9663/02/01 19.01.2011-19.01.2016 [1] |
Бромгексин (англ. Bromhexine, лат. bromhexinum) — синтетичний препарат, що є по хімічній структурі заміщеним бензиламіном, та належить до групи муколітичних і відхаркувальних препаратів, що застосовується перорально, парентерально[2][3] та інгаляційно.[4][5] Бромгексин синтезовано на основі дослідження алкалоїду рослини Adhatoda vasica вазицину[6], який давно застосовувався жителями країн Азії як відхаркувальний засіб.[7] Уперше бромгексин отримано в лабораторії німецької компанії «Boehringer Ingelheim» та схвалений до застосування у 1963 році під торговельною назвою «Бісольвон».[8] Після дослідження бромгексину виявлено, що його метаболіт — амброксол має вищу активність, ніж сам бромгексин. Після встановлення цього факту амброксол був також синтезований як самостійний лікарський препарат у лабораторії компанії «Boehringer Ingelheim»[9][10], і ці два препарати застосовуються дотепер в клінічній практиці.
Бромгексин — синтетичний препарат, що є по хімічній структурі заміщеним бензиламіном, та належить до групи муколітиків та відхаркувальних препаратів. Механізм дії препарату полягає у деполімеризації та руйнуванні кислих мукополісахаридів бронхіального секрету; посиленням секреції глікопротеїнів, що мають у складі нейтральні мукополісахариди; активації руху війок миготливого епітелію дихальної системи; шляхом безпосереднього впливу на ІІ тип пневмоцитів у альвеолах та на клітини бронхіол[7] сприяє стимуляції виділення легеневого сурфактанту.[2][5] Усі ці ефекти призводять до полегшення відходження мокротиння без суттєвого збільшення його кількості та зменшення кашлю.[2] Бромгексин має здатність стимулювати місцевий імунітет шляхом підвищення активності макрофагів та підвищенню концентрації IgA.[3] При застосуванні препарату спостерігається підвищення концентрації в легеневій тканині бета-лактамних антибіотиків, макролідів, доксицикліну та сульфаніламідних препаратів[7] без зменшення концентрації антибіотиків у крові. Клінічна ефективність бромгексину при пероральному прийомі найчастіше досягається від 4—6 доби від початку застосування препарату.[3][11] Слід зазначити, що у 2007 році при проведенні клінічних досліджень по ефективності застосування бромгексину та інших муколітиків не було виявлено достатнього клінічного підтвердження ефективності цих препаратів при лікуванні кашлю, що є симптомом пневмонії.[12] Однією з переваг бромгексину є можливість призначення препарату в різних лікарських формах та методах застосування — перорально, парентерально (внутрішньовенно або внутрішньом'язово)[3] та інгаляційно.[5]
Бромгексин добре всмоктується та розподіляється в організмі після перорального застосування, але біодоступність препарату складає 25 % у зв'язку з ефектом першого проходження через печінку.[3] Після проходження через печінку більшість препарату метаболізується до активної похідної — амброксолу.[7][5] Бромгексин добре зв'язується з білками плазми крові. Максимальна концнтрація в крові досягається протягом 0,5—1 години після прийому препарату. Бромгексин добре розподіляється в організмі. Препарат проходить через гематоенцефалічний бар'єр, через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко. Метаболізується бромгексин у печінці з утворенням як активних, так і неактивних метаболітів. Виводиться препарат із організму нирками переважно у вигляді метаболітів. Період напіввиведення бромгексину із плазми крові складає 1 годину, термінальний період напіввиведення становить 15 годин у зв'язку з повільною зворотною дифузією із тканин організму. Період напіввиведення препарату при печінковій та нирковій недостатності, при тривалому застосуванні бромгексину може спостерігатися його кумуляція в організмі.
Бромгексин застосовується при гострих та хронічних захворюваннях дихальної системи як у дорослих, так і дітей, що пов'язані з порушеннями бронхіальної секреції — гострий та хронічний бронхіт, бронхоектатична хвороба, трахеїти, пневмоконіоз, пневмонії, бронхіальна астма, туберкульоз легень; для посилення виділення рентгеноконтрастних препаратів після бронхографії; для профілактики та лікування ускладнень дихальної системи після проведення операцій.[2]
При застосуванні бромгексину можуть спостерігатися наступні побічні ефекти[13][2]:
- Алергічні реакції — нечасто (0,1—1 %) еритема шкіри, висипання на шкірі, свербіж шкіри, кропив'янка, гарячка; дуже рідко (менше 0,01 %) набряк Квінке, синдром Стівенса-Джонсона та анафілактичні реакції.
- З боку травної системи — при тривалому прийомі диспептичні явища, нудота, блювання, діарея; дуже рідко (менше 0,01 %) загострення виразкової хвороби, підвищення активності амінотрансфераз у крові.
- З боку нервової системи — нечасто (0,1—1 %) головний біль, запаморочення.
- З боку дихальної системи — нечасто (0,1—1 %) диспное, риніт, бронхоспазм, посилення кашлю.
Бромгексин протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, у І триместрі вагітності, дітям до 3 років[2], при загостенні виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки та станах, при яких спостерігається легенева кровотеча.[5] З обережністю застосовують препарат при захворюваннях дихальної системи, що супроводжуються надмірним скопиченням мокротиння у бронхах, печінковій або нирковій недостатності і годуванні грудьми.
Бромгексин випускається у вигляді таблеток по 0,004 та 0,008 г; драже по 0,004; 0,008 та 0,012 г; 0,08 % сиропу для прийому всередину по 50, 60, 100, 120, 125 та 250 мл; 0,16 % сиропу по 100 і 250 мл; 0,2 % сиропу по 60 мл; розчину для перорального застосування (крапель) у флаконах по 60, 100 і 150 мл 0,08 % розчину; 0,2 % розчину по 60 мл та 1,2 % розчину по 30 і 50 мл у флаконах; 0,16 % мікстури по 30, 50, 60 і 100 мл у флаконі; 0,2 % мікстури по 60 і 100 мл; 0,08 % еліксиру у флаконах по 60, 100 і 120 мл; 0,2 % розчину для прийому всередину та інгаляцій у флаконах по 100 мл; 0,2 % розчину для ін'єкцій в ампулах по 2 мл.[4] Бромгексин разом із гвайфенезином, сальбутамолом та ментолом входить до складу комбінованого препарату «Аскорил експекторант».[14], а з гвайфенезином та сальбутамолом до складу препарату «Аскорил».[15] Бромгексин разом із сальбутамолом та фенілефрином входять до складу комбінованого препарату «Інстаріл експекторант».[16] Бромгексин із сальбутамолом входять до складу комбінованого препарату «Сальмодил».[17]
Бромгексин застосовується у ветеринарії для лікування захворювань дихальної системи у котів, собак, дрібних ссавців, птахів та декоративних плазунів. Для ветеринарного використання бромгексин випускається в ампулах із вмістом бромгексину 2 або 4 мг/мл; таблеток і драже по 0,004 та 0,008 г; сиропу та мікстури із вмістом бромгексину 4 мг на 5 мл препарату.[18]
- ↑ Державний реєстр лікарських засобів України. Архів оригіналу за 9 січня 2016. Процитовано 25 березня 2015.
- ↑ а б в г д е http://compendium.com.ua/akt/66/3266/bromhexinum [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б в г д http://www.rmj.ru/articles_4475.htm [Архівовано 20 березня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б " "Бромгексин в Справочнике Машковского".[недоступне посилання з червня 2019](рос.)
- ↑ а б в г д http://xrumer.rmj.ru/articles_4457.htm [Архівовано 4 жовтня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ http://www.apteka.ua/article/2714 [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б в г http://www.rlsnet.ru/fg_index_id_38.htm [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ http://www.boehringer-ingelheim.com/mena/segments/consumer_healthcare/bisolvon.html [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ http://www.lasolvan.ru/faq_more/faq/products_ingredients.html [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ http://www.boehringer-ingelheim.ru/corporate_profile/organisation.html [Архівовано 3 квітня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ http://www.antibiotic.ru/cmac/2001_3_2/148_text.htm [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ http://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1002/14651858.CD006088.pub4/abstract [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ http://www.vidal.ru/drugs/molecule/137 [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ http://compendium.com.ua/info/167560//askoril-ekspektorant [Архівовано 22 березня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ https://health.mail.ru/drug/ascoril/ [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Інстаріл Експекторант [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] — база нормативно-директивних документів МОЗ України
- ↑ Салмодил [Архівовано 10 жовтня 2018 у Wayback Machine.] — база нормативно-директивних документів МОЗ України
- ↑ http://www.812vet.com/spravka/lekarstva/preparaty/bromgeksin.html [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- БРОМГЕКСИНУ ГІДРОХЛОРИД [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Бромгексин (крап.) на сайті mozdocs.kiev.ua
- Бромгексин (таб.) на сайті mozdocs.kiev.ua [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Бромгексин на сайті rlsnet.ru [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.](рос.)