Будинок престарілих

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Будинок літніх людей — будинок для осіб похилого віку, державна або приватна організація, де літнім людям, що втратили іншу можливість підтримки, чи потребуючих цілодобовий догляд, надається притулок і належний медичний нагляд.

Основні параметри[ред. | ред. код]

У таких будинках люди похилого віку звільняються від необхідності готувати собі їжу і робити прибирання в своїй оселі. Старі люди можуть разом проводити час за грою в настільні ігри (або навіть у комп'ютерні ігри), за бесідами, прогулянками і переглядом телевізору.

Різновиди[ред. | ред. код]

Будинки літніх людей поширені переважно в державах, де переважаючим типом родини є нуклеарна сім'я, і де дорослі особи представники різних поколінь живуть окремо. Прикладом таких країн і держав є США, Північна Європа й Західна Європа, Японія. В інших державах старі люди часто живуть разом з дорослими дітьми або іншими близькими родичами.

Якість послуг у даних установах сильно варіюється: будинок для літніх людей може бути безкоштовним, фінансованим державою, або платним, причому як з орендною платою, так і з одноразовим платежем, що дає право власності на частину будинку.

Є такий тип будинків і в Україні в кожному регіоні[1][2].

Див. також[ред. | ред. код]


Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]