Будинок престарілих

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Будинок пристарілих — будинок для осіб похилого віку, державна або приватна організація, де пристарілим людям, що втратили іншу можливість підтримки, чи нужденним в цілодобовому наглядові, надається притулок і належний медичний догляд.

У таких будинках люди похилого віку звільняються від необхідності готувати собі їжу і робити прибирання в своїй оселі. Старі люди можуть разом проводити час за грою в настільні ігри (або навіть у комп'ютерні ігри), за бесідами, прогулянками і переглядом телевізору.

Будинки пристарілих поширені переважно в державах, де переважаючим типом родини є нуклеарна сім'я, і де дорослі особи представники різних поколінь живуть окремо. Прикладом таких країн і держав є США, Північна Європа й Західна Європа, Японія. В інших державах старі люди часто живуть разом з дорослими дітьми або іншими близькими родичами.

Якість послуг у даних установах сильно варіюється: будинок для пристарілих може бути безкоштовним, забезпечуваним державою, або платним, причому як з орендною платою, так і з одноразовим платежем, що дає право власності на частину будинку.

Є такий тип будинків і в Україні[1][2].


Соціологія Це незавершена стаття з соціології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Право Це незавершена стаття з права.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]