Безсмертя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Джуліо Романо (1492—1546). Алегорія Безсмертя, близько 1540

Безсмертя (англ. immortality) — термін, яким окреслюється властивість живої істоти або певного явища жити-існувати вічно. Іншими словами — це здатність жити постійно, тобто повне виключення смерті як явища.


Трактування терміну[ред.ред. код]

Безсмертя згадується в багатьох релігіях (наприклад у християнстві, буддизмі, юдаїзмі) у двох ракурсах — або як найбільша нагорода за достойне життя, або вічне покарання за невиконання норм, встановлених певною ідеєю або Богом (наприклад у християнстві — рай та пекло).

Перші спроби осмислення[ред.ред. код]

Епос про Гільгамеша, що є одним з перших літературних творів, датованих 22-м століттям до н. е., розповідає про прагнення героя стати безсмертним.[1]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Джоел Гарро (October 31, 2007). The Invincible Man. The Washington Post: C01. 

Джерела[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]