Перейти до вмісту

Безсмертя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Джуліо Романо (1492—1546). Алегорія Безсмертя, близько 1540

Безсме́ртя (англ. immortality) — термін, яким окреслюється властивість живої істоти або певного явища жити-існувати вічно. Іншими словами — це здатність жити безмежно, без смерті як явища.

Від грецького слова, що означає «безсмертя» (грец. αθανασία) походить українське ім'я Атанасій, Панас.

Трактування терміну

[ред. | ред. код]

Безсмертя згадується в багатьох релігіях (наприклад у християнстві, буддизмі, юдаїзмі) у двох ракурсах — або як найбільша нагорода за достойне життя, або вічне покарання за невиконання норм, встановлених певною ідеєю або Богом (наприклад у християнстві — рай та пекло).

Перші спроби осмислення

[ред. | ред. код]

Епос про Гільгамеша, що є одним з перших літературних творів, датованих 22-м століттям до н. е., розповідає про прагнення героя стати безсмертним.[1]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Джоел Гарро (31 жовтня 2007). The Invincible Man. The Washington Post: C01. Архів оригіналу за 10 вересня 2013. Процитовано 1 липня 2014.

Джерела

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]