Буклет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Буклет:

  • видання у вигляді одного аркуша друкованого матеріалу, сфальцьованого (складеного) будь-яким способом у два чи більше згинів;
  • рекламне чи дитяче видання або путівник на одному аркуші, який складається паралельними згинами й не потребує розрізування під час читання.


Букле́ти (буклетні видання) — переважно багатокольорові аркушеві друковані видання. До такого виду друкованої продукції найчастіше звертаються туристичні агенції, виробники промислових і продовольчих товарів, організації та установи в період відзначень ювілеїв, подій чи проведення рекламних та інших знакових заходів. Найчастіше зустрічаються буклети складені дворазово або трикратно, але можуть зустрічатися і складніші буклети — «гармошки».

Суть буклету полягає в тому, щоб при мінімальній площі вмістити максимум інформації, яку господар буклету бажає донести до своєї аудиторії. Ще одна важлива особливість буклету, що відрізняє його від листівок, з одного боку, і брошур з іншого — полягає в тому, що буклет не має зшитих сторінок, як брошура, але й не є однополосним аркушем, як листівка.

Цікаво також, що буклет не є предметом продажу. Він розповсюджується безкоштовно, частіше — в громадських місцях з високою відвідуваністю. Такий метод поширення отримав назву Free Choice, що в перекладі з англійської мови означає «вільний або безкоштовний вибір». Традиційно для буклетів створюються спеціальні стійки, і всі охочі можуть ознайомитися з його змістом: дізнатися про продукцію чи послуги, що зацікавили, а щоб зберегти контактні дані — можуть взяти собі потрібну кількість примірників.

Інформація в буклеті може бути як просвітницького, так і рекламного характеру. Яскравість і барвистість для буклету є обов'язковою умовою, адже він повинен привернути до себе увагу і викликати зацікавленість.

Історія виникнення буклету[ред.ред. код]

Слово «буклет» прийшло до нас із французької мови. Слід сказати, що від слова boucle походить не тільки назва особливого виду поліграфічної продукції. Цим же словом в архітектурі називають прикраси у вигляді ряду кілець. Також відомо слово «буклі», тобто свого роду локони, пасма кучерявого волосся, які в XVII—XVIII ст. нерідко були накладними. Часто накладні буклі використовувалися в армії, де вони були не тільки елементом естетики того часу (чоловік в перуці вважався таким, що виглядав істотно серйознішим, ніж чоловік без перуки), але й виконували захисну функцію: накладні буклі закінчувалися косицею, в яку вставлявся сталевий прут, здатний захистити шию від шабельного удару.

Історію буклету можна відраховувати з тих часів, як людство винайшло писемність. При такій точці відліку буклет стає настільки древнім, що відшукати його коріння практично неможливо. Є й друга можлива точка відліку — винахід поліграфії. Коли слово вперше стало друкованим, зрозуміло, з'явилися друкарські форми, спрямовані на інформування або пропозицію продукції. Ця точка відліку робить буклет значно молодшим. Проте можна знайти і ще одну точку відліку в історії виникнення буклетів. Вона визначається виникненням сучасної класичної форми буклету: аркуша, який сфальцьований (складений) в один або кілька згинів, поширюється вільно і призначений для інформування певного кола населення про послуги, товари, або про певні явища. Якщо розглядати буклет з останньої позиції, то можна вважати, що він в сучасному його вигляді сформувався наприкінці XIX — початку XX століть. Саме в цей час нові винаходи в поліграфії, поява такого поняття як реклама привели до бурхливого розвитку різних видів рекламної продукції, в тому числі і буклетів.

Джерела[ред.ред. код]

  • ДСТУ 3017–95 Видання. Основні види. Терміни та визначення.
  • Великий тлумачний словник сучасної української мови. — Київ; Ірпінь: Перун, 2007. — 1736 с.: іл.