В'язники

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
місто В'язники
Вязники
Vyazniki COA (Vladimir Governorate) (1781).png
Герб міста
Vyazniki asv2019-05 img02 SovStreet.jpg
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Володимирська область
Муніципальний район В'язниківська міськрада
Код ЗКАТУ: 17415000
Код ЗКТМО: 17610101001
Основні дані
Час заснування 1608
Статус міста 1778
Населення 41 537 осіб (2008)
Площа 37 км²
Густота населення 1122,6 осіб/км²
Поштові індекси 601440-601446
Телефонний код +7 49233
Географічні координати: 56°14′36″ пн. ш. 42°07′45″ сх. д. / 56.24333333336077345° пн. ш. 42.12916666669477195° сх. д. / 56.24333333336077345; 42.12916666669477195Координати: 56°14′36″ пн. ш. 42°07′45″ сх. д. / 56.24333333336077345° пн. ш. 42.12916666669477195° сх. д. / 56.24333333336077345; 42.12916666669477195
Часовий пояс +3, влітку +4
Висота над рівнем моря 130 м
Водойма річка Клязьма
Найближча залізнична станція В'язники
Відстань
До центру регіону (км):
 - фізична:
 - залізницею:
 - автошляхами:

105

Влада
Веб-сторінка vyazniki.ru
Міський голова Ільїн Валерій В'ячеславович
Мапа
В'язники (Росія)
В'язники
В'язники

В'язники (Володимирська область)
В'язники
В'язники


CMNS: В'язники у Вікісховищі

В'язники́[1] (рос. Вя́зники) — місто в Російській Федерації, адміністративний центр В'язниковського району Владимирської області.

Населення міста становить 41 537 осіб (2008; 40 398 в 2002, 5 164 в 1897).

Географія[ред. | ред. код]

Місто розташоване на правому березі річки Клязьма, лівої притоки річки Ока басейну Волги.

Історія[ред. | ред. код]

Місто розташоване на місці древнього поселення Ярополч-Заліський. Вперше село В'язники згадується в 1608 році. З 1622 року сюди подорожують прочани до чудотворної ікони Казанської Богоматері. В 1778 році указом Катерини II поселення отримує статус повітового міста Владимирської губернії. З XVIII століття — центр вирощування льону та виробництва лляних тканин та канатів. Розвивались також іконопис, різьба по дереву, садівництво та городництво (в'язниковські сорти вишні та огірків).

В 1897 році в місті було 8 церков, жіноча прогімназія, міське училище, церковна школа, міська лікарня та лікарня при фабриці Сенькова; працювали ткацькі фабрики В. О. Демідова, В. В. Єлізарова та С. І. Сенькова, паперова фабрика Демідових, винокурня братів Голубевих. У 2005 році до складу міста було включене селище міського типу Новов'язники.

Населення[ред. | ред. код]

Чисельність населення
1784[2]1856[3]1859[4]1870[2]1891[5]1897[6]1913[3]
19255300494444115164886210 900
1920[2]1923[3]1926[7]1931[3]1939[8]1959[9]1967[3]
942312 34417 07024 10033 50239 39242 000
1970[10]1979[11]1989[12]1992[3]1998[3]2000[3]2001[3]
42 71445 91645 43845 40043 40042 20041 400
2002[13]2003[3]2005[3]2006[3]2008[3]2009[14]2010[15]
40 39840 40043 80042 90041 50040 91641 248
2011[16]2012[17]2013[18]2014[19]2015[20]2016[21]2017[22]
41 04040 27739 40138 66137 86637 19736 635
2018[23]
35 865

Культура і освіта[ред. | ред. код]

У місті відкриті механіко-технологічний технікум, філіал Владимирського інституту економіки й права, працюють стадіони «Текстильщик» та «Труд», фізкультурно-оздоровчий центр «Олімп», відкритий парк «Спутник».

Економіка[ред. | ред. код]

В місті працюють заводи «Освар» (автозапчастини), радіоелектронної техніки, мінеральної води, фабрики швейна, 2 ткацькі, льонокомбінат та хлібокомбінат.

Транспорт[ред. | ред. код]

Через місто проходить автомагістраль М7 «Волга», залізниця Транссибірська магістраль. На східній околиці розташоване летовище. Поблизу проходять газопровід Уренгой-Центр та продуктопровід Нижній Новгород-Рязань. На річці Клязьма збудований річковий порт.

Видатні місця[ред. | ред. код]

Собор Благовіщенського монастиря, 1680-і рр.
  • Собор Казанської Богородиці (1670) - знищений більшовиками.
  • Благовіщенський чоловічий монастир (1643). Монастирський собор зведений в 1680-і рр.
  • Хрестовоздвиженська церква (XVIII ст.)
  • Садиба фабриканта С. І. Сенькова

Відомі люди[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Український правопис, §109
  2. а б в Предварительные итоги переписи по Владимирской губернии. Выпуск 2-й // Всесоюзная перепись населения 1926 года. (рос.)
  3. а б в г д е ж и к л м н п Народная энциклопедия «Мой город». Вязники. Архів оригіналу за 2014-06-27. Процитовано 2014-06-27.  (рос.)
  4. Владимирская губерния. Список населённых мест по сведениям 1859 года
  5. Вязники // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос.)
  6. Первая Всеобщая перепись населения Российской империи 1897 года. Владимирская губерния. Архів оригіналу за 2011-08-23. Процитовано 2013-10-26.  (рос.)
  7. Владимирский округ Ивановской промышленной области и его районы : (с 11 картами районов и 1 окружной). — Владимир : Изд. Орг. комис. Владокруга, 1929. — 127, [3] с. : к. ; 25 см. — Без обл. Архів оригіналу за 2011-08-23.  (рос.)
  8. Всесоюзная перепись населения 1939 года. Численность городского населения СССР по городским поселениям и внутригородским районам. Архів оригіналу за 2013-11-30. Процитовано 2013-11-30.  (рос.)
  9. Всесоюзний перепис населення 1959 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (ru). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 2013-04-28. Процитовано 2013-09-25.  (рос.)
  10. Всесоюзний перепис населення 1970 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю. (ru). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 2013-04-28. Процитовано 2013-09-25.  (рос.)
  11. Всесоюзний перепис населення 1979 року Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю. (ru). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 2013-04-28. Процитовано 2013-09-25. 
  12. Всесоюзний перепис населення 1989 року. Чисельність міського населення. Архів оригіналу за 2011-08-22.  (рос.)
  13. Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 2012-02-03.  (рос.)
  14. Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, посёлкам городского типа и районам на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 2014-01-02. Процитовано 2014-01-02.  (рос.)
  15. Всероссийская перепись населения 2010 года. Численность населения по населённым пунктам Владимирской области. Архів оригіналу за 2014-07-21. Процитовано 2014-07-21.  (рос.)
  16. Владимирская область. Оценка численности населения на 1 января 2009-2016 годов (рос.)
  17. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 2014-05-31. Процитовано 2014-05-31. 
  18. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов). Архів оригіналу за 2013-11-16. Процитовано 2013-11-16.  (рос.)
  19. Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года. Архів оригіналу за 2014-08-02. Процитовано 2014-08-02.  (рос.)
  20. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года. Архів оригіналу за 2015-08-06. Процитовано 2015-08-06.  (рос.)
  21. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
  22. (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 2017-07-31. Архів оригіналу за 2017-07-31. Процитовано 2017-07-31. 
  23. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года (ru). Архів оригіналу за 2018-07-26. Процитовано 2018-07-25.