Муром
місто Муром | |||||
---|---|---|---|---|---|
Муром | |||||
| |||||
Розташування міста Муром | |||||
Країна | Росія | ||||
Суб'єкт Російської Федерації | Владимирська область | ||||
Муніципальний район | Муромський міський округ | ||||
Код ЗКАТУ: | 17435000 | ||||
Код ЗКТМО: | 17735000001 | ||||
Основні дані | |||||
Час заснування | 862 | ||||
Населення | 109 433 особи (2008) | ||||
Площа | 43,8 км² | ||||
Густота населення | 4553,3 осіб/км² | ||||
Поштові індекси | 602250 | ||||
Телефонний код | +7 49234 | ||||
Географічні координати: | 55°34′51″ пн. ш. 42°03′13″ сх. д. / 55.58085400002777732° пн. ш. 42.05383900002777864° сх. д.Координати: 55°34′51″ пн. ш. 42°03′13″ сх. д. / 55.58085400002777732° пн. ш. 42.05383900002777864° сх. д. | ||||
Часовий пояс | +3, влітку +4 | ||||
Висота над рівнем моря | 115 м | ||||
Водойма | річка Ока | ||||
Найближча залізнична станція | Муром | ||||
Відстань | |||||
До центру регіону (км): - фізична: - залізницею: - автошляхами: |
120 | ||||
Влада | |||||
Вебсторінка | murom.info | ||||
Міський голова | Качеван Валентин Афанасійович | ||||
|
Му́ром (рос. Муром) — місто у Росії, адміністративний центр Муромського району Владимирської області; до самого району не входить, з 2006 року утворює міський округ Муром.
Населення міста 116,1 тис. чоловік (2010), міського типу округи (Муром та 9 селищ) — 123,9 тис. чоловік (2010). Муром є третім за кількістю населення містом Владимирської області після Владимира та Коврова.
Великий залізничний вузол Горьківської залізниці на лінії Москва — Казань.
Місто розташоване на лівому березі річки Ока, за 137 км від Владимира, на межі з Нижньогородською областю.
Місто розташоване на лівому березі річки Ока, лівій притоці річки Волга.
У південній місцевості Карачарове (колишньому селі Муромського повіту) на лівому березі річки Ока розташована Карачаровська стоянка — пам'ятка давньокам'яної доби.
Місто вперше згадується в 862 році у Повісті минулих літ
пѣрвии наслѣдници в Новѣгородѣ Словенѣ, и в Пол̑о̑тьскѣ Кривичи, Ростовѣ Мерѧне, Бѣлѣѡзерѣ Весь, Муромѣ Мурома, и тѣми всѣми ѡбладаше Рюрикъ.[1][2].
Першим муромським князем був Гліб Володимирович. 1013 року Гліб Володимирович поставлений муромським князем, сам Муром утримували місцеві нобілі з угро-фінського племені мурома, тому князь прожив два роки в таборі під мурами своєї столиці. 1088 року місто було захоплене волзькими булгарами. За ухвалою Любецького з'їзду (1097) Чернігівське князівство було поділено на удільні князівства: Чернігівське, Новгород-Сіверське і Муромо-Рязанське, Муром стає столицею Муромо-Рязанського князівства. 1127 року удільне князівство виділилось у самостійне, а 1145 року розпалось на два окремих — Муромське та Рязанське. 1392 року місто переходить до складу Московської держави.
В 1792 та 1805 роках місто зазнало великих пожеж. Нове місто почало забудовуватись за наказом Катерини II у грудні 1788 року. В 1997 році до складу міста було включене смт Вербовський.
1574 | 1669 | 1678 | 1705 | 1710 | 1730 | 1769 |
---|---|---|---|---|---|---|
149 | ↗1212 | ↗1266 | ↗1960 | ↗2245 | ↗3300 | ↘2750 |
1784[3] | 1785 | 1817 | 1838 | 1839 | 1849 | 1856[4] |
↗3670 | ↗4031 | ↗5369 | ↗6632 | ↗9618 | ↘9109 | ↗10 800 |
1866 | 1869 | 1870[3] | 1871 | 1873 | 1896 | 1897[5] |
↘10 026 | ↗10 029 | ↗10 703 | ↘10 003 | ↗10 579 | ↗15 679 | ↘12 600 |
1900 | 1903 | 1906 | 1909 | 1911 | 1913[4] | 1914 |
↗13 987 | ↘13 957 | ↘13 000 | ↗14 000 | ↗16 000 | ↗16 500 | ↗22 930 |
1917 | 1920 | 1923[3] | 1926[3] | 1931[4] | 1937 | 1939[6] |
↘19 000 | ↘14 667 | ↗17 054 | ↗24 292 | ↗26 800 | ↗40 000 | ↗40 079 |
1959[7] | 1961 | 1962[4] | 1965 | 1967 | 1970[8] | 1971 |
↗71 567 | ↗81 000 | ↗83 000 | ↗100 000 | ↘96 000 | ↗98 839 | ↗110 801 |
1973[4] | 1975[9] | 1976[10] | 1979[11] | 1982[12] | 1985[13] | 1986[10] |
↘105 000 | ↗123 000 | ↘110 000 | ↗114 270 | ↗118 000 | ↗136 000 | ↘120 000 |
1987[14] | 1989[15] | 1990[16] | 1991[10] | 1992[10] | 1993[10] | 1994[10] |
↗124 000 | ↗124 229 | ↗142 000 | ↘126 000 | ↗127 000 | →127 000 | →127 000 |
1995[13] | 1996[13] | 1997[17] | 1998[13] | 1999[18] | 2000[19] | 2001[13] |
↗144 000 | ↘143 000 | ↘126 000 | ↗142 000 | ↗143 200 | ↘142 400 | ↘139 500 |
2002[20] | 2003 | 2004[21] | 2005[22] | 2006[23] | 2007[24] | 2008[25] |
↘126 901 | ↘126 900 | ↘125 100 | ↘123 600 | ↘122 100 | ↘120 800 | ↘119 400 |
2009[26] | 2010[27] | 2011[28] | 2012[29] | 2013[30] | 2014[31] | 2015[32] |
↘118 224 | ↘116 075 | ↘115 865 | ↘114 047 | ↘112 609 | ↘111 474 | ↘110 746 |
2016[33] | 2017[34] | 2018[35] | ||||
↘110 070 | ↘109 809 | ↘109 072 |
В місті працюють заводи стрілочний, машинобудівний, тепловозний, радіоелектронний, приладобудівний, радіозавод, ремонтно-механічний, арматурний, деревообробний, залізобетонних виробів, покрівельних матеріалів, лікеро-горілчаний, декстриновий, борошномельний та льонозавод, фабрики взуттєва, швейна, хлібокомбінат, молококомбінат та, м'ясокомбінат. Всі підприємства міста в 2007 році виробили продукції на 9,6 млрд руб.
В місті діють філіали Владимирського державного університету, Московського психолого-соціального інституту, РДОУ шляхів сполучення; медичне училище, педагогічний коледж, технікум радіобудування, ліцей, 2 ПТУ; 47 шкіл.
- Пам'ятник Іллі Муромцю
- Паровоз бронепоїзду «Ілля Муромець»
- Миколо-Набережна церква (1700)
- Воскресенський монастир з храмом (1658)
- Благовещенський монастир (1553) з собором (1664) та Стефановської церквою (1716)
- Троїцький монастир (1643) з собором (1642), Казанською церквою (1648) та шатровою дзвіницею (1652)
- Спаський монастир (XI) з собором (XVI)
- Церква Косьми й Демьяна (1556)
- Космодемьянська церква (1804)
- Арбатова Марія Іванівна — російська письменниця, громадський діяч
- Гастелло Микола Францевич — льотчик, Герой Радянського Союзу
- Гладков Олександр Костянтинович — російський драматург та літературознавець
- Гліб Володимирович — муромський князь, син київського князя Володимира Святославовича
- Губкін Іван Михайлович — радянський геолог, академік та віце-президент АН СРСР
- Діонісій (Валединський) — митрополит Православної Церкви в Польщі
- Ілля Муромець — відомий руський богатир
- Ілейка Муромець — керівник селянсько-козацького повстання під проводом Болотникова в 1606-07 роках, отаман терських козаків
- Зворикін Володимир Кузьмич — російський винахідник в сфері телебачення
- Зворикін Костянтин Олексійович — інженер-технолог в сфері технології металів
- Святі Петро та Февронія — покровителі любові та благополуччя в сім'ї
- Казанцев Олександр Іванович — іконописець
- Константинов Петро Олександрович — російський актор
- Куликов Іван Семенович — російський художник
- Лосєв Віктор Васильович — радянський футболіст, заслужений майстер спорту СРСР
- Микита Давидов — один найкращих зброярів XVII століття
- Микита (Добронравов) — кандидат богослів'я, церковний історик
- Погарський Михайло Валентинович — російський письменник та художник
- Прокудін-Горський Сергій Михайловичч — російський фотограф
- Прокуроров Олексій Олексійович — радянський лижник, олімпійський чемпіон, заслужений майстер спорту СРСР
- Роман Всеславич — князь ізяславський і слуцький з династії Рюриковичів, гілки Ізяславичів Полоцьких.
- Рябінін Олексій Валерійович (* 1970) — російський вчений-економіст, політик.
- Шипов Сергій Юрійович — російський шахіст, письменник
- Шляпников Олександ Гаврилович — революціонер, керівник групи «робітничої опозиції»
- 10347 Муром — астероїд, названий на честь міста.
-
Пам'ятник Іллі Муромцю на Княжій горі.
-
Паломники у монастирі.
-
Монастирський ставок.
-
Вид на Княжу гору від Миколи Набережного.
- ↑ Іпатіївський літопис // ПСРЛ. — Т. 2. Ипатьевская летопись. [Архівовано 3 березня 2022 у Wayback Machine.] — СПб., 1843. 2-е изд. СПб, 1908. — 938 стб. + 108 стр. — До лѣта 6414 [Архівовано 29 червня 2020 у Wayback Machine.] [906]. Стлб. 14-15, 6370. djvu pages 22-23 [Архівовано 11 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- ↑ Літопис Руський за Іпатським списком / Переклав з давньорус. Л. Є. Махновець. Відп. ред. О. В. Мишанич. — К.: Дніпро, 1989. — XVI+591 с. — ISBN 5-308-00052-2. Роки 852—912 [Архівовано 7 травня 2021 у Wayback Machine.]. У рік 6370 [862]. …
А по двох літах помер Синеус і брат його Трувор, і взяв Рюрик волость усю один. І, прийшовши до [озера] Ільменя, поставив він город над Волховом, і назвали його Новгородом. І сів він тут, князюючи і роздаючи мужам своїм волості, [звелівши їм] городи ставити: тому — Полоцьк, тому — Ростов, другому — Білоозеро.
А варяги по тих городах є приходні. Перші насельники в Новгороді — словени, а в Полоцьку — кривичі, у Ростові — меря, у Біло|озері — весь, у Муромі — мурома. І тими всіма володів Рюрик. - ↑ а б в г Предварительные итоги переписи по Владимирской губернии. Выпуск 2-й // Всесоюзная перепись населения 1926 года. (рос.)
- ↑ а б в г д Народная энциклопедия «Мой город». Муром. Архів оригіналу за 26 червня 2014. Процитовано 26 червня 2014. (рос.)
- ↑ Города с численностью населения 100 тысяч и более человек. Архів оригіналу за 17 серпня 2013. Процитовано 17 серпня 2013. (рос.)
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1939 года. Численность городского населения СССР по городским поселениям и внутригородским районам. Архів оригіналу за 30 листопада 2013. Процитовано 30 листопада 2013. (рос.)
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1959 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1970 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
- ↑ Российский статистический ежегодник, 1998 год (рос.)
- ↑ а б в г д е Российский статистический ежегодник. 1994. Архів оригіналу (PDF) за 18 травня 2016. Процитовано 18 травня 2016. (рос.)
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1979 року Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
- ↑ Народное хозяйство СССР 1922-1982 (Юбилейный статистический ежегодник) (рос.)
- ↑ а б в г д Российский статистический ежегодник. Госкомстат, Москва, 2001. Архів оригіналу (PDF) за 12 травня 2015. Процитовано 12 травня 2015. (рос.)
- ↑ Народне господарство СРСР за 70 років : [арх. 28 червня 2016] : ювілейний статистичний щорічник / Державний комітет СРСР зі статистики. — Москва : Фінанси і статистика, 1987. — 766 с.
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1989 року. Чисельність міського населення. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. (рос.)
- ↑ Российский статистический ежегодник.2002 : Стат.сб. / Госкомстат России. – М. : Госкомстат России, 2002. – 690 с. – На рус. яз. – ISBN 5-89476-123-9 : 539.00. (рос.)
- ↑ Российский статистический ежегодник. 1997 год. Архів оригіналу (PDF) за 22 травня 2016. Процитовано 22 травня 2016. (рос.)
- ↑ Российский статистический ежегодник. 1999 год. Архів оригіналу (PDF) за 14 червня 2016. Процитовано 14 червня 2016. (рос.)
- ↑ Российский статистический ежегодник. 2000 год. Архів оригіналу (PDF) за 13 червня 2016. Процитовано 13 червня 2016. (рос.)
- ↑ Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. (рос.)
- ↑ Российский статистический ежегодник. 2004 год. Архів оригіналу за 9 червня 2016. Процитовано 9 червня 2016. (рос.)
- ↑ Российский статистический ежегодник, 2005 год. Архів оригіналу за 9 травня 2016. Процитовано 9 травня 2016. (рос.)
- ↑ Российский статистический ежегодник, 2006 год. Архів оригіналу за 10 травня 2016. Процитовано 10 травня 2016. (рос.)
- ↑ Российский статистический ежегодник, 2007 год. Архів оригіналу за 11 травня 2016. Процитовано 11 травня 2016. (рос.)
- ↑ Российский статистический ежегодник, 2008 год. Архів оригіналу за 12 травня 2016. Процитовано 12 травня 2016. (рос.)
- ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, посёлкам городского типа и районам на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 січня 2014. (рос.)
- ↑ Всероссийская перепись населения 2010 года. Численность населения по населённым пунктам Владимирской области. Архів оригіналу за 21 липня 2014. Процитовано 21 липня 2014. (рос.)
- ↑ Владимирская область. Оценка численности населения на 1 января 2009-2016 годов (рос.)
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013. (рос.)
- ↑ Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014. (рос.)
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015. (рос.)
- ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
- ↑ (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года (рос.). Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.
- На обласному сайті
- Офіційний сайт [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Панорама міста [Архівовано 7 лютого 2009 у Wayback Machine.]
- Інформаційний портал [Архівовано 2 квітня 2008 у Wayback Machine.]
- Сайт радіозаводу [Архівовано 25 лютого 2009 у Wayback Machine.]
- Про видатні місця [Архівовано 31 січня 2009 у Wayback Machine.]
- Історія міста [Архівовано 23 грудня 2012 у Wayback Machine.]
- Галерея та супутниковий знімок