Юр'єв-Польський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Місто
Юр'єв-Польський

Yuryev-Polsky view.JPG

Герб
Герб

Координати 56°30′ пн. ш. 39°41′ сх. д.H G O

Країна Росія
Регіон Володимирська область
Муніципальний район Юр'єв-Польський район
Міське поселення Місто Юр'єв-Польський
Голова Іванов Володимир Михайлович
Перша згадка 1152
Місто з 1778
Площа 10 км²
Висота центру 140  м
Населення 19 137  (2013)
Густота населення 1,960 осіб/км²
Катойконім юрьевпольци, юрьевполец; Юр'євці, Юрьевец[1]
Телефонний код 49246
Поштовий індекс 601800
Код ЗКАТУ 17256501
GeoNames 466215
Офіційний сайт yuriev-polskiy.ru
Юр'єв-Польський. Карта розташування: Росія
Юр'єв-Польський
Юр'єв-Польський
Юр'єв-Польський (Росія)
Юр'єв-Польський. Карта розташування: Володимирська область
Юр'єв-Польський
Юр'єв-Польський
Юр'єв-Польський (Володимирська область)

Юр'єв-Польський — місто1152[2]) в Росії, адміністративний центр Юр'єв-Польського району Владимирської області.

Географія[ред. | ред. код]

Місто розташоване на річці Колокша (притока Клязьми), в 68 км на північний захід від Владимира і за 180 км на північний схід від Москви.

Назва[ред. | ред. код]

У літописах місто спочатку називався Гюргєв або Гергєв — по імені його засновника Юрія Долгорукого. Друга частина назви — від слова «поле», місто стоїть на суздальскому опіллі — з'явилася для уточнення місця розташування, через існування в цей період інших міст з тим же ім'ям: до 1224 года — Юр'єва (Тарту), а з 1224 — Юр'єва-Повольського (Юр'євця), Юр'єва в Подніпров'ї, розташованого в південній вотчині Суздальських князів (нині місто Біла Церква).

Історія[ред. | ред. код]

Місто було засноване у 1152 році Юрієм Долгоруким. За його наказом була споруджена майже кругла фортеця, яка була обнесена збереженими до наших днів земляними валами висотою до 7 м, з дерев'яними стінами. У центрі фортеці, в 1234 було зведено Георгіївський собор.

З 1212 Юр'єв-Польський — центр удільного князівства, на чолі якого став син Всеволода Велике Гніздо Святослав. У період його правління в міській фортеці заснований княжий Михайло-Архангельський монастир.

У 1238, 1382 та 1408 роках місто розорялося монголо-татарським навалою. У 1340 увійшло до складу Великого Московського князівства.

Під час Смути початку XVII століття Юр'єв-Польський було спалено поляками.

У XVII — XVIII століттях був заново відбудований ансамбль Михайло-Архангельського монастиря, в якому виділяються розташована в західній частині монастирської огорожі надбрамна Богословська церква 1670, а також монументальна шатрова дзвіниця XVII століття та Знам'янська трапезна церква.

З 1708 року — у складі Московської губернії (повітове місто з 1778), з 1796 року — у Владимирській губернії[3].

До 2010 року Юр'єв-Польський мав статус історичного поселення, однак Наказом Міністерства культури РФ від 29 липня 2010 р. N 418/339 місто було цього статусу позбавлено[4].

Економіка[ред. | ред. код]

  • Ткацько-оздоблювальна фабрика «Авангард» (випускає махрові тканини, меблеві та легкі тканини та вироби з них)
  • Завод «Промзв'язок» (виробляє електросилове устаткування)
  • ВАТ «Юр'єв-Польський м'ясокомбінат»
  • Спиртовий завод
  • ВАТ «Юр'єв-Польський завод сухого знежиреного молока»

Населення[ред. | ред. код]

Динаміка чисельності населення міста[5][6][7][7][8][9][10][11][12][13]:

пам'ятки[ред. | ред. код]

Юр'єв-Польський входить до складу Золотого кільця Росії. У місті розташована філія Владимиро-Суздальського історико-художнього й архітектурного музею-заповідника. Найвідоміші архітектурні пам'ятки міста:

Відомі уродженці[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Городецкая И. Л., Левашов И. А. Русские названия жителей: Словарь-справочник. — М. : Русские словари, 2003. — С. 341. — ISBN 5-93259-033-5.
  2. СССР. Административно-территориальное деление союзных республик на 1 января 1980 года / сост. В. А. Дударев, Н. А. Евсеева. — М. : Изд-во «Известия Советов народных депутатов СССР», 1980. — С. 106.
  3. Юрьев, уездный город Владимирской губернии // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос.)
  4. Приказ Министерства культуры Российской Федерации, Министерства регионального развития Российской Федерации от 29 июля 2010 р. N 418/339 р. Москва «Об утверждении перечня исторических поселений»
  5. Владимирская губерния. Список населенных мест по сведениям 1859 года.
  6. Первая Всеобщая перепись населения Российской империи 1897 года. Архів оригіналу за 2011-08-23. Процитовано 2014-07-22. 
  7. а б Города России: энциклопедия/Гл. ред. Г. М. Лаппо. — М.: Большая Российская энциклопедия, 1994.
  8. Всесоюзная перепись населения 1959 р. Архів оригіналу за 2011-08-23. Процитовано 2014-07-22. 
  9. Всесоюзная перепись населения 1970 р. Архів оригіналу за 2011-08-23. Процитовано 2014-07-22. 
  10. Всесоюзная перепись населения 1979 р. Архів оригіналу за 2011-08-23. Процитовано 2014-07-22. 
  11. Всесоюзная перепись населения 1989 р. Архів оригіналу за 2011-08-22. Процитовано 2014-07-22. 
  12. Всероссийская перепись населения 2002 р. Архів оригіналу за 2011-08-22. Процитовано 2014-07-22. 
  13. Всероссийская перепись населения 2010 р.

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Воронін М.М.  . Владимир. Боголюбово. Суздаль. Юр'єв-Польський: Книга-супутник по стародавніх містах Владимирській землі. 5-е вид. — М. : Мистецтво, 1983.
  • Пам'ятники історії та культури Владимирській області: Каталог. — Владимир : «Покрова», 1996. — 520, [72] с. — 5 000 прим. — ISBN 5-87393-004-X..