Військово-морські сили Аргентини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з ВМФ Аргентини)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Військово-морські сили Аргентини
Емблема ВМС Аргентини
На службіз 1810 року
КраїнаАргентина Аргентина
НалежністьМіністерство оборони Аргентини
ВидЗбройні сили Аргентини
ТипВійськово-морські сили
Гарнізон/ШтабБуенос-Айрес
Війни/битвиВійна за незалежність Аргентини 1810–1825
Аргентино-бразильська війна 1825–1828
Війна Потрійного альянсу 1864–1870
Фолклендська війна 1982
Миротворчі місії ООН
Вебсайтargentina.gob.ar/defensa/armada​(ісп.)
Командування
Начальник Генерального штабу ВМС Аргентинивіцеадмірал Хосе Луїс Вільян[es][1]
Медіафайли на Вікісховищі

Військово-морські сили Аргентини (ісп. Armada Argentina) — один з видів Збройних сил Аргентини. В основному мають у своєму складі військово-морський флот, морську піхоту, морську авіацію, частини та підрозділи спеціального призначення. Створені 1810 року.

День ВМС Аргентини відзначається 17 травня в річницю перемоги 1814 року, в битві біля Монтевідео, над іспанським флотом під час війни за незалежність.[2]

Головнокомандувачем ВМС Аргентини є президент. Управління, віддання наказів і координацію дій військ здійснює Міністерство оборони.

Головною базою Військово-морських сил Аргентини є Пуерто-Бельграно[en]. На 2007 рік особовий склад ВМС становив 20 033 військових і 7 437 цивільних працівників. Під управлінням ВМС знаходиться 4 морські бази, 4 бази морської авіації, 4 військові порти, 2 морські бригади, 3 бази морської піхоти, станція морської авіації, арсенал. На озброєнні ВМС Аргентини 72 судна і 75 літаків, зокрема 6 есмінців, 9 корветів, 6 швидкоплавних катерів, 4 патрульних катери, 3 субмарини, 3 транспортні кораблі, криголам, танкер, 11 буксирів і т. д.

Історія

[ред. | ред. код]

19 століття

[ред. | ред. код]
Адмірал Вільям Браун, «батько аргентинського флоту».

Військово-морський флот Аргентини був створений після Травневої революції 25 травня 1810 року, з початком війни за незалежність від Іспанії. Флот вперше був створений для підтримки Мануеля Бельграно в парагвайській кампанії, але він був потоплений кораблями з Монтевідео і не брав участі в цьому конфлікті. Відновлення конфлікту з Монтевідео призвело до створення другого флоту, який брав участь у захопленні міста. Оскільки в Буенос-Айресі було мало морських фахівців, більшість моряків були з інших країн, наприклад, уродженець Ірландії Вільям Браун, який керував операцією. Оскільки витрати на утримання флоту були занадто високими, більшість аргентинських військово-морських сил складалися з приватирів.

Браун очолив аргентинський флот у подальших морських конфліктах під час війни з Бразилією та англо-французької блокади Ріо-де-ла-Плата.

У 1870-х роках Військово-морський флот Аргентини розпочав модернізацію. Наприкінці століття він мав у своєму складі:

Найпотужніші кораблі в цей час включали побудований в Італії броненосний крейсер "Гарібальді" та його кораблі-побратими: "Генерал Бельграно", "Генерал Пуейрредон" і "Сан-Мартін", кожен вагою понад 6000 тонн. Три старіші броненосця берегової охорони, Альміранте Браун, Індепенденсія та Лібертад, датовані 1880-ми - початком 1890-х.[4]

20 століття

[ред. | ред. код]
Докладніше: Південноамериканські дредноутні перегони
Лінкор типу «Рівадавія», що будується в США для ВМС Аргентини. Фото зроблено в 1912 році. Два кораблі цього класу вступили в експлуатацію в 1914—1915 роках і служили до 1956 року.

Протягом обох світових війн Аргентина була нейтральною країною, лише оголосивши війну державам Осі в березні 1945 року. У 1940 р. флот Аргентини був восьмим за потужністю у світі (після європейських держав, Японії та США) та найбільшим у Латинській Америці. Флот включав два літні кораблі епохи Першої світової війни (але модернізовані) типу " Рівадавія ", три сучасних крейсера, десяток есмінців британської збірки та три підводні човни, а також мінні загороджувачі, тральщики, кораблі берегової оборони та канонерські човни. Також існувала морська авіація.[5]

У післявоєнний період підрозділи морської авіації та морської піхоти були передані під безпосереднє командування ВМС. Разом з Бразилією Аргентина є однією з двох південноамериканських країн, яка експлуатувала два авіаносці: Індепенденсія та Вейнтісі́нко де Майо.

ВМС Аргентини традиційно активно беруть участь у боротьбі з незаконним рибальством, допомогаючи береговій охороні[6][7][8][9]

Військово-морські сили також брали участь у всіх військових переворотах в Аргентині протягом 20 століття. Під час диктатури 1976—1983 років персонал ВМС був залучений у Брудну війну, в якій тисячі людей були викрадені, замучені та вбиті силами військової хунти. Школа механіків ВМС Аргентини, відома як ESMA, була горезвісним центром тортур. У жовтні 2007 р. ВМС Аргентини офіційно передали школу правозахисним організаціям, щоб перетворити її на меморіальний музей.

Під час цього режиму ВМС також був основним прихильником військового вирішення двох найдавніших суперечок у країні: конфлікту в протоці Бігль з Чилі та Фолклендських (Мальвінських) островів з Великою Британією.

Фолклендська війна 1982 року

[ред. | ред. код]
Докладніше: Фолклендська війна
Див. також: Вторгнення у Південну Джорджію

Війна в Перській затоці та 90-і роки

[ред. | ред. код]

Аргентина була єдиною країною в Латинській Америці, яка брала участь у війні в Перській затоці 1991 року, надіславши есмінець і корвет для дислокації, а корабель постачання та ще один корвет пізніше для участі в блокуванні та контролі над морем у затоці.

З 1990 по 1992 рік патрульні катери класу Baradero були розміщені за мандатом ООН у затоці Фонсека в Центральній Америці.[10] У 1994 році три корвети типу Drummond брали участь у операції «Підтримка демократії» на Гаїті.

Структура

[ред. | ред. код]
  • Генеральний штаб (ісп. Estado Mayor General de la Armada)
  • Субдирекція генерального штабу (ісп. Subjefatura del Estado Mayor General de la Armada)
  • Командування підготовки і призову (ісп. Comando de Adiestramiento y Alistamiento de la Armada), якому підпорядковуються:
    • Командування морського флоту (ісп. Comando de la Flota de Mar)
    • Командування підводних сил (ісп. Comando de la Fuerza de Submarinos)
    • Командування морської піхоти (ісп. Comando de la Infantería de Marina)
    • Командування морської авіації (ісп. Comando de la Aviación Naval)
    • Командування військового транспорту (ісп. Comando de Transportes Navales)
    • Управління постачання та арсеналів (ісп. Jefatura de Mantenimiento y Arsenales de la Armada)

Пункти базування

[ред. | ред. код]
  • ВМБ Пуерто-Бельграно, (ісп. Base Naval de Puerto Belgrano — BNPB)
  • ВМБ Мар-дель-Плата, (ісп. Base Naval de Mar del Plata — BNMP)
  • ВМБ Ушуая, (ісп. Base Naval Ushuaia — BNUS)
  • ВМБ Сарате, (ісп. Base Naval Zárate — BNZA)

Озброєння

[ред. | ред. код]

Кораблі

[ред. | ред. код]
Тип Номер вимпелу Найменування У складі флоту Стан Примітки
Ескадрені міноносці
ескадрений міноносець типу МЕКО 360
D-10
 ARA Almirante Brown[en] з лютого 1983 року[11]
в строю
ескадрений міноносець типу МЕКО 360
D-11
 ARA La Argentina[en] з травня 1983 року[11]
в строю
ескадрений міноносець типу МЕКО 360
D-12
 ARA Heroína[en] з листопада 1983 року[11]
в строю
ескадрений міноносець типу МЕКО 360
D-13
 ARA Sarandí[en] з квітня 1984 року[11]
в строю
Корвети
корвет типу МЕКО 140
41
 ARA Espora[en] з липня 1985 року[12]
в строю
корвет типу МЕКО 140
42
 ARA Rosales[en] з листопада 1986 року[12]
в строю
корвет типу МЕКО 140
43
 ARA Spiro[en] з листопада 1987 року[12]
в строю
корвет типу МЕКО 140
44
 ARA Parker[en] з квітня 1990 року[12]
в строю
корвет типу МЕКО 140
45
 ARA Robinson[en] з липня 2001 року[12]
в строю
корвет типу МЕКО 140
46
 ARA Gómez Roca[en] з травня 2004 року[12]
в строю
корвет типу «Дрюмон»
31
 ARA Drummond[en] з 1978 року[13]
в строю
корвет типу «Дрюмон»
32
 ARA Guerrico[en] з 1978 року[13]
в строю
корвет типу «Дрюмон»
33
 ARA Granville[en] з 1982 року[13]
в строю

Підводні човни

[ред. | ред. код]
Тип Номер вимпелу Найменування У складі флоту Стан Примітки
Підводні човни
підводний човен типу TR 1700
S-41
 ARA Santa Cruz[en] з 28 вересня 1982 року[14]
в строю
підводний човен типу 209/1300
S-31
 ARA Salta[en] з 9 листопада 1972 року[14]
в строю

Прапори

[ред. | ред. код]

Знаки розрізнення

[ред. | ред. код]

Офіцери

[ред. | ред. код]
Категорії Офіцери
Погони
Аргентинське звання Almirante Vicealmirante Contraalmirante Comodoro de la Marina Capitan de Navio Capitan de Fragata Capitan del Corbeta Teniente de Navio Teniente de Fragata Teniente de Corbeta Guardiamarina
Код НАТО OF-9 OF-8 OF-7 OF-6 OF-5 OF-4 OF-3 OF-2 OF-1 OF-1 OF-D
Український відповідник Адмірал Віцеадмірал Контрадмірал Без відповідника Капітан I рангу Капітан II рангу Капітан III рангу Капітан-лейтенант Лейтенант Лейтенант Без

відповідника

Підофіцери і матроси

[ред. | ред. код]
Категорії Підофіцери Матроси
Аргентинське звання Suboficial Mayor Suboficial Principal Suboficial Primero Suboficial Segundo Cabo Principal Cabo Primero Cabo Segundo Marinero Primero Marinero Segundo
Код НАТО OR-9 OR-8 OR-7 OR-6 OR-5 OR-4 OR-3 OR-2 OR-1
Український відповідник Мічман Головний корабельний старшина Головний старшина Старшина I статті Старшина II статті Без відповідника Старший матрос Без відповідника Матрос

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Jefe del Estado Mayor General de la Armada. Архів оригіналу за 19 січня 2018. Процитовано 9 вересня 2016.
  2. ↑ Historia de la Armada Argentina (in Spanish). ara.mil.ar. Архів оригіналу за 16 грудня 2008. Процитовано 28 квітня 2018.
  3. ↑ Keltie, J.S., ed. The Statesman's Year-Book: Statistical and Historical Annual of the States of the World for the Year 1900. New York: Macmillan, 1900. p 349.
  4. ↑ Keltie, 1900, с. 349.
  5. ↑ Associated Press. «Plan Big Navy for Argentina». Youngstown Vindicator March 10, 1940. (Retrieved via Google News 10/25/10).
  6. ↑ Conway's All the World Fighting Ships 1947—1995
  7. ↑ Persecución y captura de un pesquero. Архів оригіналу за 5 червня 2011. Процитовано 24 грудня 2014.
  8. ↑ Incendian y hunden un pesquero para evitar su captura. Архів оригіналу за 5 червня 2011. Процитовано 24 грудня 2014.
  9. ↑ Para evitar su captura, el capitán de un pesquero hundió el barco. lanacion.com.ar. Архів оригіналу за 5 червня 2011. Процитовано 28 квітня 2018.
  10. ↑ Armada Argentina. :: ARMADA ARGENTINA ::. Архів оригіналу за 28 грудня 2014. Процитовано 24 грудня 2014.
  11. ↑ а б в г Destructores Clase A.R.A. Almirante Brown (Meko 360). Архів оригіналу за 13 травня 2011. Процитовано 27 березня 2015.
  12. ↑ а б в г д е Corbeta Clase Espora (Meko 140). Архів оригіналу за 28 листопада 2017. Процитовано 27 березня 2015.
  13. ↑ а б в Corbeta Clase Drummond (A-69). Архів оригіналу за 24 березня 2019. Процитовано 27 березня 2015.
  14. ↑ а б Unidades. Архів оригіналу за 21 листопада 2017. Процитовано 27 березня 2015.

Посилання

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Військово-морські сили Аргентини
Якір Це незавершена стаття про військово-морський флот.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Прапор Аргентини Це незавершена стаття про Аргентину.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Військово-морські_сили_Аргентини&oldid=43139786