Варан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Варан
Час існування: міоцен — сучасність
Varanus albigularis
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Підряд: Ящірки (Lacertilia)
Інфраряд: Вараноподібні (Varanoidea)
Родина: Варанові (Varanidae)
Рід: Варан (Varanus)
Merrem, 1820
Типовий вид
Varanus varius
Shaw, 1790
Worldwidevaranus.PNG
Види
Понад 70, дивитись текст
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Varanus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Varanus
EOL logo.svg EOL: 14506
ITIS logo.svg ITIS: 174115
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 8556
Fossilworks: 38044

Варан (Varanus) — рід ящірок родини Варанові (Varanidae), єдиний сучасний рід цієї родини.

Еволюція[ред.ред. код]

У кінці крейдяної ери, варанів або їхні близькі родичі, як вважають, розвинулися в земноводних, а потім повністю морські форми, мозазаврових, які досягали довжини до 17 м. В епоху плейстоцену, гігантські варани жили в Південно-Східній Азії та Австралії, найбільш відомих викопних, що є мегаланія (Varanus priscus або Megalania prisca). Цей вид є знаковим членом плейстоцену мегафауни Австралії, найнедавніші викопні останки датуються у близько 50000 років тому.

Скам'янілості цього роду включають 35 європейських місцевостей, від раннього міоцену до пліоцену. Наступні європейські види були описані: Varanus atticus (пізній міоцен, Греція); Varanus deserticolus (міоцен, Угорщина); Varanus hoffmanni (від середнього до пізнього міоцену, Австрія, Франція, Німеччина, Угорщина, Іспанія, Молдова); Varanus lungui (середній міоцен, Молдова); Varanus marathonensis (від пізнього міоцену до пліоцену, Греція, Угорщина); Varanus semjonovi (пізній міоцен, Україна) і Varanus tyrasiensis (середній міоцен, Молдова). За винятком Varanus marathonensis всі ці види були описані на основі ізольованих хребців, які не забезпечують діагностичних критеріїв, отже, повинні розглядатися потенційно синонімами інших видів, або навіть не належати до роду Varanus. З іншого боку, V. marathonensis був описаний на основі черепного матеріалу, який досить докладно описаний, щоб забезпечити визнання відповідних морфологічних ознак.

Поширення[ред.ред. код]

Варани зустрічаються в тропіках і субтропіках Африки й Азії, на островах Малайзії та Індонезії, у Папуа Новій Гвінеї та Австралії (де живе близько половини видів). Варани займають широкий діапазон середовищ існування, а також можуть бути деревними, наземними, мати підземне житло, жити серед каменів, бути в першу чергу водними або морськими.

Опис[ред.ред. код]

Розміри тіла — від дрібних до великих. Найменшим є вид Varanus brevicauda завдовжки до 20 см й вагою 20 гр, найбільшим є Varanus komodoensis, який у середньому понад 2 м завдовжки й вагою 70 кг. Це міцні, денні тварини з довгими неавтотомними хвостами, довгими шиями, трикутною головою і роздвоєним язиком, що нагадує зміїний. Варани мають дев'ять шийних хребців. Всі види варана є м'ясоїдними тваринами (за винятком видів, які також живляться фруктами). Вони мають потужні щелепи й гострі кігті. Варани яйцекладні, мають зовнішні вуха та повіки. Деякі варани, в тому числі комодський, здатні до партеногенезу. Обмеження Керрієра не діє на варанів.

Зв'язки з людиною[ред.ред. код]

Варани представлені в давньоіндійському та австралійському мистецтвах, і вони поширені у фольклорі й системі забобонів у регіонах, де проживають. Деякі види Varanus мають економічне значення для людини, використовуються їхні шкурки та інші частини тіла в для народної медицини. Варанів їдять люди в Африці, Азії й Австралії. Деякі види, як видається, в стані занепаду, в основному від руйнування місця існування, а не прямої експлуатації, але варани, які риються в смітті й підбирають падло процвітають в присутності людських спільнот. Всі ендемічні австралійські види занесені в списки СІТЕС.

Види[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]