Ватермаль-Буафор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ватермаль-Буафор
нід. Watermaal-Bosvoorde
фр. Watermael-Boitsfort
Ратуша в комуні Ватермаль-Буафор.
flag of Watermael-Boitsfort / Watermaal-Bosvoorded coat of arms of Watermael-Boitsfortd
Прапор Герб

Координати 50°48′ пн. ш. 4°25′ сх. д.H G O

Країна  Бельгія
Регіон Брюссельський столичний регіон
Межує з

сусідні нас. пункти
Іксель, Брюссель, Одергем, Сінт-Генезіус-Роде, Хуіларт, Оверейсе, Уккел ?
Бургомістр Март Пейфа (фр. Martine Payfa (станом на 2012 рік)
Перша згадка 1132
Площа 12,93 км²
Офіційна мова французька і нідерландська
Населення 24249 [1]  (2011)
Густота населення 1,9  осіб/км²
Національний склад фламандці, валлони
Катойконім нід. Watermaal-Bosvoordenaar
Міста-побратими Шантії
Часовий пояс UTC+1
Телефонний код 02
Поштовий індекс 1170
Код Головної дирекції
статистики і економічної
інформації федерального
уряду Бельгії
21017 [1]
GeoNames 2783979
OSM r58264  ·R
Офіційний сайт (нід.), (фр.)  (фр.) (нід.)
Ватермаль-Буафор. Карта розташування: Бельгія
Ватермаль-Буафор
Ватермаль-Буафор
Ватермаль-Буафор (Бельгія)
Ватермаль-Буафор. Карта розташування: Брюссельський столичний регіон
Ватермаль-Буафор
Ватермаль-Буафор
Ватермаль-Буафор (Брюссельський столичний регіон)
Мапа
Ватермаль-Буафор на карті Брюсельського столичного регіону.

Ватермаль-Буафор, також Ватермал-Босфорде (нід. Watermaal-Bosvoorde МФА[ˈwaːtərmaːl ˈbɔsfoːrdə] вимова, фр. Watermael-Boitsfort МФА[wɑteʁmɑl bwɑˈfɔʁ]) — одна з 19 комун Брюссельського столичного регіону. Займає площу 12,93 км ². Населення становить 24249 осіб (2011 рік).

Назва[ред. | ред. код]

Комуна Ватермаль-Буафор була утворена об'єднанням двох самостійних населених пунктів — Ватермаль і Буафор. Ватермаль вперше згадується у хроніках 888 року, а Boitsfort — 1227 року[2]

В історичних документах трапляються різноманітні варіанти написання назви поселення Ватермаль: Wactarmala (888, 966), VUatermala (966),[3], Watremale (1138,[4] 1191[3]), Watermale (1162,[3] 1180,[4] 1221[3]), Watermala (1222[3][4]), Watermalle (1271[4]).

У сучасній голландській мові назва Ватермаль пишеться Watermaal, у французькій мові — Watermael.

На думку бельгійського історика і архівіста 19 століття А. Вотера (фр. Alphonse Wauters[fr]), слово Watermael походить від Wactarmala, що складається з двох германських слів: wachter (сторож, охоронець) та mal (місце судочинства).[4] За іншою версією, слово Ватермаль утворено зі слів water (вода) і mahl (місце судочинства).

Бельгійський мовознавець 20 сторіччя М. Гісселінг (нід. Maurits Gysseling[nl], фр. Maurits Gysseling[fr]) висловив думку про те, що назва походить від слова «вода».[3]

Походження назви Босфорде у голландському варіанті (Bosvoorde) або Буафор у франузькому варіанті (Boitsfort) є ще менш визначеним. М. Гісселінг пише про її германське походження від слів Baldos (родовий відмінок власного імені Baldo) і jurdu (брід, переправа, місце, де можна перейти річку або ручай).[5]

Географія[ред. | ред. код]

Комуна розташована на півдні Брюссельського столичного регіону. 58 % території комуни займає північна частина Суаньського лісу.

Історія[ред. | ред. код]

Ватермаль і Буафор (Босфорде) виникли як два окремих села, Ватермаль — на півночі, а Буафор — на півдні щодо один одного. Перша згадка про Ватермаль припадає на 888 рік, а про Буафор — 1227 рік. Села були розділені поміж собою полем. Однак вони були пов'язані у релігійних питаннях. Обидва села разом з селом Одергем належали до єдиної церкви Святого Климента (Saint-Clément), названої на честь Климента І. Церкву, розташовану у Ватермалі, було збудовано у 10 або 11 столітті.

У 13 або 14 столітті місцеві жителі побудували греблі на місцевих річках для створення ставків, у яких ловили рибу й продавали її у Брюсселі. Місцеві мисливські угіддя, що належали герцогам Брабанту, були відомі по всій західній Європі до середини 18 століття.

Населення[ред. | ред. код]

  • Джерело: INS — De: з 1846 по 1970 роки 1846 населення на 31 грудня, з 1981 року — населення на 1 січня
  • Джерело: бельгійське Головне управління статистики [6]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б Населення Бельгії за комунами станом на 1 січня 2011 року на сайті Statistics Belgium федерального уряду Бельгії.
  2. Paul F. State. Historical Dictionary of Brussels. Maryland, Scarecrow Press, Inc, 2004.
  3. а б в г д е Maurits Gysseling (1960). Toponymisch Woordenboek van België, Nederland, Luxemburg, Noord-Frankrijk en West-Duitsland (vóór 1226). P. 1050 [1] [Архівовано 29 березня 2014 у Wayback Machine.] [2]
  4. а б в г д Histoire des environs de Bruxelles, Alphonse Wauters, Bruxelles, 1855. P. 336. [3]
  5. Maurits Gysseling (1960). Toponymisch Woordenboek van België, Nederland, Luxemburg, Noord-Frankrijk en West-Duitsland (vóór 1226). P. 169. [4] [Архівовано 22 вересня 2011 у Wayback Machine.]
  6. Архівована копія. Архів оригіналу за 20 грудня 2021. Процитовано 21 грудня 2021.