Ватермаль-Буафор
Координати 50°48′ пн. ш. 4°25′ сх. д.H G O
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ватермаль-Буафор, також Ватермал-Босфорде (нід. Watermaal-Bosvoorde МФА: [ˈwaːtərmaːl ˈbɔsfoːrdə] 
вимоваопис файлу, фр. Watermael-Boitsfort МФА: [wɑteʁmɑl bwɑˈfɔʁ]) — одна з 19 комун Брюссельського столичного регіону. Займає площу 12,93 км ². Населення становить 24249 осіб (2011 рік).
Назва[ред. | ред. код]
Комуна Ватермаль-Буафор була утворена об'єднанням двох самостійних населених пунктів — Ватермаль і Буафор. Ватермаль вперше згадується у хроніках 888 року, а Boitsfort — 1227 року[2]
В історичних документах трапляються різноманітні варіанти написання назви поселення Ватермаль: Wactarmala (888, 966), VUatermala (966),[3], Watremale (1138,[4] 1191[3]), Watermale (1162,[3] 1180,[4] 1221[3]), Watermala (1222[3][4]), Watermalle (1271[4]).
У сучасній голландській мові назва Ватермаль пишеться Watermaal, у французькій мові — Watermael.
На думку бельгійського історика і архівіста 19 століття А. Вотера (фр. Alphonse Wauters), слово Watermael походить від Wactarmala, що складається з двох германських слів: wachter (сторож, охоронець) та mal (місце судочинства).[4] За іншою версією, слово Ватермаль утворено зі слів water (вода) і mahl (місце судочинства).
Бельгійський мовознавець 20 сторіччя М. Гісселінг (нід. Maurits Gysseling, фр. Maurits Gysseling) висловив думку про те, що назва походить від слова «вода».[3]
Походження назви Босфорде у голландському варіанті (Bosvoorde) або Буафор у франузькому варіанті (Boitsfort) є ще менш визначеним. М. Гісселінг пише про її германське походження від слів Baldos (родовий відмінок власного імені Baldo) і jurdu (брід, переправа, місце, де можна перейти річку або ручай).[5]
Історія[ред. | ред. код]
Ватермаль і Буафор (Босфорде) виникли як два окремих села, Ватермаль — на півночі, а Буафор — на півдні відносно один одного. Перша згадка про Ватермаль відноситься до 888 року, а про Буафор — до 1227 року. Села були розділені поміж собою полем. Однак вони були пов'язані у релігійних питаннях. Обидва села разом з селом Одергем відносились до єдиної церкви Святого Климента (Saint-Clément), названої на честь Климента І. Церква, розташована у Ватермалі, була збудована у 10 або 11 столітті.
У 13 або 14 столітті місцеві жителі побудували греблі на місцевих річках для створення ставків, у яких ловили рибу й продавали її у Брюсселі. Місцеві мисливські угіддя, що належали герцогам Брабанту, були відомі по всій західній Європі до середини 18 століття.
Населення[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ а б Населення Бельгії за комунами станом на 1 січня 2011 року на сайті Statistics Belgium федерального уряду Бельгії.
- ↑ Paul F. State. Historical Dictionary of Brussels. Maryland, Scarecrow Press, Inc, 2004.
- ↑ а б в г д е Maurits Gysseling (1960). Toponymisch Woordenboek van België, Nederland, Luxemburg, Noord-Frankrijk en West-Duitsland (vóór 1226). P. 1050 [1] [2]
- ↑ а б в г д Histoire des environs de Bruxelles, Alphonse Wauters, Bruxelles, 1855. P. 336. [3]
- ↑ Maurits Gysseling (1960). Toponymisch Woordenboek van België, Nederland, Luxemburg, Noord-Frankrijk en West-Duitsland (vóór 1226). P. 169. [4]
| |||||||||
|
Це незавершена стаття з географії Бельгії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |