Форе
| Комуна | |
|---|---|
Форе / Ворст Forest | |
.JPG) Ратуша комуни Форе | |
| Координати 50°49′ пн. ш. 04°19′ сх. д. / 50.817° пн. ш. 4.317° сх. д.G O | |
| Країна | |
| Регіон | Брюссельський столичний регіон |
| Межує з | Іксель, Уккел  |
| Бургомістр | Магда де Галан |
| Площа | 6,25 км² |
| Висота центру | 100 м |
| Офіційна мова | французька і нідерландська |
| Населення | 51838 [1] (2011) |
| Національний склад | фламандці, валлони, іноземці |
| Катойконім | нід. Vorstenaar |
| Міста-побратими | Курбевуа |
| Телефонний код | 02 |
| Поштовий індекс | 1190 |
| Код Головної дирекції статистики і економічної інформації федерального уряду Бельгії | 21007 [1][2] |
| GeoNames | 2798139 |
| OSM | r58249 ·R |
| Офіційний сайт | forest |
  Форе / Ворст Форе / Ворст (Бельгія)  Форе / Ворст Форе / Ворст (Брюссельський столичний регіон) | |
 | |
 Форе / Ворст у Вікісховищі | |
Форе, або Ворст (нід. Vorst МФА: [vɔrst] ⓘ, фр. Forest МФА: [fɔʀɛ][3]) — одна з дев'ятнадцяти комун, що утворюють Брюссельський столичний регіон Бельгії. Займає площу 6,25 км ². Населення комуни становить 51838 особи (2011 рік).
Населений пункт виник у Суаньському лісі, на територіях, що належали герцогу Брабанту й називалися Ворстбос (Vorstbosch — «герцогський ліс», від слів «vorst» — герцог, фюрст, князь та «bos» — ліс). Звідси й походить назва комуни. Пізніше у церковних документах місцевість називалася Forestrum.[4][5]
Рельєф місцевості, на якій розташована комуна, характеризується вираженим нахилом, що підвищується у напрямку з заходу на схід. Найвища точка комуни знаходиться на висоті 100 м над рівнем моря і є також найвищою точкою всього Брюссельського столичного регіону. У найвищий точці комуни 1935 року було збудовано церкву святого Августина[fr].[6] Координати найвищої точки — 50°49′1.07″ пн. ш. 4°20′10.84″ сх. д. / 50.8169639° пн. ш. 4.3363444° сх. д.G O
Комуна Форе межує з комунами Брюссельського столичного регіону Андерлехт, Сен-Жіль, Іксель, Уккел і на півдні — з комуною Фламандського регіону Дрогенбос.
Історія комуни Форе бере свій початок у ХІІ столітті, коли такий собі Гілберт (Gilbertus), син Болдвіна з Алсту, перед тим як вирушити у хрестовий похід попрохав голову абатства Афлінгему Фулгенса збудувати монастир для його матері й сестри, де вони разом з іншими жінками проживали б під час відсутності солдатів, що вирушили у хрестовий похід.[4]
Монастир було збудовано 1105 року у долині річки Сенни у Суаньському лісі, на територіях, що належали герцогу Брабанту й називалися Ворстбос. Монастир належав бенедиктинцям.
З часом біля монастиря виникли селянські господарства, які й утворли тут спочатку невеличкий хутір, а потім село. 1213 року почалися процеси з унезалежнення монастиря. 1238 року абатиса монастиря отримала від герцога Брабанту повну судову й фінансову владу в межах Ворстума. 1245 року тутешній монастир став незалежним від Аффінгемського абатства. У XVIII столітті монастир був зруйнований під час пожежі і знову відбудований у 1764—1765 роках. Архітектором нових споруд монастиря був Лоран-Бенуа Девез (фр. Laurent-Benoît Dewez[fr]). 1797 року монастир було закрито, коли були відмінені всі чернечі ордени.[4]
З 1394 року село входило до складу так званого «брюссельського казана» (фламандською Kuype van Brussel, нід. Kuip van Brussel[nl], фр. Cuve de Bruxelles[fr]) — було тісно пов'язане з Брюсселем у адміністративних, судових і податкових питаннях.[4]
Довгий час територія сучасної комуни залишалася вкритою лісом. 1831 року населення комуни становило лише 993 людини, 1900 року воно становило 6099 людей.
| Рік | 1990 | 1995 | 2000 | 2005 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Населення | 47178 | 45577 | 45555 | 47555 | 47719 | 48906 | 49757 | 50258 | 51838 |
| Джерело: Населення Бельгії у 1990—2011 роках. на сайті Головної дирекції статистики і економічної інформації уряду Бельгії. | |||||||||
В комуні за даними на 1 січня 2011 року проживало 51838 чоловік, з яких 35604 людини або 68,68 % населення були бельгійського походження і 16234 або 31,32 % — іноземцями, з яких 10625 чоловік походили з країн Євросоюзу, 5609 — з інших країн світу. Загалом в комуні проживали вихідці з приблизно 140 країн. З всіх іноземців 31 людина мала статус політичних біженців.
|
|
|
.jpg)
- Абатство Форе — комплекс будівель жіночого монастиря, закритого 1797 року. Архітектор Лоран-Бенуа Девез (фр. Laurent-Benoît Dewez[fr]).
- Церква святого Августина (фр. Église Saint-Augustin de Bruxelles[fr]), координати 50°49′1.07″ пн. ш. 4°20′10.84″ сх. д. / 50.8169639° пн. ш. 4.3363444° сх. д.G O — церква, розташована на найвищій точці комуни. Названа на честь святого Августина.
- Парк Дуден (фр. Parc Duden[fr], нід. Dudenpark[nl]), координати 50°49′ пн. ш. 4°20′ сх. д. / 50.817° пн. ш. 4.333° сх. д.G O — парк, розташований в східній частині комуни, на правому березі річки Сенни, на схилі пагорба — найнажча точка парку розташована на висоті 55 м над рівнем моря, найвища — на висоті 90 м над рівнем моря. Площа парку — 24 га. Парк являє собою ділянку лісу, передану німецьким бізнесменом Вільгельмом Дуденом королю Леопольду 1895 року. 1911 року ділянка лісу була куплена містом, парк відкрито 1912 року.
- Парк Форе (фр. Parc de Forest[fr], нід. Park van Vorst[nl]), координати 50°49′21″ пн. ш. 4°20′13″ сх. д. / 50.82250° пн. ш. 4.33694° сх. д.G O — парк на півночі комуни, на правому березі річки Сенни, межує з комуною Сен-Жіль. Площа — 13 га. Південніше парку Фурке розташований парк Дуден. Більшу частину парку займають газони. Парк було закладено 1875 року і його будівництво фінансувалося особисто королем Леопольдом ІІ. Парк було відкрито 1882 року під назвою Парк-ду-Міді (фр. Parc du Midi). 1913 року парк отримав свою сучасну назву.
- Стюарт Меррілл, американський поет (1863—1915)
- Жан Дельвіль — художник, письменник та окультист (1867—1953)
- Поль ван ден Буйнантс — колишній прем'єр-міністр Бельгії (1919—2001)
- Раймон Гутгалс — футбольний тренер (1921—2004)
- 1 2 Населення Бельгії за комунами станом на 1 січня 2011 року [Архівовано 14 листопада 2012 у Wayback Machine.] на сайті Statistics Belgium федерального уряду Бельгії.
- ↑ Список кодів населених пунктів Бельгії [Архівовано 22 жовтня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Головної дирекції статистики і економічної інформації уряду Бельгії. (нід.), (фр.)
- ↑ Jean-Marie Pierret, Phonétique historique du français et notions de phonétique générale, Louvain-la-Neuve, Peeters, 1994, p. 105.
- 1 2 3 4 5 6 7 Paul F. State. Historical Dictionary of Brussels. Maryland, Scarecrow Press, Inc, 2004. P. 115.
- ↑ Maurits Gysseling. Toponymisch Woordenboek van België, Nederland, Luxemburg, Noord-Frankrijk en West-Duitsland (vóór 1226). 1960. P. 1026.
- ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 жовтня 2013. Процитовано 8 грудня 2012.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2013-10-07 у Wayback Machine.] - ↑ 3. Démographie. // Fiches communales d'analyse des statistiques locales en Région bruxelloise. 2008. P. 49 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 вересня 2015. Процитовано 28 жовтня 2012. [Архівовано 2015-09-24 у Wayback Machine.]
- ↑ Commune de Forest. 2010. P. 15. [недоступне посилання]
- ↑ Population par nationalité par commune 01.01.2011. Архів оригіналу за 14.11.2012. Процитовано 14.11.2012.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 2012-11-14? (довідка)
