Одергем

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Комуна
Одергем
фр. Auderghem, нід. Oudergem
Каплиця святої Анни
flag of Auderghem - Oudergemd coat of arms of Auderghemd
Прапор Герб

Координати 50°49′ пн. ш. 4°26′ сх. д.H G O

Країна Бельгія
Регіон Брюссельський столичний регіон
Межує з

сусідні нас. пункти
Іксель, Еттербек, Волюве-Сен-П'єр, Тервюрен, Оверейсе, Ватермаль-Буафор ?
Бургомістр Дідьє Гусьєн
Дата заснування 1863
Площа 9,03 км²
Висота центру 68 м[3]
Офіційна мова нідерландська і французька
Населення 31408 [1]  (2011)
Національний склад фламандці, валлони, іноземці
Катойконім нід. Oudergemmenaar
фр. Auderghemois
Часовий пояс UTC+1
Телефонний код 02
Поштовий індекс 1160
Код Головної дирекції
статистики і економічної
інформації федерального
уряду Бельгії
21002 [1][2]
GeoNames 2802960
OSM r58263  ·R
Офіційний сайт (нід.), (фр.)
Одергем. Карта розташування: Бельгія
Одергем
Одергем
Одергем (Бельгія)
Одергем. Карта розташування: Брюссельський столичний регіон
Одергем
Одергем
Одергем (Брюссельський столичний регіон)
Мапа

Одергем (фр. Auderghem) чи Аудергем (нід. Oudergem) — одна з дев'ятнадцяти комун, що утворюють Брюссельський столичний регіон Бельгії.

Назва[ред. | ред. код]

Назва комуни у перекладі означає "старий дім".[4]

Географія[ред. | ред. код]

Комуна Одергем розташована на півдні столичного регіону, уздовж долини річки Волюве біля входу до Суанського лісу.

Одергем межує з комунами Еттербек, Іксель, Волюве-Сен-П'єр та Ватермаль-Буафор.

Історія[ред. | ред. код]

Комуна Одергем виникла у другій половині ХІІІ століття на територіях, що належали жіночому монастиреві Валь-Дюшес (фр. Prieuré de Val Duchesse[fr]). Спочатку це був невеличкий хутір при дорозі з Брюсселю до Вавру та Тервюрену, який згодом розвинувся й став частиною села Ватермаль. В середині 19 століття тут проживало близько 1600 жителів. Одергем разом з селами Ватермаль і Буафор входили до єдиної парафії Сен-Климент, названої на честь Климента І. Одергем відокремився від села Ватермаль-Буафор і став самостійною комуною 1 січня 1863 року.[4]

Із будівництвом залізниці, що поєднує Брюссель і Тервюрен, а також із будівництвом 1910 року бульвару Суверен (фр. Boulevard du Souverain[fr], нід. Vorstlaan), комуну було модернізовано й чисельність населення почала швидко зростати.

1956 року Поль-Анрі Спаак провів міжурядову конференцію з питань спільного ринку та Євроатому в замку Val Duchesse (Замок Долини Герцогині) в Одергемі, яка була етапом підготовки Римської угоди 1957 року, результатом якої стало створення Європейського співтовариства та Євратома 1958 року.

Комуною керує мер Дідьє Гусьєн.

Населення[ред. | ред. код]

Населення комуни Одергем з 1990 по 2011 рік
Рік 1990 1995 2000 2005 2007 2008 2009 2010 2011
Населення 29143 29316 28804 29265 29681 30086 30456 30811 31408
Джерело: Населення Бельгії у 1990-2011 роках. на сайті Головної дирекції статистики і економічної інформації уряду Бельгії.

В комуні за даними на 1 січня 2011 року проживало 31408 чоловік, з яких 23490 людей (74,79 %) були бельгійського походження і 7918 (25,21 %) - іноземцями, з яких 5597 людей походили з країн Євросоюзу, 2321 людина - з інших країн світу. З всіх іноземців 14 людей мали статус політичних біженців.[5]

Склад населення комуни Одергем за країнами походження в різні роки.
Країна походження 2001 [6] 2003 [7][8] 2004 [9] 2005 [10] 2006 [11] 2008 [12] 2011 [5]
Бельгія 23665 23544 23493 23510 23421 23411 23490
Велика Британія 361 350 323 326 322 345 363
Греція 168 166 182 190 199 194 225
Дем. Респ. Конго
(колишній Заїр)
69 103 88 102 125 н. д. 119
Ірландія 77 79 91 89 82 н. д. 100
Іспанія 404 422 411 412 426 407 471
Італія 530 535 542 535 515 493 536
Китай 80 120 128 91 86 н. д. 107
Марокко 84 107 111 126 98 н. д. 153
Нідерланди 114 118 125 123 116 н. д. 118
Німеччина 311 354 358 356 378 354 427
Польща 26 72 88 138 215 392 536
Португалія 261 282 307 315 323 333 332
Румунія 25 26 23 44 63 н. д. 281
США 107 100 91 81 111 н. д. 120
Туреччина 232 194 181 170 189 н. д. 178
Угорщина н. д. н. д. н. д. н. д. н. д. н. д. 134
Україна н. д. н. д. н. д. н. д. н. д. н. д. 16
Франція 1015 994 1046 1133 1191 1324 1423
Японія 504 528 576 605 677 735 767
Інші 883 898 924 919 1015 2098 1512
Разом 28916 28992 29088 29265 29552 30086 31408
Примітки. 1. н. д. - немає данних. 2. В таблиці окрім України представлені лише ті країни, кількість вихідців з яких в населенні комуни становить 100 або більше осіб.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Абатство Rouge-Cloître

Незважаючи на широку дорогу, прокладену містом, та зростання трафіку, Одергем зумів зберегти важливу частину своєї природної та історичної спадщини: струмки, абатство Rouge-Cloître чи Rood Klooster (Червоний монастир) і його центр, монастир Val Duchesse або Hertoginnedal (Долина Герцогині), замок Trois Fontaines чи Drie Fonteinen (Трьох водограїв), та дивовижну каплицю святої Анни.

Монастир Валь-Дюшес.

Монастир Val Duchesse або Hertoginnedal, подарунок короля рідко буває відкритим для публіки. 1963 року тут збирався кабінет міністрів Бельгії, закликаючи до федералізму в країні, однак був розкритикований радикально налаштованими фламандськими націоналістами.

Каплиця святої Анни, зведена у XII столітті, закрита для публіки. Починаючи з 1843 року кілька разів змінювала власника, однак середньовічні скульптури й меблі донині знаходяться всередині.

Замок Валь-Дюшес.

Особи, пов'язані з містом[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Офіційна сторінка (фр.), (нід.)

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б Населення Бельгії за комунами станом на 1 січня 2011 року [Архівовано 14 листопада 2012 у Wayback Machine.] на сайті Statistics Belgium федерального уряду Бельгії.
  2. Список кодів населених пунктів Бельгії [Архівовано 22 жовтня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Головної дирекції статистики і економічної інформації уряду Бельгії. (нід.), (фр.)
  3. GeoNames — 2005.
  4. а б Paul F. State. Historical Dictionary of Brussels. Maryland, Scarecrow Press, Inc, 2004. P. 21. [1]
  5. а б Population par nationalité par commune 01.01.2011. Архів оригіналу за 14.11.2012. Процитовано 14.11.2012.
  6. Population par commune (pays les plus représentés) // Population et ménages. Population étrangère. Éditeur responsable : Claude Chéruy. INSTITUT NATIONAL DE STATISTIQUE éditeur. Bruxelles, 2001. P. 9-62 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 березня 2013. Процитовано 17 грудня 2012.
  7. Population par commune (pays les plus représentés) // Population et ménages. Population étrangère. Éditeur responsable : Claude Chéruy. INSTITUT NATIONAL DE STATISTIQUE éditeur. Bruxelles, 2003. P. 16-19 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 березня 2013. Процитовано 17 грудня 2012.
  8. 3. Démographie. // Fiches communales d'analyse des statistiques locales en Région bruxelloise. 2008. P. 49 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 вересня 2015. Процитовано 17 грудня 2012.
  9. Population par commune (pays les plus représentés) // Population et ménages. Population étrangère. Éditeur responsable : Fernand Sonck. INSTITUT NATIONAL DE STATISTIQUE éditeur. Bruxelles, 2004. P. 16-19 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 березня 2013. Процитовано 17 грудня 2012.
  10. Population par commune (pays les plus représentés) // Population et ménages. Population étrangère. Éditeur responsable : N. Demeester. SPF ECONOMIE DIRECTION GENERALE STATISTIQUE ET INFORMATION ECONOMIQUE | éditeur. Bruxelles, 2007. P. 16-19 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 листопада 2013. Процитовано 17 грудня 2012.
  11. Population par commune (pays les plus représentés) // Population et ménages. Population étrangère. Éditeur responsable : A. Versonnen. SPF ECONOMIE DIRECTION GENERALE STATISTIQUE ET INFORMATION ECONOMIQUE | éditeur. Bruxelles, 2008. Code Publication: S220.A2F/2006. P. 16-19 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 березня 2013. Процитовано 17 грудня 2012.
  12. B. Wayens, P. Kummert, G. Dumont. Commune d’Auderghem. [недоступне посилання] Editeur responsible P. Debouverie. Bruxelles, 2010. P. 14.