Гімадієва Венера Фарітівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Венера Гімадієва)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гімадієва Венера Фарітівна
Основна інформація
Дата народження28 травня 1984(1984-05-28) (40 років)
Місце народженняКазань, РРФСР, СРСР
ГромадянствоСРСР і Росія
Професіїоперна співачка
ОсвітаСанкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова
Співацький голоссопрано
Інструментифортепіано і вокал[d]
Жанриопера і романс
Нагороди
Офіційний сайт
CMNS: Файли у Вікісховищі

Венера Фаритовна Гімадієва (нар.. 28 травня 1984, Казань) — російська оперна співачка (сопрано), солістка Великого театру (20112017)[1]. Лауреат Премії Президента РФ (2012) і театральної премії «Золота маска» (2014). Член Громадської ради у Фонді «Озеро Байкал».[2]

Біографія і кар'єра

[ред. | ред. код]

Венера Гімадієва народилася в Казані (Татарстан) в родині військового та вчительки математики. У 2003 році вона закінчила Казанське музичне училище [Архівовано 24 травня 2018 у Wayback Machine.] по класу хорового диригування. З 2004-го по 2009-й роки Венера навчалася в Санкт-Петербурзькій консерваторії імені Римського-Корсакова на відділенні оперного співу, в класі професора Світлани Володимирівни Горенкової.

У 2008-му році Венера була запрошена на посаду солістки до Санкт-Петербурзької опери під керівництвом Ю. І. Александрова. Саме там відбулися її дебюти в таких партіях, як Лючія (Гаетано Доніцетті «Лючія ді Ламмермур»), Джільда (Джузеппе Верді «Ріголетто»), Люція (Бенджамін Бріттен «Наруга Лукреції»).

У 2009-му році Венера Гімадієва була прийнята до Молодіжної програми [Архівовано 24 травня 2018 у Wayback Machine.] Державного Великого театру Росії під керівництвом професора Д. Ю. Вдовіна, і після її закінчення в 2011-му році стала провідною солісткою Великого театру.

Її ролі у Великому театрі включають Джильду в «Ріголетто», Марту в «Царській нареченій» Миколи Римського-Корсакова, Аміну в новій постановці[3] «Сомнамбули» Вінченцо Белліні, яка отримала премію «Золота маска» в 2014 році.

Венера отримала популярність однією з найбільш багатообіцяючих лірико-колоратурним сопрано в Європі. Її виступ у ролі Віолетти в «Травіаті» на оперному фестивалі в Глайндборні[4] (Велика Британія) в 2014 році було зустрінуте сенсаційними відгуками критиків. Англійська The Guardian описувала її дебют як «захоплюючий»: «Вона співачка з величезною харизмою, від неї не відведеш погляду, її голос має хвилюючим спектром з особливою якістю її піано, яке змушує очікувати кожної ноти. Незабутній, зворушливий дебют у Глайндборні[5]».

Сезон 2015—2016 років приніс Гімадієвій не тільки перший виступ у США на майданчику Hollywood Bowl, де вона виконала «Травіату» з Лос-Анджелеським філармонічним оркестром, але і дебют у Королівському оперному театрі «Ковент-Гарден[6]» (Лондон) у тій же ролі. У тому ж сезоні вона виступила у титульній ролі в «Лючії ді Ламмермур» у Ліможі, Реймсі та Руані у Франції. В ролі Джульєтти в «Капулетті і Монтеккі» Белліні в Німецькій опері в Берліні та Ельвіри в «Пуританах» Театро Реал [Архівовано 23 травня 2018 у Wayback Machine.] у Мадриді.

У репертуарі співачки такі ролі, як Віолетта у «Травіаті[7]», поставленої Франческою Замбелло [Архівовано 18 травня 2018 у Wayback Machine.], Снігуронька в однойменній опері Микооли Римського-Корсакова, райський птах Сірін у «Сказанні про невидимий град Кітеж» і Серпіна в опері Джовані Перголезі «Служниця-пані»; Джульєтта в «Ромео і Джульєтта» Шарля Гуно, яку вона виконала у партнерстві з Хуаном Дієго Флоресом; Норіна у «Дон Паскуале» Гаетано Доніцетті. Вона також виконала роль Шемаханської цариці в «Золотому півнику» у постановці[8] Кирила Серебреннікова з диригентом Василем Синайським.

Дебюти

[ред. | ред. код]

Нагороди та премії

[ред. | ред. код]
  • 2008 — Лауреат конкурсу імені Римського-Корсакова, Санкт-Петербург, 3-я премія та приз глядацьких симпатій
  • 2009 — Конкурс оперних виконавців Competizione dell'opera, Дрезден, диплом
  • 2010 — Міжнародний конкурс ім. Ф. В. Шаляпіна «Голоси над Плесом», Плесо, 1-я премія
  • 2011 — Лауреат премії президента Російської Федерації для молодих діячів культури — за видатну виконавську майстерність, що збагачує і розвиває традиції вітчизняної вокальної школи[10].
  • 2012 — Номінована на премію «Золота маска» за кращу жіночу роль у виставі «Золотий півник» у постановці Кирила Серебренникова
  • 2014 — Лауреат премії «Золота маска» — за кращу жіночу роль[11].
  • 2015 — Конкурс оперних виконавців Paris Opera Competition[12], [Архівовано 10 березня 2021 у Wayback Machine.] Париж, 2-я премія

Записи

[ред. | ред. код]

2014 — DVD «Травіата», записаний на Глайндборнському оперному фестивалі, Opus Arte [Архівовано 5 листопада 2012 у Wayback Machine.]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Оперная труппа Большого театра. www.bolshoi.ru. Архів оригіналу за 27 березня 2017. Процитовано 9 лютого 2017.
  2. Структура - baikalfoundation.ru. baikalfoundation.ru (ru-RU) . Архів оригіналу за 18 травня 2017. Процитовано 19 квітня 2017.
  3. Сомнамбула : Публикации. www.bolshoi-theatre.su. Архів оригіналу за 15 травня 2018. Процитовано 10 лютого 2017.
  4. Два триумфа Глайндборнского фестиваля | OperaNews.ru. operanews.ru. Архів оригіналу за 20 червня 2018. Процитовано 10 лютого 2017.
  5. Clements, Andrew (18 липня 2014). La Traviata review – Venera Gimadieva is thrilling in this elegant update. The Guardian (брит.). 0261-3077. Архів оригіналу за 10 березня 2017. Процитовано 10 лютого 2017.
  6. Нигматуллин, Эльвира Самигуллина, Айрат. Венера Гимадиева: «Мой график расписан до 2017-го, но в нем есть окна – это я казанскому оперному театру намекаю». БИЗНЕС Online (рос.). Архів оригіналу за 15 травня 2018. Процитовано 10 лютого 2017.
  7. Франческа Замбелло: "Травиата" - опера о современной Москве. Архів оригіналу за 13 вересня 2017. Процитовано 10 лютого 2017.
  8. Алексей Ивлиев. «Золотой петушок» на сладкое. НТВ. Архів оригіналу за 13 грудня 2017. Процитовано 10 лютого 2017.
  9. Хосе Каррерас. www.binoculars-travel.ru. Архів оригіналу за 29 травня 2018. Процитовано 10 лютого 2017.
  10. Лауреатами президентской премии стали певица Гимадиева, танцор Мусаев и архитектор Чакрыгин (ВИДЕО). NEWSru.com. Архів оригіналу за 18 лютого 2018. Процитовано 9 лютого 2017.
  11. Лауреаты фестиваля и премии «Золотая маска» 2014 года. Официальный сайт премии и фестиваля «Золотая маска». Архів оригіналу за 9 липня 2016. Процитовано 15 липня 2016.
  12. Paris Opera Competition. ciopera.com. Процитовано 19 січня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]