Перейти до вмісту

Вовче лико запашне

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Вовчі ягоди пахучі)
Вовче лико запашне

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Streptophytina
Ембріофіти (Embryophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Euphyllophyta
Насінні (Spermatophyta)
Покритонасінні (Magnoliophyta)
Родина: Тимелеєві (Thymelaeaceae)
Рід: Вовче лико (Daphne)
Вид: Вовче лико запашне
Daphne cneorum
L., 1753
Посилання
Вікісховище: Daphne cneorum
Віківиди: Daphne cneorum
EOL: 5468243
IPNI: 831193-1
ITIS: 845802
NCBI: 224033

Вовче лико запашне[1], во́вчі я́годи паху́чі[2], (Daphne cneorum L.) — вид рослин родини тимелеєвих (Thymelaceae).

Ботанічні характеристики

[ред. | ред. код]

Кущ 10–30 см заввишки, з родини тимелейових з багаторічними листками на пагонах. Квіти темно-рожеві, з біло-запушеними короткими квітконіжками. Лопаті оцвітини і приквітки притиснуто-запушені. Листки шкірясті, багаторічні, лопатоподібні (8–16 мм завдовжки). Плід — жовто-бура шкіряста кістянка. Росте в соснових лісах, на крейдяних або мергелистих схилах у Лісостепу. Світлолюбна рослина. Цвіте у травні — червні.

Поширення

[ред. | ред. код]

Росте в соснових лісах, на схилах з близьким заляганням крейди. Зрідка трапляється на правобережному Поліссі, північному Поділлі та в Лісостепу.

Естетичні характеристики

[ред. | ред. код]

Реліктова рослина третинного періоду. Має запашні квіти. Завдяки цьому в країнах Європи, де він зростає у горах, дістав назву «альпійській бузок». Рослина заслуговує широкого використання в культурі, бо має дуже високі декоративні якості.

Охорона

[ред. | ред. код]

Вид включений до Червоної книги України. Винищується для продажу в букетах та при вирубуванні лісів з подальшою посадкою сосни, яка витісняє іншу рослинність. Потребує ретельної охорони. Вовче лико запашне охороняється на Черкащині в ботанічних заказниках — Русько-Полянському, Гайдарове та Михайлівському.

Близький вид

[ред. | ред. код]

Вовче лико звичайне (Daphne mezereum L.)

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Заверюха Б. В., Шемчушенко Ю. С., Бабенко В. І.. Рослини Червоної книги. — Київ. — Урожай. — 1985.