Вулиця В'ячеслава Липинського (Київ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Вулиця В'ячеслава Липинського
Київ
Chapayev street in Kyiv.JPG
Місцевість Афанасівський яр
Район Шевченківський
Назва на честь В. К. Липинського
Історичні відомості: колишні назви
Святославська, Чапаєва
Загальні відомості
Протяжність 400 м
Координати початку 50°26′56″ пн. ш. 30°30′33″ сх. д. / 50.448972° пн. ш. 30.509389° сх. д. / 50.448972; 30.509389Координати: 50°26′56″ пн. ш. 30°30′33″ сх. д. / 50.448972° пн. ш. 30.509389° сх. д. / 50.448972; 30.509389
Координати кінця 50°26′57″ пн. ш. 30°30′13″ сх. д. / 50.449250° пн. ш. 30.503694° сх. д. / 50.449250; 30.503694
Поштові індекси 01030
Транспорт
Найближчі станції метро Kiev Metro Third Line logo.svg «Золоті ворота»
Рух двосторонній
Покриття асфальт
зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
commons:Вулиця В'ячеслава Липинського у Вікісховищі

Ву́лиця В'ячеслава Липинського — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевість Афанасівський яр. Пролягає від вулиці Івана Франка до вулиці Михайла Коцюбинського.

Історія[ред.ред. код]

Вулиця прокладена наприкінці 90-х років XIX століття під назвою Святославська, на честь київського князя Святослава Ігоровича.

З 1938 року[1] (повторна постанова про перейменування — у 1944 році[2]) називалася вулиця Чапаєва, на честь радянського військовоначальника, комдива Василя Чапаєва. Під час окупації Києва у 1941–1943 роках вулиця також мала попередню назву Святославська. До Другої світової війни пролягала до вулиці Олеся Гончара.

Сучасна назва вулиці на честь українського політичного діяча, історика та публіциста В'ячеслава Липинського — з вересня 2015 року[3][4].

У різний час назву вулиця Чапаєва мали також сучасні вулиці Рейнгольда Глієра та Володимира Шульгина.

Пам'ятки історії та архітектури[ред.ред. код]

  • буд. № 2/16 — житловий будинок 1902 року, зведений архітектором Володимиром Ніколаєвим у стилі історизм.
  • буд. № 3 — житловий будинок у стилі неокласицизм з елементами конструктивізму (1945 рік).
  • буд. № 4-б — садиба, зведена архітектором Миколою Горденіним у стилі історизм (1899 рік).
  • буд. № 5 — житловий будинок у цегляному стилі (1908 рік).
  • буд. № 6 — житловий будинок у стилі неоренесанс (18991902 роки).
  • буд. № 7 — житловий будинок кінця XIX — початку XX століть, у стилі історизм. Автором ймовірно є архітектор Микола Горденін.
  • буд. № 8 — житловий будинок 1900 року, зведений архітектором Миколою Яскевичем у стилі неоренесанс.
  • буд. № 9 — житловий будинок, зведений архітектором Миколою Горденіним у стилі історизм (19001901 роки).
  • буд. № 11 — житловий будинок у стилі історизм (19001901 роки).
  • буд. № 12 — житловий будинок у стилі історизм (1902 рік).
  • буд. № 13 — житловий будинок початку XX століття.
  • буд. № 14 — житловий будинок 1914 року, зведений у стилі історизм.
  • буд. № 16 — житловий будинок працівників Інституту «Київміськпроект». Зведений у 1939 році у стилі конструктивізм. Архітектор, ймовірно, А. Благодатний.

Особистості[ред.ред. код]

У будинку № 7 у 1910-х роках проживало подружжя Савенків — Анатолій Савенко, адвокат, політичний діяч, та його дружина Надія Новоспаська, оперна та концертно-камерна співачка, солістка Міського театру в Києві.

У будинку № 8 у 19051909 роках мешкав Володимир Колкунов, біолог та ботанік, організатор селекційно-насіннєзнавчої справи в Україні, перший директор Наукового інституту селекції.

У будинку № 9 провів свої дитячі роки майбутній письменник Костянтин Паустовський. У будинку № 12 у 19221924 роках мешкав письменник Григорій Косинка.

У будинку № 13 у 194050-х роках проживала низка акторів Київського академічного українського драматичного театру ім. І. Франка: народний артист СРСР Аркадій Гашинський (19451955 роки), заслужений артист УРСР Леонід Задніпровський (19461947 роки), заслужений артист УРСР Микола Задніпровський-Кононенко (19501997 роки), народний артист УРСР Олексій Омельчук (19491957 роки).

У будинку № 14 у 19441960 роках мешкав радянський військовий та державний діяч, двічі Герой Радянського Союзу Сидір Ковпак.

Меморіальні та анотаційні дошки[ред.ред. код]

  • буд. № 9 — меморіальна дошка на честь російського поета, письменника, лауреата Нобелівської премії Бориса Пастернака, який перебував у цьому будинку у 1931 році. Відкрито 20 лютого 2008 року, скульптор Микола Рапай. Дошка зникла в листопаді 2015 року [5].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Постанова президії Київської міської Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів від 11 листопада 1938 року № 1082/6 «Про перейменування вулиць м. Києва» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 1, спр. 10720, арк. 30, 30зв, 31, 31зв, 32, 32зв, 33. Архівовано з першоджерела 28 листопада 2015.
  2. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 38, арк. 65–102. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.
  3. Рішення Київської міської ради від 3 вересня 2015 року № 944/1808 «Про перейменування вулиць, площ, провулків та проспектів у місті Києві» // Хрещатик. — 2015. — № 133 (4729). — 23 вересня. — С. 6. Архівовано з першоджерела 17 червня 2016.
  4. Обговорення щодо перейменування вулиці Чапаєва у Шевченківському районі міста Києва на вулицю В'ячеслава Липинського // Офіційний сайт Київської міської державної адміністрації. — 2014. — 2 жовтня — 2 грудня.
  5. У Києві невідомі крадуть меморіальні дошки

Джерела[ред.ред. код]