Вулиця Ольги Басараб (Львів)
| Вулиця Ольги Басараб Львів | |
|---|---|
 середня частина вулиці (спуск до вул. Зеленої) | |
| Місцевість | Снопків |
| Район | Личаківський |
| Назва на честь | Ольги Басараб |
| Колишні назви | |
| Стальмаха, Брюсова | |
| польського періоду (польською) | Stalmacha |
| радянського періоду (українською) | Брюсова |
| радянського періоду (російською) | Брюсова |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 360 м |
| Координати початку | 49°49′42″ пн. ш. 24°02′41″ сх. д. / 49.828556° пн. ш. 24.044833° сх. д.Координати: 49°49′42″ пн. ш. 24°02′41″ сх. д. / 49.828556° пн. ш. 24.044833° сх. д. |
| Координати кінця | 49°49′39″ пн. ш. 24°02′27″ сх. д. / 49.827750° пн. ш. 24.040861° сх. д. |
| поштові індекси | 79017[1] |
| Транспорт | |
| Рух | двосторонній |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 1, 3, 3а, 3б, 9, 11, 11а[2] |
| Архітектурні пам'ятки | № 1[3] |
| Навчальні заклади | Львівська середня загальноосвітня школа I—III ступенів № 49 |
| Медичні заклади | Стаціонарне відділення № 2 Львівського міського психоневрологічного диспансеру |
| Поштові відділення | ВПЗ № 17 (вул. Івасюка, 19)[1] |
| Забудова | польський 1930-х та радянський конструктивізм 1960-х—1970-х років[4] |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r6619569 |
| Мапа | |
 | |
 Вулиця Ольги Басараб у Вікісховищі | |
Ву́лиця О́льги Басара́б — вулиця у Личаківському районі міста Львова, в місцевості Снопків. Прямує від перехрестя вулиць Зеленої та Водогінної до вулиці Генерала Тарнавського.
Прилучаються вулиці Йосифа Сліпого та Патріарха Любомира Гузара.
Історія[ред. | ред. код]
На початку XX століття вулиця мала назву Стальмаха, на честь польського громадського діяча Павла Стальмаха. У 1945 році отримала назву Брюсова, на честь російського поета Валерія Брюсова. Сучасна назва — з 1992 року, на честь української громадської та політичної діячки Ольги Басараб.
Забудова[ред. | ред. код]
В архітектурному ансамблі вулиці Ольги Басараб переважає радянський конструктивізм 1960-х—1970-х років, а також присутня забудова у стилі польського конструктивізму 1930-х років[4]. Будівля колишнього Дому студентів ветеринарії (вул. Ольги Басараб, 1) внесена до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення м. Львова.
№ 1 — колишній Дім студентів ветеринарії, споруджений у 1931 році за проєктом Тадеуша Пісевича[5]. На початку 1942 року у Львівській державній бібліотеці німецькою окупаційною планувалося створити два відділи. До відділу 1 увійшла також й бібліотека Академії ветеринарної медицини, що на часі німецької окупації Львова у 1941—1944 роках містилася у цьому будинку[6]. Від радянських часів тут міститься гуртожиток № 1 Львівського ветеринарного інституту (нині — Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Ґжицького). Будівля гуртожитку внесена до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 671-м[3].
№ 2 — будинок, в якому міститься цілодобове стаціонарне відділення № 2 КНП ЛОР «Львівський обласний клінічний психоневрологічний диспансер».
№ 3 — шестиповерхова будівля споруджена у 1972 році, як гуртожиток технічного училища.
№ 3а — гуртожиток № 1 ЛНМУ імені Данила Галицького.
№ 4 — у будинку за Польщі функціонувала змішана гімназія Святої Софії та Академічний дім (гуртожиток) фундації Германа. Нині тут розташована Львівська середня загальноосвітня школа I—III ступенів № 49, що входить до складу Інноваційно-навчально-науково-виробничого комплексу «Школа-Коледж-Університет-Підприємство», створений при Національному університеті «Львівська політехніка»[7].
22 січня 2024 року, в День Соборності України, на фасаді Львівської середня загальноосвітня школа № 49, відкрили меморіальну таблицю в пам'ять про розвідника, Героя України, львів'янина, випускника школи Олега Бабія[8].
№ 9 — будинок споруджений у 1930-х роках в стилі функціоналізму. Вхідний портал з дашком та оздоблений рустованими балюстрадами. Над входом плавно втоплене у фасад стрічкове скління. Збереглася оригінальна віконна столярка та щогла-флагшток[9].
-
Будинок № 1 -
Подвір'я будинку № 1 -
Будинок № 2
.jpg)
.jpg)
.jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 7 серпня 2021.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 26 лютого 2023.
- ↑ а б Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 19 лютого 2020.
- ↑ а б 1243 вулиці Львова, 2009, с. 260.
- ↑ Банцекова А. Є. До питання визначення стилю Ар Деко в архітектурі Львова // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — Вип. 18. — 2008. — С. 130—131. — ISBN 966-95066-4-16.
- ↑ Roman Dziuban (4 лютого 2016). Losy zbiorów bibliotechnych Uniwersytetu Lwowskiego (I Działu Staatsbibliothek Lemberg) w czasie II wojny światowej. lostart.org.ua (пол.). Забута Спадщина. Архів оригіналу за 31 травня 2022. Процитовано 19 лютого 2020.
- ↑ Офіційний сайт Львівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 49. shkola49.at.ua. Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 19 лютого 2020.
- ↑ Син та батько загиблого Героя України Олега Бабія на відкритті меморіальної дошки у Львові. Фото дня. censor.net. Цензор.нет. 24 січня 2024. Процитовано 3 лютого 2024.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Мирослава Ляхович (25 січня 2018). Проєкт «Вулиці»: вулиці Ольги Басараб-Льва Толстого. modernism.lviv-online.com. Львів. Архітектура модернізму. Архів оригіналу за 31 березня 2023. Процитовано 7 червня 2023.
Джерела[ред. | ред. код]
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Басараб вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 256. — ISBN 978-966-2154-54-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 8. — ISBN 966-603-115-9.
Посилання[ред. | ред. код]
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Ольги Басараб. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 15 квітня 2021.
| ||||||||
| |||||||||||||