Вікіпедія:Запити на джерела

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Запити на джерела
Wikipedia Library owl.svg
Подати новий запит
Виправлення посилань та загальних медичних проблем!
Увага: з юридичних причин ми змушені зауважити, що обмін ресурсами не вирішує жодних медичних проблем. Але він здатен допомогти з виправленням посилань.

Ця сторінка є форумом, де Ви можете розмістити запит на джерела від інших вікіпедистів. Використовуйте цю сторінку для запитів на джерела, що Ви маєте намір використати в статтях Вікіпедії.

Пошук джерел[ред. код]

Підказки щодо самостійного пошуку джерел
Докладніше: ВП:Пошук джерел
  • Зверніться до автора/авторів науково-дослідної роботи чи статті щодо пересилання електронною поштою копії потрібної роботи.
  • Перевірте, чи немає цієї роботи у відкритому доступі, ресурсі Google Books або у бібліотеці поряд з вами.
  • Пошукайте в Google Scholar за архівними копіями журналів в інституційних репозитаріях.
Подання запиту
  • Запит можна подавати у формі відкритого, загального запитання, або ж він може стосуватися якогось конкретного журналу, статті, чи наукової праці.
  • Тут можна подавати запити на всі типи джерел: газети, статті в журналах, бази даних, енциклопедії, рішення судів, закони, книги тощо.
  • Ми не можемо проводити повне сканування книжок.
  • Аби отримати електронного листа, не оприлюднивши свою електронну адресу, налаштуйте свою адресу на сторінці Спеціальна:Налаштування.
  • Надайте якомога більше деталей: повний опис джерела із вказуванням його автора, назви, видавця, а також дати чи ідентифікаторів на кшталт DOI, ISBN, ISSN, PMID та ін..
  • Якщо Вам потрібно декілька джерел, перелічіть їх (1, 2, 3..).
  • Як тільки запит буде виконаний, додайте до нього шаблон {{Зроблено}}.
  • Виконані запити архівуються.
  • Запити, на які немає реакції протягом трьох місяців, переносяться в архів.

Архіви
наразі архівів немає (створити)

Виконання запиту[ред. код]

  • Будь-хто може висловлювати поради чи виконувати запити.
  • Ставте запитання та давайте відповіді у розділі для запитів.
  • Вказуйте, яка частина або частини запиту виконуються, аби інші користувачі даремно не робили ту роботу, за яку вже взялися Ви.
  • Оповістіть (згадайте) користувача, що подав запит, використовуючи {{ping|ІМ'Я КОРИСТУВАЧА}}
  • Ви можете перенаправити користувача на вже наявний в мережі електронний документ, надавши йому URL-посилання на нього ( http://... ). Ви можете ділитися відсканованими сторінками чи документами, використовуючи службу для обміну файлами, за умови, що вона легальна, або ж просто надіславши необхідний контент на електронну адресу користувача, що подав запит.
  • Використовуючи сторінку Спеціальна:Лист користувачеві, Ви можете надіслати електронною поштою посилання чи простий текст користувачеві, що подав запит, але якщо Ви хочете надіслати вкладення, Вам треба спершу попросити користувача, щоб він надіслав електронного листа Вам, аби Ви могли на нього відповісти.

Підказки щодо авторського права:

  • Дотримуйтесь авторського права та умов використання будь-якого онлайнового сервісу, яким Ви користуєтесь.
  • Діліться вмістом дуже обережно й обмежено, надаючи доступ до матеріалів якомога меншій кількості осіб з метою вдосконалення якоїсь конкретної теми у Вікіпедії. Передбачається, що весь такий вміст має надсилатись для некомерційного, освітнього, добропорядного використання з метою проведення досліджень на певні теми у Вікіпедії та/або вдосконалення вмісту Вікіпедії.
  • Там, де це можливо, діліться копіями у приватний спосіб, не надаючи публічно доступних посилань. Захищені авторським правом статті з друкованих видань чи копії, отримані з онлайнових баз даних, не можна завантажувати для необмеженого поширення через відкриті вебсайти. Бажано не ділитися логінами та/або кодами доступу до цілих вебсайтів; натомість краще, за потреби, надсилати користувачам окремі копії конкретних матеріалів.
  • Пам'ятайте, що Ви берете на себе особистий ризик при поширенні невільного вмісту, і повинні діяти таким чином, щоб це було зручно та безпечно для Вас. Індивідуальні редактори є одноосібно відповідальними за поширення захищеного авторським правом вмісту, і здійснюючи такі дії, усвідомлюють всі пов'язані з ними юридичні ризики.

Довідкові ресурси[ред. код]

Нові запити[ред. код]

УкрЧемпіки[ред. код]

Для вибраного списку Список чемпіонів України з футболу потрібні фото/скани певних сторінок з довідників Футбол в Украине Ю. С. Ландера (кожен довідник присвячується певному сезону, наприклад Футбол в Украине 2006——2005 чи Футбол в Украине 2011—2012), а саме:

  • для сезону 2008—2009 потрібна сторінка з складом «Динамо» Київ
  • для сезону 2009—2010, 2010—2011, 2011—2012, 2012—2013, 2013—2014 потрібні ті сторінки, де у цих довідникає є склад донецького «Шахтаря»
  • для сезону 2014—2015 потріба сторінка з київським «Динамо»

Дуже дякую!--З повагою, TnoXX parle! 20:22, 18 травня 2016 (UTC)Відповісти[відповісти]

Рептилии Молдовы[ред. код]

Долгий В. Н. Рептилии Молдовы: таксономическая и экологическая их характеристика [Текст] : Учеб.-метод. пособие / В. Н. Долгий, И. К. Тодераш ; Молдавский гос. ун-т. Кафедра биологии человека и животных, АН Молдовы, Институт зоологии. - Кишинев : ИЦ МГУ, 2002. - 38 с.: ил Чи може хтось дістати/сфоткати цю книжку? Вона невелика, 38 сторінок. Дякую!--TnoXX parle! 13:00, 10 березня 2016 (UTC)Відповісти[відповісти]

Зроблю --AMY (обговорення) 12:45, 14 березня 2016 (UTC)Відповісти[відповісти]
YesТак Зроблено --AMY (обговорення) 06:08, 6 квітня 2016 (UTC)Відповісти[відповісти]

ХБЗ[ред. код]

На Харькiвському бронетанковому заводi до початку вiйни зберігалося 585 танків (На Харківському бронетанковому ремонтному заводі дійсно стоїть 585 танків. и 585 танків які стоять на заводі ім.Малишева це не металлобрухт а джерело запчастин які можна просто знімати та переставляти на нові танки,). Начебто потім їх стали ремонтувати і відправляти в війська. Мене цікавить скільки танків з цих запасів відремонтували і віддали армії а скільки залишилося на заводі? --Vyacheslav84 (обговорення) 14:24, 21 березня 2016 (UTC)Відповісти[відповісти]

український фантастичний журнал[ред. код]

Ще я шукаю джерела на український фантастичний журнал - Український фантастичний оглядач Vyacheslav84 (обговорення) 17:40, 21 березня 2016 (UTC)Відповісти[відповісти]

Перегляньте це інтерв'ю з засновником. Багато фактів до історії створення, початків журналу. А що саме треба підтвердити джерелом чи знайти? --Anntinomyобг 16:04, 22 березня 2016 (UTC)Відповісти[відповісти]
Дякуємо. потрібні незалежних надійних (авторитетних) джерелах - Вікіпедія:Критерії значимості - Загальні настанови значимості. Vyacheslav84 (обговорення) 13:46, 23 березня 2016 (UTC)Відповісти[відповісти]
інтерв'ю з засновником. куди надійніше…--Anntinomyобг 10:33, 19 травня 2016 (UTC)Відповісти[відповісти]

Кулик І. Вірші та поеми. Вибране[ред. код]

потрібна книга:

  • Кулик І. Вірші та поеми. Вибране. — К.: Радянський письменник, 1962. — 326 с.

якщо її можна у бібліотеці Києва почитать, добре. якщо ні, то перша за все цікавить зміст (щоб бачити, які твори туди ввійшли) --アンタナナ 01:07, 5 жовтня 2016 (UTC)Відповісти[відповісти]

зміст--Anntinomyобг 10:34, 5 жовтня 2016 (UTC)Відповісти[відповісти]
YesТак Зроблено дякую! --アンタナナ 00:13, 9 жовтня 2016 (UTC)Відповісти[відповісти]

Азбучна війна[ред. код]

YesТак Зроблено Вітаю! Мені потрібні ці статті з журналу:

  • Huk I. Z problematyki kszałtowania sie piśmiennictwa ukraińskiego w Galicji w pierwszej połowie XIX w.: wojna o alfabet // 2001. – Т. 11–12. – S. 404–415. Одержав через ЕДД із бібліотеки Люблінського католицького університету. Biathlon (обговорення) 12:40, 9 листопада 2016 (UTC)Відповісти[відповісти]
  • Лесюк М. Розвиток української літературної мови в Галичині в умовах польсько-українського білінгвізму (до середини ХІХ ст.) // 2003. – Т. 15–16. – S. 426–437.
  • Ґрещук В. Роль Галичини у розвитку української і польської літературних мов другої половини ХІХ – початку ХХ ст. // 2003. – Т. 15–16. – S. 438–443.

Дякую! Biathlon (обговорення) 13:35, 20 жовтня 2016 (UTC)Відповісти[відповісти]

Всі статті отримав із бібліотеки Люблінського католицького університету. Biathlon (обговорення) 12:26, 15 листопада 2016 (UTC)Відповісти[відповісти]

Мені потрібні ще три джерела (всі інші я або вже маю, або замовив і отримаю трохи згодом):

  1. Лесюк М. Початок азбучної війни в Галичині // Шашкевичіана. Зб. наук. праць. Вип. 5—6. Львів, 2004, с. 41—56;
  2. Мацюк Г. Нові штрихи до лінгвістичного портрета Йосифа Лозинського // Шашкевичіана. Зб. наук. праць. Вип. 5—6. Львів, 2004, с. 463—471;
  3. Возняк М. Хто й чому започаткував азбучну війну в 1859 р. // Шлях виховання й навчання, 1936, № 1, c. 16—27. Biathlon (обговорення) 19:52, 3 грудня 2016 (UTC)Відповісти[відповісти]

Міка Валтарі[ред. код]

  • Валтарі, М. Велика ілюзія : роман / М. Валтарі ; пер. з фін. Ю. Зуб. - Львів : Кальварія, 2004. - 160 с.
    цікавить передмова чи післямова (особливо чи там є наведені українські відповідники творів Міка Валтарі) --アンタナナ 00:48, 4 січня 2017 (UTC)Відповісти[відповісти]

Чи є фото, вміщене у ЕСУ, вільним?[ред. код]

--В. Николов (обговорення) 13:41, 28 січня 2019 (UTC)Відповісти[відповісти]

Ні. --Brunei (обговорення) 13:53, 28 січня 2019 (UTC)Відповісти[відповісти]
Хоча якщо це фото Курдюмова, зроблене до 1917 року, то, думаю, можна.--Brunei (обговорення) 14:05, 28 січня 2019 (UTC)Відповісти[відповісти]
В ЕСУ фото не датоване. Але Курдюмов помер у вересні 1917-го. У такому разі фото підійде? В. Николов (обговорення) 17:11, 28 січня 2019 (UTC)Відповісти[відповісти]

ДНАББ ім. В. Г. Заболотного: джерела про памятки архітектури Глухова[ред. код]

ДНАББ ім. В. Г. Заболотного: джерела про памятки архітектури Глухова

та інші подібні про пам'ятки Глухова --Андрій Гриценко (обговорення) 16:15, 24 квітня 2020 (UTC)Відповісти[відповісти]

Будь-які джерела про село Вівся Тернопільської області українською, російською, польською, німецькою, англійською, французькою, угорською, румунською мовами[ред. код]

Джерела шукаю для: Вівся (Тернопільський район) --Andrii Gladii (обговорення) 12:46, 1 вересня 2021 (UTC)Відповісти[відповісти]

Монографія про Алешо О. Г.[ред. код]

Цікавить: Руда О. З. Олександр Гаврилович Алешо (1890–1922) – вчений та організатор української науки : монографія / О. З. Руда ; НААН, ДНСГБ ; за наук. ред. члена-кореспондента НААН В. А. Вергунова. – К., 2010. – 164 с. ; порт., фото. – (Іст.-бібліогр. сер. «Аграрна наука України в особах, документах, бібліографії» ; кн. 49).

Лише для особистого використання для написання на добру статтю про Олександра Алешо. Бібліотеки зараз закриті та і об'єм невеликий. Тож може це не буде проблемою? Arxivist (обговорення) 07:31, 28 серпня 2022 (UTC)Відповісти[відповісти]