Вікіпедія:Кандидати в добрі статті/Архів/2016-07-15
Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.
Kepler-452b 14—0—0
[ред. код]Пропонує: Висуваю до надання статусу цю статтю про одну із самих вивчених, подібних до Землі та «розпіарених» екзопланет. Призове місце конкурсу WikiPhysContest-2016. Повністю оригінальна стаття, яка містить зібрану, впорядковану та оброблену інформацію з переважно вторинних джерел (одначе також в деяких місцях використані первинні та третинні джерела). Переважна більшість інформації, наведена у статті, існує лише на англійській мові - ви не знайдете цих відомостей ні на українській, ні на російській мовах.
Стаття актуальна саме на момент створення цієї номінації (4 липня) — під час проходження конкурсу WikiPhysContest-2016 NASA оприлюднило нові результати обробки спостережень, і за останній тиждень я актуалізував цими даними статтю.
Всі зображення, використані у статті, мають вільну ліцензію та завантажені на вікісклад. Їх локалізація була виконана мною.
Моя ціль — вибрана стаття, і я пропоную її на добрі виключно як перехідний етап (від себе: не бачу доцільності у такій бюрократії; подібного немає ні в англовікі, ні у рувікі). Чому саме вибрані: тому що статтю уже неможливо покращити. В статті зібрана вся доступна про екзопланету інформація, яка проходить по критерію енциклопедичності. Максимум — це можна було би ще роздувати розділ “Висвітлення Kepler-452b в непрофільній пресі”, але це зайве. По оформленню, в принципі, до ідеала можна крокувати нескінченно, але, оглядаючи існуючі вибрані статті, вважаю, що поточний рівень достатній. --R0B (обговорення) 21:36, 4 липня 2016 (UTC)[відповісти]
За кого/що | %за | Початок | Тривалість | Статус | Закінчення | |||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Kepler-452b | 14 | 0 | 0 | 100% | 5 липня 2016 року | завершено | 15 липня 2016 року |
- За:
- --R0B (обговорення) 21:36, 4 липня 2016 (UTC)[відповісти]
- Загалом «За», але треба перекласти en:Category:Exoplanets discovered by Kepler (spacecraft). --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 05:37, 5 липня 2016 (UTC)[відповісти]
- Так Зроблено. Створив відповідну категорію та добавив її в статті про екзопланети. --R0B (обговорення) 09:14, 5 липня 2016 (UTC)[відповісти]
- Дякую! Надумаєте стати патрульним — підтримаю вашу кандидатуру. --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 09:16, 5 липня 2016 (UTC)[відповісти]
- Так Зроблено. Створив відповідну категорію та добавив її в статті про екзопланети. --R0B (обговорення) 09:14, 5 липня 2016 (UTC)[відповісти]
- --Alex Kushnir (обговорення) 07:28, 5 липня 2016 (UTC)[відповісти]
- --Fessor (обговорення) 08:54, 5 липня 2016 (UTC)[відповісти]
- У вибрані --丂ㄖㄥㄖ山卂ㄚ ȱѣȓ 10:29, 5 липня 2016 (UTC)[відповісти]
- Мені подобається стаття (ну і вона — не переклад). Поглянув на СО, там побачив добру таку рецензію, тому вірю цій статті. Тільки там якийсь нюанс з poorly constrained.--З повагою, TnoXX parle! 11:49, 5 липня 2016 (UTC)[відповісти]
- В принципі нюанс зі значенням ексцентриситету вважаю вирішеним (тому і не прокоментував останню відповідь Олвіна на СО). Першочерговий варіант обговорюваного розділу статті був вже виправлений місяць тому, а теперішній не порушує АД і є коректним, на мою думку, перекладом з тексту оригінальної публікації. --R0B (обговорення) 12:27, 5 липня 2016 (UTC)[відповісти]
- @R0B: Щодо ексцентриситету: я з Вами трохи не згоден, і висловив свою думку на сторінці обговорення статті. Там вона залишилася без відповіді, тож наведу її й тут.
Даних про значення ексцентриситету орбіти фактично немає, є лише слабкі обмеження на його величину: зі значною похибкою виміряно величини e × cos(ω) та e × cos(ω), де ω — кута нахилу орбіти до променя зору. Залежно від цього кута ексцентриситет може набувати будь-яких значень.
Відповідно, перший абзац відповідного розділу потребує уточнення. --Olvin (обговорення) 14:45, 5 липня 2016 (UTC)[відповісти]- Не бачу сенсу в цьому уточненні, оскільки це неможливо буде підкріпити АД. Я ніколи не зможу перекласти словосполучення "poorly constrained" як "невизначений". Скоріше "слабко встановлений". А робити якісь висновки на основі власних припущень не хочу і, тим більше, не маю права. Значення ексцентриситету і справді дуже "розмите", (наприклад, сайт exoplanet.eu подає значення e=0.035 (± 0.75)) але все-таки коливається в певних межах, а повної невизначеності тоді тут немає. --R0B (обговорення) 16:21, 5 липня 2016 (UTC)[відповісти]
- Як на мене, переклад словосполучення англ. poorly constrained доволі однозначний. Але якщо потрібне чіткіше формулювання, то у тій самій публікації на початку десятого розділу є й інша фраза: англ. effects of the unknown eccentricity on the habitability (сторінка 7). Цікаво, як ви перекладете з англійської «the unknown eccentricity»? --Olvin (обговорення) 18:02, 5 липня 2016 (UTC)[відповісти]
- В першу чергу мушу вас поправити — це речення на сторінці 13, а не 7 (для чіткості я користуюся нумерацією сторінок в самому журналі, а не технічною нумерацією переглядача PDF-документів). Раз мова йде про безпосередній переклад і розуміння цього тексту, то давайте перестанемо виривати слова із контексту і розберемось, про що взагалі йде мова. Оригінальне речення: «Here we examine the probability that Kepler-452b orbits in the habitable zone of its star, consider the effects of the unknown eccentricity on the habitability, and estimate the likelihood that it is rocky.». Переклад: «Тут ми досліджуємо вірогідність, що Kepler-452b обертається в зоні придатності до життя своєї зірки, враховуючи вплив невідомого ексцентриситету на "життєпридатність", та оцінюємо ймовірність скелястості планети.». В конкретному контексті зовсім не мається на увазі, що ексцентриситет зовсім невідомий (чітко цього не вказано). Скоріше мова йде про те, що в розділі нижче вчені дивляться, як кореляція значень цієї величини може "зсувати" положення планети по зоні придатності до життя.
В противагу твердженню, яке було приведено вами, наведу ще кілька речень:
1. «The eccentricity of Kepler-452b was not well constrained (не точно, не досконало встановлений) by the light curve as was expected in the absence of a radial velocity detection of the planet.» (сторінка 9),
2. «The eccentricity of the orbit of Kepler-452b is poorly constrained (слабко встановлений) by the photometric measurements, at best.» (сторінка 14),
3. «Thus we conclude that the uncertainties (невизначеність, непевність, невідомість, мінливість, ненадійність) in the eccentricity of Kepler-452b do not significantly affect the habitability of its orbit.».
Як додатковий аргумент, вдруге привожу картку екзопланети в енциклопедії позасонячних планет. Там значення ексцентриситету орбіти (e=0.035± 0.75) вказано з певною великою похибкю, але точно не в межах від кола (e=0) до параболи (e=1). Все це наштовхує на очевидний висновок, що, повторююсь, цей параметр визначений з величезною похибкою. Але навіть при цьому ніяк не можна заявити: (...) про ексцентриситет орбіти немає геть ніяких відомостей (він зовсім невизначений) (процитував вас). Взагалі кажучи, я здивований вашим бажанням довести конкретно мені якісь твердження, притому, що в самій статті ця тема описана настільки побіжно, що не заперечує ні моєї позиції, ні вашої. Хоч мушу зауважити, що першочерговий варіант розділу, який ми обговорюємо («Вплив ексцентриситету орбіти Kepler-452b на придатність до життя») більш чітко "наполягав" на певній визначеності цього значення. Але я пішов на консенсус та повністю "нейтралізував" вищеописаний конфлікт. Ну і взагалі, такі прийоми із вириванням конкретних фраз із контексту, на мою думку, не красять вас як досвідченого користувача Вікіпедії та одного із журі конкурсу. P.S. Ви написали, що ваша думка на СО сторінки залишилась без відповіді. Це так, оскільки обговорення по цьому пункту я вважав завершеним і повністю себе вичерпаним ще з моменту його початку. Крім того, звертаю увагу на те, що на СО Kepler-452b ви також проігнорували деякі мої коментарі очевидно, вирішивши, що вони не потребують ваших відповідей. Тому подібна практика, як бачимо, використовується не тільки з моєї сторони. Тим не менше, не можу не нагадати, що я вже як місяць очікую вашої відповіді по цьому питанню. --R0B (обговорення) 11:50, 6 липня 2016 (UTC)[відповісти]- Прошу вибачити мене - я Вас образив. У подальшій дискусії з цього питання я не бачу сенсу. Ще раз прошу мене вибачити. --Olvin (обговорення) 16:50, 6 липня 2016 (UTC)[відповісти]
- В першу чергу мушу вас поправити — це речення на сторінці 13, а не 7 (для чіткості я користуюся нумерацією сторінок в самому журналі, а не технічною нумерацією переглядача PDF-документів). Раз мова йде про безпосередній переклад і розуміння цього тексту, то давайте перестанемо виривати слова із контексту і розберемось, про що взагалі йде мова. Оригінальне речення: «Here we examine the probability that Kepler-452b orbits in the habitable zone of its star, consider the effects of the unknown eccentricity on the habitability, and estimate the likelihood that it is rocky.». Переклад: «Тут ми досліджуємо вірогідність, що Kepler-452b обертається в зоні придатності до життя своєї зірки, враховуючи вплив невідомого ексцентриситету на "життєпридатність", та оцінюємо ймовірність скелястості планети.». В конкретному контексті зовсім не мається на увазі, що ексцентриситет зовсім невідомий (чітко цього не вказано). Скоріше мова йде про те, що в розділі нижче вчені дивляться, як кореляція значень цієї величини може "зсувати" положення планети по зоні придатності до життя.
- Як на мене, переклад словосполучення англ. poorly constrained доволі однозначний. Але якщо потрібне чіткіше формулювання, то у тій самій публікації на початку десятого розділу є й інша фраза: англ. effects of the unknown eccentricity on the habitability (сторінка 7). Цікаво, як ви перекладете з англійської «the unknown eccentricity»? --Olvin (обговорення) 18:02, 5 липня 2016 (UTC)[відповісти]
- P.S. Я оновив в таблиці "Повний список параметрів Kepler-452b" значення вищезгаданої величини із Енциклопедії позасонячних планет. Це не буде заплутувати читача статті наявністю в значенні ексцентриситету тригонометричних функцій. --R0B (обговорення) 16:30, 5 липня 2016 (UTC)[відповісти]
- Не бачу сенсу в цьому уточненні, оскільки це неможливо буде підкріпити АД. Я ніколи не зможу перекласти словосполучення "poorly constrained" як "невизначений". Скоріше "слабко встановлений". А робити якісь висновки на основі власних припущень не хочу і, тим більше, не маю права. Значення ексцентриситету і справді дуже "розмите", (наприклад, сайт exoplanet.eu подає значення e=0.035 (± 0.75)) але все-таки коливається в певних межах, а повної невизначеності тоді тут немає. --R0B (обговорення) 16:21, 5 липня 2016 (UTC)[відповісти]
- @R0B: Щодо ексцентриситету: я з Вами трохи не згоден, і висловив свою думку на сторінці обговорення статті. Там вона залишилася без відповіді, тож наведу її й тут.
- В принципі нюанс зі значенням ексцентриситету вважаю вирішеним (тому і не прокоментував останню відповідь Олвіна на СО). Першочерговий варіант обговорюваного розділу статті був вже виправлений місяць тому, а теперішній не порушує АД і є коректним, на мою думку, перекладом з тексту оригінальної публікації. --R0B (обговорення) 12:27, 5 липня 2016 (UTC)[відповісти]
- --Helgi (обговорення) 14:35, 5 липня 2016 (UTC)[відповісти]
- Є ще маленьке зауваження про надмірність вживання слова «було», але голосую «за». --Sehrg (обговорення) 15:05, 5 липня 2016 (UTC)[відповісти]
- Аргументую це тим, що я хотів щоб читач зрозумів, що в статті було описане переважно одне та єдине (на момент написання статті) дослідження конкретної екзопланети, яке проводилося декілька років тому назад. Тому деякі речення я подаю у формі, що це не усталені в науковому суспільстві відомості, а лише результати одного дослідження. Можливо в майбутньому появляться ще якісь дослідження та обрахунки стосовно цієї планети (це цілком вірогідно, враховуючи, наприклад, новий каталог екзопланет або нещодавно опубліковану роботу Тімоті Мортона - посилання №15), і тоді така нестрога форма тверджень у статті може стати в нагоді. В любому випадку, якщо в процесі чергової "ревізії" статті я зверну увагу на якесь зайве «було», то я це приберу. --R0B (обговорення) 16:06, 5 липня 2016 (UTC)[відповісти]
- --Mcoffsky (обговорення) 16:26, 5 липня 2016 (UTC)[відповісти]
- --Jarozwj (обговорення) 15:35, 6 липня 2016 (UTC)[відповісти]
- На мою скромну думку неспеціаліста, можна і на вибрану висунути. --Nina Shenturk (обговорення) 19:22, 6 липня 2016 (UTC)[відповісти]
- --Nickispeaki (обговорення) 11:11, 7 липня 2016 (UTC)[відповісти]
- --ROMANTYS (обговорення) 06:39, 11 липня 2016 (UTC)[відповісти]
- згоден з Nina Shenturk --Yasnodark (обговорення) 14:19, 11 липня 2016 (UTC)[відповісти]
- Проти:
З того моменту, як 22 травня суддею WikiPhysContest паном Bonovos було зроблено зауваження стосовно неякісного викладення інформації у розділі Хімічний склад планети, автором не було вжито ніяких заходів стосовно поліпшення ситуації. Наявний на даний момент матеріал не дає жодної можливость отримати ґрунтовну інформацію стосовно теми розділу (так, її може й не бути взагалі, але ж треба про це нормально написати!). Далі див. Зауваження--Олег.Н (обговорення) 16:29, 5 липня 2016 (UTC)[відповісти]- Розділ нарешті набув пристойного вигляду. --Олег.Н (обговорення) 16:00, 8 липня 2016 (UTC)[відповісти]
- Відповів у розділі Зауваження. --R0B (обговорення) 15:04, 6 липня 2016 (UTC)[відповісти]
- P.S. «<...> автором не було вжито ніяких заходів стосовно поліпшення ситуації» — Це називається "ніяких" (кумулятивний діф від моменту появи критики Bonovoz до сьогодні). --R0B (обговорення) 15:13, 6 липня 2016 (UTC)[відповісти]
- Утримуюсь:
- Стиль не подобається. Я би перший абзац: „Kepler-452b (KOI-7016.01, інколи називають Земля 2) — екзопланета на орбіті жовтого карлика Kepler-452, який розташований у сузір'ї Лебедя. Екзопланету було виявлено за допомогою космічного телескопу «Кеплер» транзитним методом — шляхом спостереження за зміною яскравості її материнської зорі, яка спричинена проходженням планети на її фоні. Kepler-452b — це перша потенційна скеляста надземля, яка обертається довкола доволі схожої на Сонце зорі в зоні, придатній для життя. Враховуючи індекс схожості на Землю, можна зробити висновок, що Kepler-452b — це четверта за списком планета, яка сильно схожа на Землю“ переписав би так: Kepler-452b (KOI-7016.01, інколи називають Земля 2) — екзопланета на орбіті жовтого карлика Kepler-452, розташованого в сузір'ї Лебедя. Екзопланету виявлено за допомогою космічного телескопу «Кеплер» транзитним методом — шляхом спостереження за зміною яскравості її материнської зорі, яка спричинена проходженням планети на її фоні. Kepler-452b — перша з відкритих потенційна скеляста надземля, яка обертається довкола доволі схожої на Сонце зорі в зоні, придатній для життя. Згідно з індексом подібності Землі, Kepler-452b — четверта у списку. --Sehrg (обговорення) 14:11, 5 липня 2016 (UTC)[відповісти]
- До речі за яким саме списком вона четверта, бо в таблиці, на яку йде посилання Conservative Sample of Potentially Habitable Exoplanets Kepler-452b — другий об'єкт. --Sehrg (обговорення) 14:11, 5 липня 2016 (UTC)[відповісти]
- Перефразував вступний абзац статті по вашому зразку. Хоча, як на мене, це практично не змінило його читабельність. Щодо розташування по списку. Тільки що зайшов на той сайт і в мене Kepler-452b стоїть на 4-му місці. Можливо список було оновлено але браузер відображає якимось чином стару версію сторінки? У всякому разі, Opera та Google Chrome "показують" саме 4-те місце після повного перезавантаження HTML-стоірнки. Ось скрін того, що я бачу. P.S. До речі, ви мабуть забули підписатись в деяких ваших коментарях. --R0B (обговорення) 13:55, 5 липня 2016 (UTC)[відповісти]
- особливо останнє речення першого абзацу було кострубатим. Так, побачив четверте місце, хоча ESI=0.83 і, отже, Kepler-452b поділяє 3-4 місце (це напівзауваження). --Sehrg (обговорення) 14:16, 5 липня 2016 (UTC)[відповісти]
- Там з цим сайтом університету в Аресібо зовсім не зрозуміло що твориться. В одних таблицях дані планет приведені згідно старих каталогів, де у Kepler-452b радіус 1,6, але згідно нового каталогу DR24 радіус становить 1,13. Наприклад в каталозі phl_hec_all_confirmed.csv 452b стоїть на 7-му місці по індексу подібності, а в каталозі phl_hec_all_kepler.csv — на 13-му. Причому в першому каталозі дані для цієї планети застарілі, а в другому оновлені. Одним словом в них самих на сайті частина таблиць сформована по старим каталогам, а частина по новішим. З цього приводу в статті у Вікіпедії я трохи уточнив речення стосовно цього індексу до моменту, коли ситуація на сайті оригінальних каталогів уляжеться. Я також відправив електронного листа укладачу каталогу Абелю Мендезу з проханням прояснити "нестиковки" на сайті його університету. Можливо це проллє для мене світло на всю цю ситуацію і я зможу все зробити без сумнівів. У всякому разі, поки що слідкуватиму за сайтом університетського каталогу, і як тільки там появляться якісь зміни — визначу нарешті місце Kepler-452b серед інших екзопланет точно і безсумнівно. --R0B (обговорення) 16:06, 5 липня 2016 (UTC)[відповісти]
- Добре. --Sehrg (обговорення) 19:23, 5 липня 2016 (UTC)[відповісти]
- Там з цим сайтом університету в Аресібо зовсім не зрозуміло що твориться. В одних таблицях дані планет приведені згідно старих каталогів, де у Kepler-452b радіус 1,6, але згідно нового каталогу DR24 радіус становить 1,13. Наприклад в каталозі phl_hec_all_confirmed.csv 452b стоїть на 7-му місці по індексу подібності, а в каталозі phl_hec_all_kepler.csv — на 13-му. Причому в першому каталозі дані для цієї планети застарілі, а в другому оновлені. Одним словом в них самих на сайті частина таблиць сформована по старим каталогам, а частина по новішим. З цього приводу в статті у Вікіпедії я трохи уточнив речення стосовно цього індексу до моменту, коли ситуація на сайті оригінальних каталогів уляжеться. Я також відправив електронного листа укладачу каталогу Абелю Мендезу з проханням прояснити "нестиковки" на сайті його університету. Можливо це проллє для мене світло на всю цю ситуацію і я зможу все зробити без сумнівів. У всякому разі, поки що слідкуватиму за сайтом університетського каталогу, і як тільки там появляться якісь зміни — визначу нарешті місце Kepler-452b серед інших екзопланет точно і безсумнівно. --R0B (обговорення) 16:06, 5 липня 2016 (UTC)[відповісти]
- особливо останнє речення першого абзацу було кострубатим. Так, побачив четверте місце, хоча ESI=0.83 і, отже, Kepler-452b поділяє 3-4 місце (це напівзауваження). --Sehrg (обговорення) 14:16, 5 липня 2016 (UTC)[відповісти]
- Перефразував вступний абзац статті по вашому зразку. Хоча, як на мене, це практично не змінило його читабельність. Щодо розташування по списку. Тільки що зайшов на той сайт і в мене Kepler-452b стоїть на 4-му місці. Можливо список було оновлено але браузер відображає якимось чином стару версію сторінки? У всякому разі, Opera та Google Chrome "показують" саме 4-те місце після повного перезавантаження HTML-стоірнки. Ось скрін того, що я бачу. P.S. До речі, ви мабуть забули підписатись в деяких ваших коментарях. --R0B (обговорення) 13:55, 5 липня 2016 (UTC)[відповісти]
- До речі за яким саме списком вона четверта, бо в таблиці, на яку йде посилання Conservative Sample of Potentially Habitable Exoplanets Kepler-452b — другий об'єкт. --Sehrg (обговорення) 14:11, 5 липня 2016 (UTC)[відповісти]
- Зауваження:
- В АнгВікі таке є: спочатку добра, тоді вибрана. Це потрібно для того, аби пройти перший раунд критики, задати точку якості (наприклад, для трійчастого нерва це було дуже корисно.--З повагою, TnoXX parle! 21:43, 4 липня 2016 (UTC)[відповісти]
- Чому обсерваторія Віппла, але обсерваторія Макдональд? --Sehrg (обговорення) 08:55, 5 липня 2016 (UTC)[відповісти]
- Статей про відповідні обсерваторії не було в нашому мовному розділі вікіпедії. Також поверхневе «гугління» не виявило згадок про ці місця в україномовному сегменті інтернету. Тому я перекладав по анлогії з рувікою: Обсерватория Макдональд та Обсерватория имени Уиппла. Я не спеціаліст в перекладі назв географічних об'єктів на українську мову тому якщо ви вважаєте, що назви цих обсерваторій потрібно перекласти по іншому я абсолютно не проти. --R0B (обговорення) 09:14, 5 липня 2016 (UTC)[відповісти]
- Ця обсерваторія названа за прізвищем Вільяма Макдональда, тобто потрібен родовий відмінок і закінчення -а, як і у випадку обсерваторії Віппла. --Sehrg (обговорення) 09:51, 5 липня 2016 (UTC)[відповісти]
- Так Зроблено. --R0B (обговорення) 09:57, 5 липня 2016 (UTC)[відповісти]
- Назва «Обсерваторія Мак-Доналд» є в Астрономічному енциклопедичному словнику[1]. Звісно, я не наполягаю саме на такому варіанті. Але дефіс у назві має бути. --Olvin (обговорення) 11:40, 5 липня 2016 (UTC)[відповісти]
- Мак-Дональд тоді вже. --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 11:41, 5 липня 2016 (UTC)[відповісти]
- через дефіс написали за новим правописом Правопис власних назв. Український правопис 2015, але чому не в родовому відмінку?
- Власне я не наполягаю на жодному варіанті. Тому пропінгую @Sehrg: щоб можливо він висловив свою думку на цей рахунок, оскільки він перший підняв тему перекладу назв двох згаданих в статті обсерваторій. Як тільки по цьому питанню буде узгоджений певний консенсус, я відразу виправлю це у статті. Між іншим, у словнику Климишина ім'я Віппл перекладене як «Уїппл». Можливо по аналогії тоді потрібно перекласти «обсерваторія Уїппла»? Моя думка на цей рахунок напевне така: «Обсерваторія Мак-Дональда», та «Обсерваторія Уїппла». Але ще раз нагадую, що я в перекладі власних назв не спеціаліст тому і не відстоюю жодний із варіантів. --R0B (обговорення) 12:27, 5 липня 2016 (UTC)[відповісти]
- Як я розумію, у слові Whipple, Віппл вжито диграф wh, який завжди передає звук «в», окрім двох винятків: who(m), whole [1]. --Sehrg (обговорення) 13:00, 5 липня 2016 (UTC). Раз вжито в АД обсерваторія Мак-Дональд (знайшов іще одне Матеріали 12-ї всеукраїнської наукової конференції “Актуальні питання історії науки і техніки”, с. 151), хай буде так.[відповісти]
- Власне я не наполягаю на жодному варіанті. Тому пропінгую @Sehrg: щоб можливо він висловив свою думку на цей рахунок, оскільки він перший підняв тему перекладу назв двох згаданих в статті обсерваторій. Як тільки по цьому питанню буде узгоджений певний консенсус, я відразу виправлю це у статті. Між іншим, у словнику Климишина ім'я Віппл перекладене як «Уїппл». Можливо по аналогії тоді потрібно перекласти «обсерваторія Уїппла»? Моя думка на цей рахунок напевне така: «Обсерваторія Мак-Дональда», та «Обсерваторія Уїппла». Але ще раз нагадую, що я в перекладі власних назв не спеціаліст тому і не відстоюю жодний із варіантів. --R0B (обговорення) 12:27, 5 липня 2016 (UTC)[відповісти]
- через дефіс написали за новим правописом Правопис власних назв. Український правопис 2015, але чому не в родовому відмінку?
- Мак-Дональд тоді вже. --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 11:41, 5 липня 2016 (UTC)[відповісти]
- Ця обсерваторія названа за прізвищем Вільяма Макдональда, тобто потрібен родовий відмінок і закінчення -а, як і у випадку обсерваторії Віппла. --Sehrg (обговорення) 09:51, 5 липня 2016 (UTC)[відповісти]
- Статей про відповідні обсерваторії не було в нашому мовному розділі вікіпедії. Також поверхневе «гугління» не виявило згадок про ці місця в україномовному сегменті інтернету. Тому я перекладав по анлогії з рувікою: Обсерватория Макдональд та Обсерватория имени Уиппла. Я не спеціаліст в перекладі назв географічних об'єктів на українську мову тому якщо ви вважаєте, що назви цих обсерваторій потрібно перекласти по іншому я абсолютно не проти. --R0B (обговорення) 09:14, 5 липня 2016 (UTC)[відповісти]
- у родовому відмінку буде телескопа, а не телескопу. --Sehrg (обговорення) 13:23, 5 липня 2016 (UTC)[відповісти]
- Так Зроблено. Виправив закінчення у 4-х словах «телескопу». --R0B (обговорення) 14:06, 5 липня 2016 (UTC)[відповісти]
- Є два розділи, в яких по одному підрозділу. Постарайтесь зробити по два підрозділи. --Sehrg (обговорення) 14:37, 5 липня 2016 (UTC)[відповісти]
- Так Зроблено. В одному місці добавив підрозділ, а всю пресу з'єднав в один великий розділ. --R0B (обговорення) 16:06, 5 липня 2016 (UTC)[відповісти]
- ↑ Обсерваторія Мак-Доналд // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 266. — ISBN 966-613-263-X.
Зауваження користувача Олег.Н
- Я, пересічний читач-хімік, заходячи у розділ Хімічний склад планети, очікую побачити там перелік гірських порід, якісь відсотки чи бодай інформацію про виявлені сполуки. Але такі реалії, що з цього нічого нема Ви, пан R0B, казали, що про хімічний склад дозволяє зробити висновки скелястість? Гаразд, тоді розтлумачте це нормальною мовою, починаючи із вступу «Дослідження XXX ведеться непрямими методами. Згідно застосовуваної теорії YYY, хімічний склад планети можна оцінити за допомогою показника скелястості, який характеризує ZZZ.» Далі по теорії:
- Окей, автори дослідження вирішили застосувати теорії про скелястість. А хто мені тоді пояснить, з якого це дива вони вирішили застосувати модель про 100% силікатну планету? Є дані спектрометрії, які підтвердять її придатність? А раптом вона карбонатна чи якась інша?!
- « з кривої залізно-кам'янистого наповнення» — о, то в там ще й залізо є? Звідки в них така інфа?
- Misc.:
- хімічний склад — одна з основних характеристик планети, тому відповідну інфу слід винести в окремий розділ, а не тулити разом з текстом другорядного значення;
- в розділі Історія і картці зазначено різну температуру;
- «Радіус становить ≈7 200 км (в 1,13 раз більше земного), а маса приблизно в 5 разів перевищує земну». У примітці 47, що стоїть після цього речення, нема жодного з цих фактів. Тут радіус зазначено "старий" (як і в картці), а про масу на тому сайті «данных ... пока нет». Все це є у примітці 48.
- в розділі Придатність до життя та хімічний склад планети джерело за приміткою 51 не містить даних про рідку воду на Kepler-452b. --Олег.Н (обговорення) 16:29, 5 липня 2016 (UTC)[відповісти]
В першу чергу мушу сказати, що вищезгаданий вами «пан» Bonovoz та його критика моєї статті — це зовсім окрема історія довжиною на декілька сезонів. Тому робити той «розбір польотів» на цій сторінці, на мою думку, не має сенсу. Якщо б цей користувач хоч трохи частіше чим майже ніколи відповідав на мої запитання та контр-критику, то я би зі своєї сторони також приділив більше зусиль його інколи конструктивній критиці. Якщо людина відверто ігнорує мої аргументовані зауваження, маю звичку абстрагуватися від неї та її зауважень, коментарів, тощо (хоча під час конкурсу я робив як раз навпаки).
Тепер по суті діла. Я добавив в розділ про хімічний склад вступний абзац та підправив речення, яке вам було незрозуміло. На рахунок того, чому була зроблена оцінка скелястості. Не знаю. Вчені вирішили зробити тільки оцінку скелястості, і результати вийшли порядку 50-65%. Чому вони вирішили зробити саме так, а не по іншому — питайте в них. В оригінальній публікації дослідження я не знайшов аргументації цього вибору. Якщо ви, пане Олег.Н, знайдете — вкажіть на неї. Поможете розвитку статті. Ось посилання: 1 та 2
- Я чудово розумію, що не всі ми можемо розібрати писанину тих вчених, але це не привід залишати такий значущий розділ недописаним. Ваш вступ мені сподобався, проте в ньому досі бракує найважливішого — речення про зв'язок скелястості і хімічного складу. Яку інформацію отримає людина, що хоче почитати про хімсклад? Окей, дізнається вона про скелястість у 50—65%... І шо з того? Ймовірно, Вам варто пошукати щось у сторонніх джерелах. --Олег.Н (обговорення)
- UPD: Здається, я допетрав. Допетрав те, що в тій статті НЕМА досліджень хімскладу! Вони досліджували грьобаний рельєф, а заголовок Composition — це не класичний термін chemical composition, а «побудова, структура».
З огляду на те, що іншої інфи про хімсклад на горизонті нема, я би радив Вам перейменувати розділ у Рельєф чи щось таке, а у вступі сказати, що даних хімскладу нема. Тільки розберіться із тією силікатною моделлю. Якщо не впевнені, краще уникніть її якось... --Олег.Н (обговорення) 17:21, 6 липня 2016 (UTC)[відповісти]- Боюсь, ви зрозуміли не зовсім правильно. Рельєф там взагалі ні до чого, про нього в принципі неможливо нічого сказати. Хоча я розумію, що вас, скоріше за все, збиває з пантелику термін «скелястість». Взагалі оригінальний термін це англ. rocky. На мою думку, його перекласти в правильному контексті майже неможливо, або вже перекладати як «кам'янистість», оскільки «скелястіть» більше відноситься до назв гірських порід в укр. мові. Тим не менше, прошерстивши «гуглом», я стикнувся з фактом, що в україномовних виданнях практично всюди використовується саме термін «скелястіть», коли мова йде про склад планет. На рахунок назви розділу. Першочерговий варіант назви в мене був просто «Склад планети». Але вдруге його обдумавши, я прийшов до висновку, що цей український відповідник слова англ. Composition не зовсім точно відображає його суть в контексті оригінальної публікації про екзопланету. Тому я і добавив приставку «хімічний», оскільки оцінка ступені силікатності/скелястості/кам'янистості планети, хоч і опосередковано, але таки відноситься до її хімічного складу.
- На рахунок силікатної планети. Я досить сильно доробив певний абзац в тексті статті. Тепер має бути краще. Якщо коротко, то суть я розумію. Грубо кажучи, маємо модель 100% скелястої планети по Фортні, куди підставляємо пари M-R для Kepler-452b. Робимо оцінку збіжності та отримуємо відсоткове відношення. Взагалі я старався не писати в статті нічого, що мені особисто було б незрозумілим. А те, що таки було — уникав або описував більш загальним текстом, щоб запобігти можливим некоректностям в тексті статті. І ще одне. Не просіть мене досконало розібратись в моделі силікатної планети — це складна окрема наукова праця, яка ґрунтується більш ніж як декількох десятках інших. В мене на це нема ні часу, ні бажання, та й компетенції. З загальними принципами цієї моделі я ознайомлений, що дозволяє мені описати їх в статті. Подальше заглиблення в деталі "математики" моделі в тексті статті я вважаю непотрібним в рамках енциклопедії. Якщо маєте бажання досконало вивчити та описати в статті цю конкретну модель, всі посилання в ній є, в оригінальній публікації Jenkins2015, та одне з них я навів вище. --R0B (обговорення) 08:32, 7 липня 2016 (UTC)[відповісти]
- Ті доповнення — то, звісно, річ хороша, але головне залишається незмінним: досі наявна проблема відсутності поєднувальної ланки між скелястістю і хімічним складом, що призводить до виникнення вищезгаданих непорозумінь. Матеріал у нинішній версії виглядає приблизно так:
— Привіт, дітки! Ми хотіли розповісти про хімічний склад планети, але про це нічого не відомо, тому, щоб ви не нудьгували, ми зараз доведемо, що вона є скелястою.
— Вибачте, а що таке «скеляста»?
— Нема часу пояснювати! Дивись, я вже формули малюю.
Терміново потрібне уточнення стосовно того, що ці вчені називають скелястістю. Якщо це, як я підозрюю, сукупність якихось модельних гірських порід, то має бути перелік їхніх класів. Більше конкретики в студію! Інфу слід викладати так, щоб після прочитання розділу кожна людина була в змозі дати конкретну відповідь на питання «Який хімічний склад планети?».
Особливо цікавим виглядає фінал. Як то кажуть, лавірували, лавірували, та не вилавірували. Чи має сенс таке розписування, якщо все одно ця теорія дуже неточна? --Олег.Н (обговорення) 16:07, 7 липня 2016 (UTC)[відповісти]- Доповнив розділ ще одним абзацом з купою конкретики на рахунок терміна "скелястіть" і тим, наскільки це зв'язано з хімічним складом. Не бачу, чим саме ви незадоволені в кінці розділу. Там написано декілька підсумкових речень про фінальну ймовірність, про висновки вчених та ядро планети. На рахунок неточності моделі. Наскільки можу судити я - вона справді не сама точна. Але відповіді, чому нею скористались дослідники — питайте в них. Тим не менше, вони порахували, що таку оцінку потрібно провести і опублікувати в науковій праці. А це дає мені достатній привід, щоб посвятити цьому підрозділ в статті. Тим більше, що оцінка класу проводиться практично для кожної екзопланети в процесі її валідації. Список типів планет для ознайомлення. --R0B (обговорення) 09:35, 8 липня 2016 (UTC)[відповісти]
- Ну от, хіба не можна було одразу так зробити? --Олег.Н (обговорення) 16:00, 8 липня 2016 (UTC)[відповісти]
- Доповнив розділ ще одним абзацом з купою конкретики на рахунок терміна "скелястіть" і тим, наскільки це зв'язано з хімічним складом. Не бачу, чим саме ви незадоволені в кінці розділу. Там написано декілька підсумкових речень про фінальну ймовірність, про висновки вчених та ядро планети. На рахунок неточності моделі. Наскільки можу судити я - вона справді не сама точна. Але відповіді, чому нею скористались дослідники — питайте в них. Тим не менше, вони порахували, що таку оцінку потрібно провести і опублікувати в науковій праці. А це дає мені достатній привід, щоб посвятити цьому підрозділ в статті. Тим більше, що оцінка класу проводиться практично для кожної екзопланети в процесі її валідації. Список типів планет для ознайомлення. --R0B (обговорення) 09:35, 8 липня 2016 (UTC)[відповісти]
- Ті доповнення — то, звісно, річ хороша, але головне залишається незмінним: досі наявна проблема відсутності поєднувальної ланки між скелястістю і хімічним складом, що призводить до виникнення вищезгаданих непорозумінь. Матеріал у нинішній версії виглядає приблизно так:
- UPD: Здається, я допетрав. Допетрав те, що в тій статті НЕМА досліджень хімскладу! Вони досліджували грьобаний рельєф, а заголовок Composition — це не класичний термін chemical composition, а «побудова, структура».
- Тепер про Misc. Оскільки весь розділ про хімічний склад описує результат обрахунків по певним математичним моделям, а не дає чіткого переліку кількості різних хімічних елементів, то його важливість як раз таки можна співставити з іншими підрозділами поруч.
- На рахунок різних значень в розділі "Історія" та картці. Ви та пан Bonovoz схоже читали статтю однаково по діагоналі, оскільки тут у вас однакові придирки. Наголошую вже вдруге: розділ "Історія" показує проміжні етапи визначення певних параметрів планети/зорі, а картка - поточні, актуальні! В розділі "Історія" чітко сказано: «<...> і врешті-решт, на початку липня 2014 року було отримано спектрометричні дані спостереження з обсерваторії Кека та зроблено точнішу оцінку параметрів досліджуваної зорі та її єдиної планети».
- Тепер про примітку №47 (тепер вона носить №49). Взагалі-то ви заперечуєте самі себе. В тексті новини, куди посилається примітка, сказано відстань до планетної системи та відносний радіус планети. Так, примітка відноситься не тільки до останнього речення, а й до передостаннього. В любому випадку, я змінив структуру приміток в цьому абзаці — тепер має бути ОК.
- Примітка №51 (тепер вона №54). Читайте, будь ласка, примітки краще. Практично весь текст тієї новини на сайті НАСА присвячений ряду екзоплант, включаючи Kepler-452b, в зоні придатності до життя, на яких, за припущенням, може існувати вода в рідкій формі. Зробив для вас скрін. Також можете зробити пошук по тексту слова "water" (Ctrl+F) і тоді вже стверджувати, що в цій роботі про воду взагалі не згадується. --R0B (обговорення) 15:04, 6 липня 2016 (UTC)[відповісти]
- Я казав про "воду на Kepler-452b". А в джерелі описується ряд кандидатів, що перебуває у зоні, де можливе утворення води. Не дуже переконливо, тому, якщо Вам не важко, підшукайте джерело, де йдеться про воду саме на цій планеті. --Олег.Н (обговорення) 16:32, 6 липня 2016 (UTC)[відповісти]
- Так Зроблено. Хоча мушу зауважити, що то посилання — матеріали брифінгу стосовно Kepler-452b. Тому все, що там написано, в першу чергу відноситься саме до цієї екзопланти. Тим не менше, я привів ще декілька посилань в підтвердження фактів, які ви поставили під сумнів. --R0B (обговорення) 08:32, 7 липня 2016 (UTC)[відповісти]
- Я казав про "воду на Kepler-452b". А в джерелі описується ряд кандидатів, що перебуває у зоні, де можливе утворення води. Не дуже переконливо, тому, якщо Вам не важко, підшукайте джерело, де йдеться про воду саме на цій планеті. --Олег.Н (обговорення) 16:32, 6 липня 2016 (UTC)[відповісти]
Підсумок: стаття отримала статус доброї.--З повагою, TnoXX parle! 20:33, 15 липня 2016 (UTC)[відповісти]
Вольфрам фон Ешенбах 6—0—1
[ред. код]Пропонує:
За кого/що | %за | Початок | Тривалість | Статус | Закінчення | |||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Вольфрам фон Ешенбах | 6 | 0 | 1 | 100% | 4 липня 2016 | завершено | 15 липня 2016 |
- За:
- --Andrew-CHRom (обговорення) 21:01, 3 липня 2016 (UTC)[відповісти]
- --З повагою, TnoXX parle! 11:50, 5 липня 2016 (UTC)[відповісти]
- --丂ㄖㄥㄖ山卂ㄚ ȱѣȓ 12:45, 5 липня 2016 (UTC)[відповісти]
- --Zheliba (обговорення) 06:13, 6 липня 2016 (UTC)[відповісти]
- --Nickispeaki (обговорення) 11:18, 7 липня 2016 (UTC)[відповісти]
- --Andrei Kurbiko (обговорення) 20:42, 10 липня 2016 (UTC)[відповісти]
- Особливих зауважень немає--Yasnodark (обговорення) 14:23, 11 липня 2016 (UTC)[відповісти]
- Проти:
- Утримуюсь:
- Стаття верифікована, ілюстрована, але не запам'ятовується. Голосувати проти в мене нема причин, а голосувати «за» — чогось складно. --Fessor (обговорення) 10:38, 5 липня 2016 (UTC)[відповісти]
- Зауваження:
- Переглянув. Дуже сподобалась стаття. Я явних недоробок не помітив, лише додайте наголоси до його імені у вступі. --丂ㄖㄥㄖ山卂ㄚ ȱѣȓ 11:52, 5 липня 2016 (UTC)[відповісти]
- напевно Во́льфрам фон Е́шенбах. Знайшов транскрипцію лише тут--Andrew-CHRom (обговорення) 12:16, 5 липня 2016 (UTC)[відповісти]
- Трохи бентежить один аспект: як особа може писати про те, що вона не знає жодної літери алфавіту? І «яблучний бульйон»? Не компот чи відвар, а саме бульйон? "25000 проти 9000 віршів" чи рядків? З повагою, --Volodymyr D-k (обговорення) 06:42, 6 липня 2016 (UTC)[відповісти]
- На думку теперішніх літературознавців, Вольфрамові заяви, що він буцімто неписьменний — це просто спосіб відмежуватися від інших поетів-сучасників, які надмірно хизувалися своїм цим вмінням (я вказав лише таке трактування). На початку 20 ст., приміром, писали, що поет надиктовував свої розповіді писареві (не шукали тоді прихованих смислів. сказав поет, що не вміє читати і писати — значить не вміє). Ще десь читав, що це цитата з Вульґати.
- «яблучний бульйон» — такий переклад подає Лисейко Л.В. Я нічого не вигадував.
- Це синоніми. Ось приклад використання: «строфа Нібелунґів» — чотиривірш із парною римою (аавв) та цезурою.--Andrew-CHRom (обговорення) 11:16, 6 липня 2016 (UTC)[відповісти]
- Про бульйон — гаразд, якщо так у джерелах, то хай буде… Решта негаразд. 1) Про неписьменність — це ж може бути одна з родзинок даної статті (те, чого забракло Fessor'ові). Бо зараз ця тема викликає запитання. А якщо прокоментувати (спеціальним шаблоном для коментарів), що одні думають, що то писар, інші — що інтелектуальний дауншифтинг, ще інші — що «понти», то буде цікавіше. 2) Простий читач, не філолог чи літературознавець, зі школи пам'ятає, що вірш — то такий довгий римований (найчастіше) твір, який треба було напам'ять вчити. І він ті 9000 віршів зрозуміє, як десятки грубих книг із поезіями. Тому тут теж буде дуже незайвим уточнення. З повагою, --Volodymyr D-k (обговорення) 12:38, 6 липня 2016 (UTC)[відповісти]
Підсумок: стаття отримала статус доброї.--З повагою, TnoXX parle! 20:33, 15 липня 2016 (UTC)[відповісти]
Пропонує:--KHMELNYTSKYIA
За кого/що | %за | Початок | Тривалість | Статус | Закінчення | |||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Історія Республіки Македонії | 0 | 2 | 0 | 0 | 23 червня 2016 | завершено | 15 листопада 2016 |
- За:
- Проти:
- Поки що проти. Складається враження,що деякі розділи - електронний переклад. Речення граматично неузгоджені. Багато типографських помилок. Стаття вимагає ретельного редагування. Спробував виправити, наскільки вистачило терпіння.Однак не впевнений, що виловив все. --Коцюба Анатолій Миколайович (обговорення) 16:56, 29 червня 2016 (UTC)[відповісти]
- --Zheliba (обговорення) 12:31, 5 липня 2016 (UTC)[відповісти]
- Утримуюсь:
- Зауваження:
- Є відчуття того, що це компіляція-переклад французької та російської статей. Проте це не зауваження. Стаття має 140 кБ тексту і лише три примітки. Це не нормально.--З повагою, TnoXX parle! 17:58, 27 червня 2016 (UTC)[відповісти]
- Erud, якщо цікаво, то прогляньте. Все-таки дотична тема до Греції.--З повагою, TnoXX parle! 09:34, 28 червня 2016 (UTC)[відповісти]
- 1. Не завадило б зробити короткий вступний розділ, а не починати з історії.
2. Є типографські помилки (які помітив, поправлю).
3. В тексті зустрічаються скорочення слів, іноді незрозумілі. Автор боявся, що у Вікіпедії не вистачить місця?
4. Розділ "Організація османської влади" ніяк не стосується Македонії і йому місце в статті про Османську імперію. --Коцюба Анатолій Миколайович (обговорення) 08:24, 29 червня 2016 (UTC)[відповісти]
- На мою думку, розділ все ж таки потрібно залишити. Він описує організацію османської влади як в Османській Імперії, так і в Македонії. До того ж на початку, частково всередині і в кінці розділу є інформація на нашу тему. Але загалом я згоден: частину розділу потрібно прибрати, а зберегти найголовніше.--KHMELNYTSKYIA (обговорення) 06:51, 30 червня 2016 (UTC)[відповісти]
Підсумок: стаття не отримала статус доброї.--З повагою, TnoXX parle! 20:33, 15 липня 2016 (UTC)[відповісти]