Вікіпедія:Кандидати в добрі статті/Архів/2020-09-18

Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.

---

Отто-Герман фон дер Говен 4—0—0

Пропонує: Стаття про діяча XVIII ст., курляндського «Медведчука-Ківу-Савченко»... Зліпив з усіх довідникових джерел, які були під рукою, як колобка. Більш повної біографічної і бібліографічної довідки ніж зараз є в українській вікі-статті мабуть немає у неті. Буду вдячний за коректорські і редакційні правки, а також вказування нових джерел, на основі яких можна розширити цю статтю. --𐌰𐌹𐍂𐌼𐌹𐌽𐌰𐍂𐌴𐌹𐌺𐍃 (обговорення) 03:25, 31 серпня 2020 (UTC)

За кого/що				%за	Початок	Тривалість	Статус	Закінчення
Отто-Герман фон дер Говен	4	0	0	100%	31 серпня 2020	19 днів	завершено	18 вересня 2020

•  За:

1. --𐌰𐌹𐍂𐌼𐌹𐌽𐌰𐍂𐌴𐌹𐌺𐍃 (обговорення) 00:45, 3 вересня 2020 (UTC)
2. --Mariupolianus (обговорення) 04:30, 31 серпня 2020 (UTC)
3. --Юрко (обговорення) 09:06, 31 серпня 2020 (UTC)
4. Цікаво було прочитати. --Brunei (обговорення) 21:17, 17 вересня 2020 (UTC)

•  Проти:

•  Утримуюсь:

• Зауваження:

1. чи саме таке формулювання «за зраду батьківщини» було при видачі орденів? --Mariupolianus (обговорення) 04:30, 31 серпня 2020 (UTC)

   Звісно, ні))) Самого формулювання з документами нагород я не знайшов. Я вжив «зрада батьківщини» не як юридичний термін, а як історичний — здача сусіду своєї країни, де народився. Можна замінити на «за заслуги» (з російського боку), або «за здачу Курляндії» (з курляндського боку). Тут важко вибрати «нейтрально»: радість перемоги одного — це завжди горе поразки для іншого. Можна написати просто: «нагородили», але тоді не зовсім зрозуміло за що. --𐌰𐌹𐍂𐌼𐌹𐌽𐌰𐍂𐌴𐌹𐌺𐍃 (обговорення) 04:51, 31 серпня 2020 (UTC)

   тоді краще написати без причинно-наслідкового зв’язку і формулювань за що — «Катерина нагородила в … році маєтком, а Павло орденом» --Mariupolianus (обговорення) 04:54, 31 серпня 2020 (UTC)

   Добре, sapienti sat.--𐌰𐌹𐍂𐌼𐌹𐌽𐌰𐍂𐌴𐌹𐌺𐍃 (обговорення) 04:56, 31 серпня 2020 (UTC)

2. Чи не можна було б трохи "червоних" посилянь перекерувати на иньшомовні вікі?--Юрко (обговорення) 07:14, 31 серпня 2020 (UTC)

   Я як раз збираюся по цих посиланнях писати статті ))--𐌰𐌹𐍂𐌼𐌹𐌽𐌰𐍂𐌴𐌹𐌺𐍃 (обговорення) 07:16, 31 серпня 2020 (UTC)

   Зрозуміло.--Юрко (обговорення) 09:06, 31 серпня 2020 (UTC)

3. є шаблон {{sfn}}. Також не зрозуміло чому такі незвичні посилання в бібліографії. --『Gouseru』 ^Обг. 05:19, 1 вересня 2020 (UTC)

   Без шаблонів простіше; крім того, менше байтів — менше навантаження на сервер — більше місця для важливої інформації. --𐌰𐌹𐍂𐌼𐌹𐌽𐌰𐍂𐌴𐌹𐌺𐍃 (обговорення) 00:04, 2 вересня 2020 (UTC)

   вибачте, але хто Вам сказав таку нісенітницю? Сервери обробляють терабайти даних, для них кілька додаткових байтів абсолютно ніщо.--『Gouseru』 ^Обг. 03:48, 2 вересня 2020 (UTC)

   не зовсім розумію. Якщо я оформлю бібліографію в шаблонами, Ви будете проти чи ні? --『Gouseru』 ^Обг. 06:46, 3 вересня 2020 (UTC)

4. Ви використовуєте фактично джерела 5, 6, 9, 14 для окремого розділу. Розділ Ранні роки й Проросійський дія написаний за джерелами 5,6. Весь розділ Арешт написаний за джерелом 9. Весь розділ Анаксія написаний за джерелом 14. У вас є великий список Бібіоліографії. Може краще використовувати різні джерела для кращої верифікації й нейтральності думок? --『Gouseru』 ^Обг. 05:19, 1 вересня 2020 (UTC)

   Якщо подія описана лише в одному джерелі, то як я можу описати її, спираючись на «різні» джерела? Адже у інших джерелах про це немає інформації. Я ж не можу описувати зустріч колобка із лискою на основі усіх українських казок; тільки на основі казки про самого колобка, і лише того місця де він з лискою балакає )). У бібліографічному списку про Говена — лише 16 найменувань (із них 3 довідники і 3 першоджерела (грубо кажучи «ілюстрації»). Хіба це багато? Сотня — це багато, а кільканадцять — це звично. --𐌰𐌹𐍂𐌼𐌹𐌽𐌰𐍂𐌴𐌹𐌺𐍃 (обговорення) 00:01, 2 вересня 2020 (UTC)

   це погано тоді, на мою думку. Бо бачити в кожному реченні 9, чи 14 дуже виглядає не дуже. Якщо не можливо розбавити їх іншими джерелами з списку, то хоча б зробити як в статті Стінопис.--『Gouseru』 ^Обг. 03:48, 2 вересня 2020 (UTC)

   Чесно кажучи, я не розумію, в чому проблема? Візуально не подобається? Ну, певно, ви маєте рацію. Мені теж не дуже)) Але примітки на кожне речення стоять, щоб не було питань в недостовірності поданої інформації. Звісно, у наукових працях можна поставити примітку і на один абзац чи блок інформації, і тоді розумному читачеві буде все зрозуміло. Але ж у вікі не так. У місцевих читачів і редакторів питання виникають на мікрорівні фраз і речень, а не абзаців і великих блоків. Щоб не було цих зайвих питань у цій вельми актуальній для України темі — про «обробку Говенів» і про «анексії Курляндій» — я ставив джерела практично на кожне речення. Так, джерел один-два і все. Добре, що вони взагалі є )), і що можна подивитися як це було тоді, і як зараз. --𐌰𐌹𐍂𐌼𐌹𐌽𐌰𐍂𐌴𐌹𐌺𐍃 (обговорення) 05:02, 2 вересня 2020 (UTC)

   ну не знаю... споглядаючи минулі номінації користувачів, то питань не було до цього. Виникає питання лише тоді, коли примітка стоїть, а в джерелі не описано те, що описано в статті.--『Gouseru』 ^Обг. 05:11, 2 вересня 2020 (UTC)

   Наприклад?--𐌰𐌹𐍂𐌼𐌹𐌽𐌰𐍂𐌴𐌹𐌺𐍃 (обговорення) 05:13, 2 вересня 2020 (UTC)

   вибачте, у якому сенсі наприклад? То були узагальнюючі слова після споглядань за статтями як Стінопис. Якщо ж приклади до статті, то поки що єдині питання це до тверджень «найбільших курляндських поміщиків» і поїздкою до Мітави перед смертю.--『Gouseru』 ^Обг. 06:46, 3 вересня 2020 (UTC)

   𐌰𐌹𐍂𐌼𐌹𐌽𐌰𐍂𐌴𐌹𐌺𐍃, вибачаюсь, що вклинююсь ось так. @AlexKozur:, а що за посилання на обговорення статті Стінопис? Наведіть, будь ласка, приклад, де в статті Стінопис інформація в джерелі відсутня, хоча посилання в тексті вказане? --Artem Ponomarenko (обговорення) 10:47, 14 вересня 2020 (UTC)

   @Artem Ponomarenko: Вашу статтю я зазначив лише як зразок оформлення приміток. Ви подивіться власну статтю і номінанта, і думаю різницю зрозумієте)--『Gouseru』 ^Обг. 10:51, 14 вересня 2020 (UTC)

   Але ж Ви, стосовно Стінопису, коментуючи Отто-Герман фон дер Говена, висловились: "Виникає питання лише тоді, коли примітка стоїть, а в джерелі не описано те, що описано в статті". Перечитайте, будь ласка, ще раз обговорення Стінопису й Ви зможете побачити, що той користувач ставив під сумнів взагалі мою роботу зі вказаними джерелами. На зазначене речення я додав ще одне джерело (після цього їх стало два), але користувач продовжив ставити під сумніви. Саме це призвело до того, що я вимушений був робити фотографії сторінок та завантажувати, що до мене, я впевнений, ніхто і ніколи не робив. Краще не наводьте 𐌰𐌹𐍂𐌼𐌹𐌽𐌰𐍂𐌴𐌹𐌺𐍃 обговорення Стінопису, бо він також почне думати, що такі вимоги й обговорення допустимі та показові))) P.S. Ви мене по роботі в Вікіпедії знаєте, майже в кожний другій моїй номінації Ви брали участь під час обговорення та допомагали. За весь час себе я не скомпроментував підстановою "лівих" джерел чи завідомо оманливими діями) --Artem Ponomarenko (обговорення) 11:07, 14 вересня 2020 (UTC)

   Якийсь парадокс: з одного боку ви хочете прибрати часті посилання на джерела інформації (Бо бачити в кожному реченні 9, чи 14 дуже виглядає не дуже); а з іншого — вимагаєте посилання на тривіальні речі, окремі фрази («найбільших курляндських поміщиків» і поїздкою до Мітави перед смертю), тобто збільшення тих самих посилань. Як тут бути? --𐌰𐌹𐍂𐌼𐌹𐌽𐌰𐍂𐌴𐌹𐌺𐍃 (обговорення) 23:24, 3 вересня 2020 (UTC)

   це не тривіальна інформація. Я же з початку сказав «виглядає» і показав приклад іншої статті. На що ви мені відповідаєте «Але примітки на кожне речення стоять». Тепер Ви говорите інше. Як мені бути? Ви абсолютно ігноруєте мої зауваження. Якщо це я виправлю, то Ви все повернете назад. Як мені бути? --『Gouseru』 ^Обг. 03:23, 4 вересня 2020 (UTC)

   Я чесно не розумію, що ви хочете. Сенатор російської імперії кінця XVIII, яким був Говен, — це великий поміщик за визначенням. Про те, що Говен помер у дорозі на поштовій станції говорять усі словники, які є у статті. Що може бути тривіальніше? Додавати на ці твердження посилання? Добре! Але ж ви кажете посилань забагато! Ще Стінопис незрозуміло до чого наводите... Поясніть, будь-ласка, що ви хочете? --𐌰𐌹𐍂𐌼𐌹𐌽𐌰𐍂𐌴𐌹𐌺𐍃 (обговорення) 03:33, 4 вересня 2020 (UTC)

   великий і найбільших це два різних слова за визначенням. Я не про те, що він помер у Говен, а про його поїздку з Санкт-Петербурга до Мітави. Посилань забагато, то до номінації нижче! Тут посилання виглядають просто негарно з боку правил написання енциклопедичних статей, що Ви також сказали «Мені теж не дуже». Лише стиль.--『Gouseru』 ^Обг. 07:40, 4 вересня 2020 (UTC)

   Я зараз додав посилання до тривіального речення помер на поштовій станції Гульбен, на шляху із Санкт-Петербурга до Мітави. Тепер воно має 4 посилання — на дату, і на поїздку. Вам так подобається? --𐌰𐌹𐍂𐌼𐌹𐌽𐌰𐍂𐌴𐌹𐌺𐍃 (обговорення) 08:04, 4 вересня 2020 (UTC)

• Мають значимість для Вікіпедії його брати і сестри? Значимість матері? --Roman333 (обговорення) 14:22, 3 вересня 2020 (UTC)

  Так, див. ВП:КЗОМ (пункти 2: згадується після смерті, 3: згадується у довідниках, тощо). --𐌰𐌹𐍂𐌼𐌹𐌽𐌰𐍂𐌴𐌹𐌺𐍃 (обговорення) 23:04, 3 вересня 2020 (UTC)

  Не завжди цікаву для окремої людини тему можна розмістити у Вікіпедії. Вона [мати] не проходить пункт 1. Мати своїх дітей, дружина свого чоловіка. Тут немає значимості для Вікіпедії. Згадуватися Єлизавета-Доротея фон Мірбах може лише у публікаціях про свого сина або генеалогічних таблицях. --Roman333 (обговорення) 02:49, 4 вересня 2020 (UTC)

  Особа проходить 100-літній тест. І це стаття про Отто-Германа, а не Єлизавету. --𐌰𐌹𐍂𐌼𐌹𐌽𐌰𐍂𐌴𐌹𐌺𐍃 (обговорення) 02:59, 4 вересня 2020 (UTC)

• Особа померла 200 років тому, а ви пишете в майбутньому часі: «тому хлопця чекала блискуча кар'єра». --Roman333 (обговорення) 14:22, 3 вересня 2020 (UTC)

  Не зрозумів. чекала — це минулий час. --𐌰𐌹𐍂𐌼𐌹𐌽𐌰𐍂𐌴𐌹𐌺𐍃 (обговорення) 23:04, 3 вересня 2020 (UTC)

  Минулий час: «тому хлопця ВЖЕ НЕ чекала блискуча кар'єра». --Roman333 (обговорення) 02:49, 4 вересня 2020 (UTC)

  У слові чекала закінчення -ла минулого часу (робила, прала, носила). Про що мова?--𐌰𐌹𐍂𐌼𐌹𐌽𐌰𐍂𐌴𐌹𐌺𐍃 (обговорення) 02:59, 4 вересня 2020 (UTC)

  Про речення: якщо людина жила 200 років тому, то її кар'єра відбулася або не склалося. --Roman333 (обговорення) 04:31, 4 вересня 2020 (UTC)

  У розділі «Молоді роки» написано, що народилася дитина у знатній, впливовій родині і її чекала блискуча кар'єра. Дитина ще маленька, на неї чекає велике майбутнє: гарна освіта, високі посади. А ви про що?--𐌰𐌹𐍂𐌼𐌹𐌽𐌰𐍂𐌴𐌹𐌺𐍃 (обговорення) 04:40, 4 вересня 2020 (UTC)

Підсумок: Статтю обрано доброю. --Brunei (обговорення) 21:10, 18 вересня 2020 (UTC)

Модель Солоу — Свона 5—0—0

Пропонує: Klip game (обговорення) 11:22, 23 серпня 2020 (UTC). Стаття є моїм перекладом з РуВікі, де я приймав участь у написанні, потім вона не мною була доведена до статусу "Доброї". Темою статті є відома економіко-математична модель, яка стала базою для багатьох досліджень, висновків, суперечок, удосконалень у економічній науці.

За кого/що				%за	Початок	Тривалість	Статус	Закінчення
Модель Солоу — Свона	5	0	0	100%	23 серпня 2020	26 днів	завершено	18 вересня 2020

•  За:

1. --Klip game (обговорення) 11:22, 23 серпня 2020 (UTC)
2. «Математичні» статті складні в оформленні. Зразків у ВС/ДС обмаль. Якісна стаття --Old Navy 11:17, 14 вересня 2020 (UTC)
3. --Artem Ponomarenko (обговорення) 12:44, 17 вересня 2020 (UTC)
4. --Roman333 (обговорення) 20:44, 17 вересня 2020 (UTC)
5. За. --Oleh68 16:03, 18 вересня 2020 (UTC)

•  Проти:

•  Утримуюсь:

• Зауваження:

1. Модель вплинула на всю макроекономічну теорію - як саме? --Submajstro (обговорення) 12:12, 23 серпня 2020 (UTC)

   Мабудь, це перебільшення. Тому видалено.--Klip game (обговорення) 21:03, 23 серпня 2020 (UTC)

2. Не дано означення параметру «E» в розділі «Базові передумови моделі».--Estabiano (обговорення) 13:24, 23 серпня 2020 (UTC)

   Так Зроблено, позначення замінено на параметр «А», який більш поширений в англомовній літературі.--Klip game (обговорення) 21:03, 23 серпня 2020 (UTC)

   Навіщо вводити ще один термін - «коефіцієнт технологічності», коли цей параметр в оригінальній статті вже названий «знання» (англ. knowledge) або «ефективність праці» (англ. effectiveness of labor)? Більше того, в оригінальній публікації Ромера зазначено, що модель взагалі не дає означення цього параметру і залишається лише гадати, що він може репрезентувати. Це варто додати до розділу критики. --Estabiano (обговорення) 22:31, 23 серпня 2020 (UTC)

   Див. нижче, розгорнуту відповідь на наступне питання.--Klip game (обговорення) 04:14, 25 серпня 2020 (UTC)

3. У різних джерелах подаються різні формули для виробничої функції:

   $Y(t)=K(t)^{\alpha }(A(t)L(t))^{1-\alpha }\,$ URL:https://en.wikipedia.org/wiki/Solow%E2%80%93Swan_model

   $Y=AK^{\alpha }L^{1-\alpha }$ URL:https://en.wikipedia.org/wiki/Cobb%E2%80%93Douglas_production_function.

   Яка з них вірна? --Estabiano (обговорення) 14:58, 23 серпня 2020 (UTC)

   Так Зроблено відповідне пояснення у статті. Обидві формули вірні, просто одна загальна, а друга для певного часового проміжку. Взагалі-то ці формули для функції Кобба—Дугласа, що розглядається найчастіше, але сама модель Солоу — Свона дозволяє використовувати й інші варіанти функцій. Зазвичай інші функції менш наочні та складніші для розуміння, але вади моделі вони не долають, тому не бачу сенсу на них зупинятись у статті. --Klip game (обговорення) 21:03, 23 серпня 2020 (UTC)

   Я мав на увазі не змінну t, а те, що у першій формулі параметр «А» є в степені, а в другій формулі - ні. Тобто, ці формули не тотожні в принципі. Ви вказуєте до першої формули, що вона є « виробнича функція Кобба — Дугласа», але параметр «А» в тій моделі називається «загальний фактор продуктивності» і не є степеневою підфункцією. --Estabiano (обговорення) 22:31, 23 серпня 2020 (UTC)

   Відповідь не це питання також є відповіддю і на попереднє. Річ у тому, що Ви дещо ототожнюєте модель Солоу з функцією Кобба—Дугласа. У моделі Солоу можливе використання різноманітних за математикою виробничих функцій, з яких функція Кобба—Дугласа є найпоширинішим прикладом. Причому у загальному вигляді $Y=AL^{\beta }K^{\alpha }$ степені не обов'язково пов'язані між собою, і А є досить довільним параметром. Ніщо не забороняє нам представити $A=E^{\beta }$ — це буде все рівно деяка константа, бо $\beta$ по умовах залишається в часовому проміжко незмінною. Звідси $Y=E^{\beta }L^{\beta }K^{\alpha }=(EL)^{\beta }K^{\alpha }$. Ні у Кобба—Дугласа, ні у Солоу А не має якогось фізичного аналогу або механізму виміру, це суто розрахунковий коефіцієнт перетворення кількості людей на умовну кількість «ефективної праці». Тому заміна безстепеневого А на степеневу $A^{\beta }$ нічого не змінює в суті виробничої функції, але дозволяє уникнути введення додаткової змінної (E), бо запис через степінь більш зручний для подальшого алгебраїчного аналізу. Якщо на це дивитись суто з математичної точки зору, тоді твердження $A=A^{\beta }$ для довільної $\beta$ є безглуздям і помилкою. Але з економічної точки зору нам лише потрібно якось позначити досить довільний коефіцієнт і економістів зазвичай мало турбує те, що позначення не буде відповідати запису в схожій формулі з трохи іншим тлумаченням схожих позначень. Відносно назви цього параметру - річ не дуже принципова. Але я досить скептично відношусь до використання терміну «знання», бо для стороннього читача цей термін більш конкретний і вимірюванний, ніж сутність цього параметру в моделі, якій «ефективність праці» більш відповідає.--Klip game (обговорення) 08:32, 24 серпня 2020 (UTC)

   Доробив статтю, змінив викладення початкових умов та вніс додаткові пояснення задля легшого сприймання пересічним читачем.--Klip game (обговорення) 11:34, 24 серпня 2020 (UTC)

   Дякую за роз'яснення. --Estabiano (обговорення) 20:04, 24 серпня 2020 (UTC)

4. У преамбулі статті зазначено, що модель розроблена одночасно й незалежно двома економістами. А з розділу історії складається враження, начебто один з авторів зробив для розвитку моделі більше (зокрема, пізніші вдосконалення). Нобелівською премією нагородили лише одного. Незрозуміло, чи то доробок авторів суттєво відрізняється (тоді треба б уточнити преамбулу), чи лише оцінка доробку нобелівським комітетом. --Olvin (обговорення) 15:34, 25 серпня 2020 (UTC)

   Наскільки я зрозумів, справа була в запізненні публікації на 9 місяців без додавання принципово нового. Доповнив розділ про історію створення.--Klip game (обговорення) 19:27, 25 серпня 2020 (UTC)

5. У статті не показано практичні переваги цієї моделі в порівнянні з попередніми. Які факти вона пояснила, тоді як попередні моделі цього не могли зробити? Без цього будь-яка теорія буде мертвою. --Olvin (обговорення) 15:43, 25 серпня 2020 (UTC)

   Hint: «крестьяне переезжают из деревни в город и переходят от ручного труда к машинному. Пока незанятых крестьян много, этот ресурс дает огромный эффект, но со временем он затухает.»

   --Olvin (обговорення) 15:43, 25 серпня 2020 (UTC)

   Це складне питання для мене. Як економіст, марксист та зі знанням подальшої ніщівної критики моделі я вважаю, що вона взагалі ніколи не мала практичної цінності, окрім пропагандиської. Але це моє особисте ставлення. Якщо спиратись на АД, то головна цінність моделі в тому, що вона продемонструвала потенційну можливість математичного аналізу для економічних процессів та надихнула на подальші пошуки. Треба нагадати, що класична австрійська економічна школа взагалі заперечувала доцільність математичних методів в теоретичній економіці, тому застосування досить складної для економістів того часу математики було дійсно кроком вперед. Саме це і зазначено в статті. Що стосується описаного за посиланням «Экономический рост: Нобелевская премия 2018 года и уроки для России», то якраз висновки з моделі Солоу стосовно країн що розвиваються є хибними і це було вже давно визнано. Панує деяка маніпулятивність в цілому ряду питань, тому що початкові дані в моделі та обрані коефіцієнти дозволяють підгоняти результати до потрібного рівня, а не зосліджувати дійсно самостійні процеси. Тобто, модель дозволяє зробити ті висновки, які ми бажаємо, вивчати лише ті «закономірності», які ми самі заклали у вигляді параметрів і «не бачити» того, що ми не розуміємо або дуже не хочемо побачити. Говорячи сучасною мовою, ми з захопленням вавчаємо економіку за ru:ЛитRPG, а потім дивуємось, чому вона так гарно працює у книжках і так не відповідає оточенню. --Klip game (обговорення) 19:26, 25 серпня 2020 (UTC)

   Будь-яка теорія має пройти перевірку фактами. Якщо нова модель не пояснює факти (хоча б деякі!) краще за попередні моделі, то ніякого визнання вона не отримає.

   • Ця модель прийнятно пояснювала швидке економічне зростання у післявоєнному світі (Німеччина, Японія, Південна Корея та навіть СРСР). Те, що вкладається в досить просту схему: «відбудовується зруйнована промисловість; селяни переходять від ручної праці до машинної, зокрема — переїжджають до міст. Пока цей процес не завершено, він дає величезний ефект. Але в міру відбудови/переїзду ефект поступово зменшується.»
   • Теорія також пояснювала, чому із завершенням вищенаведеного процесу економічне зростання не припиняється повністю, а зупиняється на рівні 2-3%: за рахунок технічного прогресу. Який, до речі, було введено до моделі коректно; так, що вона залишалася більш-менш адекватною.

   Це і є основні досягнення/переваги — попередні моделі таких ефектів не враховували. І відповідно, не могли пояснити (у межах однієї моделі!) і швидкий економічний розвиток (в одних країнах), і його сповільнення (стабілізацію) — в інших, вже розвинених.

   • А те, що параметри задавалися якимись довільними зовнішніми коефіцієнтами (а не випливали з самої моделі) — це її головний недолік. Коли цей недолік усвідомили, його почали усувати в новіших моделях (де ці параметри задаються вже не зовнішніми сталими, а є частиною моделі).

   Останнє — це і є вплив цієї моделі на подальший розвиток економічної теорії. Тобто, теза, яку вилучили зі статті за першим зауваженням, не слід було вилучати, а треба розкрити.

   Якщо Вам не подобаються джерела російською (воно й справді, для економічної тематики — не взірець), ну то візьміть англійські чи німецькі. Я навів джерело російською, бо ви зазначили, що перекладали з російської, вочевидь, добре володієте нею. --Olvin (обговорення) 20:36, 25 серпня 2020 (UTC)

   Нажаль, зараз дуже зайнятий на роботі. Допрацьовувати зможу лише на вихідних.--Klip game (обговорення) 03:53, 28 серпня 2020 (UTC)

6. Варто додати посилання до абзацу про розгляд моделі під час «дискусії двох Кембриджів». Порівняно з російською версією, ще є необхідними перенаправлення на англ.Вікі «Тревор Свон».--Валерий З (обговорення) 01:33, 30 серпня 2020 (UTC)

   Так Зроблено--Klip game (обговорення) 09:29, 31 серпня 2020 (UTC)

Підсумок: Статтю обрано доброю. --Brunei (обговорення) 21:10, 18 вересня 2020 (UTC)

Литовченко Тимур Іванович 3—3—0

Пропонує: Стаття про українського журналіста, письменника, автора науково-фантастичних та авантюрно-історичних романів, майже мого ровесника, власника нагороди «Золотий письменник України». --ROMANTYS (обговорення) 05:04, 23 серпня 2020 (UTC) Велика подяка Oleksandr Tahayev за знайдений в неті текст однієї з з казок Литовченка з серії «Таємні ночі Шахерезади» (які я безуспішно шукав, а їх автор вважав назавжди стертими), завдяки його посиланню знайшов ще одну казку й додав до статті. --ROMANTYS (обговорення) 05:21, 2 вересня 2020 (UTC)

За кого/що				%за	Початок	Тривалість	Статус	Закінчення
Литовченко Тимур Іванович	3	3	0	50%	23 серпня 2020	26 днів	завершено	18 вересня 2020

•  За:

1. --ROMANTYS (обговорення) 05:04, 23 серпня 2020 (UTC)
2. Зауваження про занадто велике наповнення статті сприймаю з гумором, мої рекомендації щодо наповнення біографічних статей викладено вище за текстом. Також раджу глянути на повні статті. В осяжній статті про видатного фантаста в англвікі en:Brian Aldiss жодних згортань і наведено описи творів та повний перелік творів у бібліографії, у ще більшій статті про ще більш відомого громейстра фантастики en:Robert A. Heinlein те саме (проти бібліографію виокремлено в окрему статтю en:Robert A. Heinlein bibliography. І так повсюдно (en:Isaac Asimov тощо), бо ми працюємо для тих, хто не знаємо де є що розгортати, а на вузьке коло обізнаних вікіпедистів і найповніша вікі це добре розуміє. Наявність бібліографії та її повнота - теж є важливими (проте заауваги висловив).--Yasnodark (обговорення) 12:15, 29 серпня 2020 (UTC
3. --Old Navy 16:28, 29 серпня 2020 (UTC)

•  Проти:

1. проігноровано заауваження на сторінці рецензування, як результат тут тепер вони повторюються. І головне порушення ВП:БЖЛ --Anntinomy^обг 06:32, 24 серпня 2020 (UTC)

   В зауваженнях Ви, зокрема, писали «розкривати так докладно зміст оповідання Мотя (10 речень) недоречно в біографічній статті. Аналогічно про інші твори. --Anntinomyобг 09:00, 22 серпня 2020 (UTC)» По-перше, стаття не тільки автобіографічна, але й про творчість. По-друге, шукаючи приклад «доброї», знайшов Вашу статтю Галшка Гулевичівна, в якій є розділ САМЕ «Життєпис» на 12 кБайт. Так от в ньому підрозділ «Дарча» займає 8 кБайт, тобто 2/3 об'єму тексту (і всього 4 кБайти на решту 2 підрозділи) та складається з, якщо не помилився, 25 речень, значна частина яких до життєпису («Список з дарчої вперше було опубліковано у 1846 році[6]. Пізніше він неодноразово передруковувася та аналізувався істориками (наприклад, у працях Віктора Аскоченського[8], Михайла Мухіна[9], Степана Голубєва[10], Федора Титова[11]).») не має жодного відношення. Зробив висновок, що те, як пишете Ви, і те, чого вимагаєте від інших, СУТТЄВО ВІДРІЗНЯЮТЬСЯ. --ROMANTYS (обговорення) 08:18, 24 серпня 2020 (UTC)

   Дарча — ключовий міфотворчий документ про особу, а не один з надцяти творів особи (якби вони були). Тому висновок помилковий. --Anntinomy^обг 20:45, 24 серпня 2020 (UTC)

   Так, згоден, єдиний міфотворчий факт, вартий уваги, не те що надцять творів особи, про котрі ще варто написати, або написати більше, але не зроблено через брак місця та часу. А Галшка Гулевичівна більше нічим не відома. Але тоді стаття має бути не біографічна, називатись не «Галшка Гулевичівна», а Дарча Галшки Гулевичівни. --ROMANTYS (обговорення) 04:16, 25 серпня 2020 (UTC)

   Про Галшку є стаття в ЕІУ, є присвячені їй монета та марки. Я, наприклад, про дарчу нічого не чув, поки не прочитав статтю. Але тут ми обговорюємо статтю про Литовченка, якого не можна порівнювати з Галшкою, бо він наш сучасник.--Brunei (обговорення) 13:28, 28 серпня 2020 (UTC)

2. Я хочу бачити енциклопедичну статтю, яка буде зразком для написання інших статей, а не статтю з фендомвікі. Письменник також позиціонується як журналіст, але його діяльність як журналіста фактично не розкрита. Критики його творчості також немає, замість цього розділ цитати. --『Gouseru』 ^Обг. 03:27, 30 серпня 2020 (UTC)

   Наскільки я зрозумів, Ви маєте в своєму розпорядженні праці Разживін В. (доцент, кан. філ. наук). Специфіка моделювання образу Григорія Орлика в сучасній українській історичній прозі. // Теоретичні й прикладні проблеми сучасної філології Випуск 7 та той же автор. Провокаційний дискус як основа авторської версії історичних подій в романі Тимура Литовченка "Помститися імпературу" // Вісник Запорізького інституту. №3 (2012), до яких в мене доступу НЕМА. З нетерпінням очікуватиму, коли Ви доповните номіновану статтю, користуючись даними АД, щоб вона відповідала Вашим критеріям на «добру». Ви ж хочете, щоб в укрвікі було більше добрих статей й згодитесь докласти й дещицю власної праці? Чи Ви годні тільки хаяти внесок інших? --ROMANTYS (обговорення) 07:34, 31 серпня 2020 (UTC)

   ем... все я знаходив через гугл... Не думав, що це так важко знайти ці праці, але будь-ласка користуйтесь ірбіс і гуглом - ось ці праці 1 2 Я впевнений, що між нами виникне ВП:КОІ, тому я статтю це чіпаю. --『Gouseru』 ^Обг. 09:29, 31 серпня 2020 (UTC)

   Що ж, дякую Вам і за таку допомогу. В збірці «Теоретичні й прикладні проблеми сучасної філології», виданій в Слов'янську в 2018, з загальних 284 сторінок тексту праця доцента кафедри укр. мови та літератури Донецького педінституту В. Разживіна «Специфіка моделювання образу Григорія Орлика в сучасній українській історичній прозі» займає аж 6 сторінок, більшість з яких до роману Тимура Литовченка «Орлі, син Орлика» не має жодного відношення. Фактично аналізу навіть не роману в цілому, а лише художній інтерпретації образу Григорія Орлика в ньому, присвячено в сумі одну сторінку тексту — приблизно половину сторінки 225 та половину наступної, 226. Якщо Вас влаштує така заміна оцінки твору на оцінку образу одного героя, то кілька речень можна додати. --ROMANTYS (обговорення) 05:21, 2 вересня 2020 (UTC)

   Що ж до роману в цілому, то сам Разживін пише: «На жаль, у відповідності до сучасних життєвих реалій, твори, що розраховані на масового читача, за незначними винятками знаходяться за межами дослідницьких пошуків науковців-літературознавців. Незважаючи на суттєвий успіх (повість Івана Корсака «Гетьманич Орлик» 2007 року була удостоєна премії імені В'ячеслава Чорновола, а роман Тимура Литовченка «Орлі, син Орлика» став лауреатом Міжнародного конкурсу романів, кіносценаріїв, п'єс і пісенної лірики про кохання «Коронація слова»2010), така ж доля очікувала й на ці книги.» --ROMANTYS (обговорення) 05:30, 2 вересня 2020 (UTC)

   А ось до другого джерела антивірусна мене сьогодні вже не пропускає, повідомляє що сайт заражений та в чорному списку. --ROMANTYS (обговорення) 05:33, 3 вересня 2020 (UTC)

   у вас що антивірусник Аваст? У Вас переплутались зауваження в голові й Ви структурно в них губитесь. Ті посилання я надавав для іншого, а саме верифікації й зменшення рекламних посилань. --『Gouseru』 ^Обг. 06:52, 3 вересня 2020 (UTC)

   ? Так, у мене антивірусник Аваст. «У Вас переплутались зауваження в голові» — а це вже особиста образа з Вашого боку, на яку, звичайно, жоден з инших адмінів не відреагує. --ROMANTYS (обговорення) 06:29, 7 вересня 2020 (UTC)

   Я цілковито бачу, що Ви відповідаєте й цитуєте різні зауваження. Це зауваження для того, щоб Ви сконцентрувалися на поетапному редагуванні статті й не розфокусовувати свою увагу на всі зауваження. Наприклад, я бачу велику різницю між номінацією Андрій Гриценко, і Вашою. І Ваш коментар за 05:30, 2 вересня говорить на те, що Ви загубилися в зауваження, яких і так велика кількість. Якщо Ви бачите тут образу, то пробачте. П.С.: Аваст не найкращий антивірусник, він блокує й нормальні сайти. --『Gouseru』 ^Обг. 06:39, 7 вересня 2020 (UTC)

3. Оскільки я бачу, що користувач не враховує зауважень, то тому тут. У мене є багато питань, всіх не буду називати. Перерахую основні. Мені не подобається, що в статті занадто багато дрібного. Перераховуються всі нагороди, номінації, видання. Складається враження, що є сумніви у значимості особи, тому це компенсується цим переліком. Із статті не можна визначити які твори є знакові, всі зведені до одного рівня, такого не буває. Щодо джерел. Я не бачу ніякої потреби підтверджувати очевидні факти (народження, місця роботи, видання творів, нагороди) значною кількістю джерел. Це знову наводить на думку про значимість, що для її підтвердження вказуються чи не всі згадки про особу. Особа звичайно значима, але все це якось ставить це під сумнів. Занадто багато посилань на факти, які надає сама особа. Посилання на тексти творів особи у статті, які не завжди дотримуються авторських прав є відходом від правил Вікіпедії. Це потрібно дати у розділі твори і без порушення АП. Користувач не хоче вилучати посилання, які явно є рекламними і по суті нічого не дають. А якщо щось потрібно підтвердити, то можна знайти інші джерела. Розділ Літературна творчість і громадська діяльність чесно кажучи і не хочеться аналізувати, бо нагромадження фактів різного роду, відсутність чіткої структури, робить його нечитабельним. Номінатору краще зняти номінацію і ґрунтовно переробити статтю. --Submajstro (обговорення) 07:10, 2 вересня 2020 (UTC)

   «користувач не враховує зауважень», бо не встигає миттєво реагувати, не має цілодобового доступу до компа та нету, переважно рано або ввечері, але ввечері нема сил щось редагувати. «не можна визначити які твори є знакові, всі зведені до одного рівня, такого не буває» — джерело? Де вказано поділ на ЗНАКОВІ/НЕЗНАКОВІ??? «не бачу ніякої потреби» — зніміть, на Вашу думку, зайві, це вільна енциклопедія, кому, як не адміну, це знати? «Занадто багато посилань на факти, які надає сама особа» — а скільки таких посилань допустимо? В кількісному обчисленні чи в процентному відношенні? Є якісь норми чи правила? Інакше це просто формальна причіпка, як і з «значною кількістю джерел» для підтвердження фактів. «Посилання на тексти творів особи у статті, які не завжди дотримуються авторських прав» — якщо якийсь сайт не дотримується авторських прав щодо інших авторів, то звідки Ви гарантуєте, що не дотримується щодо Литовченка? «Користувач не хоче вилучати посилання, які явно є рекламними і по суті нічого не дають. А якщо щось потрібно підтвердити, то можна знайти інші джерела.» — в розділі Зауваження я вже наводив приклад, коли каталог бібліотеки не може замінити посилання на інтернет-сайт, тому що там НЕМА уривка тексту, який підтверджує факт. Інші джерела? Наведіть їх! Хіба «тексти творів особи у статті, які не завжди дотримуються авторських прав», що входить в протиріччя з попередніми претензіями. Літературна творчість і громадська діяльність зроблена в хронологічному порядку, жодних пропозицій щодо структурування розділу я так і не дочекався.--ROMANTYS (обговорення) 05:24, 3 вересня 2020 (UTC)

   «жодних пропозицій щодо структурування розділу» - ми НЕ опрацьовували купа джерел. Це робили ВИ. Ви прекрасно знаєте об'єкт статті, а отже це Ви могли зробити й самостійно. Та навіть елементарно, за роками можна було поділити. Вам дали пропозицію і я і Yasnodark, що Ви зробили? Нічого. Так, це вільна енциклопедія. Однак, це енциклопедія, а в енциклопедії пишуться енциклопедичні статті, які мають свої вимоги.--『Gouseru』 ^Обг. 03:58, 4 вересня 2020 (UTC)

   Так Зроблено Поділив «елементарно, за роками». --ROMANTYS (обговорення) 06:12, 7 вересня 2020 (UTC)

•  Утримуюсь:

• Зауваження:

1. чи дійсно потрібно виносити в окремий розділ відомості про улюблені напої та інші такі деталі, які навряд чи пов’язані з творчістю? --Mariupolianus (обговорення) 07:32, 23 серпня 2020 (UTC)

   Тому вони і не є в розділі «Літературна творчість і громадська діяльність», а в розділі «Особисте життя». Котлети окремо від мух.--ROMANTYS (обговорення) 03:49, 24 серпня 2020 (UTC)

2. ISBN і є підтвердженням книги, додавати виноски до кожної книги не має потреби. Стаття і так перенасичена виносками. --『Gouseru』 ^Обг. 07:59, 23 серпня 2020 (UTC)
3. про перенасичення виносками. Читач замучається шукати виноску АФ, чи БГ. Це візуально погано. Наприклад, у списках верифікований кожен елемент і переважно я бачу це 2, 10, 79. Для цього вистачить додати їх до "Художні твори Тимура Литовченка російською мовою" і подібних. Це і розділ відзнаки і всі інші списки--『Gouseru』 ^Обг. 07:59, 23 серпня 2020 (UTC)

   Є твори, котрі, умовно, є в 2, але НЕМА в 10 і навпаки. Буде незрозуміло звідки що взято. Зрештою, в «Запиті на рецензію» користувачем Anntinomy була висловлена цілком протилежна думка, що «примітки треба розсередити» навіть в межах одного речення: ред. № 29248364 --ROMANTYS (обговорення) 04:00, 24 серпня 2020 (UTC)

   Ви плутаєте підтвердження суперечливих тез і підтвердження бібліографічного опису з ISBN. --『Gouseru』 ^Обг. 04:19, 24 серпня 2020 (UTC)

   Проблемка в тому, що я спочатку знайшов назву кожної книги та инші дані в джерелах, вказав їх в статті, а тільки потім за вказаними даними шукав та додавав ISBN. Не було б перших, то не було б і других. ТО що, їх тепер витирати? Витерти легко. --ROMANTYS (обговорення) 13:18, 24 серпня 2020 (UTC)

4. розділ джерела і посилання досить дивні. Не зрозумілий критерій включення. Інтерв'ю у публічних осіб багато усі в посилання не влізуть, але це непогане джерело може бути... Ну, і чесно... це як джерело [1]?--『Gouseru』 ^Обг. 07:59, 23 серпня 2020 (UTC)
5. розділ особисте життя є не енциклопедичним розділом. У нас енциклопедія, а не фендом.--『Gouseru』 ^Обг. 07:59, 23 серпня 2020 (UTC)
6. суб'єктивна думка: бібліографія мені не подобається. Ніколи не розумів навіщо робити списки усіх публікацій автора. А якщо їх 500? 1000? Як для мене це щось як ВП:НЕКАТАЛОГ.--『Gouseru』 ^Обг. 07:59, 23 серпня 2020 (UTC)

   500 романів? 1000 оповідань? Ви це СЕРЙОЗНО? Пробували щось писати самі? Скільки? --ROMANTYS (обговорення) 04:05, 24 серпня 2020 (UTC)

   «усіх публікацій» - я же прямо сказав. В автора 400 публікацій, зазвичай я бачу лише список усіх творів автора, але не усіх публікацій автора. У Шевченка узагалі понад 2000 публікацій різних видань (якщо не більше), але ми не додаємо їх усіх до статті. Тому через ці каталожні списки, я навіть не знаю, що написав автор--『Gouseru』 ^Обг. 04:27, 24 серпня 2020 (UTC)

   «усіх публікацій» — в звичайному стані список «усіх публікацій» приховано, як і «Текстографія». Видно лише розділ «Бібліографія», тобто перелік з 34 видань романів та збірок оповідань. 34, але аж ніяк не 400. --ROMANTYS (обговорення) 05:10, 24 серпня 2020 (UTC)

   [2] він і журналіст. Рахувати потрібно усе, приховали його Ви чи ні. Без різниці. Воно існує. Я всеодно сказав, що це моя суб'єктивна думка. У нас немає ніякого стилю для написання таких розділів за 15 років існування нашої вікі. Як роблять в англвікі en:Stephen King bibliography. Щодо журналістів і перевидань іншими мовами складно сказати нині, бо наче їх ігнорують, але це не факт.--『Gouseru』 ^Обг. 05:43, 24 серпня 2020 (UTC)

   Приведу аргумент, наведений Вашим колегою, адміном Submajstro, щодо вживання слова РІК: «це не паперова енциклопедія, економія зайва? Все має бути для сприйняття користувачем.» Якщо читач хоче знати, де і що з творчості автора можна прочитати, то чом не надати йому таку інформацію, якщо вона доступна? --ROMANTYS (обговорення) 07:50, 24 серпня 2020 (UTC)

   Ви вирвали речення з контексту і додали це як аргумент сюди. Ви не зовсім розумієте мене. Нехай також інші скажуть своє слово, можливо покажуть якісь стандарти чи практики.--『Gouseru』 ^Обг. 08:42, 24 серпня 2020 (UTC)

   Послухаєм ще когось. --ROMANTYS (обговорення) 09:12, 24 серпня 2020 (UTC)

   ROMANTYS До бібліографій у добре наповнених статтях вікіпедії подібно до інших змістовних енциклопедій завжди має включатися увесь перелік книжкових видань і це правило (1, 2), в електронних базах завжди включено перелік усіх творів (3, 45), на мій погляд усі книжкові видання без передруків (та усі видання українською) мають бути включені до базової біографічної статті. Інформація про усі твори і в найкращому випадку про передруки мають бути включені до статті "Бібліографія автора" подібно до повних електронних баз. Так само про кожну книгу у базовій статті оптимально має бути сказано 1-2 абзацами у загальних рисах без спойлерного розкриття змісту (базова інформація, на кшталт анотації на обкладинці, що заохотить бажання ознайомитись з книгами автора, а не відіб`є бажання читати через розкриття деталей), детальний опис із спойлерним розкриттям змісту книги має бути описаний у статті про власне книгу. Оповідання до книг не належать, проте якщо оповідання є знаковим для автора чи не входить до жодної зі збірок, про нього може бути інформація у статті про автора, про якщо входить до збірки, то краще зробити його опис у статті про збірку (якщо інфи заало на статтю про твір). Проте поки статті такої немає опис оповідання криміналом не вважаю. Інформація про усі публікації твору мають бути виключно у статті про сам твір чи є можливим у статті "Бібліографія автора", якщо статей про окремі твори ще немає в достатній кількості (у цьому 『Gouseru』 має рацію), натомість доцільним є включення інформації про усі книжкові переклади творів автора іншими мовами (якщо їх дуже мало і про твори короткої форми). Тож створіть статтю "Бібліографія Литовченка" і перенесіть туди повну бібліографію, а тут залишіть виключно ін-цію про книжкові видання автора, а також твори великої та середньої форми (якщо вони не видані книгою).--Yasnodark (обговорення) 12:15, 29 серпня 2020 (UTC)

•  Проти:

1. цікаві факти не цікаві. Ці факти легко можна ввести в біографію і творчість.П.С.: чому там стоїть шаблон {{offensive}}? Там наче ж немає лайки. --『Gouseru』 ^Обг. 07:59, 23 серпня 2020 (UTC)

   Щодо «цікаві факти не цікаві.» Може й так. Вони скорше смішні:

одного разу я зустрів у Вікіпедії статтю "Тисяча й одна ніч", а в ній наприкінці розділу «5.1. Переклади українською мовою» сказано наступне: Загалом окремі казки з арабської українською перекладали Агатангел Кримський, Ярема Полотнюк, Валерій Рибалкін та Тимур Литовченко. Розумієте, що сталося?! Кожну подачу «Таємних ночей Шахерезади» я завершував словами: «З давньоарабської переклав Тимур ЛИТОВЧЕНКО», — але ж це була така собі маленька літературна містифікація! Це ж були натуральні памфлети — сатира на політичне життя України 2008-2010 років, кожній подачі передував явно стьобний епізод… Я ж навіть уявити не міг, що хтось сприйме весь цей розіграш за чисту монету!!! Тим не менш, сприйняли. Для початку вписали в українську Вікіпедію мене як перекладача з давньоарабської мови. Я спробував протестувати, однак марно: в підсумку все лишилося, як і було. А тепер от, як бачимо, моє ім'я навіть у підручнику опинилося! Бо укладачі того підручника без найменших сумнівів передрали матеріал з Вікіпедії...

--ROMANTYS (обговорення) 03:43, 24 серпня 2020 (UTC)

1. Щодо чому там стоїть шаблон {{offensive}} — переглядали Зовнішні відеофайли? Перегляньте. --ROMANTYS (обговорення) 03:46, 24 серпня 2020 (UTC)

2. якість посилання на якихось блогерів, вікіпедія енциклопедія а не блог. Хоча дивно... посилань у статті багато, а посилання в розділі на ютуб канал немає. Це ж краще, чим декілька посилань на відео в статті. --『Gouseru』 ^Обг. 07:59, 23 серпня 2020 (UTC)

   Щодо «посилання на якихось блогерів», то про які конкретно блоги йдеться? Щодо посилання в розділі на ютуб канал —Так Зроблено--ROMANTYS (обговорення) 03:38, 24 серпня 2020 (UTC)

   я про шаблон External media. Цей шаблон скопійований з англвікі, але користувачі навіть не знають яке його призначення. Тобто читання творів письменника не є енциклопедично необхідним для статті. Якщо ж говорити в загальному, то мене взагалі дивує, що цей шаблон не регламентований правилами, бо зловживати ним дуже легко--『Gouseru』 ^Обг. 03:53, 24 серпня 2020 (UTC)

   «читання творів письменника не є енциклопедично необхідним для статті». Люди переважно йдуть шляхом найменшого опору. Якщо йдеться про енциклопедію, то скорше зайдуть почитати в нет, ніж підуть в бібліотеку. Якщо йдеться про читання творів письменника, то також скорше прослухають аудіоверсію, ніж прочитають текстову. Зрештою, не бачу нічого кримінального, щоб прослухати казкову оповідку «Миколка й Різдвяна Зірка», написану «спеціально для збірки різдвяних історій, яку мали безкоштовно розповсюдити по дитячих будинках України», та ще й в виконанні автора. Маємо як бонус ГОЛОС Тимура Литовченка, що, звичайно, «не є енциклопедично необхідним для статті», але щось таки додає. --ROMANTYS (обговорення) 05:02, 24 серпня 2020 (UTC)

   а до чого тут енциклопедія? Є розділ посилання, є посилання на його ютуб. Будь-ласка слухайте. Ми ж не додаємо до статей комедійні студії їх усі виступи, чи хоча б декілька. Чи до статті НАСА їх польоти. Ці посилання повинні містити енциклопедичний вміст, який необхідний для статті. Читанні творів не є необхідним. І такий зразок подання є не коректним.--『Gouseru』 ^Обг. 05:13, 24 серпня 2020 (UTC)

   «Ми ж не додаємо до статей комедійні студії їх усі виступи, чи хоча б декілька.» — а я б залюбки додав. Наприклад, в статті про 95 квартал сюжети, де вони зображають українську армію баранами. Або той сюжет, де називають Україну актрисою з німецького фільму для дорослих. Або де, плюючи на мільйони українців, що померли від голоду, називають Ющенка «синьйор-голодомор». Щоб зразу було видно, з ЧИМ маємо справу. --ROMANTYS (обговорення) 05:59, 24 серпня 2020 (UTC)

3. структура статті: абзаци на одне речення це неправильно. Ділити їх потрібно приблизно на три-чотири абзаци тут. Це залежить від вмісті. Бажано, щоб абзац був десь 4-5 речень. Виключення бувають, але не для усіх речень у статті. --『Gouseru』 ^Обг. 07:59, 23 серпня 2020 (UTC)

   Розділ «Життєпис» Так Зроблено. Ще десь? --ROMANTYS (обговорення) 04:10, 24 серпня 2020 (UTC)

   ні, лише розділ Життєпис був таким. Дякую!--『Gouseru』 ^Обг. 04:30, 24 серпня 2020 (UTC)

4. Ви посилаєтесь на російськомовне джерело Світ фантастики, але ігноруєте інтерв'ю Час і Події, де він і казав, що почав писати з 4 курсу. Я розумію, що Ви хотіли підтверджувати 1984 рік, але для чого тоді 4 однакових джерела? Виставить лише інтерв'ю з газети Час і Події, і сайту Коронація Слова. І таких випадків у статті багато. --『Gouseru』 ^Обг. 02:03, 24 серпня 2020 (UTC)

   Ну що Вам відповісти? Хіба процитувати текст статті, яку Ви читали неуважно:

…коли на четвертому курсі почав залицятися до своєї майбутньої дружини, то вона весь час просила «розповідати їй казки», маючи на увазі під «казками»… фантастику! За півроку я переповів їй усе, що перечитав до того. Запас вичерпався — тож почав переповідати те, що написав сам. Вона «проковтнула». Я сказав: «Знаєш, це я написав». Олена не повірила — показав чернетки. Тоді вона сказала: «Пиши ще». От з четвертого курсу інституту я й пишу регулярно, вириваючи у добі 25-ту годину, а у тижні — 8-й день!

--ROMANTYS (обговорення) 04:16, 24 серпня 2020 (UTC)

1. перечитайте, що я написав) Особливо останнє речення. Там легко можна поставити двокрапку і навести два джерела про які я й зазначив --『Gouseru』 ^Обг. 05:05, 24 серпня 2020 (UTC)

   Але ж наведене мною джерело https://rozmova.wordpress.com/2019/12/29/tymur-lytovchenko-3/ та Ваше інтерв'ю Час і Події — це ОДНА Й ТА САМА стаття, «Тимур Литовченко: «Фантастика задіює 80% мозкових клітин, що зазвичай просто “сплять”», хіба на РІЗНИХ ресурсах. Додав ще одне джерело до цитати. Я правильно зрозумів, Ви цього хотіли? --ROMANTYS (обговорення) 09:22, 24 серпня 2020 (UTC)

   Дві наведені публікації не зовсім однакові. На сайті «Час і події» — оригінал. На wordpress — передрук. Який сенс за наявності оригіналу посилатися на передрук? --Olvin (обговорення) 12:37, 26 серпня 2020 (UTC)

2. Докладніше: 101 рік України = для цього існує вікіфікація. Шаблон зайвий. --『Gouseru』 ^Обг. 02:03, 24 серпня 2020 (UTC)

   Так Зроблено --ROMANTYS (обговорення) 04:22, 24 серпня 2020 (UTC)

3. я сумніваюсь в розкритті розділу Літературна творсть, бо ви лише переказали зміст його творів, але який вплив мали ці твори не показали. От наприклад перший твір Антропоцентризм. Ви описали сюжет на 2 абзаци, але не розкрили чому він популярний став. І досить дивна обраність висвітлення сюжету - Антропоцентризм сюжет описаний, але Повість про чотири квітки сюжету немає. Теж й до розкриття суті оповідань Легенда про Карсідара, Мотя, Помститися імператору --『Gouseru』 ^Обг. 02:03, 24 серпня 2020 (UTC)

   «Антропоцентризм сюжет описаний, але Повість про чотири квітки сюжету немає» — Ви вже якось, будь-ласка, визначіться: з одного боку «Повість про чотири квітки сюжету немає», тобто треба ще й цей сюжет додати, і про інші твори, з іншого боку, Вас тільки перелік надрукованих творів лякає: «бібліографія мені не подобається. Ніколи не розумів навіщо робити списки усіх публікацій автора. А якщо їх 500? 1000?» Ви суперечите самі собі. --ROMANTYS (обговорення) 04:29, 24 серпня 2020 (UTC)

   потрібен не сюжет, а вплив цієї книги на творчість письменника. Це і є розкриття його Творчого досягнення. Тобто сюжет без критики лише сюжет.--『Gouseru』 ^Обг. 05:05, 24 серпня 2020 (UTC)

   Знайшов текст твору — написав сюжет, критики ніде не знайшов, тому розкриття його Творчого досягнення не зробив (підкажете посилання — допишу). Я не критик і не АД, але вплив цієї книги (оповідання «Антропоцентризм») на творчість письменника можу розкрити лише за допомогою статті. «В 1990 році Тимур Іванович написав російською мовою оповідання рос. Антропоцентризм[2], яке у 1995 році було надруковане в київському журналі «Радуга»» — між написанням та друком пройшло 5 років, коли треба було щось їсти. Авторський гонорар за журнальну статтю невеликий. «Тимур Іванович у 2007 році став одним з організаторів першого україномовного журналу про літературу у жанрі фантастики під назвою Український Фантастичний Оглядач» — в Україні фантастикою українською мовою ДО ТОГО взагалі ніхто серйозно не займався, відповідно, авторів вона не годувала. А, зважаючи на факт, що в кінці 2012 УФО закрився назавжди, фантастика в Україні й надалі непопулярна й незатребувана. «Починаючи з 2004 року Тимур Іванович зосередився в основному на написанні творів на історичну тематику» — а ось історичні твори в читачів більш затребувані. --ROMANTYS (обговорення) 09:54, 24 серпня 2020 (UTC)

4. дивне виділення: Ви одні ЗМІ і власні назви виділяєте курсивом, інші ні: Наприклад, Протягом 10 років... «''РоботодавецЬ''»... «Аргументи і факти»....«''Аргументи і факти в Україні''»...УНІАН, ... «OtherSide»... «''Музвечеря''»... «Бабуїн». Якщо я правильно пам'ятаю ДСТУ, то це узагалі не виділяється курсивом, це стиль американський (якщо не так виправте мене будь-ласка)--『Gouseru』 ^Обг. 02:03, 24 серпня 2020 (UTC)
5. який сенс в жирному виділені? Для такого існують Підрозділи. У Вас розділ "Літературна творчість і громадська діяльність" величезна, є сенс поділити на підрозділи. --『Gouseru』 ^Обг. 02:03, 24 серпня 2020 (UTC)

   «який сенс в жирному виділені? Для такого існують Підрозділи.» — не зрозумів, про що йдеться? «Жирне виділення» в тексті статті лише в одному місці, де йдеться про «Таємні казки Шахерезади». Але так виділено персонажі в автора. Зрештою, можна й зняти. Але я хотів поспитатись: чи не доцільно зробити вікіфікацію персонажів, бо не кожен здогадається, хто така «велика візирка Красуня Ю»? Зробити Красуня Ю? --ROMANTYS (обговорення) 04:47, 24 серпня 2020 (UTC)

   я б краще розділив його творчі успіхи на підрозділи. Цікаве зауваження. Я вікіфікував би, але не можу сказати повноцінно чи це буде як порушення БЖЛ, я вважаю, що не буде.--『Gouseru』 ^Обг. 05:13, 24 серпня 2020 (UTC)

   А що на рахунок вікіфікації персонажів скаже Submajstro? «Все має бути для сприйняття користувачем»? Чи вже ні?--ROMANTYS (обговорення) 07:35, 24 серпня 2020 (UTC)

   Цей розділ я ще не аналізував, бо потрібен час і нормальний інтернет, а в мене у ці дні це проблема. Щодо вікіфікації, то про дещо інше. Хто такий Олександр Ярмольник і який він мав на особу чи навпаки. Якщо згадується особа, особливо не дуже відома, то потрібно по тексту сказати хто вона, а не просто відсилати до статті про неї. --Submajstro (обговорення) 08:35, 24 серпня 2020 (UTC)

   Судячи з джерела, він навчав Литовченка писати статті для сторонніх видань. --ROMANTYS (обговорення) 09:12, 24 серпня 2020 (UTC)

6. Речення М'який гумор, несподівана розв'язка... - немає в виносці №2--『Gouseru』 ^Обг. 02:03, 24 серпня 2020 (UTC)

   І знову Ви неуважні:

Из произведений Тимура Литовченко широкой публике наиболее известны три вещи. В раннем рассказе "Антропоцентризм", вошедшем в громадное число сетевых библиотек русской фантастики, мистико-апокалиптические мотивы очень удачно накладываются на чисто бытовой фон, а особую прелесть произведению придают мягкий юмор и совершенно неожиданная развязка.

--ROMANTYS (обговорення) 04:35, 24 серпня 2020 (UTC)

1. ОК: цілковито напишу речення і ви зрівняєте це з написаним вище - «М'який гумор, несподівана розв'язка та твір в цілому припали до серця численним шанувальникам фантастики, і оповідання на роки стало своєрідною творчою візиткою письменника Тимура Литовченка»--『Gouseru』 ^Обг. 05:05, 24 серпня 2020 (UTC)

   Тобто «М'який гумор, несподівана розв'язка» таки є? Про «візитку» стер, хоч там також є джерело, але Ви можете назвати його неавторитетним. --ROMANTYS (обговорення) 05:20, 24 серпня 2020 (UTC)

2. його журналістська і політична діяльність це лише те, які він посади займав? --『Gouseru』 ^Обг. 05:16, 24 серпня 2020 (UTC)

   Може я щось не догледів? Де у тексті статті розділ «журналістська і політична діяльність»? --ROMANTYS (обговорення) 05:22, 24 серпня 2020 (UTC)

   Ви самі заявили, що "Стаття про українського журналіста...". Плюс з ЕСУ видно, що особа працювала й в міністерствах. Тому у мене виникає таке питання.--『Gouseru』 ^Обг. 05:29, 24 серпня 2020 (UTC)

3. Текст статті важкий для сприйняття. Зокрема:
   • Занадто багато виносок, особливо для не суперечливих фактів.

     Ви читаєте текст статті чи рахуєте виноски? Дайте гарантовану ознаку «не суперечливих фактів».--ROMANTYS (обговорення) 05:26, 24 серпня 2020 (UTC)

   • Чому роки без рік, адже це не паперова енциклопедія, економія зайва? Все має бути для сприйняття користувачем.

     «Все має бути для сприйняття користувачем»? Читаємо перший же розділ, «Життєпис»: «4 січня 1963 року, у 1899 році, В 1980 році, Протягом 10 років, з 1986 по 1996, в 1996 році, В 1996—1997 роках, 4 березня 1997 року, Протягом 1997—1998 років, У березні 1998 року» Це знущання? --ROMANTYS (обговорення) 05:39, 24 серпня 2020 (UTC)

     Наприклад закінчення життєпису --Submajstro (обговорення) 05:49, 24 серпня 2020 (UTC)

     Так Зроблено --ROMANTYS (обговорення) 06:47, 24 серпня 2020 (UTC)

   • У життєписі варто згадати рік першої публікації та видання книги. Це стаття про письменника і тому це важливо.

     про письменника це важливо. Але все це вказано в розділі «Літературна творчість і громадська діяльність». Чи потрібен дубляж тексту? --ROMANTYS (обговорення) 05:46, 24 серпня 2020 (UTC)

     Не дубляж, а коротка згадка, щоб було видно, на якому етапі життя став письменником і при яких умовах. Видання книги і робота десь інформація одного порядку. --Submajstro (обговорення) 05:52, 24 серпня 2020 (UTC)

     Добре, «коротка згадка», давайте визначатись (ТАК/НІ):

     • лютий 1989 року, перша газетна публікація оповідання. Важливо?
     • 1992 рік, перша пропозиція на публікацію книжки, проте рукописи згоріли разом з видавництвом. Важливо?
     • 1995 рік, перша журнальна публікація оповідання. Важливо?
     • 1995 рік, перша нагорода та публікація роману накладом у декілька десятків примірників. Важливо?
     • 1996 рік, перша книжкова публікація оповідання в колективній збірці. Важливо?
     • 1996 рік, перша книжкова публікація роману як книжковий додаток до газети. Важливо?
     • 1997-1998 роки, публікація двох романів в Росії, написаних в співавторстві. Причому другий, за його твердженням, останні 5 з 6 місяців писав сам. Важливо?
     • 1998 рік, перше окреме видання оповідань автора. Важливо?
     • 2000 рік, перша книжкова публікація повісті та роману автора. Важливо?
     • 2001 рік, електронна публікація в «Українській Електронній Роман-газеті». Важливо?
     • 2004-2005 роки, написання першого історичного роману. Важливо?
     • 2010 рік, перша книжкова публікація історичного роману, в книжковій серії. Важливо?
     • 2011 рік, початок написання у співавторстві з дружиною. Важливо?
     • 2018 рік, початок друку цілої книжкової мінісерії з 10 книжок подружжя Тимура та Олени Литовченків. Важливо? --ROMANTYS (обговорення) 07:21, 24 серпня 2020 (UTC)

     Я б після аж до її закриття в 1996 році дописав десь так: У ці ж роки почав друкувати свої твори. У 1989 році вийшло перше оповідання у газеті, згодом у журналі та колективній збірці, перші книги. Буде видно його становлення як письменника. Інші твори у розділі про творчість.--Submajstro (обговорення) 08:29, 24 серпня 2020 (UTC)

     Усі згадані моменти є важливими і згадаються в біографіях фантастів, проте у шапці лише про першу публікацію, перше книжкове видання та перший роман, тепер - і про елекронну публікацію та згадку про співавтоство, де саме та усе інше у тілі статті.--Yasnodark (обговорення) 12:37, 29 серпня 2020 (UTC)

     Використав Вашу «заготовку». Годиться? --ROMANTYS (обговорення) 13:10, 24 серпня 2020 (UTC)

     Можна і коротше--Submajstro (обговорення) 18:29, 24 серпня 2020 (UTC)

   • Розділ про творчість, не знаю, як іншими, але мною не сприймається. Зокрема тому, що при при швидкому перегляді не можна щось вловити. А якщо читати уважно то важко запам'ятати через набір різнопланових фактів і великим розміром розділу.

     Маєте пропозицію як поділити розділ на окремі підрозділи для кращого сприйняття? Охоче вислухаю. --ROMANTYS (обговорення) 05:49, 24 серпня 2020 (UTC)

   Далі буде--Submajstro (обговорення) 05:17, 24 серпня 2020 (UTC)

   • Щодо джерел: mybook.ru - реклама, публікації на narod.ru - самвидав --Submajstro (обговорення) 05:33, 24 серпня 2020 (UTC)

     livelib.ru, tim-lit.wixsite.com, avtura.com.ua, yakaboo.ua, folio.com.ua, bookclub.ua, knigogo.com.ua - реклама --Submajstro (обговорення) 05:48, 24 серпня 2020 (UTC)

     Так, yakaboo.ua, folio.com.ua, bookclub.ua, knigogo.com.ua  —це реклама творів автора, котра подає мінімальні дані про твір: рік та місце друку, видавництво, тираж, то ж ISBN, навіть шматок тексту твору. І, як джерело саме такої інформації, думаю, цілком прийнятне. --ROMANTYS (обговорення) 05:09, 26 серпня 2020 (UTC)

     Для такої інформації є каталоги бібліотек. А тут сайти, основним призначенням яких є продаж книг.--Submajstro (обговорення) 05:53, 26 серпня 2020 (UTC)

     Якщо книга, видана видавництвом «Фоліо», то сайт folio.com.ua знає про неї аж ніяк не менше, ніж каталоги бібліотек. А жодної реклами щодо продаж/купівлі книг на згаданих сайтах в тексті нема. --ROMANTYS (обговорення) 06:05, 26 серпня 2020 (UTC)

     Зрештою, спробую замінити yakaboo.ua, folio.com.ua, bookclub.ua, knigogo.com.ua на каталоги бібліотек. Пишу «спробую», бо така заміна вимагає часу, а я не маю зараз постійного вільного доступу до нету. Якщо б така пропозиція надійшла ще на стадії рецензування статті, часу було б більше. --ROMANTYS (обговорення) 05:41, 29 серпня 2020 (UTC)

     А це не реклама? --Submajstro (обговорення) 06:45, 26 серпня 2020 (UTC)

     Я мав на увазі рекламу в номінованій статті. Хоча, якщо судити строго, навіть наявність такої статті в Вікі — це вже реклама предмету статті. --ROMANTYS (обговорення) 05:16, 29 серпня 2020 (UTC)

     Глянув один приклад з yakaboo.ua. В номінованій статті: «Роман «Орлі, син Орлика», написаний у 2007 та надрукований у 2010, розповідає про гетьмана у вигнанні Пилипа Орлика та його сина Григорія Орлика», в РЕКЛАМІ на yakaboo.ua інформація підтверджена: «Ім’я гетьмана Пилипа Орлика загальновідоме: сподвижник Івана Мазепи, спадкоємець його слави, автор «Пактів й конституцій законів та вольностей Війська Запорозького»… Набагато менше сучасні українці знають про його сина Григорія Орлика, який був відомим політичним і військовим діячем доби французького короля Людовіка XV, видатним дипломатом й організатором розгалуженої розвідувальної мережі, а також щирим адептом ідеї відновлення козацької держави на українських теренах. Життя Григора Орлі (саме під таким іменем гетьманич увійшов до світової історії) було сповнене небезпечних пригод, з яких він завжди виходив з честю.. А тепер спробуйте підтвердити те ж, виходячи з бібліотечного каталогу. --ROMANTYS (обговорення) 06:05, 29 серпня 2020 (UTC)

     Разживін В. (доцент, кан. філ. наук). Специфіка моделювання образу Григорія Орлика в сучасній українській історичній прозі. // Теоретичні й прикладні проблеми сучасної філології Випуск 7

     той же автор. Провокаційний дискус як основа авторської версії історичних подій в романі Тимура Литовченка "Помститися імпературу" // Вісник Запорізького інституту. №3 (2012)

     Якщо вибирав б я між інтернет-магазинами і доцентом, то я вибрав б доцента і кан. філ. наук.

     --『Gouseru』 ^Обг. 06:39, 29 серпня 2020 (UTC)

1. • libking.ru, biblos.in - першоджерело на піратському сайті --Submajstro (обговорення) 05:58, 24 серпня 2020 (UTC)
   • «Пік». Політика і культура. № 12 (95), 3—9 квітня 2001, с. 43. - незрозуміле джерело --Submajstro (обговорення) 06:52, 24 серпня 2020 (UTC)

     Вже його НЕМА. --ROMANTYS (обговорення) 07:23, 24 серпня 2020 (UTC)

На мій погляд, для отримання статусу «доброї» потрібно:

1. Доповнити розділ «Відзнаки та номінування».
2. Не сподобався розділ «Художні твори». Твори — це головна значимість письменника. Тут вони чомусь приховані. Такий розділ краще робити таблицею: назва, роки написання, рік першодруку, опис твору у 1-2 речення.
3. Прибрати з речень вкраплення «рос.». --Roman333 (обговорення) 06:40, 28 серпня 2020 (UTC)

   1) Чим? Всі номінування та відзнаки письменника та журналіста, котрі я знайшов, внесено. Вносити неіснуючі? --ROMANTYS (обговорення) 05:16, 29 серпня 2020 (UTC)

   2) А трохи вище пишуть, що навіть прихований список зайвий («Ніколи не розумів навіщо робити списки усіх публікацій автора. А якщо їх 500? 1000? ….--『Gouseru』»), треба лише кілька головних, бо ВП:НЕКАТАЛОГ. І як мені одночасно виконати цілком ПРОТИЛЕЖНІ побажання? --ROMANTYS (обговорення) 05:16, 29 серпня 2020 (UTC)

   3) А як робити, коли оповідання/книжка були написані російською та мали, відповідно, назву російською? --ROMANTYS (обговорення) 05:16, 29 серпня 2020 (UTC)

   Будь ласка, спочатку мій коментар (від першої літери до підпису), а потім — ваш. Щоб було зрозуміло, хто і що пише.

   1) Виходить, що на найкращу книгу за версією Бі-Бі-Сі 2012 року номінували Литовченка Тимура Івановича, а не якийсь з його творів?

   2) Має бути перелік романів, повістей і за можливістю оповідань (або збірок). Все залежить від автора. У вас є список надрукованих книжок і серед них є твори, що друкувалися декілька разів у різних виданнях. Появу надругованої книги складніше прослідкувати чим появу нового твору автора. Це стосується і статей у періодичній пресі. Можливо справа в іншому: не вдалося гарно оформити? Наприклад, подивіться сторінку про Джека Лондона. @AlexKozur: я висловив протилежну думку?

   3) Я просто не розумію, для кого потрібні такі уточнення. Є декілька варіантів, але ваш — найгірший. Можна зробити примітками або так → «Назва твору». Подивіться сторінку про Франка: «Boa constrictor»? --Roman333 (обговорення) 06:52, 29 серпня 2020 (UTC)

4. У Литовченка є твори, про які у Вікіпедії мають бути окремі сторінки? --Roman333 (обговорення) 06:51, 28 серпня 2020 (UTC)

   Навіть і не знаю. Нагороди у творів є, але чи достатні вони для написання окремих сторінок? Дайте спочатку з цією статтею розібратись. --ROMANTYS (обговорення) 06:21, 29 серпня 2020 (UTC)

   Є згадка про твір Д'яченків («Пандем»). Створений хронологічно приблизно в один час. Можна припустити, що романи цього українського письменника значимі і зробити червоні посилання? Це ні до чого не зобов'язує, але водночас дає мотивацію для створення сторінок (і виглядає сторінка солідніше). Якщо це фантастика, можливо допоможуть нам це зрозуміти @Yasnodark та Yukh68: --Roman333 (обговорення) 06:51, 29 серпня 2020 (UTC)

   Якщо про ці твори є кілька публікацій на відповідних тематичних сайтах про фантастичну літературу (фантлаб, архив фантастики), або й інших вагомих сайтах про літературу взагалі, якщо сам роман має якісь нагороди, є статті про сам роман, то можна і треба зробити окрему статтю про роман. --Yukh68 (обговорення) 07:19, 29 серпня 2020 (UTC)

   Дякую. Лабораторія фантастики: Тимур Литовченко. --Roman333 (обговорення) 07:27, 29 серпня 2020 (UTC)

---

• Навішо в преамбулі 9 (!) посилань на перше речення? Що додає первинне джерело 12 (посилання на особистий сайт) до преамбули, що воно використано 3 рази? Чи доцільно використовувати в добрій статті первинне джерело 19 разів? Невже недостатньо вторинних джерел?--Brunei (обговорення) 13:05, 28 серпня 2020 (UTC)

  « Навішо в преамбулі 9 (!) посилань на перше речення?» Та для Вас. Коли б було одне джерело, а Ви б написали, що воно не АД, то не стало б жодного. А так ще 8 (ВІСІМ!) залишиться. --ROMANTYS (обговорення) 05:26, 29 серпня 2020 (UTC)

  Усе це нагромадження для мене?! Дякую, звичайно, за особисту увагу. Але мій внесок тут - лише один голос, причому я часто не голосую взагалі, коли недостатньо вивчив статтю. Варто орієнтуватися не на мене, а на критерії та читача. Якщо б Ви надали посилання на ЕСУ, цього було б достатньо. А можна й без посилань у преамбулі, адже там нема якихось спірних тверджень, а вона лише узагальнює підтверджені джерелами розділи. --Brunei (обговорення) 11:31, 29 серпня 2020 (UTC)

  Добре, прошу вибачення, описка, не «для Вас» особисто, а «для вас» усіх, хто тут критикує, замість колективно та конструктивно допомогти та спільно довести статтю до необхідного стану. Є зайві посилання? Не буде заперечень щодо підтвердження інформації? Зніміть їх. З мене — подяка за таке потрібне редагування. --ROMANTYS (обговорення) 07:51, 31 серпня 2020 (UTC)

• Текст забагато покладається на первинні та заангажовані джерела. Джерело 1, інтерв'ю в Україні молодій (14 згадок); джерело 2, особистий сайт особи (окремо вторинним джерелом є нарис В. Тилипка, який варто було б використати для опису творчості замість переказу сюжетів) (більше 80 згадок!); джерело 3 - коротка замітка на комерційному сайті продажу книжок (необґрунтовані 9 посилань); джерело 4 - автобіографія на власному сайті (більше 30 посилань); джерело 15 - автобіографічний нарис на власному сайті (25 посилань); джерело 16 - авторський блог (15 посилань); джерело 17 - інтерв'ю (13 посилань); джерело 18 - інтерв'ю; джерело 20 - твір особи, а не АД (5 посилань). Далі ще десятки посилань на сайти бібліотек, онлайн-бібліотек з піратськими творами, інтернет-магазини. Цього всього в добрій статті не має бути.--Brunei (обговорення) 13:25, 28 серпня 2020 (UTC)

  Наведіть мені АД, в якому є інформація. що присутня в згаданих «Цього всього в добрій статті не має бути» і я з задоволенням зміню ці джерела на надане Вами. --ROMANTYS (обговорення) 05:20, 29 серпня 2020 (UTC)

  «Далі ще десятки посилань на сайти бібліотек» — а Ваш колега-адмін Submajstro вважає навпаки, що каталогів бібліотек має бути більше ред. № 29340857. І КОГО мені слухати? --ROMANTYS (обговорення) 05:41, 29 серпня 2020 (UTC) Чи адміни спеціально, взявши на озброєння метод Anntinomy, вносять зауваження, котрі виключають одні одних, щоб потім написати «мої зауваження не враховано» та проголосувати ПРОТИ. Допомоги мізер. Можете не заморочуватись, голосувати зразу, стаття від того гіршою не стане. --ROMANTYS (обговорення) 06:34, 29 серпня 2020 (UTC)

  Не потрібно перекручувати мою думку щодо більше. Я сказав, що існування книги можна потрібно підтверджувати каталог бібліотек, на сайтом продаж. Взагалі краще використати сторінку сайту чи статтю про письменника де є перелік його творів. --Submajstro (обговорення) 09:52, 29 серпня 2020 (UTC)

  Я готовий допомогти, але лише вчора почав вчитуватися в статтю. А чи готові Ви прийняти допомогу? Бо в мене складається враження, що Ви прийшли сюди з недоробленою статею з наміром повоювати. --Brunei (обговорення) 11:31, 29 серпня 2020 (UTC)

  Запросто. Всі Ваші редагування будуть сприйняті з максимально можливою доброзичливістю. --ROMANTYS (обговорення) 07:56, 31 серпня 2020 (UTC)

• Узагалі виносок занадто багато. Наприклад, стаття в ЕСУ складається з близько 70 слів, але в тексті на неї аж 30 виносок.--Brunei (обговорення) 13:25, 28 серпня 2020 (UTC)

  Ну зніму я одну з виносок з 30 з ЕСУ, залишу в тексті иншу. А Ви скажете, що инша — не АД. І залишиться речення взагалі без джерела. Нехай краще буде 9 джерел інфи, ніж єдине, котре Ви забракуєте. Забракувати 9, котрі підтверджують факт, Вам буде набагато складніше. --ROMANTYS (обговорення) 06:21, 29 серпня 2020 (UTC)

  Для преамбули 9 виносок - це десь потрійна норма. Все одно інформація з вступної частини потім більш докладно описується у статті. --Roman333 (обговорення) 06:55, 29 серпня 2020 (UTC)

• Підсумок: Стаття не набрала потрібної кількості голосів, відправлена на допрацювання. --Brunei (обговорення) 21:10, 18 вересня 2020 (UTC)