Вікіпедія:Проєкт:Населені пункти України/Населення/Житомирська область/Ємільчинський район
Ємільчинський район
Горбове[ред. код]
с. ГОРБОВЕ
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 492 особи, з яких 231 чоловік та 261 жінка.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 478 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,15 % |
російська | 1,64 % |
білоруська | 0,21 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Здоровець[ред. код]
с. ЗДОРОВЕЦЬ
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 182 особи, з яких 87 чоловіків та 95 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 139 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,58 % |
російська | 1,42 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Руденька[ред. код]
с. РУДЕНЬКА (ЄМІЛЬЧИНЕ селищна рада)
Населення[ред. код]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 569 осіб.[1]
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Андрієвицька сільська рада[ред. код]
АНДРІЄВИЦЬКА сільрада
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 999 осіб, з яких 439 чоловіків та 560 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкали 792 особи.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,99 % |
російська | 0,76 % |
молдовська | 0,13 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Андрієвичі[ред. код]
с. АНДРІЄВИЧІ
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 999 осіб, з яких 439 чоловіків та 560 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 792 особи.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,99 % |
російська | 0,76 % |
молдовська | 0,13 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Ганнопільська сільська рада[ред. код]
ГАННОПІЛЬСЬКА сільрада
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 404 особи, з яких 189 чоловіків та 215 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкали 352 особи.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,45 % |
російська | 0,55 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Ганнопіль[ред. код]
с. ГАННОПІЛЬ (ГАННОПІЛЬСЬКА сільрада)
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 204 особи, з яких 101 чоловік та 103 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 189 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,95 % |
російська | 1,05 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Бобрицька Болярка[ред. код]
с. БОБРИЦЬКА БОЛЯРКА
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 57 осіб, з яких 27 чоловіків та 30 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 41 особа.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Євгенівка[ред. код]
с. ЄВГЕНІВКА
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 6 осіб, з яких 1 чоловік та 5 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 15 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Єлизаветпіль[ред. код]
с. ЄЛИЗАВЕТПІЛЬ
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 14 осіб, з яких 6 чоловіків та 8 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 4 особи.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Киселівка[ред. код]
с. КИСЕЛІВКА
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 44 особи, з яких 19 чоловіків та 25 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 42 особи.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Новоолександрівка[ред. код]
с. НОВООЛЕКСАНДРІВКА
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 79 осіб, з яких 35 чоловіків та 44 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 61 особа.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Барашівська сільська рада[ред. код]
БАРАШІВСЬКА сільрада
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 3237 осіб, з яких 1441 чоловік та 1796 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 1996 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,11 % |
російська | 0,89 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Бараші[ред. код]
с. БАРАШІ
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2551 особа, з яких 1173 чоловіки та 1378 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1996 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,11 % |
російська | 0,89 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Березниківська сільська рада[ред. код]
БЕРЕЗНИКІВСЬКА сільрада
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 830 осіб, з яких 393 чоловіки та 437 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 698 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,58 % |
російська | 0,42 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Березники[ред. код]
с. БЕРЕЗНИКИ
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 594 особи, з яких 278 чоловіків та 316 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 509 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,62 % |
російська | 0,38 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Адамове[ред. код]
с. АДАМОВЕ
Населення[ред. код]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 67 осіб.[1] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[2]
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Ситне[ред. код]
с. СИТНЕ
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 146 осіб, з яких 75 чоловіків та 71 жінка.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 122 особи.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,18 % |
російська | 0,82 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Березівська сільська рада (Ємільчинський район)[ред. код]
БЕРЕЗІВСЬКА сільрада (ЄМІЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОН)
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 674 особи, з яких 175 чоловіків та 499 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 450 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,22 % |
російська | 1,56 % |
білоруська | 0,22 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Березівка (Ємільчинський район)[ред. код]
с. БЕРЕЗІВКА (БЕРЕЗІВСЬКА сільрада, ЄМІЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОН)
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 430 осіб, з яких 73 чоловіки та 357 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 299 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,33 % |
російська | 1,67 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Верби[ред. код]
с. ВЕРБИ
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 86 осіб, з яких 38 чоловіків та 48 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 44 особи.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Новосілка (Ємільчинський район)[ред. код]
с. НОВОСІЛКА (БЕРЕЗІВСЬКА сільрада, ЄМІЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОН)
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 129 осіб, з яких 52 чоловіки та 77 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 107 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,20 % |
російська | 1,87 % |
білоруська | 0,93 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Бобрицька сільська рада[ред. код]
БОБРИЦЬКА сільрада
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 516 осіб, з яких 225 чоловіків та 291 жінка.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 415 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,80 % |
російська | 1,20 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Бобриця[ред. код]
с. БОБРИЦЯ
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 480 осіб, з яких 212 чоловіків та 268 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 408 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,78 % |
російська | 1,22 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Йосипівка[ред. код]
с. ЙОСИПІВКА (БОБРИЦЬКА сільрада)
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 36 осіб, з яких 13 чоловіків та 23 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 7 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Будо-Бобрицька сільська рада[ред. код]
БУДО-БОБРИЦЬКА сільрада
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 542 особи, з яких 246 чоловіків та 296 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 425 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,10 % |
російська | 0,90 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Будо-Бобриця[ред. код]
с. БУДО-БОБРИЦЯ
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 139 осіб, з яких 63 чоловіки та 76 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 136 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Антонівка[ред. код]
с. АНТОНІВКА (БУДО-БОБРИЦЬКА сільрада)
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 149 осіб, з яких 70 чоловіків та 79 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 105 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,06 % |
російська | 0,94 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Гута-Бобрицька[ред. код]
с. ГУТА-БОБРИЦЬКА
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 66 осіб, з яких 31 чоловік та 35 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 39 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Сорочень[ред. код]
с. СОРОЧЕНЬ
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 188 осіб, з яких 82 чоловіки та 106 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 145 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,09 % |
російська | 1,91 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Варварівська сільська рада[ред. код]
ВАРВАРІВСЬКА сільрада
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1253 особи, з яких 561 чоловік та 692 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкали 1072 особи.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,07 % |
російська | 0,74 % |
молдовська | 0,09 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Варварівка[ред. код]
с. ВАРВАРІВКА (ВАРВАРІВСЬКА сільрада)
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 648 осіб, з яких 304 чоловіки та 344 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 582 особи.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,66 % |
російська | 0,34 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Вересівка[ред. код]
с. ВЕРЕСІВКА
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 109 осіб, з яких 46 чоловіків та 63 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 78 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,72 % |
російська | 1,28 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Катеринівка[ред. код]
с. КАТЕРИНІВКА (ВАРВАРІВСЬКА сільрада)
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 201 особа, з яких 94 чоловіки та 107 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 165 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Мойсіївка[ред. код]
с. МОЙСІЇВКА (ВАРВАРІВСЬКА сільрада)
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 58 осіб, з яких 22 чоловіки та 36 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 50 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 94,00 % |
молдовська | 2,00 % |
російська | 2,00 % |
інші | 2,00 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Радичі[ред. код]
с. РАДИЧІ (ВАРВАРІВСЬКА сільрада)
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 237 осіб, з яких 95 чоловіків та 142 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 197 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,97 % |
російська | 2,03 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Великоглумчанська сільська рада[ред. код]
ВЕЛИКОГЛУМЧАНСЬКА сільрада
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 748 осіб, з яких 335 чоловіків та 413 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 599 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,84 % |
російська | 0,16 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Велика Глумча[ред. код]
с. ВЕЛИКА ГЛУМЧА
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 325 осіб, з яких 143 чоловіки та 182 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 336 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,71 % |
російська | 0,29 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Лука[ред. код]
с. ЛУКА (ВЕЛИКОГЛУМЧАНСЬКА сільрада)
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 239 осіб, з яких 107 чоловіків та 132 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 127 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Малоглумчанка[ред. код]
с. МАЛОГЛУМЧАНКА
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 184 особи, з яких 85 чоловіків та 99 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 136 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Великоцвілянська сільська рада[ред. код]
ВЕЛИКОЦВІЛЯНСЬКА сільрада
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1568 осіб, з яких 717 чоловіків та 851 жінка.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 1230 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,27 % |
російська | 0,57 % |
вірменська | 0,08 % |
молдовська | 0,08 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Велика Цвіля[ред. код]
с. ВЕЛИКА ЦВІЛЯ
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1039 осіб, з яких 489 чоловіків та 550 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 869 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,08 % |
російська | 0,69 % |
вірменська | 0,11 % |
молдовська | 0,11 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Дзержинськ[ред. код]
с. ДЗЕРЖИНСЬК
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 49 осіб, з яких 16 чоловіків та 33 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 23 особи.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Болярка[ред. код]
с. БОЛЯРКА (ВЕЛИКОЦВІЛЯНСЬКА сільрада)
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 135 осіб, з яких 55 чоловіків та 80 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 108 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Осова[ред. код]
с. ОСОВА
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 282 особи, з яких 127 чоловіків та 155 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 188 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,47 % |
російська | 0,53 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Рогівка[ред. код]
с. РОГІВКА
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 63 особи, з яких 30 чоловіків та 33 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 42 особи.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Великояблунецька сільська рада[ред. код]
ВЕЛИКОЯБЛУНЕЦЬКА сільрада
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1596 осіб, з яких 724 чоловіки та 872 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкали 1272 особи.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,31 % |
російська | 0,54 % |
білоруська | 0,15 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Великий Яблунець[ред. код]
с. ВЕЛИКИЙ ЯБЛУНЕЦЬ
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 778 осіб, з яких 360 чоловіків та 418 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 615 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,36 % |
білоруська | 0,32 % |
російська | 0,32 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Вірівка[ред. код]
с. ВІРІВКА (ВЕЛИКОЯБЛУНЕЦЬКА сільрада)
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 213 осіб, з яких 86 чоловіків та 127 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 139 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Малий Яблунець[ред. код]
с. МАЛИЙ ЯБЛУНЕЦЬ
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 249 осіб, з яких 111 чоловіків та 138 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 194 особи.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,50 % |
російська | 0,50 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Непізнаничі[ред. код]
с. НЕПІЗНАНИЧІ
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 256 осіб, з яких 118 чоловіків та 138 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 244 особи.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,36 % |
російська | 1,64 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Старі Непізнаничі[ред. код]
с. СТАРІ НЕПІЗНАНИЧІ
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 100 осіб, з яких 49 чоловіків та 51 жінка.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 80 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Зеленицька сільська рада[ред. код]
ЗЕЛЕНИЦЬКА сільрада
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 355 осіб, з яких 163 чоловіки та 192 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкали 462 особи.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,65 % |
російська | 1,92 % |
білоруська | 0,21 % |
молдовська | 0,21 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Зелениця[ред. код]
с. ЗЕЛЕНИЦЯ
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 163 особи, з яких 72 чоловіки та 91 жінка.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 161 особа.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,15 % |
російська | 1,23 % |
молдовська | 0,62 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Гута-Зеленицька[ред. код]
с. ГУТА-ЗЕЛЕНИЦЬКА
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 99 осіб, з яких 46 чоловіків та 53 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 62 особи.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 93,55 % |
російська | 6,45 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Дуга[ред. код]
с. ДУГА
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 93 особи, з яких 45 чоловіків та 48 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 75 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 95,00 % |
російська | 3,75 % |
білоруська | 1,25 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Вікторівка[ред. код]
с. ВІКТОРІВКА
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 111 осіб, з яких 50 чоловіків та 61 жінка.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 110 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Вільхівка[ред. код]
с. ВІЛЬХІВКА
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 62 особи, з яких 25 чоловіків та 37 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 54 особи.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Киянська сільська рада (Зеленицька сільрада)[ред. код]
КИЯНСЬКА сільрада (ЗЕЛЕНИЦЬКА сільрада)
Населення[ред. код]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 538 осіб.[1]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[2]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,11 % |
російська | 0,71 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Киянка[ред. код]
с. КИЯНКА (ЗЕЛЕНИЦЬКА сільрада)
Населення[ред. код]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 409 осіб.[1]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[2]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,82 % |
російська | 0,95 % |
інші | 0,23 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Крем'янка[ред. код]
с. КРЕМ`ЯНКА
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 154 особи, з яких 58 чоловіків та 96 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 129 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Кочичинська сільська рада[ред. код]
КОЧИЧИНСЬКА сільрада
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 525 осіб, з яких 240 чоловіків та 285 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкали 403 особи.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,37 % |
російська | 1,40 % |
румунська | 0,23 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Кочичине[ред. код]
с. КОЧИЧИНЕ
Населення[ред. код]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 296 осіб.[1]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[2]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,09 % |
російська | 1,91 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Володимирівка[ред. код]
с. ВОЛОДИМИРІВКА (ЗЕЛЕНИЦЬКА сільрада)
Населення[ред. код]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 18 осіб.[1] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[2]
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Дібрівка[ред. код]
с. ДІБРІВКА (ЗЕЛЕНИЦЬКА сільрада)
Населення[ред. код]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 37 осіб.[1] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[2]
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Забаро-Давидівка[ред. код]
с. ЗАБАРО-ДАВИДІВКА
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 83 особи, з яких 41 чоловік та 42 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 52 особи.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,28 % |
румунська | 1,72 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Кривотинська сільська рада[ред. код]
КРИВОТИНСЬКА сільрада
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 830 осіб, з яких 373 чоловіки та 457 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкали 563 особи.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,47 % |
російська | 0,35 % |
білоруська | 0,18 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Кривотин[ред. код]
с. КРИВОТИН
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 433 особи, з яких 196 чоловіків та 237 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 319 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,06 % |
російська | 0,63 % |
білоруська | 0,31 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Косяк[ред. код]
с. КОСЯК
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 37 осіб, з яких 19 чоловіків та 18 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 19 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Малий Кривотин[ред. код]
с. МАЛИЙ КРИВОТИН
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 196 осіб, з яких 85 чоловіків та 111 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 104 особи.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Яменець[ред. код]
с. ЯМЕНЕЦЬ
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 164 особи, з яких 73 чоловіки та 91 жінка.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 121 особа.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Кулішівська сільська рада[ред. код]
КУЛІШІВСЬКА сільрада
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 2417 осіб, з яких 1101 чоловік та 1316 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкала 1981 особа.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,50 % |
російська | 0,25 % |
білоруська | 0,15 % |
молдовська | 0,05 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Куліші[ред. код]
с. КУЛІШІ
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1335 осіб, з яких 613 чоловіків та 722 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1117 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,47 % |
російська | 0,35 % |
білоруська | 0,09 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Красногірка[ред. код]
с. КРАСНОГІРКА (КУЛІШІВСЬКА сільрада)
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 91 особа, з яких 40 чоловіків та 51 жінка.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 70 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Нараївка[ред. код]
с. НАРАЇВКА
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 419 осіб, з яких 186 чоловіків та 233 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 308 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Хутір-Мокляки[ред. код]
с. ХУТІР-МОКЛЯКИ
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 572 особи, з яких 262 чоловіки та 310 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 486 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,19 % |
білоруська | 0,40 % |
молдовська | 0,20 % |
російська | 0,20 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Малоглумчанська сільська рада[ред. код]
МАЛОГЛУМЧАНСЬКА сільрада
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1234 особи, з яких 557 чоловіків та 677 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкали 1072 особи.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,54 % |
російська | 0,46 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Мала Глумча[ред. код]
с. МАЛА ГЛУМЧА
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 816 осіб, з яких 385 чоловіків та 431 жінка.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 737 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,87 % |
російська | 0,13 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Паранине[ред. код]
с. ПАРАНИНЕ
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 418 осіб, з яких 172 чоловіки та 246 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 335 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,81 % |
російська | 1,19 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Медведівська сільська рада[ред. код]
МЕДВЕДІВСЬКА сільрада
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 581 особа, з яких 267 чоловіків та 314 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкала 451 особа.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,50 % |
російська | 1,50 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Медведеве[ред. код]
с. МЕДВЕДЕВЕ
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 407 осіб, з яких 188 чоловіків та 219 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 316 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,78 % |
російська | 1,22 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Заровенка[ред. код]
с. ЗАРОВЕНКА
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 174 особи, з яких 79 чоловіків та 95 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 135 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,86 % |
російська | 2,14 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Мокляківська сільська рада[ред. код]
МОКЛЯКІВСЬКА сільрада
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 892 особи, з яких 398 чоловіків та 494 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 727 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,33 % |
російська | 0,54 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Мокляки[ред. код]
с. МОКЛЯКИ
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 502 особи, з яких 223 чоловіки та 279 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 433 особи.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,54 % |
російська | 0,46 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Аполлонівка[ред. код]
с. АПОЛЛОНІВКА
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 195 осіб, з яких 87 чоловіків та 108 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 138 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,31 % |
інші | 0,69 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Кам'яногірка[ред. код]
с. КАМ`ЯНОГІРКА
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 195 осіб, з яких 88 чоловіків та 107 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 156 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,79 % |
російська | 1,21 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Неділищенська сільська рада[ред. код]
НЕДІЛИЩЕНСЬКА сільрада
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1381 особа, з яких 616 чоловіків та 765 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 1216 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,68 % |
російська | 1,17 % |
польська | 0,16 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Неділище[ред. код]
с. НЕДІЛИЩЕ
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 885 осіб, з яких 398 чоловіків та 487 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 755 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,51 % |
російська | 1,49 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Бастова Рудня[ред. код]
с. БАСТОВА РУДНЯ
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 297 осіб, з яких 120 чоловіків та 177 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 280 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,26 % |
російська | 1,05 % |
польська | 0,70 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Шевченкове[ред. код]
с. ШЕВЧЕНКОВЕ (НЕДІЛИЩЕНСЬКА сільрада)
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 199 осіб, з яких 98 чоловіків та 101 жінка.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 181 особа.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Миколаївська сільська рада[ред. код]
МИКОЛАЇВСЬКА сільрада
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1491 особа, з яких 699 чоловіків та 792 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 1138 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,13 % |
російська | 0,79 % |
білоруська | 0,09 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Миколаївка[ред. код]
с. МИКОЛАЇВКА (МИКОЛАЇВСЬКА сільрада)
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 929 осіб, з яких 446 чоловіків та 483 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 773 особи.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,10 % |
російська | 0,90 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Омелуша[ред. код]
с. ОМЕЛУША
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 22 особи, з яких 8 чоловіків та 14 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 4 особи.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 75,00 % |
білоруська | 25,00 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Полоничеве[ред. код]
с. ПОЛОНИЧЕВЕ
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 185 осіб, з яких 84 чоловіки та 101 жінка.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 111 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Рудня-Миколаївка[ред. код]
с. РУДНЯ-МИКОЛАЇВКА
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 249 осіб, з яких 107 чоловіків та 142 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 191 особа.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,48 % |
російська | 0,52 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Спаське[ред. код]
с. СПАСЬКЕ
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 106 осіб, з яких 54 чоловіки та 52 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 59 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,33 % |
російська | 1,67 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Осівська сільська рада[ред. код]
ОСІВСЬКА сільрада
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1095 осіб, з яких 488 чоловіків та 607 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 859 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,21 % |
російська | 0,67 % |
польська | 0,11 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Осівка[ред. код]
с. ОСІВКА (ОСІВСЬКА сільрада)
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 591 особа, з яких 259 чоловіків та 332 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 459 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,16 % |
російська | 0,84 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Льонівка[ред. код]
с. ЛЬОНІВКА
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 156 осіб, з яких 64 чоловіки та 92 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 96 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,04 % |
польська | 0,96 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Чміль[ред. код]
с. ЧМІЛЬ
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 348 осіб, з яких 165 чоловіків та 183 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 304 особи.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,35 % |
російська | 0,65 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Підлубівська сільська рада[ред. код]
ПІДЛУБІВСЬКА сільрада
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 2143 особи, з яких 1016 чоловіків та 1127 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкали 1642 особи.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 92,72 % |
російська | 7,10 % |
вірменська | 0,12 % |
польська | 0,06 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Підлуби[ред. код]
с. ПІДЛУБИ
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1951 особа, з яких 933 чоловіки та 1018 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1511 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,48 % |
російська | 1,32 % |
вірменська | 0,13 % |
польська | 0,07 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Нитине[ред. код]
с. НИТИНЕ
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 192 особи, з яких 83 чоловіки та 109 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 131 особа.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
російська | 74,05 % |
українська | 25,95 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Руднє-Іванівська сільська рада[ред. код]
РУДНЄ-ІВАНІВСЬКА сільрада
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1219 осіб, з яких 537 чоловіків та 682 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкали 1133 особи.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,73 % |
російська | 0,27 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Рудня Іванівська[ред. код]
с. РУДНЯ ІВАНІВСЬКА
Населення[ред. код]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1133 особи.[1]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[2]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,73 % |
російська | 0,27 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Рихальська сільська рада[ред. код]
РИХАЛЬСЬКА сільрада
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1652 особи, з яких 722 чоловіки та 930 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 1619 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,02 % |
російська | 0,98 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Рихальське[ред. код]
с. РИХАЛЬСЬКЕ
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1317 осіб, з яких 580 чоловіків та 737 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1362 особи.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,91 % |
російська | 1,09 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Маринівка[ред. код]
с. МАРИНІВКА
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 155 осіб, з яких 64 чоловіки та 91 жінка.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 147 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Мар'янівка[ред. код]
с. МАР`ЯНІВКА (РИХАЛЬСЬКА сільрада)
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 96 осіб, з яких 43 чоловіки та 53 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 74 особи.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,65 % |
російська | 1,35 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Стара Гута[ред. код]
с. СТАРА ГУТА (РИХАЛЬСЬКА сільрада)
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 84 особи, з яких 35 чоловіків та 49 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 36 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Рясненська сільська рада[ред. код]
РЯСНЕНСЬКА сільрада
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1196 осіб, з яких 518 чоловіків та 678 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкали 883 особи.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,10 % |
російська | 0,79 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Рясне[ред. код]
с. РЯСНЕ
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 475 осіб, з яких 206 чоловіків та 269 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 420 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,59 % |
російська | 1,18 % |
інші | 0,23 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Кам'янка[ред. код]
с. КАМ`ЯНКА (РЯСНЕНСЬКА сільрада)
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 494 особи, з яких 212 чоловіків та 282 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 420 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,76 % |
російська | 0,24 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Хотиж[ред. код]
с. ХОТИЖ
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 54 особи, з яких 25 чоловіків та 29 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 43 особи.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,67 % |
російська | 2,33 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Сімаківська сільська рада[ред. код]
СІМАКІВСЬКА сільрада
Населення[ред. код]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкали 723 особи.[1]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[2]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,31 % |
російська | 0,69 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Сімаківка[ред. код]
с. СІМАКІВКА
Населення[ред. код]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 567 осіб.[1]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[2]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,12 % |
російська | 0,88 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Зорянка[ред. код]
с. ЗОРЯНКА
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 60 осіб, з яких 23 чоловіки та 37 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 50 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Михайлівка[ред. код]
с. МИХАЙЛІВКА (СІМАКІВСЬКА сільрада)
Населення[ред. код]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 106 осіб.[1] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[2]
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Сербівська сільська рада[ред. код]
СЕРБІВСЬКА сільрада
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1141 особа, з яких 500 чоловіків та 641 жінка.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкали 853 особи.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,06 % |
російська | 0,82 % |
вірменська | 0,12 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Серби[ред. код]
с. СЕРБИ
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 812 осіб, з яких 367 чоловіків та 445 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 636 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,90 % |
російська | 0,94 % |
вірменська | 0,16 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Вільшанка[ред. код]
с. ВІЛЬШАНКА (СЕРБІВСЬКА сільрада)
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 67 осіб, з яких 25 чоловіків та 42 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 30 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Зосимівка[ред. код]
с. ЗОСИМІВКА
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 72 особи, з яких 28 чоловіків та 44 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 54 особи.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Нові Серби[ред. код]
с. НОВІ СЕРБИ
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 166 осіб, з яких 72 чоловіки та 94 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 110 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,09 % |
російська | 0,91 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Старі Серби[ред. код]
с. СТАРІ СЕРБИ
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 24 особи, з яких 8 чоловіків та 16 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 23 особи.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Сербо-Слобідська сільська рада[ред. код]
СЕРБО-СЛОБІДСЬКА сільрада
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1099 осіб, з яких 484 чоловіки та 615 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкали 964 особи.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,88 % |
російська | 1,01 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Сербо-Слобідка[ред. код]
с. СЕРБО-СЛОБІДКА
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 603 особи, з яких 276 чоловіків та 327 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 506 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,46 % |
російська | 1,34 % |
інші | 0,20 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Яблунівка[ред. код]
с. ЯБЛУНІВКА (СЕРБО-СЛОБІДСЬКА сільрада)
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 496 осіб, з яких 208 чоловіків та 288 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 458 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,35 % |
російська | 0,65 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Сергіївська сільська рада[ред. код]
СЕРГІЇВСЬКА сільрада
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 589 осіб, з яких 281 чоловік та 308 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 512 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,42 % |
російська | 0,39 % |
білоруська | 0,19 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Сергіївка[ред. код]
с. СЕРГІЇВКА
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 338 осіб, з яких 164 чоловіки та 174 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 302 особи.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,01 % |
російська | 0,66 % |
білоруська | 0,33 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Запруда[ред. код]
с. ЗАПРУДА
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 251 особа, з яких 117 чоловіків та 134 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 210 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Середівська сільська рада[ред. код]
СЕРЕДІВСЬКА сільрада
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1804 особи, з яких 839 чоловіків та 965 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкали 1454 особи.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,38 % |
російська | 0,62 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Середи[ред. код]
с. СЕРЕДИ
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1225 осіб, з яких 577 чоловіків та 648 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 1031 особа.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,42 % |
російська | 0,58 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Покощеве[ред. код]
с. ПОКОЩЕВЕ
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 207 осіб, з яких 92 чоловіки та 115 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 152 особи.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Садки[ред. код]
с. САДКИ (СЕРЕДІВСЬКА сільрада)
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 372 особи, з яких 170 чоловіків та 202 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 271 особа.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,89 % |
російська | 1,11 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Симонівська сільська рада[ред. код]
СИМОНІВСЬКА сільрада
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 965 осіб, з яких 460 чоловіків та 505 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 757 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,82 % |
російська | 1,05 % |
білоруська | 0,13 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Симони[ред. код]
с. СИМОНИ
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 878 осіб, з яких 418 чоловіків та 460 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 682 особи.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,69 % |
російська | 1,16 % |
білоруська | 0,15 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Брідок[ред. код]
с. БРІДОК
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 87 осіб, з яких 42 чоловіки та 45 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 60 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Червоний Бір[ред. код]
с. ЧЕРВОНИЙ БІР
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 29 осіб, з яких 12 чоловіків та 17 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 15 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Степанівська сільська рада (Ємільчинський район)[ред. код]
СТЕПАНІВСЬКА сільрада (ЄМІЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОН)
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1580 осіб, з яких 708 чоловіків та 872 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1254 особи.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,29 % |
російська | 0,55 % |
білоруська | 0,16 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Степанівка (Ємільчинський район)[ред. код]
с. СТЕПАНІВКА (СТЕПАНІВСЬКА сільрада, ЄМІЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОН)
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1142 особи, з яких 518 чоловіків та 624 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 893 особи.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,56 % |
російська | 0,44 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Ганнівка (Ємільчинський район)[ред. код]
с. ГАННІВКА (СТЕПАНІВСЬКА сільрада, ЄМІЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОН)
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 83 особи, з яких 34 чоловіки та 49 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 61 особа.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,36 % |
білоруська | 1,64 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Королівка (Ємільчинський район)[ред. код]
с. КОРОЛІВКА (СТЕПАНІВСЬКА сільрада, ЄМІЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОН)
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 302 особи, з яких 134 чоловіки та 168 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 258 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,84 % |
російська | 0,78 % |
білоруська | 0,39 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Лебідь[ред. код]
с. ЛЕБІДЬ
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 53 особи, з яких 22 чоловіки та 31 жінка.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 42 особи.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,62 % |
російська | 2,38 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Тайківська сільська рада[ред. код]
ТАЙКІВСЬКА сільрада
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 915 осіб, з яких 420 чоловіків та 495 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 790 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,74 % |
російська | 1,13 % |
молдовська | 0,13 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Тайки[ред. код]
с. ТАЙКИ
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 581 особа, з яких 277 чоловіків та 304 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 511 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,83 % |
російська | 0,97 % |
молдовська | 0,19 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Ілляшівка[ред. код]
с. ІЛЛЯШІВКА
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 92 особи, з яких 41 чоловік та 51 жінка.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 70 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Старий Хмерин[ред. код]
с. СТАРИЙ ХМЕРИН
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 44 особи, з яких 21 чоловік та 23 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 30 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Просіка[ред. код]
с. ПРОСІКА
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 198 осіб, з яких 81 чоловік та 117 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 179 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,78 % |
російська | 2,22 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Усолусівська сільська рада[ред. код]
УСОЛУСІВСЬКА сільрада
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 503 особи, з яких 204 чоловіки та 299 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 440 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,14 % |
російська | 0,86 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Усолуси[ред. код]
с. УСОЛУСИ
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 432 особи, з яких 174 чоловіки та 258 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 396 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,52 % |
російська | 0,48 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Майдан[ред. код]
с. МАЙДАН (УСОЛУСІВСЬКА сільрада)
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 38 осіб, з яких 16 чоловіків та 22 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 27 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 96,55 % |
російська | 3,45 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Синявка[ред. код]
с. СИНЯВКА
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 33 особи, з яких 14 чоловіків та 19 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 17 осіб.[2]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 94,12 % |
російська | 5,88 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Руденька[ред. код]
с. РУДЕНЬКА (ЄМІЛЬЧИНСЬКА селищна рада)
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 672 особи, з яких 310 чоловіків та 362 жінки.[1]
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Киянка[ред. код]
с. КИЯНКА (БАРАШІВСЬКА сільрада)
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 532 особи, з яких 210 чоловіків та 322 жінки.[1]
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Адамово[ред. код]
с. АДАМОВО
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 90 осіб, з яких 40 чоловіків та 50 жінок.[1]
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Кочичино[ред. код]
с. КОЧИЧИНО
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 359 осіб, з яких 163 чоловіки та 196 жінок.[1]
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Володимирівка[ред. код]
с. ВОЛОДИМИРІВКА (КОЧИЧИНСЬКА сільрада)
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 44 особи, з яких 17 чоловіків та 27 жінок.[1]
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Дібровка[ред. код]
с. ДІБРОВКА
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 39 осіб, з яких 19 чоловіків та 20 жінок.[1]
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Рудня-Іванівська[ред. код]
с. РУДНЯ-ІВАНІВСЬКА
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1219 осіб, з яких 537 чоловіків та 682 жінки.[1]
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Семаківська сільська рада[ред. код]
СЕМАКІВСЬКА сільрада
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 941 особа, з яких 435 чоловіків та 506 жінок.[1]
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Семаківка[ред. код]
с. СЕМАКІВКА
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 748 осіб, з яких 354 чоловіки та 394 жінки.[1]
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Михайлівка[ред. код]
с. МИХАЙЛІВКА (СЕМАКІВСЬКА сільрада)
Населення[ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 133 особи, з яких 58 чоловіків та 75 жінок.[1]
Примітки[ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Руденька (Ємільчинський район)[ред. код]
с. РУДЕНЬКА (ЄМІЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОН)
Населення[ред. код]
Мова[ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[1]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,37 % |
російська | 2,63 % |
Примітки[ред. код]
- ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>
: для виносок під назвоюнаселення 2001 мова
не вказано текст