Бехтерєв Володимир Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бехтерєв Володимир Михайлович
рос. Владимир Михайлович Бехтерев
Bexterev1912.jpg
В. М. Бехтерєв у 1912 р. серед слухачів Імператорської військово-медичної академії
Народився 1 лютого 1857(1857-02-01)
Соралі
Помер 24 грудня 1927(1927-12-24) (70 років)
Москва
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
СРСР СРСР
Національність росіянин
Alma mater Петербузька військово-медична академія
Галузь наукових інтересів психіатрія, неврологія, фізіологія
Заклад Казанський університет
Вчене звання професор, академік
Науковий ступінь доктор медичних наук
Батько Михайло Бехтерєв
Примітки православний християнин

Володи́мир Миха́йлович Бе́хтерєв (рос. Влади́мир Миха́йлович Бе́хтерев, * 1 лютого 1857 р., с. Соралі  — 24 грудня 1927 р., м. Москва) — видатний російський невропатолог, психіатр і психолог, морфолог і фізіолог нервової системи.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився в с. Соралі (нині Бехтерєво, Єлабужський район, Татарстан) колишньої В'ятської губернії. В 1878 закінчив Петербузьку військово-медичну академію, і продовжив діяльність при кафедрі психіатрії. В 1881 захистив докторську дисертацію. В 1884 р. відряджений за кордон, де працював у Е. Дюбуа-Реймона, В. Вундта, Т. Мейнерта.

З 1885 завідував кафедрою психіатрії Казанського університету, де заснував клініку і лабораторію, а також перше в Росії товариство невропатологів і психіатрів (1892), журнал «Неврологический вестник» (1893).

З 1894 — професор Петербузької військово-медичної академії, а з 1897 — Жіночого медичного інституту.

В 1908 заснував Психоневрологічний інститут, який відіграв значну роль у розвитку російської науки. За радянської влади керував Інститутом мозку, редагував кілька наукових журналів, брав активну участь у роботі Ленінградської Ради депутатів трудящих, виступав з численними лекціями.

Наукова діяльність[ред.ред. код]

Перу Бехтерєва належать понад 600 наукових праць[1][2]. Він відкрив нові провідні шляхи мозку, з'ясував роль окремих нервових центрів, відкрив ряд нових нервових центрів, вніс багато нового у тлумачення функції рівноваги тіла.

Бехтерєв є одним з засновників анатомо-фізіологічного напряму в невропатології і психіатрії. Він встановив цілий ряд нових діагностичних симптомів і нових нормальних та патологічнихрефлексів, вперше описав кілька хворобливі симптоми і синдроми.

Розробив об'єктивні методи вивчення нервово-психічного розвитку дітей. Зробив першу спробу об'єктивно вивчити вплив колективу на психіку і поведінку людини. Виділив такі захворювання, як хвороблива задерев'янілість хребта (хвороба Бехтерєва)та ін.

Видатний клініцист, успішно застосовував поєднання фізіотерапії і фармакотерапії, рентгенотерапії і психотерапії. Один з основоположників нейрохірургії і експериментальної психології в СРСР.

Він був одним з творців «об'єктивного» напряму в психології, що відіграв роль в боротьбі з ідеалізмом. В останнє десятиріччя свого життя еволюціонував від «об'єктивної психології» до «рефлексології». Намагаючись звести складні закони психіки і суспільного життя до фізико-механічних законів, впадав у механіцизм. Проте результати його конкретних досліджень рефлекторної діяльності мають велику наукову цінність. Бехтерєв мав дружні стосунки з вченими України. В 1905 на II з'їзді психіатрів у Києві він виступив з доповіддю. За радянської влади присвятив одну з своїх праць Київському інституту народної освіти.

Після смерті похований на цвинтарі «Літераторські мостки».

Праці[ред.ред. код]

  • «Основы учения о функциях мозга», СПБ, 1903-1907 г. (рос.)
  • «Объективная психология», г. СПБ, 1907-1910 г. (рос.)
  • «Психика и жизнь», 2-е изд., г. СПБ, 1904 г. (рос.)
  • «Внушение и его роль в общественной жизни», г. СПб, изд. К. Л. Риккера, 1908 г. (рос.)
  • «Общая диагностика болезней нервной системы», ч. 1-2, г. СПБ, 1911-1915 г. (рос.)
  • «Коллективная рефлексология», Петроград, 1921 г. (рос.)
  • «Общие основы рефлексологии человека», Москва-Петроград, 1923 г. (рос.)
  • «Проводящие пути спинного и головного мозга», Москва-Ленинград, 1926 г. (рос.)
  • «Мозг и деятельность», Москва-Ленинград, 1928 г.: Избранные произведения, г. Москва, 1954 г. (рос.)

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Українська радянська енциклопедія : у 12 томах / за ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  • «Большая Медицинская Єнциклопедия» // издательство «советская энциклопедия». — Москва, 1976  — т.3  — С.101 (рос.)

Посилання[ред.ред. код]


Ющенко Олександр Іванович Це незавершена стаття про психіатра.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.


Медицина Це незавершена стаття з медицини.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.