Очікує на перевірку

Єршов Геннадій Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Геннадій Олексійович Єршов)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Геннадій Єршов

Геннадій Єршов, Двір Короля Артура, 2011 р. Гданськ
Народився 12 липня 1967(1967-07-12) (57 років)
Чернігів
Національність українці
Громадянство СРСР СРСРУкраїна УкраїнаПольща Польща
Жанр історичний, сакральне мистецтво, портрет
Навчання Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Напрямок Монументальна скульптура; ювелірка; портрет;
Роки творчості з 1995 року і до тепер
Основні роботи Пам'ятник Івану Мазепі (Чернігів); Пам'ятник Тарасові Шевченку (Бухарест); Пам'ятник Любецькому з'їзду князів(Любеч); Пам'ятник жертвам Голодомору (Варшава); Капелану "Солідарності" Генриху Янковському (Гданськ); Вацлаву Ніжинському (Варшава); Пам'ятник Володимиру Великому (Гданськ)
Сайт jerszow.ecom.net.pl

Геннадій Єршов (пол. Gennadij Jerszow) (* 12 липня 1967(19670712)) — українсько-польський художник-скульптор, ювелір, педагог, громадський діяч. Відомий з памʼятників , розташованих у публічному просторі різних держав світу.

Біографія

[ред. | ред. код]
Вацлав Ніжинський та Броніслава Нижинська, Великий Театр Національної Опери (Варшава)
Памятник Пам'ятник Любецькому з'їзду князів Любеч
Пам'ятник прелату Генриху Янковському у Гданську
Пам'ятник гетьману-меценату Івану Мазепі у Чернігові
Пам'ятник Мронговіушу у Гданську

Народився 12 липня 1967 року в польсько-українській родині у Чернігові. За порадою батьків Олексія та Валентини, лікарів-біологів, здобув медичну освіту. Закінчив чернігівський медичний коледж та отримав диплом фельдшера. Навчатися мистецтву скульптури почав у київської студії Георгія Хусіда. Навчався у Львові в Еммануїла Миська та у Києві у Валерія Швецова та Василя Бородая. Постійно мешкає у Європі у Гданську (Польща).[1]

Почав творити в Україні, де одразу здобув успіх і визнання, створивши знаковий для Чернігова пам'ятник «Жертвам Чорнобиля», Пам'ятник Любецькому з'їзду князів та пам'ятник Івану Мазепі. Поза межами України пам'ятник Тарасу Шевченку у Бухаресті, Румунія, Жертвам Голодомору у Варшаві, Польща, Князю Київському Св Володимиру Великому у Гданську, Польща. Художник відомий у Польщі також з пам'ятників Капелану Солідарності Прелату Генриху Янковському, теологу-філософу пастору Кшиштофу Целестину Мронговіушу та творів сакрального мистецтва. Рельєфи, що зображують Страсті Христові стали прикрасою у найбільшому цегляному соборі на світі, який називають«Короною Гданська». Автор портретної галереї сучасників, відомих діячів науки, культури та релігії. Творить для Республіки Польщі та України. Засновник художньої "Галерея ФАРТ" (Україна 1995 р.) та разом з дітьми — міжнародної фундації "Fundacja Atelier Jerszow" (Польща 2014 р.), яка займається промоцією художників, талановитих дітей та розвитком міжнародних відносин на базі культурного обміну.

Твори

[ред. | ред. код]

Працює у станковій і монументальній пластиці.

Приватне життя

[ред. | ред. код]

Діти: Філіпп Єршов 1989 р.н., Ванда Єршова 1995 р.н., Евстафій (Остап) Єршов 1998 р.н.

Відзнаки та нагороди

[ред. | ред. код]
  • Церковні нагороди:

Медаль"Pro Opere Politissima Arte Perfecto" Примаса Польщі Кардинала Юзефа Глемпа

  • Громадські нагороди:

Міжнародна почесна відзнака «Золотий клейнодродини Мазеп»

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Джерело

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. В. П. Коваленко (2009). Єршов Геннадій Олексійович. Енциклопедія сучасної України. 20097. Архів оригіналу за 30 жовтня 2023. Процитовано 30 жовтня 2023.
  2. Єршов Геннадій Олексійович Сайт Національної спілки художників України
  3. [1] [Архівовано 28 березня 2020 у Wayback Machine.]
  4. [2] [Архівовано 28 березня 2020 у Wayback Machine.]