Гетьман Вадим Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Гетьман Вадим Петрович
Гетьман Вадим Петрович

Час на посаді:
березень 1992 — грудень 1992
Попередник Матвієнко Володимир Павлович
Наступник Ющенко Віктор Андрійович

Народився 12 липня 1935(1935-07-12)
Снітин, Лубенський район, Харківська область, Українська РСР, СРСР
Помер 22 квітня 1998(1998-04-22) (62 роки)
Київ, Україна
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Освіта Київський фінансово-економічний інститут
Особистий підпис Vadym Hetman Signature 1992.png
Нагороди
Герой України (орден Держави)
Почесна відзнака Президента України
Орден «Знак Пошани»

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Ге́тьман Вади́м Петро́вич (12 липня 1935(19350712), с. Снітин, Лубенський район, Полтавська_область, Українська СРР, СРСР — 22 квітня 1998, Київ, Україна) — український політик та фінансист. Вбитий у 1998 році.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився в родині сільських вчителів. Батько Петро Трохимович і мати Ніна Леонтіївна працювали у місцевій школі. Його батьки, вчителі-філологи, працювали в селі Снітин Лубенського району Полтавської області. Вони прищепили своєму синові любов до рідної української мови, влучному слову, чіткості висловлювань, а головне — синівську любов до України.

У 1956 році закінчив Київський фінансово-економічний інститут. Його, як відмінника Київського фінансово-економічного інституту, направили працювати в Запорізьку обласну контору Сільгоспбанка СРСР. Вже тоді він вражав своїх колег знаннями з економіки, широкою ерудицією, баченням перспективи. Після чого працював у різних фінансових і планових органах Запорізької області. Більша частина життя Вадима Гетьмана була пов'язана із Запоріжжям. Тут він починав працювати також в якості молодого фахівця в облфінвідділу. Був головою обласної планової комісії облвиконкому, депутатом Запорізької обласної ради[1].

1975 року — перший заступник голови Державного комітету УРСР з цін.

1987 року — голова правління Агропромислового банку УРСР (з 1990-го — банк «Україна»). На цій посаді перебував до березня 1992-го.

Березень 1992 року — обраний головою правління Національного банку України.

1990 року — став народним депутатом.

1994 року — удруге обраний народним депутатом.

1997 року — присудження премій «Парламентарій 1996 року», «Фінансист 1997 року».

22 квітня 1998 року — вбитий у під'їзді власного будинку.

11 липня 2005 року — Вадиму Гетьманові посмертно присвоєно звання «Героя України».

Діяльність фінансиста[ред.ред. код]

Працював у банківських, фінансових та планових структурах Запорізького обласного виконавчого комітету.

З 1975 по 1987 роки — перший заступник голови Держкомітету України з цін.

З 1987 року очолив Український республіканський «Агропромбанк», з 1990 року — Акціонерний комерційний агропромисловий банк «Україна».

У 1992 році — голова правління НБУ. З 1993 року — голова біржового комітету УМВБ.

Діяльність політика[ред.ред. код]

З 1992 року — член Координаційної Ради з питань економічних реформ в Україні.

Народний депутат України 1-го і 2-го скликань. Заступник голови постійного Комітету ВРУ з питань фінансів та банківської діяльності. Керівник депутатської групи «Незалежні».

У вересні 1996 року висувався на посаду заступника голови Верховної Ради України. Брав активну участь у розробці та прийнятті Конституції України.

Загибель[ред.ред. код]

22 квітня 1998 року Вадим Гетьман був застрелений у ліфті київського будинку, де він мешкав. Підозрюваного у цьому вбивстві було затримано лише у 2002 році. Ним виявився 29-річний на момент злочину Сергій Кулєв, член так званої «Банди Кушніра», донбаського злочинного угруповання. Після довгого процесу у квітні 2003 року Луганський апеляційний суд засудив Сергія Кулєва до пожиттєвого ув'язнення з конфіскацією майна. У серпні 2005 року Сергій Кулєв направив до Верховного Суду України листа з проханням про помилування. Він і дотепер перебуває у в'язниці.

Звання[ред.ред. код]

Нагороди[ред.ред. код]

Увічнення пам'яті[ред.ред. код]

Меморіальна дошка Вадиму Гетьману на Подолі

Невдовзі після загибелі на знак пам'яті про Вадима Гетьмана було встановлено камінь перед входом до будівлі Національного банку України на вулиці Інститутській в Києві.

12 липня 2005 на фасаді будинку № 13 за вулицею Суворова, у якому жив і був убитий Вадим Гетьман, було встановлено меморіальну дошку на його честь.

У 2005 році іменем Вадима Гетьмана було названо Київський національний економічний університет, який є спадкоємцем інституту, де він навчався у 1950-х роках.

19 квітня 2006 року іменем Вадима Гетьмана названа Індустріальна вулиця міста Києва.

Іменем Вадима Гетьмана названо кубок вітрильної регати.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Попередник: Голови Національного банку України Наступник:
Володимир Матвієнко Віктор Ющенко