Смолій Яків Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Яків Васильович Смолій
Яків Васильович Смолій
11-й Голова Національного банку України, Член РНБОУ
15 березня 2018 — 3 липня 2020
Президент Петро Порошенко
Володимир Зеленський
Прем'єр-міністр Володимир Гройсман
Олексій Гончарук
Денис Шмигаль
Попередник Валерія Гонтарева
Наступник Катерина Рожкова (в. о.)
Народився 1 лютого 1961(1961-02-01) (60 років)
с. Вербовець, Лановецький район, Тернопільська область
Відомий як банкір
Громадянство Україна Україна
Національність українці
Освіта Львівський державний університет імені Івана Франка
Нагороди
Почесна грамота Кабінету Міністрів України

Яків Васильович Смолій (нар. 1 лютого 1961, село Вербовець Лановецького району Тернопільської області) — український банкір. Колишній голова НБУ (15.03.2018 - 03.07.2020)[1], у минулому - перший заступник Голови НБУ (курував готівковий обіг, IT і платіжні системи). Член Правління НБУ. Кандидат економічних наук.

З 28 березня 2018 року по 17 серпня 2020 року Член РНБО.[2][3]

Життєпис[ред. | ред. код]

Яків Смолій народився 1 лютого 1961 року в селі Вербовець Лановецького району Тернопільської області.

Освіта[ред. | ред. код]

1983 року закінчив Львівський університет ім. Франка за спеціальністю «Прикладна математика», здобувши кваліфікацію математика.

Кар'єра[ред. | ред. код]

1981—1983 — під час навчання у Львівському університеті, працював лаборантом науково-дослідного сектора цього вишу.

1983—1987 — інженер-програміст, математик, молодший науковий співробітник Тернопільського фінансово-економічного інституту (нині національний університет).

1987—1991 — інженер-програміст, старший інженер-програміст, начальник бюро заводу «Оріон».

1991—1994   провідний інженер, начальник комп'ютерного відділу, заступник начальника Тернопільського обласного управління Національного банку України.

1994 — 2005 — начальник управління автоматизації, а пізніше — заступник голови правління банку «Аваль». Майже одразу Смолій став одним із акціонерів банку, наприкінці 2004 року володів 1,25 % акцій банку. 2005 року «Аваль» викупила австрійська Raiffeisen Group, після цього Смолій продав свої акції і покинув банк.[4]

2006—2014 — директор з питань банківського бізнесу товариства «Престиж-груп». Новий банк «Престиж» зареєстрували колишні акціонери «Авалю». Яків Смолій став одним із десяти засновників та очолив Наглядову раду банку «Престиж».[4]

З 25 квітня 2014 — заступник Голови НБУ. Керував готівковим обігом банку, IT та платіжними системами, Банкнотно-монетним двором, Фабрикою банкнотного паперу, Центральним сховищем НБУ та Державною скарбницею України.[5]

З 25 жовтня 2016 — перший заступник Голови Національного банку України.

Від 11 травня 2017 — виконувач обов'язків Голови Національного банку на час безстрокової відпустки Валерії Гонтаревої.

З 15 березня 2018 — призначений Головою Національного банку України за рішенням Верховної ради України.[6] 1 липня 2020 подав у відставку[7]. 2 липня у Раді зареєстрували президентський проєкт постанови про звільнення Смолія[8].

1 липня 2020-го Смолій подав у відставку з посади керівника НБУ, пояснивши це політичним тиском на НБУ[9].

Це викликало чималий резонанс у ЗМІ. Зокрема, п'ятий президент Петро Порошенко заявив, що необхідно зупинити відставку, забезпечивши незалежність НБУ. За даними Порошенка, після звільнення Смолія з України підуть іноземні інвестори[10].

3 липня Верховна Рада проголосувала 286 голосами «за» відставку Смолія.

Голова НБУ[ред. | ред. код]

З 15 березня 2018 — Голова НБУ за рішенням Верховної ради України[6][11].

2 березня 2018 Смолій зазначав, що НБУ готує оновлення стратегії розвитку фінансового сектора України (зокрема на часовому проміжку 2020—2025)[12]. Вперше була розроблена стратегія НБУ[13], яка встановлює цілі регулятора на середньострокову перспективу. НБУ встановив 7 орієнтирів: відновлення кредитування, плавний перехід до вільного руху капіталу, забезпечення регулювання фінансового сектора та розвиток фінансової інклюзії.

НБУ планував долучитися до низки трендів фінансової диджиталізації, серед яких:

Cashless economy[ред. | ред. код]

Переведення більшості розрахунків у безготівкову форму:

  • рух до європейських банківських стандартів, впровадження Payment Services Directive 2 (PSD2): нові форми фінансових документів і транзакцій, які можна реалізувати в українській СЕП3;
  • впровадження Instant payments — швидкі перекази з гарантією від платника до одержувача, в режимі 24/7/365. Послуги формату P2P на новому етапі української системи електронних платежів (СЕП4);
  • впровадження «електронної гривні» — готівки в електронному вигляді (аналог фіатної валюти, що обмінюватиметься за курсом 1:1 до готівки або безготівкових коштів), миттєві транзакції за допомогою мобільного;
  • зменшення ресурсів на виготовлення та обслуговування готівки за рахунок переведення її в безготівкову форму;
  • передача готівки на обслуговування (зберігання) від НБУ до комерційного сектора;

Кібербезпека[ред. | ред. код]

  • будівництво центру з обробки даних НБУ, який зможе надавати послуги резервного копіювання та зберігання інформації й іншим державним установам;
  • спорудження в західній Україні касового центру НБУ — сучасного касового вузла зі зберігання та обробки готівки.

Підпис Смолія є на банкнотах четвертого покоління 20 гривень та 500 гривень (2018 року), 50 гривень, 100 гривень, 200 гривень та 1000 гривень (2019 року). У січні 2019 року НБУ почав реалізацію нерозрізаних аркушів банкнот третього покоління номіналів 1 гривня (зразка 2006 року) та 2 гривні (зразка 2004 року) з підписом Смолія, на яких проставлена дата випуску — 2018 рік.

Враховуючи політику НБУ щодо вилучення банкнот гривні низьких номіналів, ці банкноти номіналами 1 та 2 гривні представлені для колекціонерів лише у вигляді нерозрізаних аркушів банкнот, без поштучного випуску для масового обігу.

Член РНБОУ[ред. | ред. код]

28 березня 2018 року Указом Президента України призначений членом Ради національної безпеки і оборони України.[14]

Науковий ступінь[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Смолія призначили Головою НБУ /Укрінформ, 15.3.2018/
  2. Сайт РНБОУ
  3. Указ Президента України від 17 серпня 2020 року № 324/2020 «Про зміни у складі Ради національної безпеки і оборони України»
  4. а б В. о. голови Національного банку Яків Смолій починав будувати кар’єру з посади інженера-програміста, а правильні зв’язки допомогли йому дістатися до вершини банківської ієрархії. Політека (uk-UA). Процитовано 2018-04-09. 
  5. Rbc.ua. Яків Смолій: біографія нового глави НБУ. РБК-Украина (uk). Процитовано 2018-04-09. 
  6. а б Рада призначила Смолія Головою Нацбанку /Радіо Свобода, 15.3.2018/
  7. Голова Нацбанку Смолій подав у відставку. ZN.ua. 1 липня 2020. Процитовано 1 липня 2020. 
  8. Зеленський подав до Ради проект постанови про звільнення голови Нацбанку. www.unian.ua (uk). Процитовано 2020-07-02. 
  9. Смолій розповів банкірам про причини своєї відставки. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-07-02. 
  10. Порошенко вимагає зупинити відставку Смолія і забезпечити незалежність НБУ. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-07-02. 
  11. Офіційний портал Верховної Ради України. iportal.rada.gov.ua. Процитовано 2018-03-19. 
  12. Смолій: Ми вперше розробили стратегію НБУ з цілями на середньострокову перспективу. 
  13. Стратегія Національного Банку України. 
  14. Указ Президента України №-90/2018 від 28.3.2018

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Декларація[ред. | ред. код]

Попередник: Nacbank logo.gif
Голова Національного банку України
15 березня 2018 — 3 липня 2020
Наступник:
Валерія Гонтарева
Катерина Рожкова (в. о.)