Смолій Яків Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Яків Васильович Смолій
Яків Васильович Смолій

Нині на посаді
На посаді з15 березня 2018
Президент  Петро Порошенко
Прем'єр-міністр  Володимир Гройсман
ПопередникВалерія Гонтарєва

Народився1 лютого 1961(1961-02-01) (57 років)
с. Вербовець, Лановецький район, Тернопільська область
ГромадянствоУкраїна Україна
ОсвітаЛьвівський державний університет імені Івана Франка
Нагороди
Почесна грамота Кабінету Міністрів України

Яків Васильович Смолій (нар. 1 лютого 1961, село Вербовець Лановецького району Тернопільської області) — український банкір. Голова Національного банку України з 15 березня 2018 року.[1] З 11 травня 2017 року до 15 березня 2018 року — в. о. Голови Національного банку України. Перший заступник Голови Національного банку України — з жовтня 2016 року (курує готівковий обіг, IT і платіжні системи), заступник Голови Національного банку України - з 25 квітня 2014 року. Член Правління НБУ. Кандидат економічних наук.

З 28 березня 2018 року Член Ради національної безпеки і оборони України.[2]

Життєпис[ред. | ред. код]

Яків Смолій народився 1 лютого 1961 року в селі Вербовець Лановецького району Тернопільської області.

Освіта[ред. | ред. код]

У 1983 році закінчив Львівський державний університет імені Івана Франка за спеціальністю «Прикладна математика», здобувши кваліфікацію математика.

Кар'єра[ред. | ред. код]

У 1981—1983 роках, під час навчання у Львівському університеті, працював лаборантом науково-дослідного сектору цього вишу.

У 1983—1987 — інженер-програміст, математик, молодший науковий співробітник Тернопільського фінансово-економічного інституту (нині національний університет).

У 1987—1991 — інженер-програміст, старший інженер-програміст, начальник бюро заводу «Оріон».

У 1991—1994   провідний інженер, начальник комп'ютерного відділу, заступник начальника Тернопільського обласного управління Національного банку України.

У 1994 — 2005 — начальник управління автоматизації, а пізніше — заступник голови правління Акціонерного поштово-пенсійного банку «Аваль». Майже одразу Смолій став одним із акціонерів банку, наприкінці 2004 року Яків Смолій володів 1,25% акцій банку. У 2005 році «Аваль» викупила австрійська Raiffeisen Group, після цього Смолій продав свої акції і покинув банк.[3]

У 2006—2014 — директор з питань банківського бізнесу товариства «Престиж-груп». Новий банк «Престиж» зареєстрували колишні акціонери «Авалю». Яків Смолій став одним із десяти засновників та очолив Наглядову раду банку «Престиж».[3]

Від 25 квітня 2014 — заступник Голови Національного банку України. Керував готівковим обігом банку, IT та платіжними системами, Банкнотно-монетним двором, Фабрикою банкнотного паперу, Центральним сховищем НБУ та Державною скарбницею України.[4]

З 25 жовтня 2016 — перший заступник Голови Національного банку України

Від 11 травня 2017 — виконувач обов'язків Голови Національного банку на час безстрокової відпустки Валерії Гонтаревої.

З 15 березня 2018 — призначений Головою Національного банку України за рішенням Верховної ради України.[5]

Голова Національного банку України[ред. | ред. код]

З 15 березня 2018 — призначений Головою Національного банку України за рішенням Верховної ради України.[5] "За" проголосували 247 депутатів Верховної Ради України[6].

"Національний банк має і надалі залишатися незалежним від політичних течій. Політична незалежність дозволить Національному банку ефективно виконувати свій мандат, забезпечувати цінову та фінансову стабільність"[6]

У виступі перед Верховною Радою Яків Смолій в якості Голови Національного банку України пообіцяв зосередити увагу регулятора на:

  • збереження цінової фінансової стабільності, сприяння економічному зростанню, інтеграція української фінансової системи до європейської

"За останні три роки Національному банку вдалося стабілізувати макроекономічну ситуацію, оздоровити банківський сектор, впровадити такі важливі інновації, як інфляційне таргетування та плаваючий валютний курс. Команда Національного банку продовжить розбудову сучасного та відкритого головного банку країни, який має довіру суспільства"

  • збереження та поглиблення співпраці з нашими міжнародними партнерами
  • продовжити розбудову сучасної, стійкої та прозорої банківської системи, яка зможе ефективно сприяти сталому економічному розвитку:
    • якнайшвидше відновити кредитування реального сектору економіки

"Вже зараз банківська система має достатньо коштів, аби запустити повномасштабне кредитування. Загалом понад 80 мільярдів гривень можуть бути спрямовані на відродження економіки країни. Водночас маємо кілька проблемних питань – це критичний обсяг непрацюючих кредитів в портфелях банків і слабкий захист прав кредиторів. Їх вирішення можливе лише шляхом зміни законодавства"

    • провести ґрунтовну валютну лібералізацію
    • працювати над забезпеченням низьких, і стабільних темпів інфляції в перспективі 5 років в межах 5 +/- 1%

"Ми не допустимо повернення до домінування фіскальної політики над монетарною ціною купівельної спроможності українців"

    • інтегрувати українську фінансову систему до загальноєвропейської в середньостроковій перспективі, впроваджуючи європейські директиви і норми, відповідно до Угоди про асоціацію між Україною і Європейським Союзом
    • фінансова інклюзія, тобто доступність і безпечність банківських послуг[6]

В інтерв'ю порталу "Інтерфакс" від 2 березня 2018 Я.Смолій зазначав[7], що НБУ готує оновлення стратегії розвитку фінансового сектору України (зокрема на часовому проміжку 2020-2025). Окрім того, вперше була розроблена стратегія Національного банку України[8], яка встановлює цілі регулятора на середньострокову перспективу. НБУ встановив для себе 7 цільових орієнтирів: на додачу до визначеного законом про НБУ мандата в підтримці низької та стабільної інфляції та забезпеченні стабільності й ефективності банківської системи, НБУ планує зосередитися на відновленні кредитування і плавному переході до вільного руху капіталу. Були визначені також нові завдання: забезпечення ефективного регулювання всього фінансового сектора та розвиток фінансової інклюзії.

Також Я.Смолій зазначив[7], що НБУ планує долучитися до низки сучасних трендів фінансової діджиталізації, серед яких:

Cashless economy — переведення більшості розрахунків у безготівкову форму:

  • рух до європейських банківських стандартів, впровадження Payment Services Directive 2 (PSD2): нові форми фінансових документів і транзакцій, які можна реалізувати в українській СЕП3;
  • впровадження Instant payments - швидкі перекази з гарантією від платника до одержувача, в режимі 24/7/365. Послуги формату P2P на новому етапі української системи електронних платежів (СЕП4);
  • впровадження "електронної гривні" - готівки в електронному вигляді (аналог фіатної валюти, що обмінюватиметься за курсом 1:1 до готівки або безготівкових коштів), миттєві транзакції за допомогою мобільного;
  • зменшення ресурсів на виготовлення та обслуговування готівки за рахунок переведення її в безготівкову форму;
  • передача готівки на обслуговування (зберігання) від НБУ до комерційного сектору;

Кібербезпека:

  • будівництво центру з обробки даних НБУ, який зможе надавати послуги резервного копіювання та зберігання інформації й іншим державним установам;
  • спорудження в західній Україні касового центру НБУ - сучасного касового вузла зі зберігання та обробки готівки.

Підпис Я. Смолія присутній на банкнотах четвертого покоління 20 гривень (2018 року).

Член РНБОУ[ред. | ред. код]

28 березня 2018 року Указом Президента України призначений членом Ради національної безпеки і оборони України.[9]

Науковий ступінь[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

актуальні[ред. | ред. код]

попередні[ред. | ред. код]
Попередник: Nacbank logo.gif
Голова Національного банку України
з 15 березня 2018
Наступник:
Гонтарева Валерія Олексіївна