Кисневий голод

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кисневий голод M:
Кисневий голод (фільм, 1992).jpg
Жанр драма
Режисер Андрій Дончик
Продюсери Марко Стех, Андрій Дончик
Сценарист Юрій Андрухович
Андрій Дончик
У головних
ролях
Тарас Денисенко
Олег Масленников
Віктор Степанов
Оператори Ігор Крупнов
Композитор Юрій Саєнко
Художники Володимир Суботовський
Кінокомпанія Кобза Інтернейшнл Корпорейшн (Канада), СП Кобза (Україна-Канада).
Тривалість 96 хв.
Мова основна: російська
епізодично: українська, узбецька
Країна Україна
Рік 1992
IMDb ID 0104617
Q: Кисневий голод у Вікіцитатах

«Кисневий Голод» — український художній фільм режисера Андрія Дончика. Відзнятий 1992 на кіностудії «Кобза Інтернейшнл Корпорейшн (Канада)», «СП Кобза (Україна-Канада)» (продюсери: Марко Стех, Андрій Дончик).

Сюжет[ред.ред. код]

У радянській військовій частині «діди», зачитавши наказ про демобілізацію, вирішили познущатися з молодих військовослужбовців. Всі «молоді» покірно терпіли, проте рядовий Білик не став терпіти, на що сержант Кошачий, один із «дідів», сказав: «Я тебе чіпати не буду, такі, як ти, тут самі вішаються».

Старшина дивізіону прапорщик Гамалія викликає до себе кількох новобранців, у тому числі й Білика, і пропонує їм назвати імена кривдників. Але ніхто з молодих не наважується цього зробити, і тоді прапорщик дозволяє їм написати імена на папері й кинути в ящик для скарг і пропозицій. Виявивши, що ящик для скарг і пропозицій порожній, прапорщик намагається особисто дізнатися в Білика, хто б'є новобранців, але Білик відмовчується. Їхню розмову випадково підслуховує сержант Кошачий. Вирішивши, що Білику можна довіряти, Кошачий наказує йому покинути частину й відправитися в магазин по горілку. Остапенко попереджає Кошачого, що Білик його закладе, якщо попадеться. Білик приходить до магазину, але виявляється, що туди ж приїхав Гамалія. Білик намагається втекти, але марно. За самовільний вихід із частини рядовому Білику оголошено 10 діб гауптвахти.

За 10 днів Білик повертається з гауптвахти до частини. Гамалія намагається дізнатися в нього, хто послав його по горілку. Не отримавши бажаної відповіді, прапорщик оголошує сержанту Кошачому й Білику наряд у варту, у той час як багато товаришів Кошачого демобілізувалися в першій партії. Кошачий вирішує, що Білик його зрадив. Ідучи на варту, між ними знову виник конфлікт. Кошачий наказує Білику виконувати відтискання у великій калюжі. Білик виконує, але потім підхоплюється й направляє автомат на сержанта, «Стріляй!» — кричить Кошачий. Білик вагається і Кошачий, вибивши автомат з рук, кидається на нього і починає бити, кричачи "Я тут через тебе". Білик дотягується до автомата і вбиває Кошачого, після чого повертається у військову частину, де бачить нових строковиків. На тлі фінальних титрів чути кашель Білика.

У фільмі знімались[ред.ред. код]

Нагороди та номінації[ред.ред. код]

Нагороди та номінації
Нагорода Категорія Номінант Результат
МКФ у Венеції Найкраща операторська майстерність І. Крупнов Нагорода
Міжнародний кінофестиваль у Салоніках Найкраща чоловіча роль Т. Денисенко Нагорода

Посилання[ред.ред. код]


Фільми Це незавершена стаття про український фільм.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.