Гранатов Юрій Миколайович

Гранатов Юрій Миколайович
рос. Гранатов Юрий Николаевич
Народився	21 січня 1925(1925-01-21) Тюмень, Уральська область, РСФРР, СРСР
Помер	15 серпня 2013(2013-08-15) (88 років) Севастополь, Україна
Країна	СРСР  Росія
Діяльність	театральний режисер, актор театру
Вчителі	Бірман Серафима Германівна
Учасник	німецько-радянська війна
У шлюбі з	Лозицька Людмила Олексіївнаd
Нагороди

Юрій Миколайович Грана́тов (рос. Юрий Николаевич Гранатов; нар. 21 січня 1925, Тюмень — пом. 15 серпня 2013, Севастополь) — російський театральний режисер і актор.

Біографія

Народився 21 січня 1925 року в місті Тюмені (тепер Росія) в сім'ї акторів. У 1941 році закінчив середню школу у місті Мічурінську, де з вересня 1941 по вересень 1942 року служив актором місцевого театру. З батьками виїхав в евакуацію до Ташкенту, де так само став грати в Державному театрі російської драми. Одночасно навчався в театральній студії Московського театру імені Ленкомсомолу (клас Серафими Бірман).

У 1943 році добровольцем вступив до лав Червоної армії, був направлений на навчання до Харківського військово-хімічне училище, яке закінчив у 1944 році. З січня 1945 року брав участь у німецько-радянській війні в якості командира взводу, пройшов Румунію, Австрію, Угорщину, Чехословаччину. Служив в армії до серпня 1946 року, звільнився у військовому званні старшого лейтенанта.

Впродовж 1946—1948 років служив актором Тюменського драматичного театру, у 1948—1951 роках — актором Вологодського драматичного театру. У вересні 1951 року перейшов у Пензенський обласний драматичний театр імені Анатолія Луначарського. Одружився на молодий примі театру — Людмилі Лозицькій. З 1957 року почав пробувати себе в режисурі, а в 1961 році став режисером театру.

У 1964 році закінчив річні режисерські курси при Державному інституті театрального мистецтва в Москві. Дипломна робота — спектакль за творами Михайла Лермонтова «Дивна людина».

З липня 1967 року працював режисером редакції «Суботній екран» на Пензенської студії телебачення, одночасно був режисером телетеатру. З 15 травня 1969 року — головний режисер телестудії.

Впродовж 1971–1979 років — режисер-постановник, у 1990—2009 роках — головний режисер Севастопольського драматичного театру імені Бориса Лавреньова. Останні роки працював режисером театрального колективу Севастопольського будинку офіцерів російського флоту. Помер у Севастополі 15 серпня 2013 року.

Поставлені вистави

в Пензі

• «Шторм» Володимира Біль-Білоцерківського;
• «Піднята цілина» Михайла Шолохова;
• «Антоній і Клеопатра» Вільяма Шекспіра;
• «Варвари» Максима Горького;
• «Замок Броуді» Арчибальда Кроніна;
• «Одруження Белугина» Олександра Островського;

в Севастополі

• «Голубі олені» Олексія Коломійця (1975);
• «У списках не значився» за Борисом Васильєвим (1975);
• «Баня» Володимира Маяковського (1979);
• «Чума обом родинам вашим» Григорія Горіна (1998);
• «Кримінальне шоу» Л. Медведовського (2000–2004);
• «Лицарські пристрасті» Валентина Красногорова (2000–2004);
• «Підступність і кохання» Фрідріха Шиллера (2000–2004).

Відзнаки

• Медаль «За перемогу над Німеччиною»;
• Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1977 року;
• Орден Богдана Хмельницького І-го ступеня (2001);
• Заслужений діяч мистецтв Росії з 2005 року.

Література

• Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 183. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
• О. А. Норманська. Гранатов Юрій Миколайович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — ISBN 966-02-2074-X.