Гребінник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гребінник
Гребінник колючий
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Однодольні (Monodicots)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Тонконогові (Poaceae)
Підродина: Мітлицевидні (Pooideae)
Триба: Poeae
Підтриба: Cynosurinae
Рід: Гребінник (Cynosurus)
L., 1753
Види
Див.текст
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Cynosurus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Cynosurus
EOL logo.svg EOL: 108133
IPNI: 17838-1
ITIS logo.svg ITIS: 24644
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 3761

Гребі́нник, Гребінниця[1][2] (Cynosurus) — рід трав'янистих рослин родини Тонконогові (Poaceae) чи Злакові. Утворює монотипну підтрибу Cynosurinae в трибі Poeae.

Опис[ред. | ред. код]

Багаторічні або однорічні трави. Листки лінійні. Суцвіття — густа, однобічна колосовидна волоть, складається з неплідних і плідних колосків, зовнішні мають вигляд гребневидно-розсічених листочків, стерильні, внутрішні — з 2-5 двостатевих анемофільними квітками. Зернівки в квіткових лусках. Поширюються тваринами або вітром.

Таксономія[ред. | ред. код]

Рід Гребінник включає 9 видів[3]:

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Поширений у помірній смузі Європи і Азії, Північній і Південній Африці, переважно. в Середземномор'ї. В Україні два види: Cynosurus cristatus — гребінник звичайний і Cynosurus echinatus — гребінник колючий. Найпоширеніший гребінник звичайний.

Зростає на луках, узліссях і лісових галявинах.

Використання[ред. | ред. код]

Кормова рослина.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Cynosurus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Гребінник // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Список видів роду Гребінник на сайті The Plant List (англ.) (Перевірено 14 грудня 2012)

Джерела[ред. | ред. код]