Очікує на перевірку

Греки в Єгипті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Греки в Єгипті — грецька громада в Єгипті, яка нині нараховує до 4 тисяч осіб.

Історія

[ред. | ред. код]
Давньогрецька монета із зображенням Александрійського маяка

Греки оселились в Єгипті ще в античну добу. Геродот, який відвідав Єгипет в 5 столітті до н. е., стверджував, що греки були одними з перших іноземців, які коли-небудь жили в цій країні[1]. Діодор Сицилійський передав переказ про те, що до всесвітнього потопу Родоський Актій, один з Геліадів, побудував тут місто Геліополіс, так само як афіняни побудували Саїс. Він свдчить, що хоча усі грецькі міста загинули під час потопу, єгипетські, включаючи Геліополіс і Саїс, залишились неушкодженими[2].

По-справжньому процвітаючою грецька громада в Єгипті стала в елліністичний період (див. Елліністичний Єгипет) під проводом правителів династії Птолемеїв, заснованої діадохом Птолемеєм I Сотером. В цей час Александрія, заснована Александром Великим, стала центром грецького та всього елліністичного світу. Александрійський маяк вважався одним із семи чудес древнього світу, а в добу правління Птолемея II Філадельфа Александрійська бібліотека стала найбільшою бібліотекою. Останнім фараоном Єгипту була грецька принцеса Клеопатра VII.

19-20 століття

[ред. | ред. код]
Константінос Кавафіс, поет
Діонісіос Касдагліс, тенісист
Стефанос Тамвакіс

Незважаючи на відносну нечисельність громади на початку 3 тисячоліття, на початку 20 століття грецька громада в Єгипті, за офіційними архівними даними Міністерства закордонних справ Греції сягала понад 180 000 осіб. Серед них тільки 132 947 мали грецьке громадянство.

Особливо сильною грецька громада була в період 1880 — 1920 років, відігравала провідну роль як в економічному, політичному, так і культурному житті держави. Найвідоміші династії грецьких підприємців в Єгипті: Бенакіс (Еммануїл Бенакіс, Антоніс Бенакіс, Пенелопі Бенакі-Дельта), Сальвагос (Константінос Сальвагос), Родоханакіс (Константінос Родоханакіс, Міхаіл Еммануїл Родоханакіс) і Зервудахіс[3]. Зокрема греками заснований один з провідних банків — Банк Александрії. Із грецької громади в Єгипті вийшли численні митці, письменники, дипломати і політики. Найвідоміший з них у світі поет Константінос Кавафіс.

До 1940-х років греків нараховувалося до 250 тисяч осіб. Основним осередком була Александрія, особливо околиці монастиря та церкви святого Савви. Також значна за чисельністю громада мешкала в Дум'яті, тут діяла грецька школа, будинок для подорожніх греків та церква святого Миколая. В Каїрі грецька громада заснована 1856 року в трьох основних районах: Тзуонія, Харет-ель Рум (в перекладі буквально означає Вулиця греків) і в Хамзауі. Патріархат розташувався в Харет-ель румі, недалеко від церкви святого Марка. Грецький монастир Святого Георгія в Старому Каїрі існує донині. Він оточений величезною стіною, увінчаний кам'яною вежею. У його стінах діє грецький госпіталь, школа та притулок для літніх і бідних. Дещо менш чисельні, аніж в Александрії та Каїрі, наприкінці 19 століття грецькі громади сформувалися в Ель-Мансурі, Порт-Саїді, Танті, у Заказіку.

Під час Балканських воєн грецька громада Єгипту надіслала Греції добровольців та фінансувала діяльність госпіталів, надавала житло сім'ям солдатів. Під час Другої світової війни більше 7 000 греки Єгипту билися на боці союзників на Близькому Сході. Їхній фінансовий внесок досяг 2 500 млн. єгипетських фунтів[4]. Після Суецької кризи, в той час як британські та французькі робочі залишали Єгипет, греки залишилися[5].

Понтійці Єгипту

[ред. | ред. код]
Докладніше: Понтійці

В околицях Монастиря Святої Катерини живуть бедуїни гембелії, так звані, «понтійські греки пустелі» — давня грецька громада, життя якої безпосередньо пов'язане із діяльністю монастиря. Розмовляють вони грецькою мовою, і хоча за віросповіданням мусульмани, при цьому зберігають деякі християнські традиції.

Прихід їх на Синай пов'язаний з епохою візантійського імператора Юстиніана, який побудував тоді монастир та виселив у пустелю 200 сімей з Понту для обслуговування ченців. У 7-8 століттях громада ісламізувалася під тиском місцевих жителів, з якими понтійці вступили в кровні відносини (тобто шлюби), але при цьому гембеляни не забули понтійську мову і, як і раніше, називають себе нащадками ромеїв[6].

Видатні греки Єгипту

[ред. | ред. код]
Давні греки
Новогреки

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. [[https://web.archive.org/web/20110716052525/http://web.ana-mpa.gr/afieromata/omogeneia/africa/part_a.html Архівовано 16 липня 2011 у Wayback Machine.] Α΄ Η διαχρονική πορεία του ελληνισμού στην Αφρική, ana-mpa]
  2. The Historical Library of Diodorus Siculus, Book V,57 [Архівовано 11 травня 2011 у Wayback Machine.].
  3. [[https://archive.today/20130107165055/http://www.kathimerini.gr/4dcgi/_w_articles_kathglobal_2_12/02/2006_1285480 Архівовано 7 січня 2013 у Archive.is] kathimerini.gr | Αιγυπτιώτης Eλληνισμός· κοιτίδα ευεργετισμού, Катимеріні]
  4. [[https://web.archive.org/web/20070927215403/http://web.ana-mpa.gr/afieromata/omogeneia/africa/part_b/war.htm Архівовано 27 вересня 2007 у Wayback Machine.] Η προσφορά του Ελληνισμού της Αιγύπτου στο Β΄Παγκόσμιο Πόλεμο, ana-mpa]
  5. Αρχαία Αίγυπτος, www.neo.gr. Архів оригіналу за 8 лютого 2011. Процитовано 5 лютого 2011.
  6. [недоступне посилання з квітня 2019 Греки Египта, Понтийцы Египта, ana-mpa]

Посилання

[ред. | ред. код]