Історія української гривні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Символ сучасної гривні

Гривня (староруське — гривна) — грошова одиниця сучасної України.

Етимологія[ред.ред. код]

Назва «гривня» походить від прикраси з золота або срібла у вигляді обруча, який носили на шиї (тобто — на «загривку»). Частіше за все це були м'яко закруглені обручі, з кінцями у вигляді голівок левів, прикрашені кольоровою емаллю.

Перше згадування «гривні» у значенні грошової одиниці зустрічається в «Повісті минулих літ». Тобто вже у VIII-ІХ ст. при здійсненні торгових операцій, сплаті данини гривня використовувалась як міра ваги і лічби. В ХІ столітті слово «гривня» набуло іншого значення — вагового. Вага срібла могла складатися з певного числа однакових монет, тому поступово виник рахунок їх на штуки. Монетні гривні проіснували до середини — другої половини ХІІІ століття, лише новгородські існували до кінця XV століття. Гривня існувала до XVIII століття лише як вагова монета — «гривенка».

Випуск гривневих банкнот розпочався завдяки прийняттю Українською Центральною Радою Закону «Про грошову одиницю, биття монети та друк державних кредитових білетів» від 1 березня 1918, і 6 квітня перші гривневі банкноти з'явилися в обігу. Випуск гривень продовжився проголошенням гетьманату на чолі з Павлом Скоропадським, згодом був припинений і знову відновлений з приходом до влади Директорії.

Після поразки Директорії гривня припинила своє існування до 1991 року, коли в квітні 1991 року розпочалася робота над випуском нових грошей для Української РСР. В обіг гривня ввійшла згідно з Указом Президента України Леоніда Кучми «Про грошову реформу в Україні» від 25 серпня 1996. Грошова реформа в Україні проводилася 216 вересня 1996 року, і з того часу гривня є грошовою одиницею України.

Часи Київської Русі[ред.ред. код]

Як грошово-лічильна одиниця гривня виникла ще за часів Київської Русі, орієнтовно в XI столітті. Коштовні гривні створювалися цілком із золота.

Слово «гривня» у значенні певної кількості монет вперше зустрічається в «Повісті минулих літ». Літопис оповідає: князь Олег Віщий, прийшовши з Півночі, став владарювати у Києві і «встановив варягам давати від Новгорода гривен триста на рік, заради миру». Тобто вже у VIII-ІХ столітті при здійсненні торгових операцій, сплаті данини гривна використовувалась як міра ваги і лічби.

В XI столітті слово «гривна» набуло іншого значення — вагового. Вага срібла могла складатися з певного числа однакових монет, тому поступово виник рахунок їх на штуки. З часом на Русі з'являються гривна срібна (вагова — між 160 та 205 грамами залежно від типу) та гривна кун (лічильна). Цікаво, що спочатку їхня собівартість була однакова, але далі, внаслідок нестабільної ваги монет, одна гривна стала дорівнювати кільком кунам. В XII столітті гривна срібна (близько 204 г) по цінності вже дорівнювала 4 гривням кун (1 гривня кун = близько 51 г).

Гривня кун відповідала певній кількості платіжних одиниць (монет). В XI ст. Г.кун =20 ногатам=25 кунам=50 різанам; В ХІІ ст. Г.кун=20 ногатам=50 кунам (куна протягом століття зменшилась вдвічі).

В ті часи існувало декілька видів гривень. З XI ст. у Київській Русі в обігу були так звані «київські» гривни, які мали шестикутну форму і важили 150 г срібла — ці гроші існували до татаро-монгольського нашестя. Крім того, існували й «новгородські гривни», спочатку відомі лише у північно-західних землях, а від середини XIII століття — уже на всій території Давньоруської держави. Вони мали вигляд довгих срібних паличок і важили 240 г. Перехідною від «київської» до «новгородської» була «чернігівська» гривна, за формою дуже близька до «київської», а за вагою — до «новгородської». Але найцікавіша форма у «волзької» гривні: майстри створювали її у вигляді маленького човна. Серед звичайних монет XIV століття археологи часто знаходять також і «татарські гривні», що ними Південна Русь сплачувала данину Орді. У Великому князівстві Литовському використовувалась литовська гривня.

Гривенник

Певні зміни у житті гривни виникли у XIII столітті, коли для новгородських злитків срібла, поруч із назвою «гривна» почала вживатися назва «рубль». Усі монетні гривни, окрім новгородських, проіснували до середини — другої половини ХІІІ ст. Новгородські, найбільш життєздатні, — до кінця XV століття, і поступово були витіснені монетами чужоземних княжих дворів. Вже у XV ст. злитки взагалі виходять з обігу, а рубль залишається як грошово-лічильна одиниця. Саме рубль (українська назва — «карбованець») стає символом російської, а потім і радянської монетної системи.

Монета «гривна» у Російській Імперії[ред.ред. код]

Гривна продовжувала існувати до XVIII століття лише як вагова монета — «гривенка». Вона, до речі, ділилася на 48 «златників», а вони, в свою чергу, — на 25 «почок».

В ході грошової реформи Петра І з 1701 року було розпочато випуск дрібної срібної монети «гривенникъ», що була рівна десяти копійкам[1] , проте в деякі роки випуску номінал позначався як «гривня». Так з 1701 по 1704 рік карбувались гривенники із позначенням року випуску слов'янськими літерами. У 1705 році з'явилась «гривня», яка, доречі, була наймасовішою монетою з усіх петровських гривень. У 1713 році назва монети знову змінюється на «гривенникъ», а рік випуску відтепер позначається числом. За правління Катерини І монета знову називається гривнею, а за Анни Іоанівни — «гривенникъ». З такою назвою монету карбують за Єлизавети Петрівни і Катерини ІІ, на аверсах монет цих років почали зображати портрети імператриць.

Від часів правління Павла І номінал монети почали позначати в копійках (10 копійок), а назва «гривенник» зберіглась в російській мові дотепер.

Часи УНР та Директорії[ред.ред. код]

Гривня за часів УНР[ред.ред. код]

Після проголошення Третім універсалом утворення Української Народної Республіки, Центральна Рада зініціювала розробку національної валюти. Власна валюта була одним із способів задекларувати виникнення нової держави, а також наповнити ринок, знекровлений революційними подіями в Петрограді, грошовою масою.

Створення своєї фінансової системи та реалізацію емісії національних грошових знаків, було доручено Генеральному секретаріату фінансів та промисловості, очолюваному українським економістом Михайлом Туган-Барановським[2].

Випуску власних грошей передувала тривала дискусія щодо доцільності і наслідків емісії. Група київських економістів (проф. Яснопольський та ін.) доводили неможливість успішного запровадження національної валюти без золотого запасу, який пропонувалося створити шляхом продажу селянам поміщицьких земель. Інший варіант пропонував секретар земельних справ Борис Мартос. Він пропонував забезпечити гроші прибутками від державних монополій[2]. Врешт було прийнято другий варіант.

Ще 29 вересня 1917 року український уряд ухвалив Декларацію «Про децентралізацію українських фінансів, створення спеціального бюджету та Національного банку».

А 19 грудня 1917 р. (1 січня 1918 р.) Центральна Рада ухвалила «Тимчасовий закон про випуск державних кредитових білетів УНР»[2].

Спершу грошова одиниця УНР отримала назву «карбованець», вартість якого дорівнювала 17,424 долі щирого золота (1 доля = 0,044 г золота). Ухвалою Центральної Ради було видруковано перший грошовий знак Української Народної Республіки — купюру вартістю у 100 карбованців. Автором оформлення грошового знака був визначний український художник-графік Георгій Іванович Нарбут.

2 гривні — робота В. Кричевського.
100 гривень УНР — робота Г. Нарбута.
500, 100 гривень

Оформлюючи свою купюру, Нарбут застосував вишукані орнаменти в дусі українського бароко XVII—XVIII століть, декоративні шрифти, зображення тризуба (родового знаку князя Володимира Великого) та куші (самострілу, герба Київського магістрату XVI—XVIII століть). Напис «100 карбованців» подавався на купюрі мовами чотирьох найчисленніших націй, що живуть на території України, — українською, російською, польською та єврейською (їдиш). Банкноти друкували в одній з найкращих з тогочасних київських друкарень, власником якої був С. В. Кульженко.

З випуском нарбутівської стокарбованцевої купюри пов'язаний вибір тризуба як державного герба України. Георгій Нарбут, проектуючи ескіз купюри у 100 карбованців, звернув увагу на тризуб як знак, характерний для найдавніших національних грошей України — злотників та срібників князя Володимира, і вмонтував його до композиції ескізу. Оригінальний знак одразу запам'ятався українським патріотам. Тризуб тут виступав як алегорія українського державотворення ще від часів Володимира Великого, що також мало глибоко патріотичний зміст. Після введення купюри в обіг майже одразу ж було зафіксовано випадки її фальшування. З огляду на те, а також на деякі політичні причини (так, УНР, яка за Третім універсалом визначалася як складова частина федеративної Росії, проголошувалася за Четвертим універсалом 22 січня 1918 року «самостійною, ні від кого не залежною державою») Центральна Рада 1 березня 1918 року прийняла Закон «Про грошову одиницю, биття монети та друк державних кредитових білетів», яким було запроваджено нову грошову одиницю — гривню, яка поділялася на 100 шагів і дорівнювала 1/2 карбованця. Відтак 30 березня 1918 р. було ухвалено Закон «Про випуск на 100 млн знаків Держскарбниці». Емісія грошових знаків відбулася майже без зволікань, вже 6 квітня купюри номіналом у 25 та 50 крб. було випущено. Формальне завершення формування структури системи українських грошових знаків відбулося 18 квітня 1918 р., коли Центральною Радою було прийнято Закон «Про надання Міністрові фінансів права випустити розмінних марок». Розмінна монета у вигляді марок-шагів була випущена у обіг 8 липня 1918 р. вже за гетьманату П. Скоропадського.

Загалом Центральна Рада емітувала українських паперових грошових знаків на суму 115 млн. 626 тис. 300 крб., з яких було випущено купюр номіналом: у 100 крб. — на суму в 53 млн. 250 тис. крб.; у 25 та 50 крб. — на суму 58 млн. 920 тис. крб. Суми, як на той час, порівняно невеликі, адже за гіперінфляційного становища на ринку і паралічу економічного життя, їх було не так вже й багато. За таких умов неможливо було оздоровити й упорядкувати в Україні не лише фінансово-економічну ситуацію, а й соціально-політичну.

2000 гривень

Протягом 1918 року в Берліні було видруковано грошові знаки у 2, 10, 100, 500, 1000 та 2000 гривень (проекти двох останніх було виконано вже після проголошення гетьманату на чолі з Павлом Скоропадським). Ескіз першої купюри, оздобленої досить простим геометричним орнаментом, виконав Василь Кричевський, трьох наступних — Георгій Нарбут. Гривневі купюри Нарбута, як і попередня, відзначалися вишуканим оформленням. Так, в ескізі 10-гривневої купюри Нарбут використав орнаменти українських книжкових гравюр XVII століття, 100-гривневої — зображення робітника з молотом та селянки з серпом на тлі розкішного вінка з квітів і плодів, 500-гривневої — свою улюблену алегорію «Молода Україна» у вигляді опроміненої дівочої голівки у вінку (завдяки цій деталі купюра отримала гумористичну народну назву «горпинка»).

18 квітня 1918 р. в Києві розпочалась емісія марок-грошей номіналом 10, 20, 30, 40 та 50 шагів. Випускалися вони на тій же друкарні Кульженка. Загальний розмір емісії шагів становив 16014575 карбованців. Автором проекту 10 та 20 шагів був Антон Середа, інші виконав Георгій Нарбут.

Гривня за часів Скоропадського[ред.ред. код]

10, 100 та 250 карбованців Української держави

Гетьман Павло Скоропадський, прийшовши до влади в Україні у квітні 1918 року, зберіг систему номіналів: 1 гривня = 1/2 карбованця або 100 шагів. На той час у вільному обігу на українському ринку були царські карбованці, карбованці та гривні УНР, карбованці місцевого випуску Житомира та Одеси, німецькі марки, срібні монети Російської імперії і марки-гроші.

Нові політичні обставини вимагали від уряду збільшення емісії грошей, для виконання зобов'язаннь перед командуванням австро-німецьких окупаційних військ, які виступали гарантом цілісності Української Держави. Також гроші були необхідні для продовження проекту реформ.

Вже 9 травня 1918 р. було ухвалено закон, згідно з яким розмір емісії зріс на 4000 млн карбованців. 12 травня Рада Міністрів надала Німеччині по 2000 млн карбованців у вигляді безтермінових позичок. Для реалізації цього рішення У Берліні було надруковано облігації 3,6 % чотирирічної позички із номіналом 50, 100, 200 та 1000 гривень на загальну суму 1 млрд гривень. За Директорії ці облігації використовували як повноцінні гроші відповідних номіналів[2].

Знак Державної Скарбниці — 50 карбованців, 1918(Центральна Рада).

Для збільшення грошової маси в обігу, у травні було прийнято з Німеччини партію банкнот номіналами 2, 100, 500 гривень, замовлених ще Центральною Радою, а за тим у жовтні — банкноти номіналами 10, 1000 і 2000 гривень, країною-емітентом на яких позначено вже Українську Державу[2].

Також було виготовлено ескізи купюр у 10, 25, 50, 100, 250 та 1000 карбованців. З цих купюр Георгієві Нарбутові, який очолив утворену при гетьмані «Експедицію з заготовлення державних паперів», належав ескіз лише 100-карбованцевого знаку, де він використав портрет Богдана Хмельницького, індустріальні мотиви (композицію з ремісничих інструментів) та створений ним самим проект герба Української Держави зі сполученням символів «тризуб» та «козак з мушкетом».

Ескізи інших купюр, що не визначалися високим художнім рівнем і виглядали досить еклектично, виготовили Григорій Золотов, Іван Мозалевський, Олександр Богомазов та інші графіки.

Останньою емісією Української держави був знак державної скарбниці вартістю 1000 карбованців за проектом Г. Золотова. Банкнота була виповнена у бароковому стилі, на реверсі банкноти зображено дві дівиці: одна з гетьманською буловою, а інша з рогом достатку. На аверсі вперше було поставлено рельєфний відтиск печатки — герб Української Держави.

Грошове господарство Директорії УНР[ред.ред. код]

В останній місяць 1918 року було продовжено емісію банкноти 1000 карбованців.

А вже 4 січня 1919 року. було покладено новий проект грошової реформи, запропонований Б.Мартосом. Він визначав єдиними засобами платежу на території України гривні та карбованці, випущені за Центральної Ради і гетьманату Скоропадського. Російські рублі, випущені царським, а затим Тимчасовим урядами, були анульовані і не приймались державними установами[2]. До того ж курс із російським рубльом став плаваючим.

Директорія оголосила про зміцнення золотого вмісту української валюти. Для цього у населення почали збирати усе наявне золото та срібло для випуску монет, а також було оголошено переплавку усіх мідних пам'ятників російським царям на дрібну монету. На золотих гривнях планувалось розмістити бюст Т.Шевченка, а на срібних монетах — будинок Центральної Ради[2]. Але розпочати випуск монет так і не вдалось через більшовицький наступ.

Після евакуації Директорії до Вінниці, а за тим до Кам'янця-Подільського, засновану ще при гетмані Експедицію Заготівлі Державних Паперів було відправлено у Станіслав, де була в наявності належна друкарська база. У Станіславі керівник Експедиції Микола Данильченко налагодив виготовлення розмінних знаків держ.скарбниці УНР номіналом 5 гривень[2].

Цю банкноту вважають найгіршою з усіх випущених в Україні. Дрібна сірувата банкнота із зображеннь мала лише скромні тризуби з обох боків і текст. На деяких з них навіть було допущено помилку в позначенні номіналу, в обіг банкноти вийшли з написом «пять гивень». Це пояснюється наспіх виконаним проектом для швидкого випуску грошей.

У березні 1919 року було довипущено в обіг банкноти гетьманових емісій.

У 1920 році у Варшаві було проведено останню емісію українських грошей — 1000 карбованців.

Більшовицькі емісії українських грошей[ред.ред. код]

Під час першої Радянсько-Української війни більшовицькі війська захопили в Одесі кліше для випуску банкнот 50 карбованців, якими користувалися для випуску грошей на окупованих теріторіях.

Під час наступу на УНР Директорії більшовики вивезли в Москву кліше для друку банкноти 10 гривень. 10 гривенні банкноти більшовиків відрізнялись від українських лише тоном кольору і випускались для розхитування фінансів УНР.

В кінці 1920 року, після перемоги в Україні, більшовики заборонили обіг усіх українських грошей.

Хронологія введення грошових знаків УНР та Української Держави[ред.ред. код]

  • 5 січня 1918 року — 100 карбованців (ескіз Г. Нарбута)
  • 6 квітня 1918 року — 25 та 50 карбованців (Народна назва — «лопатки» (з-за зображеного на них селянина з лопатою), ескізи О. Красовського)
  • 17 жовтня 1918 року — 10, 100 та 500 («горпинки») гривень (ескізи Г. Нарбута)
  • жовтень 1918 року — 1000 та 2000 гривень (ескізи І. Мозолевського)
  • серпень 1919 року — 10 («раки») та 1000 карбованців (ескізи Григорія 3олотова), 100 карбованців (ескіз Г. Нарбута) та 250 карбованців («канарейки», ескіз Б. Романовського)
  • жовтень 1919 року — 25 карбованців (ескіз А. Приходька).

Радянські часи[ред.ред. код]

«Більшовицькі тисячки» запроваджені Раднаркомом на землях Радянської України, мали мізерний курс (1 золотий карбованець = 5457000000 радянських карбованців). Це становище спричинилося до проведення у 19221924 роках грошової реформи, наслідком якої стало введення в обіг радянського червінця (1,6767 г золота). 1924 року було встановлено курс нового радянського карбованця, який дорівнював 1/10 червінця. Ця подія стала моментом остаточного утвердження радянської валюти.

Доба нацистської окупації[ред.ред. код]

На території Райхскомісаріату Україна у 1942—1944 роках були в обігу карбованці, запроваджені окупаційною владою нацистської Німеччини.

Гривня в сучасній Україні[ред.ред. код]

Купонокарбованці: від рубля до гривні[ред.ред. код]

Докладніше: Карбованець

Після проголошення незалежності у серпні 1991 року Україна взяла на себе питання фінансового забезпечення функціонування економіки. На виконання постанови Президії Верховної Ради України «Про введення в обіг на території республіки купонів багаторазового використання» від 9 вересня 1991 року Національний банк України ввів в обіг купони багаторазового використання з 10 січня 1992 року. З введенням купонів у готівковому обігу в Україні одночасно опинились дві валюти — радянські рублі та українські купонокарбованці. Для розрахунків за продовольчі та промислові товари приймались винятково купонокарбованці; для розрахунків за послуги, та інших видів платежів приймались як рублі так і купонокарбованці за курсом 1 до 1-го. У перші місяці після введення, враховуючи ширшу вживаність купонокарбованців, вони цінились трохи більше за радянські рублі. Поступово, у квітні 1992 року, весь готівковий обіг заповнився купонокарбованцями. У листопаді 1992 року рублі були замінені на карбованці і у безготівковому обігу.

Хоча купони багаторазового використання планувалось ввести для використування лише на 4—6 місяців, вони проіснували до 1996 року, взявши на себе весь інфляційний удар.

Історія нової гривні[ред.ред. код]

Безпосередня робота з виготовлення українських грошей розпочалася в квітні 1991 року за двома напрямами: розробка дизайну та виготовлення купюр і монет. Дизайн гривень був розроблений українськими художниками Василем Лопатою та Борисом Максимовим. Вже в вересні 1991 року, після розгляду і схвалення Верховною Радою, був запланований випуск банкнот номіналами 1, 3, 5, 10, 25, 50, 100, 200 гривень. Пізніше замість 3 гривень було випущено 2, 25-ти — 20 гривень.

Згідно з постановою Президії Верховної Ради України «Про затвердження назви і характерних ознак грошової одиниці України» від 10 грудня 1991 року Національний банк України встановлював детальні ознаки купюр всіх номіналів, а Голова Правління НБУ отримав повноваження підпису до друку зразків банкнот.

2 березня 1992 року були затверджені номінали монет: 1, 2, 3, 5, 10, 15, 20, 25, 50 копійок і 1 гривня. Монети номіналом 3, 15 та 20 копійок в обіг випущені не були.

14 листопада 1991 року Президія Верховної Ради України прийняла постанову «Про національну валюту в Україні». Цим документом передбачалось введення в обіг на території України національної валюти в І півріччі 1992 року. Тому заходи з виготовлення гривні здійснювались у прискореному темпі. Ще 23 жовтня 1991 року було підписано контракт з «Кенедієн Банкнот Компані» на виготовлення гривні. Проте достатніх потужностей для якісного друку щонайменше 1,5 млрд необхідних банкнот фірма не мала. Отже, за згодою Леоніда Кравчука, 18 січня 1992 року у Києві було укладено контракт з англійською фірмою «Томас Де Ла Рю». Від Національного банку його підписав тодішній голова НБУ В. П. Матвієнко. Він же затвердив до друку купюри номіналом 50 і 100 гривень.

Художник Василь Іванович Лопата, за його ж висловом, був шокований, коли побачив введені в обіг «англійські» 50 гривень з бородатим дідом Чорномором, що віддалено нагадував Грушевського, а особливо був вражений банкнотою в 100 гривень, з якої замість тонко промальованого Шевченка дивився грубо намальований дядько з каламутним поглядом, що нагадував махновця в кудлатій шапці. Замість портрета — грубий бездарний шарж. Обидва «портрети» на банкнотах замість прізвищ Грушевський і Шевченко були підписані Гетьман і Ющенко. Хто, коли і навіщо це зробив — ще одна специфічно українська таїна. Хоч іноді і намагалися пояснити недостатньою кількістю ступенів захисту в банкнотах канадського варіанту. Проте при чому тут портрети? Чи не тому, що вони надто українські? Надто величні і виразні? Перші українські 50 і 100 гривень мали виглядати зовсім по іншому. На найвартіснішій на сьогодні 500-гривневій купюрі Григорія Сковороди при зображеному куті повороту голови, друге вухо не має бути видно. Стосовно віку і образу Шевченка на 100 гривневій банкноті, то В. І. Лопата у своїй книзі «Надії та розчарування, або метаморфози гривні» писав: «Я прагнув репрезентувати універсальний портрет великого українського поета і мислителя, який би символізував усе, що є для нас Тарас: пророцтво, бунтарство, трагізм, ліричність. Я вивчав і детально проаналізував велику кількість різних портретів, прагнучи створити такий, який би став універсальним, всеохопним і символічним. Я виконав вісім варіантів портрета. Зупинився на найменш традиційному образі немолодого Шевченка, який наче потенційно вміщував у собі все, що він значить як для кожного українця так і для того, кому не байдужа наша земля»[3].

1 карбованець

Хоча гривня була виготовлена вчасно, складна економічна ситуація вимагала введення перехідних грошей, які б прийняли на себе тиск інфляції і загрозу неплатежів, як це було в свій час і в США. Виготовлені тоді купоно-карбованці виконали функцію таких грошей, забезпечивши виплати зарплат шахтарям, пенсіонерам, державним службовцям. Це дало змогу уникнути дефіциту грошових знаків, який виник при виході України з рублевої зони.

500000 карбованців

Паралельно з виготовленням гривні здійснювались заходи з впровадження власних потужностей для друкування грошових знаків і цінних паперів. 18 вересня 1991 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про створення потужностей з виготовлення національної валюти і цінних паперів». Згідно з цією постановою Національний банк створив дирекцію з будівництва необхідних об'єктів. Були укладені угоди з провідними світовими виробниками найсучаснішого обладнання з виготовлення грошей, яке і стало технічною базою для друку гривні на вітчизняному Банкнотно-монетному дворі. Таким чином, були закладені основи для самостійного випуску українською державою власних грошових знаків.

Грошова реформа[ред.ред. код]

25 серпня 1996 року в засобах масової інформації було оголошено Указ Президента України Леоніда Кучми «Про грошову реформу в Україні». Безпосередньо виконання грошової реформи було покладене на Національний банк України, який тоді очолював Віктор Ющенко.

Відповідно до Указу Президента України грошова реформа в Україні проводилася 216 вересня 1996 року. У перший же день реформи за встановленим курсом було перераховано у гривні ціни, тарифи, оклади заробітної плати, стипендії, пенсії, кошти на рахунках підприємств, установ та організацій, а також вклади громадян. Карбованцеві вклади населення було перераховано у гривні за курсом 100000 карбованців за одну гривню без будь-яких обмежень і конфіскацій із вільним їх використанням у гривнях.

Протягом 15 днів — від 2 до 16 вересня 1996 року — в готівковому обігу одночасно вільно використовувалися як гривні, так і карбованці з поступовим вилученням останніх. Після 16 вересня 1996 року приймання карбованців в усі види платежів було припинено і єдиним законним засобом платежу на території України з цього моменту стала гривня.

З початку реформи всі видачі готівки з кас банків (у тому числі для виплати заробітної плати, пенсій та інших доходів), безготівкові розрахунки здійснювались тільки у новій національній валюті.

Час для цього було обрано не цілком вдалий. Грошова реформа не була підкріплена іншими заходами у сфері податкової, бюджетної політики тощо, про що свідчило, зокрема, зосередження майже половини усієї грошової маси в наступні роки в сфері тіньової економіки, значне переважання купівлі населенням іноземної валюти над її продажем. Курс гривні майже два роки утримувався завдяки жорсткій монетарній політиці, тобто штучному заниженню грошової маси щодо валового внутрішнього продукту, що посилювало грошовий голод на гривню, бартеризацію торгівлі, кризу неплатежів та ін. Внаслідок цього курс долара в 1996 р. знизився на 24 % (вплив гривні був незначний, оскільки її було впроваджено наприкінці того ж року), в 1997 — на 9 %. У 1997 дещо зріс рівень монетаризації економіки. Разом з істотним зростанням дефіциту державного боргу та виплат відсотків по ньому, неефективним використанням бюджетних коштів, зменшенням валютних резервів НБУ, погіршенням фінансового становища підприємств тощо в 1998 це призвело до поступової девальвації гривні, яка становила 84 %. Водночас при запровадженні режиму конвертованості гривні не було дотримано основних вимог конвертованості.

Монети[ред.ред. код]

Перші монети були викарбовані у 1992 році, але в обіг вони надійшли тільки у 1996 році. Монети були виготовлені на Луганському набойному заводі,[4] та на Монетному дворі Італії.[5]

З колекційною метою виробляються пам'ятні та ювілейні монети номіналом 2, 5, 10, 20, 50, 100, 125, 200, 250, 500 гривень.[6]

Розмінні та обігові монети (1 гривня.), які зараз у обігу.[7]
Зображення Номінал Параметри Опис Дата
Реверс Аверс Діаметр Товщина Маса Матеріал Гурт Аверс Реверс першого карбування випуску
1 копійка (УКР).jpg 1 копійка 16 мм 1,2 мм 1,5 г Нержавіюча сталь Гладкий Герб України, рік карбування Номінал 1992 2 вересня 1996
2-kopiyki-Ukraine.JPG 2 копійки 17,3 мм 1,2 мм 0,64 або 1,8 г Алюміній або нержавіюча сталь
5-kopiyok-Ukraine.jpg 5 копійок 24 мм 1,5 мм 4,3 г Нержавіюча сталь Рубчастий
10 копійок 16,3 мм 1,25 мм 1,7 г Латунь або алюмінієва бронза Рубчастий Герб України, рік карбування Номінал 1992 2 вересня 1996
25-kopiyok-Ukraine.JPG 25 копійок 20,8 мм 1,35 мм 2,9 г Рубчастий із гладкими областями
50-kopiyok-Ukraine.JPG 50 копійок 23 мм 1,55 мм 4,2 г
1 гривна.JPG 1 гривня 26 мм 1,85 мм 7,1 або 6,9 г Напис: «ОДНА ГРИВНЯ», рік карбування. 1995 12 березня 1997

Починаючи з 2004 року НБУ випускає обігові монети номіналом 1 гривня нового дизайну; на стандартизованому аверсі монет розміщені зображення малого державного герба України, номінал та рік випуску.

Обігові монети номіналом 1 гривня нового дизайну
Зображення Номінал Параметри Опис Дата
Аверс Реверс Діаметр Товщина Маса Матеріал Гурт Аверс Реверс першого карбування випуску
1-hrywnia-coin-Volodymyr-the-Great-rev.PNG 1 гривня 26 мм 1,85 мм 6,8 г Алюмінієва бронза Напис: «ОДНА ГРИВНЯ», рік карбування Герб України, давньоруський орнамент, номінал, рік карбування Володимир Великий 2004 25 жовтня 2004[8]
1 визволення.JPG 1 гривня 26 мм 1,85 мм 6,8 г Алюмінієва бронза Напис: «60 років визволення України від фашистських загарбників», лацкан піджака з орденами та медалями 2004 25 жовтня 2004[9]
Dfdsf.PNG 1 гривня 26 мм 1,85 мм 6,8 г Алюмінієва бронза Напис: «60 РОКІВ ПЕРЕМОГИ У ВЕЛИКІЙ ВІТЧИЗНЯНІЙ ВІЙНІ 1941 — 1945», солдати, освітлені трьома прожекторами 2005 28 квітня 2005[10]
1-hryvnia-Ukraine-(65 years of victory in WW2 commemorative).png 1 гривня 26 мм 1,85 мм 6,8 г Алюмінієва бронза Напис: «65 РОКІВ ПЕРЕМОГИ 1945 — 2010», Орден Вітчизняної війни, Георгіївська стрічка, дві гвоздики біля Вічного вогню. 2010 28 квітня 2010[11]
ОДНА ГРИВНЯ «Фінальний турнір чемпіонату Європи з футболу 2012 р.».jpg 1 гривня 26 мм 1,85 мм 6,8 г Алюмінієва бронза Напис по колу: «ФІНАЛЬНИЙ ТУРНІР ЧЕМПІОНАТУ ЄВРОПИ З ФУТБОЛУ 2012 р.», у центрі логотип ЄВРО-2012, під яким написи: «UEFA/EURO 2012™/POLAND-UKRAINE». 2012 1 березня 2012[12]

Банкноти різних років випуску[ред.ред. код]

Всі банкноти гривні, офіційно введені в обіг (починаючи з 1996 року), є законним платіжним засобом на території України. Разом з тим, з метою поліпшення організації готівкового обігу, НБУ проводить вилучення з обігу банкнот гривні зразків до 2003 року всіх років випуску[13][14]. Банкноти, що вилучаються, функціонують в обігу без обмеження терміну до їх повного вилучення.

Випуск 1992 року[15]
Зображення Номінал
(в гривнях)
Розміри Основний колір[16] Опис Дата
Аверс Реверс Аверс Реверс першого друку випуску вилучення з обігу
1 Hryvnia 1992 front.jpg 1 Hryvnia 1992 back.jpg 1 135 × 70 мм Оливковий Володимир Великий Руїни Херсонеса 1992 2 вересня 1996 15 липня 2003
2 hryvnia 1992 front.jpg 2 hryvnia 1992 back.jpg 2 Коричневий Князь Ярослав Мудрий Київський Софійський собор
5 hryvnia 1992 front.jpg 5 hryvnia 1992 back.jpg 5 Синій Гетьман Богдан Хмельницький Іллінська церква у селі Суботів
10 hryvnia 1992 front.jpg 10 hryvnia 1992 back.jpg 10 Фіолетовий Іван Мазепа Києво-Печерська лавра
20 hryvnia 1992 front.jpg 20 hryvnia 1992 back.jpg 20 Сіро-коричневий Іван Франко Львівський оперний театр
Випуск 1994—2001 років[15]
Зображення Номінал
(в гривнях)
Розміри Основний колір[16] Опис Дата
Аверс Реверс Аверс Реверс першого друку випуску вилучення з обігу
1 Hryvnia 1995 front.jpg 1 Hryvnia 1995 back.jpg 1 133 × 66 мм Зелено-коричневий Володимир Великий Руїни Херсонеса 1994 2 вересня 1996 1 грудня 2004
2 hryvnia 1995 front.jpg 2 hryvnia 1995 back.jpg 2 Помаранчево-коричневий Князь Ярослав Мудрий Київський Софійський собор 1995 1 вересня 1997 28 вересня 2004
5 hryvnia 1995 front.jpg 5 hryvnia 1995 back.jpg 5 Синій Гетьман Богдан Хмельницький Іллінська церква у селі Суботів 1994 14 червня 2004
10 hryvnia 1994 front.jpg 10 hryvnia 1994 back.jpg 10 Темно-синьо-червоний Іван Мазепа Києво-Печерська лавра 1 січня 2010
20-Hryvnia-2000-front.jpg 20-Hryvnia-2000-back.jpg 20 Коричнево-зелений Іван Франко Львівський оперний театр 1995
50 hryvnia 1996 front.jpg 50 hryvnia 1996 back.jpg 50 Фіолетово-жовтий Михайло Грушевський Будинок Верховної Ради України Не вказана на банкнотах 2 вересня 1996
100 hryvnia 1995 front.jpg 100 hryvnia 1995 back.jpg 100 Коричнево-зелений Тарас Шевченко Дзвіниця Софійського собору у Києві
200 hryvnia 2000 front.jpg 200 hryvnia 2000 back.jpg 200 Рожево-синій Леся Українка Замок Любарта в Луцьку 22 серпня 2001
Випуск 2003—2012 років[15][17]
Зображення Номінал
(в гривнях)
Розміри
(мм)
Основний
колір
Опис Дата
Аверс Реверс Аверс Реверс першого друку випуску
1 Hryvnia 2005 front.jpg 1 hryvnia 2005 back.jpg 1 118 × 63 Сіро-зелений Володимир Великий Місто Володимира (Київ) 2004 1 грудня 2004
1 hryvnia 2006 front.jpg 1 hryvnia 2006 back.jpg Жовто-синій 2006 22 травня 2006
2 hryvnia 2005 front.jpg 2 hryvnia 2005 back.jpg 2 Жовто-коричневий Ярослав Мудрий Київський Софійський собор 2004 28 вересня 2004
5 hryvnia 2005 front.jpg 5 hryvnia 2005 back.jpg 5 Синій Богдан Хмельницький Іллінська церква у селі Суботів 14 червня 2004
10-Hryvnia-2005-front.jpg 10-Hryvnia-2005-back.jpg 10 124 × 66 Червоний Іван Мазепа Панорама Києво-Печерської Лаври 2004 1 листопада 2004
10 hryvnia 2006 front.jpg 10 hryvnia 2006 back.jpg 2006[18] серпень 2006
20-Hryvnia-2003-front.jpg 20-Hryvnia-2003-back.jpg 20 130 × 69 Зелений Іван Франко Львівський оперний театр 2003 1 грудня 2003
50 hryvnia 2004 front.jpg 50 hryvnia 2004 back.jpg 50 136 × 72 Фіолетовий Михайло Грушевський Будинок Центральної Ради у Києві 2004 29 березня 2004
100 hryvnia 2005 front.jpg 100 hryvnia 2005 back.jpg 100 142 × 75 Жовто-зелений Тарас Шевченко Дніпро та сліпий бандурист з хлопчиком-поводирем 2005 20 лютого 2006
200 hryvnia 2007 front.jpg 200 hryvnia 2007 back.jpg 200 148 × 75 Рожевий Леся Українка Замок Любарта в Луцьку 2007 28 травня 2007
500 hryvnia 2006 front.jpg 500 hryvnia 2006 back.jpg 500 154 × 75 Персиковий Григорій Сковорода Києво-Могилянська академія 2006 15 вересня 2006

5 жовтня 2011 року з нагоди 20-ї річниці створення Національного банку України введено в обіг пам'ятні банкноти номіналом 50 гривень зразка 2004 року (2011 року випуску). На лицьовому боці банкнот спеціальною фарбою, що змінює колір із золотистого на зелений в залежності від кута зору, надруковано напис «НБУ 20 років». Всього видрукувано 1000 банкнот; вони є законним платіжним засобом на території України і функціонують в обігу разом з банкнотами номіналом 50 гривень зразка 2004 року попередніх років випуску.[19][20]

Пам'ятні банкноти[20]
Зображення Номінал
(в гривнях)
Розміри
(мм)
Основний
колір
Опис Дата
Аверс Реверс Аверс Реверс першого друку випуску
50 hryvnia 2011 front (commemorative).jpg 50 hryvnia 2011 back (commemorative).jpg 50 136 × 72 Фіолетовий Михайло Грушевський, напис «НБУ 20 років» Будинок Центральної Ради у Києві 2011 5 жовтня 2011

Виноски[ред.ред. код]

  1. Спасский И. Г. Русская монетная система. —  Л.: Издательство Государственного Эрмитажа. — С. 106
  2. а б в г д е ж и Шуст Р. М. Нумізматика: історія грошового обігу та монетної справи в Україні: Навч. посіб. — 2-ге вид., стер. — К.: Знання, 2009. — С.244-246
  3. Василь Кияниця: «Про портрети, гривні і патріотичного художника» Всеукраїнська газета «Сіверщина» від 5 травня 2011 року
  4. Как появилась гривна. Архів оригіналу за 2011-08-22.  Podrobnosti.ua(рос.)
  5. Гривні-іммігрантки. Архів оригіналу за 2011-08-22.  Дзеркало тижня
  6. Ціни на ювілейні та пам'ятні монети «Національний банк України»
  7. Розмінні і обігові монети. Архів оригіналу за 2011-08-22. Процитовано 2008-06-29. 
  8. Правління Національного банку України. Постанова N 476 «Про введення в обіг монет номіналом 1 гривня зразка 2004 року». 07.10.2004. 
  9. Обігова монета номіналом 1 гривня «60 років визволення України від фашистських загарбників»
  10. Обігова монета номіналом 1 гривня «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років»
  11. Обігова пам'ятна монета номіналом 1 гривня «65 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років»
  12. Про введення в обіг пам'ятних монет звичайної якості «Фінальний турнір чемпіонату Європи з футболу 2012 р.» номіналом 1 гривня 2012 року карбування // Офіційний сайт НБУ, 29.02.2012
  13. Національний банк України. Лист N 11-111/5661-22932 «Про вилучення з обігу банкнот зразків до 2003 року». 10.12.2009. 
  14. Правління Національного банку України. Постанова N 738 «Про вилучення з готівкового обігу банкнот випуску 1996 та 2001 років номінальною вартістю 50, 100 та 200 гривень». 14.12.2009. 
  15. а б в Банкноти України. Архів оригіналу за 2011-08-22. Процитовано 2008-06-29. 
  16. а б Дмитро Харітонов Українські паперові гроші (1917—2005). — Київ : Купола, 2005. — 112 с. — ISBN 966-8679-03-2.
  17. Постанова НБУ № 55 від 04.03.2011 «Про випуск банкнот у 2011 і 2012 роках з підписом Голови Національного банку України С. Г. Арбузова»
  18. В серпні 2006 року в обіг була введена банкнота номіналом 10 гривень зразка 2004 року (2006 року випуску) зі зміненими кольорами дизайну та 2006 роком випуску.
  19. Про випуск пам'ятних банкнот з нагоди 20-ї річниці створення Національного банку України // Сайт НБУ
  20. а б Пам'ятна банкнота 50 гривень зразка 2004 року

Див. також[ред.ред. код]

Ресурси інтернет[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]