Куна (гроші)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ку́на — грошова одиниця Київської Русі та слов'янських народів.

Назва походить від шкурки куниці, тому прихильники теорії «шкіряних грошей» помилково бачили в куні винятково хутра, що виконували в Київській Русі функції монети. Сучасна наука припускає можливість локального вживання шкурок хутрових звірів замість грошей, однак куна, як свідчать письмові джерела, була переважно металевою монетою. Куною називали і диргеми, і західноєвропейські динарії, і руські срібники. Перелічені монети часто зустрічаються в скарбах, знайдених на території України.

У грошовій системі Київської Русі куни були поширені поряд із ногатами, різанами та віверицями. Куни рахували на лічильні гривні; в ХІ столітті на таку гривню йшло 25 кун, а у 12 ст. — 50. Вагова гривня срібла (бл. 200 г) у 12 ст. за цінністю металу дорівнювала 4 гривням кун. На початку XII століття з грошового обігу Київської Русі майже повністю зникла карбована монета. Термін «куни» до середини XIII століття часто вживався і для означення слова «гроші», замінюючи термін «сребро» (срібло). Лічильна система кун проіснувала до початку карбування монет у Північно-Східній Русі наприкінці XIV — початку XV століть.

Від слов'янської «куни» походить фризька назва монет «cona»[1].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Куна // Этимологический словарь русского языка = Russisches etymologisches Wörterbuch[ru] / авт.-сост. М. Фасмер ; пер. с нем. и доп. чл.‑кор. АН СССР О. Н. Трубачёва, под ред. и с предисл. проф. Б. А. Ларина [т. I]. — Изд. 2-е, стер. — М. : Прогресс, 1986—1987. (рос.) посилання [Архівовано 4 листопада 2013 у Wayback Machine.]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]