Гудеа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гудеа
Gudea of Lagash Girsu.jpg
Народився 22 століття до н. е.
Помер 22 століття до н. е.
Громадянство
(підданство)
Лагаш
Діяльність суверен
Посада Енсі
Напис «Гудеа енсі Лагаша» (фрагмент написів на камені), Лувр.
Так звані «циліндри Гудеа» — глиняні стовпи покриті клинописом з описом будови храму Енінну («дому пятидесяти») в Гірсу.

Гудеа (аккад. Визнаний) — релігійний провідник («благий пастир») Шумеру і правитель (енсі) шумерського міста Лагаш у 21422116 до н. е. (за іншими даними у 21442124 до н. е.) представник другої династії Лагаша. З його іменем пов'язаний ренесанс шумерської літератури і мистецтва й відродження шумерської традиції після падіння царства Аккаду.

Його батьками були жерці, а дружиною, в першому шлюбі, дочка Ур-Баби, правителя Лагашу у 21552142 до н. е.

Підтримував тісні зв'язки з кутіями, які, очевидно, були одновірцями шумерів і військовими найманцями, яких шумери свого часу запросили для захисту свого храму в Ніппурі від аккадців. Він їх матеріально утримував, надсилаючи кутіям домашніх тварин і рослинну олію. Його владу визнавали 60 сар (216 тисяч) повноправних громадян (мабуть, одних дорослих і лише чоловічої статті).

Побудував великий храм Енінну («дім пятидесяти») у Гірсу.

Сприяв ремісникам і купцям. Провадив торгівлю з країнами Близького Сходу, Індією й Аравією.

За нього Шумер жив у мирі й достатку. Правив Гудеу 26 років і, підбиваючи підсумки свого правління, він казав: «За мене нікого не карали бичем і нікого не били ременями... жоден труп не був непохованим... і плакальницям не довелося жодного разу плакати».

Релігія[ред. | ред. код]

Реформи[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Cuneiform sumer ka.jpgCuneiform sumer de2.jpgCuneiform sumer a.jpg Cuneiform sumer pa.jpgCuneiform sumer te.jpgCuneiform sumer si.jpg Cuneiform sumer szir.jpgCuneiform sumer bur.jpgCuneiform sumer la.jpgCuneiform sumer ki.jpg
gu3-de2-a ensi2(pa.te.si) lagaš(šir.bur.la)ki
Гудеа енсі Лагаша

Література[ред. | ред. код]

  • История Древнего Востока. Зарождение древнейших классовых обществ и первые очаги рабовладельческой цивилизации. Часть 1. Месопотамия / Под редакцией И. М. Дьяконова. — М.: Главная редакция восточной литературы издательства «Наука», 1983. — 534 с. — 25 050 экз. (рос.)
  • Белицкий Мариан. Шумеры. Забытый мир / Пер. с польского. — М.: Вече, 2000. — 432 с. — (Тайны древних цивилизаций). — 10 000 экз. — ISBN 5-7838-0774-5 (рос.)
  • Тураев Б. А. История древнего Востока / Под редакцией Струве В. В. и Снегирёва И. Л. — 2-е стереот. изд. — Л.: Соцэкгиз, 1935. — Т. 1. — 15 250 экз. (рос.)
  • Edzard, Dietz Otto. (1997). Gudea and His Dynasty. University of Toronto Press Incorporated. Toronto, Buffalo, London..
  • Frayne, Douglas R. (1993). Sargonic and Gutian Periods. University of Toronto Press Incorporated. Toronto, Buffalo, London..
  •   Black, J.A.; Cunningham, G., Fluckiger-Hawker, E, Robson, E., and Zólyomi, G. (1998-). The Electronic Text Corpus of Sumerian Literature. Oxford. Архів оригіналу за 2013-08-22. 
  • F. Johansen, «Statues of Gudea, ancient and modern». Mesopotamia 6, 1978.
  • A. Parrot, Tello, vingt campagnes des fouilles (1877—1933). (Paris 1948).
  • N.K. Sandars, «Introduction» page 16, The Epic of Gilgamesh, Penguin, 1972.
  • H. Steible, «Versuch einer Chronologie der Statuen des Gudea von Lagas». Mitteilungen der Deutschen Orient-Gesellschaft 126 (1994), 81-104.