Перейти до вмісту

Еррідупізир

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Еррідупізир
НародивсяXXIII століття до н. е. Редагувати інформацію у Вікіданих
ПомерXXIII століття до н. е. Редагувати інформацію у Вікіданих
Країнагутії Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьмонарх Редагувати інформацію у Вікіданих
НаступникІмта

Еррідупізир (Енрідавазир) (роки життя невідомі; можливо, правив у 2230-2202 рр. до н. е.[1]; 2141-2138 до н.е за іншими даними[2]) — цар гутіїв, який володарював у місті Урук, перший гутійський правитель Шумеру[3], син гутіївського ватажка Енрідапізіра[4].

Ім'я Еррідупізир не фігурує в Списку царів Шумеру та Аккаду, можливо він був «царем без імені» на початку династії гутії[5], а можливо не внесений у список, бо не пройшов обряд посвячення у царі[6][7][8].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Приблизно в 2190 р. до н. е. в Месопотамії було засновано одне або кілька гутійських царств, масштаби та тривалість існування яких залишаються невідомими. Після смерті Шаркалішаррі в Аккаді почався період політичної нестабільності, правителі змінювали один одного і ситуація стрімко йшла до громадянської війни. Цим скористалися племена гутіїв, яких жителі межиріччя знали як варварські племена зі сходу, що прийшли з-за гір Загрос. У шумерській літературній традиції падіння Акадської імперії пов’язується з подіями, описаними в епосі «Прокляття Аґада» (The Curse of Agade). У ньому розповідається, що після нападів акадського царя Нарам-Сіна на храм Енліля в Ніппурі бог Енліль послав на Акад гутіїв — народ із гір Загросу, який мав покарати нечестивого царя. Імовірно, цей мотив став підґрунтям для пізніших переказів, у яких гутії постають визволителями Ніппура. Одним з ватажків гутіїв, які почали захоплення деяких аккадських міст, був Еррідупізир[6][7][8][9].

Про вплив аккадської культури на гутійців можна найкраще судити по зробленій у Ніппурі копії трьох написів на статуях Еррідупізіра, гутійського царя, які зараз відсутні. Вони були складені ламаною аккадською мовою в наслідування стилю Нарам-Сіна. Гутійський правитель звертається до Іштар-Аннунітума та Ілаби та привласнює титули Нарам-Сіна «могутнього» та «царя чотирьох областей світу». Він також намагається створити драматичну розповідь і використовує пряму мову, закінчуючи характерними формулами прокляття аккадського періоду. Можливо, Еррідупізір правив у Ніппурі, або його трон знаходився в Урук, але в будь-якому випадку він присвятив свої статуї там Енлілю. Композиція та техніка виготовлення мідної голови, яка, як кажуть, походить з Ірану, можливо, гутійського правителя, можна порівняти з композицією аккадських голів з Ніневії, але стилістично вони зовсім інші[10].

Його правління було засвідчено численними написами, знайденими під час археологічних розкопок у стародавньому місті-державі Ніппур, де він називав себе: «Лугаль Гутіів, Лугаль Чотирьох Сторін (світу)»[11][12].

Імовірно одночасно із ним могли правити інші вожді гутіїв, які сперечалися за владу. Зберігся напис де зазначається як Еррідупізір покарав і вбив бунтівного царя Мадгу (який міг правити недалеко від острова Бахрейн[13]), який міг бути його «васалом»[14].

Ерріду-пізір, могутній, цар Гутіуму та чотирьох сторін [світу], поспішив [протистояти] йому, [бунтівному королю Мадги]. [Оскільки гутійський правитель Мадги] боявся [Ерріду-пізіра], він відступив [на свою] гірську [батьківщину], та [Ерріду-пізір] вистежив його, схопив, відвів [у полон і стратив]. Ерріду-пізір, могутній, король Гутіуму та чотирьох сторін [світу] забрав [його] силою через ворота бога Гутіуму, вдарив його та вбив його, царя [Мадги].

— (Королівський напис R2:221-2)

Найбільш задокументованою військовою перемогою Еррідупізира є його підкорення луллубеїв, які повстали проти влади гутіїв[14].

Ка-Нісба, цар Сімуррума, підбурив людей Сімуррума та Луллубі [горців] до повстання. Амнілі, генерал [ворожого Луллубі] змусив землю [повстати] ... Ерріду-пізір, могутній цар Гутіуму та чотирьох сторін [світу] поспішив [протистояти] йому. Він пройшов [крізь] вершини гори Нісба. За шість днів він підкорив перевал на горі Хамемепір... увійшов до його перевалу. Ерріду-пізір, могутній, переслідував його [Амнілі] і завоював перевал біля гори Нухпір. Крім того, він знищив Амнілі, [Луллубі] ... на його вершині ... За один день він ... підкорив перевал Урбіллум біля гори Мумум. Далі він захопив Нірішуху.

— (Королівський напис R2:226-7)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Leveque, Pierre (2 січня 1992). Las primeras civilizaciones (ісп.). Ediciones AKAL. ISBN 978-84-7600-675-7.
  2. Hegener, Michiel (2009). The Kurds of Iraq (англ.). Mets & Schilt. ISBN 978-90-5330-617-8.
  3. Ygua, Ruben (20 серпня 2025). EVOLUTION - FROM THE VILLAGE TO THE KINGDOM (англ.). Ruben Ygua.
  4. Leick, Gwendolyn (31 січня 2002). Who's Who in the Ancient Near East (англ.). Routledge. ISBN 978-1-134-78795-1.
  5. Panitschek, Peter (2008). «LUGAL - Sarru - βασιλεύς»: Formen der Monarchie Im Alten Vorderasien Von der Uruk-Zeit Bis Zum Hellenismus- Teil 1: Von der Uruk-Zeit Bis Ur III (нім.). Peter Lang. ISBN 978-3-631-56194-2.
  6. а б The Sargonic and Gutian Periods (2334—2113), Douglas R. Frayne, University Of Toronto Press, 1993, ISBN 0-8020-0593-4
  7. а б Mesopotamian Chronicles By Jean-Jacques Glassner Published 2004 ISBN 1-58983-090-3
  8. а б Reallexikon der Assyriologie by Erich Ebling, Bruno Meissner, 1993, Walter de Gruyter, ISBN 3-11-003705-X
  9. Trimm, Charlie (30 жовтня 2017). Fighting for the King and the Gods: A Survey of Warfare in the Ancient Near East (англ.). SBL Press. ISBN 978-0-88414-237-9.
  10. Foster, Benjamin R. (14 грудня 2015). The Age of Agade: Inventing Empire in Ancient Mesopotamia (англ.). Routledge. ISBN 978-1-317-41551-0.
  11. Publications of the Babylonian Section (англ.). University Museum. 1914.
  12. Virtanen, Nikolas (2019). The Collapse of the Akkadian Empire : A Review of Historical and Textual Sources.
  13. Arnaud, Daniel (1970). Le Proche-Orient ancien: de l'invention de l'écriture à l'hellenisation (фр.). Etudes Superieures.
  14. а б Hamblin, William J. (27 вересня 2006). Warfare in the Ancient Near East to 1600 BC: Holy Warriors at the Dawn of History (англ.). Routledge. ISBN 978-1-134-52062-6.

Література

[ред. | ред. код]
  • История Древнего Востока. Зарождение древнейших классовых обществ и первые очаги рабовладельческой цивилизации. Часть 1. Месопотамия / Под редакцией И. М. Дьяконова. — М.: Главная редакция восточной литературы издательства «Наука», 1983. — 534 с. — 25 050 экз.
  • Древний Восток и античность. // Правители Мира. Хронологическо-генеалогические таблицы по всемирной истории в 4 тт. / Автор-составитель В. В. Эрлихман. — Т. 1.