Ур

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ур
30°57′43″ пн. ш. 46°06′15″ сх. д. / 30.96222200002777925° пн. ш. 46.10444400002777599° сх. д. / 30.96222200002777925; 46.10444400002777599Координати: 30°57′43″ пн. ш. 46°06′15″ сх. д. / 30.96222200002777925° пн. ш. 46.10444400002777599° сх. д. / 30.96222200002777925; 46.10444400002777599
Країна Ірак
РозташуванняДі-Кар
Типстародавнє містоd і археологічна пам'ятка
Площа71 га і 317 га
Дата заснування3800 до н. е.

Ур. Карта розташування: Ірак
Ур
Ур
Ур (Ірак)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі
Зикурат царя Ур-Намму в Урі, кінець 3-го тис. до н. е.
Файл:UR 17 01 2004.jpg
Вигляд Ура через Царські могили з Великим Зиґґуратом позаду, 17 січня 2004

Ур (шум. Urim[1]; логограма: 𒋀𒀕𒆠 URIM2KI або 𒋀𒀊𒆠 URIM5KI;[2] акк. Uru[3]) — стародавнє столичне місто в південному Межиріччі.

У Біблії згадується, що з Ура Халдейського походив Авраам — батько ізраїльського й арабського народів, друг Божий, батько віри.

Спочатку знаходилось біля гирла річок Євфрат і Тигр на березі Перської затоки. Через відхід моря залишки розташовані далеко на суші на південь від Євфрату, на його правому березі біля міста Насирія.

Збереглися залишки зикурату — храму шумерського бога місяця Нанна, спорудженого приблизно у XXI століття до н. е.

Історія Ура

[ред. | ред. код]

Витоки заснування міста йдуть в 5-те тисячоліття до н. е. Епоху розквіту Ура відносять приблизно до початку 3-ого тисячоліття до н. е., це так званий Ранній династичний період (3000 — 2400 до н. е.). У XXIV–XXII ст. був підпорядкований сусіднім містам-державам. Після певного занепаду Ур знову розквів під час правління 3-ї династії Ура в XXI столітті до н. е., ставши столицею «царства Шумера і Аккада». Засновник цієї династії — Ур-Намму — побудував величезний зикурат, який прославляє Нанну, бога Місяця і видав судебник (збереглися фрагменти).

У 3-му тисячолітті до н. е. місто-держава (так звана 1-а династія Ура), в XXI ст. до н. е. столиця Шумеру та Аккаду (3-я династія Ура). Храми, зикурати, некрополь часу 1-ї династії, у тому числі 16 так званих царських гробниць — кам'яних склепів з дромоса; людські жертвоприношення (до 74 осіб), колісниці, зброя, золоті прикраси, дорогоцінне начиння та інше. Оборонні стіни, гавані, зикурати, храми, палац, мавзолей, написи, клинописні архи, кам'яна скульптура, циліндричні печатки та інше періоду 3-ї династії.

У період 3 етапу Ранньодинастичного періоду в Урі правила I династія лугалів. Перелік їхніх імен в «Царському списку» рясніє пропусками і помилками. За справжніми записами відомо 6 імен цієї династії. Список називає тільки 4 з них і додає ще, можливо помилково, деякого Балулу. Про могутність і багатство першої династії Ура свідчать царські гробниці, знайдені в цьому місті. Багатство Урських лугалів було засновано не тільки на захопленні ними храмової землі (про що ми можемо здогадуватися за деякими непрямими даними), а й на торгівлі.

Ур продовжував залишатися важливим шумерським містом в епоху вавилонського періоду. В IV столітті до н. е. місто було покинуте жителями, що в ньому залишилися, імовірно через зміни клімату.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. S. M. Kramer, The Sumerians, Their History, Culture, and Character, University of Chicago Press, 1963, сторінки 28 і 298
  2. Literal transliteration: Urim2 = ŠEŠ.ABgunu = ŠEŠ.UNUG (𒋀𒀕) і Urim5 = ŠEŠ.AB (𒋀𒀊), де ŠEŠ=URI3 (The Electronic Text Corpus of Sumerian Literature.)
  3. The Cambridge Ancient History: Prologomena & Prehistory: Vol. 1, Part 1. Accessed 15 Dec 2010.]
  4. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Література

[ред. | ред. код]