Рім-Сін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Рім-Сін (букв.«Телець (бога) Сіна») — цар Ларси, цар Шумера і Аккада, правив приблизно в 1823 — 1763 роках до н. е.. Молодший син Кудурмабуга.

Перші роки правління[ред.ред. код]

Древнє Межиріччя

Рім-Сін вступив на престол в малолітньому віці, тож спершу за нього правив його батько. Перші роки його правління присвячені лише господарської діяльності, але згодом Рім-Сін почав вести активну військову політику, примножуючи володіння Ларси. У 1809 р. до н. е. він знову зайняв Пі-Наратив, а в 1808 р. до н. е. розбив велику коаліцію, спрямовану проти нього, яка складалась з військ Урука, Ісіна, Вавилона, Рапікума та деяких сутійських племен, причому взяв у полон в бою урукського царя Іраданене. Потім у 1803-02 р. до н. е. завоював Кісуру та Урук (Уруком до кінця його незалежності правив архіваріус Анама), таким чином, звільнивши для Ларс все узбережжя Євфрата від Ніппура до гирла. Він також взяв місто Дер на кордоні Елама. Припускають, що у цій війні Рим-Син був союзником Рим-Анума, царя Малгіума.

Ном Лагаш весь цей залишався при владі у Рім-Сіні, він, між іншим, наказав побудувати храм в місті Е-Нінмар. З 1801 р. до н. е. Рім-Сін прийняв прижиттєве обожнювання (божеські почесті і раніше виявлялися і щодо його брата і його самого в Ніппурі, за ісінською традицією, але цей звичай спершу не поширювався на інші міста Ларси.

Підпорядкування Ісина[ред.ред. код]

У 1800 р. до н. е.. сталася сутичка Ларси з Вавилоном. Вавилонський цар Син-мубалліт, мабуть, програв цей бій і, можливо, вступив в союз з Рім-Сіном проти Ісина. У 1797 р. до н. е.. Сін-мубаллітові вдалося, щоправда, на короткий час, завоювати Ісин, але незабаром Ісинський цар Дамік-Ілішен повернув собі свою столицю. Тоді як Рім-Сін поступово почав захоплювати одну за іншим ісинські укріплення й нарешті в 1794 — 93 р. до н. е.. Ісин було остаточно взято. Цар Рім-Сін, який особливо любив надзвичайно пишні формули датування, та нараз відмовився від них і почав вважати взяття Ісина початком нової ери (тобто подією з якого ведеться відлік років), про подальші події його правління збереглося мало відомостей. Цар Рім-Сін заявляв, що він не обертав жителів Ісина в рабство; вони лише влилися до складу єдиної держави Шумера і Аккада. Разом з Ісином до Ларси відійшов, очевидно, і сусідній ном Казаллу.

Тим самим (оскільки Малгіум та Ешнунну можна було вважати зовнішніми по відношенню до Дворіччя царствами) в межах Нижньої Месопотамії, крім Ларс залишалося в її північній частині тільки царство Вавилон, за площею раз на п'ять менше, ніж Ларса. Тому царі Вавилон а Апіль-Сін та Син-мубалліт старанно зміцнювали свої кордони.

Війна з Хаммурапі[ред.ред. код]

У1787 р. до н. е. новий вавілонський цар Хаммурапі вирішив нанести удар по Ларсі. Були взяті Ісин та Урук, вавилонське військо стояло за одим перехід від столиці Рім-Сіна. Однак на наступний рік військові дії йшли вже набагато ближче до Вавилону, ніж до Ларси, на берегах «бурякового каналу» (Ід-шумундар), який прокопали ще за наказом Апіль-Сіна, діда Хаммурапі, а отже не на території царства Ларси. Після цього між Вавилоном і Ларсою на довгий час встановлюється перемир'я.

Падіння Ларси[ред.ред. код]

Тільки в 1764 р. до н. е., навчений досвідом і отримав до того часу ряд перемог над сусідніми державами і племенами, Хаммурапі знову скерував свою армію проти Рім-Сіна і зайняв місто Ніппур. Наступного літа вавилонські війська підійшли до самих стін Ларси. З кінця еллула (серпня — вересня)1763 р. до н. е. є документ про витрати царського господарства міста Ларси. З нього видно, що в тому році за перше півріччя (або трохи менше) у зв'язку з війною витрати палацу на потреби царського персоналу зросли в Ларсі в 1,5 рази, а на власне палацові потреби скоротилися в 6,5 разів. Зате на потреби під час облоги (мабуть, за місяць) із запасів палацу було взято більше, ніж за весь минулий рік, а саме 26 тисяч літрів ячменю і хоча й це дуже небагато, менше ніж місячний пайок на 300 воїнів. Звідси видно, що під час облоги в палаці був дуже невеликий загін. Очевидно, Рім-Сін недооцінив небезпеку облоги і не приготував достатню кількість провіанту. Скільки часу протрималися обложені, точно невідомо, але, в усякому разі, документи стали датуватися від правління Хаммурапі в Куталлу не пізніше ніж з нісана (березень — квітень), а в Ларсі не пізніше ніж з сіма (травень — червень)1762 р. до н. е. Треба, зауважити, що з улула (серпень — вересень)1763 р. до н. е. по нісан (березень — квітень)1762 р. до н. е. з цих міст взагалі не дійшло жодного документа. Яким чином закінчив своє життя Рім-Сін — невідомо.

Література[ред.ред. код]

  • E.M. Grice, C.E. Keiser, M. Jastrow, Chronology of the Larsa Dynasty, AMS Press, 1979, ISBN 0-404-60274-6
  • Larsa Year Names, Marcel Segrist, Andrews University Press, 1990, ISBN 0-943872-54-5
  • Larsa Year Names, Marcel Segrist, Andrews University Press, 1990, ISBN 0-943872-54-5
  • Rim-Sin. In: Helmut Freydank u. a. (Hrsg.): Lexikon Alter Orient. VMA-Verlag, Wiesbaden 1997, ISBN 3-928127-40-3, S. 364.
  • Joan Oates: Babylon. Stadt u. Reich im Brennpunkt des Alten Orient. Lübbe, Bergisch Gladbach 1983, ISBN 3-7857-0339-2, S. 48, 76, 80 (Originalausgabe: Babylon. Thames and Hudson, London 1979, ISBN 0-500-02095-7 (Ancient peoples and places 94)).
  • Hermann Behrens: Die Ninegalla-Hymne. Die Wohnungnahme Inannas in Nippur in altbabylonischer Zeit. Steiner, Stuttgart 1998 (Freiburger altorientalische Studien 21), (Zugleich: Universität Freiburg, Habilitationsschrift, 1989), ISBN 3-515-06478-8, S. 19-20.