Гібонові

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гібонові
Швидкий гібон
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Примати
Інфраряд: Мавповиді (Simiiformes)
Надродина: Людиноподібні
Родина: Гібонові
Розповсюдження гібонових
Розповсюдження гібонових
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Hylobatidae
ITIS logo.jpg ITIS: 572775
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 9577
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Hylobatidae

Гібонові (Hylobatidae) - родина приматів, перекладається яка мавпа, що ходить по деревам.

Опис[ред.ред. код]

Розміри більшості гібонових не дуже відрізняються, за винятком сіамангів. Вага більшості гібонів становить 4-8 кг (сіамангів - 9-13 кг), довжина голови й тулуба - 42-64 см (сіамангів - 47-60 см). Череп округлий без гребінів, ікла довги, мають вигляд шабель. Хвіст відсутній. Обличчя, долоні, підошва оголені. Передні кінцевості значно довше задніх, співвідношення їх довжини до довжини хребта дорівнює 180. Кисті той же довжини, як стопи, або довше їх. пальці кистей значно довше пальців стоп. Великий палець кисті тонкий, довгий та здатен відсуватися у бік. Пальці стопи короткі, але великий палець більше за інші й здатен до хапання, коли він лазить. На великих пальцях кистей та стоп нігті плоскі та широкі. На кистях та стопах найбільш довгий палець третій.

Шерсть довга, густа. Кольор її - від чорного (у сіамангів) і темно-коричневого до блідно-жовтого-коричневого і сріблясто-сірого.

Розповсюдження[ред.ред. код]

Гібонові мешкають у Південній та Південно-Східній Азії (зокрема у східній Індії, Індокитаї, Індонезії), на острові Хайнань та провінції Юньнань (КНР). Сіаманги лише на острові Суматра та Малакському півострові.

Спосіб життя[ред.ред. код]

Мешкає у дощових та горних лісах. У горах розповсюдження гібонів доходить до 2000 м на рівнем моря. Гібони добре пересиваються по деревам. Родина складається з 2-6 тварин. Площа, яку займає одна родина дорівнює 35 акрів. Сплять гібони у густому листі в середній частині дерева. Зранку гібони влаштовують "концерти". Видають громкі крики, що тривають до 2 годин. У сіамангів під підборіддям існує великий непарний горловий лантух, який слугує посиленню голоса.

Харчуються гібони плодами фрутів. ягодами, пташиними яйцями, пташенятами, полюбляють прісну джерельну воду.

Статева зрілість наступає у віці 7-10 років. Вагітність триває 210 днів. Народжується 1 малюк. Через 2-3 роки самка знову народжує. Дитинча ходить за матірю до 2 років.

Види гібонів[ред.ред. код]

Рід - Справжні гібони (Hylobates)

  • Білорукий гібон (H. Lar)
    • Малайський білорукий гібон
    • Юньнанський білорукий гібон
    • Білорукий гібон Карпентера
    • Суматранський білорукий гібон
    • Центральний білорукий гібон
  • Білобородий гібон Борнео (H. albibarbis)
  • Чорнорукий або швидкий гібон (H. agilus)
  • Борнеоський гібон Мюлера (H. muelleri)
    • Сірий гібон Мюллера
    • Сірий гібон Абботта
    • Північний сірий гібон
  • Сріблястий гібон або "вау-вау" (H.moloch)
    • Західний сріблястий гібон
    • Східний сріблястий гібон
  • Гібон Клосса (H.klossii)
  • Чорнокапелюшний гібон ( H. pileatus)

Рід - Гібони хулок (Hoolock)

  • Західний гібон хулок (H. hoolock)
  • Східний гібон хулок (H. leuconedys)

Рід - сіамангів та гібонів із зрощеними пальцями (Symphalangus)

  • Сіманг (S. syndactylus)

Рід - Номаскусів (Nomascus)

  • Північний гладкощокий гібон (N. annamensis)
  • Чорний чубатий або однокольорний гібон (N. concolor)
  • Східний чорночубий гібон (N. nasutus)
    • Чорночубий гібон Као Віт
    • Чорночубий гібон Хайнані
  • Східний білощокий гібон (N. leucogenys)
  • Західний білощокий гібон (N. siki)
  • Жовтощокий гібон (N. gabriellae)

Джерела[ред.ред. код]

  • Myers, P. 2000. Family Hylobatidae, Animal Diversity Web. Accessed April 05, 2011-04-05.