Гібіл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Гібіл — в Шумерській міфології бог вогню [1], син бога грози Ішкура та богині родючості Шали. У деяких версіях Енума Еліша про нього йдеться, що він був відповідальний за підтримку зброї в бойовій готовністі (загострював списи та стріли). Іноді як бог вогню, що очищає, іменується Очищувачем [2].

Гібіл був ковальських справ майстром і володів мудрістю, яку «жоден бог не міг перевершити».

У греко-римській міфології йому відповідає Гефест - Вулкан, в єгипетській - Птах.

Джерела[ред. | ред. код]

Michael Jordon, Encyclopedia of Gods, Kyle Cathie Limited, 2002

Примітки[ред. | ред. код]