Ерешкігаль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ерешкігаль
Queen of night-IMG 4581-white.jpg
Ерешкігаль зі своїми слугами
Міфологія: Шумеро-аккадська
Значення імені: Володарка потойбіччя

Ерешкігаль (дослівно «володарка потойбіччя») — в шумеро-аккадській міфології богиня, володарка підземного царства, відомого під назвою Іркалла[en]. Старша сестра і суперниця Інанни, богині любові і родючості, та дружина Нергала — бога підземного царства й палючого сонця. Іноді називалася також Іркаллою за назвою свого царства (як і Хель у скандинавів, та Аїд у греків).

Під владою Ерешкігаль знаходилися сім (іноді більше) суддів підземного світу, аннунаки. Головний, присвячений їй, храм знаходився в Куті.

У міфології[ред.ред. код]

Ерешкігаль, ймовірно, спочатку уособлювала зимовий, непродуктивний період року, подібно до того як Інанна (Іштар) втілювала собою весняно-літній період. Пізніше її основною функцією став контроль над смертю і загробним світом.

Найбільш докладно про Ерешкігаль розповідається в гімні «Спуск Іштар в пекло», в якому вона виступає як зле і підступне божество смерті, змушуючи Іштар пожертвувати своїм чоловіком Думузі. Інший відомий міф з її участю — історія її шлюбу з Нергалом. У початковій версії цього міфу Нергал був змушений взяти її дружини, щоб загладити свою провину перед нею; в пізнішій версії, навпаки, він фактично захоплював владу над Іркаллою, перемігши Ерешкігаль і зробивши її своєю дружиною проти її волі.

Згідно з пізнішою версією цього міфу, боги запросили Ерешкігаль на гостину, яку вони влаштовували на небесах, проте та відмовилася бути присутньою, пояснивши це своєю боязню світла, і відправила замість себе слугу на ім'я Намтар. Його неналежна поведінка розгнівала Ану та Еа, і вони послали Нергала, щоб той покарав Ерешкігаль за нанесену образу. Войовничий Нергал мав намір обезголовити богиню, проте її благання про пощаду зворушили його, і він узяв її за дружину, залишившись в Іркаллі.

Деякі міфи називають першим чоловіком Ерешкігаль Гугалану, що уособлював сузір'я Тельця і убитого Гільгамешем. Її сином від Гугалану називали божество Ніназу. Крім того, вона вважалася матір'ю богині Нунгаль і бога Намтара (батьком останнього вважали то Нерегала, чи Енліля).

У сучасній культурі[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]