Пазузу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Фігура Пазузу в Луврі. 1 тисячоліття до н. е.

Пазузу (лат. Pazuzu) — в ассирійській та вавилонській міфології повелитель демонів вітрів, син бога Ханбі. Зображувався з людським тілом, з головою лева або собаки, з лапами і пазурами на ногах, з двома парами крил, з жалом скорпіона та змієподібним пенісом. Часто зображувався з піднятою правою рукою й опущеною лівою, що символізувало життя та смерть, творення та руйнування.

Пазузу — демон південно-західного вітру, який приносив посуху та голод в посушливі сезони та потопи — у вологі.

Фігура Пазузу нерідко використовувалася при створенні амулетів, покликаних боротися зі шкідливою силою Ламашту, який міг завдати шкоди дитині та матері під час пологів.

Також Пазузу виступав в ролі захисника людей від чуми та злих сил.

У мистецтві[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]