Енума Еліш
Енума Еліш (Enûma Eliš) — Вавілонський міф про створення світу, знайдений у 1849 році Остіном Хенрі Лайардом (англ. Austen Henry Layard) у вигляді фрагментів у зруйнованій бібліотеці Ашурбаніпала в Ніневії (Мосул, Ірак) і опублікований Георгом Смітом у 1876 році.
Короткий опис[ред. • ред. код]
Енума Еліш має близько 1000 рядків і написана давньовавілонською мовою на сімох глиняних табличках, кожна з яких містить від 115 до 170 рядків тексту. Більшу частину тексту на табличці V було неможливо реставрувати, але, незважаючи на цю прогалину, текст майже завершений. Дублікат таблички V був знайдений у Султантепі([[en:Sultantepe|en) — стародавня Хузіріна, розташована неподалік від сучасного міста Шанлиурфа в Туреччині.
Цей епос є одним з найважливіших джерел для розуміння світогляду вавілонян та їхніх космогонічних уявлень: панування Мардука і створення людства для служби богам. Її основна первісна мета не виклад теології або теогонії, але уславлення Мардука, головного бога Вавилона.
Енума Еліш існувала в різних копіях у Вавилоні та Ассирії. Версія з бібліотеки Ашурбаніпала датується 7 століттям до нашої ери. Цей текст, ймовірно, походить з часу Хаммурапі або, можливо ранньої епохи Kassite (приблизно 16 вісімнадцятого століття до н. е.), хоча деякі вчені схиляються до пізнішої дати — десь біля 1100 року до н. е.
Вчені вважають, що таблички використовувались як «ритуал», тобто вони читалися під час церемонії чи свята. В наш час[Коли?] відомо що це святкування — фестиваль Акіту, або Вавілонський Новий рік. У ньому говориться про створення світу, і перемогу Мардука над Тіамат та те, як він стає царем богів. Потім слідує звернення до Мардука з його п'ятдесятьма іменами.
Вступна частина, що означає «коли на висоті» є інципітом. Перша пластина починається:
| e-nu-ma e-liš la na-bu-ú šá-ma-mu | Коли небо вгорі не мало назви |
| šap-liš am-ma-tum šu-ma la zak-rat | І земля внизу ще не мала імені |
| ZU.AB-ma reš-tu-ú za-ru-šu-un | І первісний Апсу, який породив їх, |
| mu-um-mu ti-amat mu-al-li-da-at gim-ri-šú-un | І хаос, Тіамат, мати їх обох, |
| A.MEŠ-šú-nu iš-te-niš i-ḫi-qu-ú-ma | Їх води змішалися разом, |
| gi-pa-ra la ki-is-su-ru su-sa-a la she-'u-ú | І рівнина була ще несформована, болота не було видно; |
| e-nu-ma dingir dingir la šu-pu-u ma-na-ma | Коли богів ще не було викликано до життя. |
Епос називає імена двох первинних богів: Апсу (або Абзу) і Тіамат. Далі були створені деякі інші боги (Ea і його брати), які проживали у величезному тілі Тіамат. Вони роблять так багато шуму та галасу, що це дратує Тіамат і Апсу. Апсу хоче вбити молодих богів, але Тіамат не згодна. Мудрий Мумму, погоджується з планом Апсу про їх знищення. Тіамат, щоб уникнути знищення цих молодих богів, попереджає Еа (Nudimmud), наймогутнішого з богів. Еа використовує магію, щоб ввести Апсу у кому, а потім убиває його, і ув’язнює Мумму. Еа стає головним богом, і разом зі своєю дружиною Дамкіною, створюють сина Мардука, ще могутнішого ніж він сам. Мардуку підкоряється вітер, і він використовує вітер, щоб насилати пилові бурі і смерчі. Ці смерчі пробуджують велике тіло Тіамат і боги які все ще проживають у ній не можуть спати.
Література[ред. • ред. код]
- Helmut Freydank u.a.: Lexikon Alter Orient. Ägypten * Indien * China * Vorderasien, VMA-Verlag, Wiesbaden 1997 ISBN 3-928127-40-3
- Brigitte Groneberg: Die Götter des Zweistromlandes. Kulte, Mythen, Epen, Artemis & Winkler, Stuttgart 2004 ISBN 3-7608-2306-8
- Florian Illerhaus: Marduks Kampf gegen das Chaosungeheuer Tiamat. Darstellungen des babylonischen Schöpfungsmythos und die Vielfalt der Deutungen. München. 2011. ISBN 978-3-640-80572-3
- Michael Jursa: Die Babylonier - Geschichte, Gesellschaft, Kultur, Verlag C.H.Beck, München 2004 ISBN 3-406-50849-9
- Adel Theodor Khoury und Georg Girschek: Das religiöse Wissen der Menschheit. Freiburg. 1999. Bd. 1. S. 118-141.
- W. G. Lambert: Enuma Elisch In: Otto Kaiser u.a: Texte aus der Umwelt des Alten Testaments|Texte aus der Umwelt des Alten Testaments - Alte Folge, Band III, Lieferung 4; Weisheitstexte, Mythen und Epen II - Akkadische Mythen und Epen , Gütersloher Verlagshaus Mohn, Gütersloh 1994, ISBN 3-579-00083-7, S. 565-602.
- Philippe Talon (Hrs.) 2005. Enuma Elis, The Standard Babylonian Creation Myth. State Archives of Assyria Cuneiform Texts 4. Helsinki, The Neo-Assyrian Text Corpus Project.
Посилання[ред. • ред. код]
- The Seven Tablets of Creation, The Babylonian Legends of Creation, by E. A. Wallis Budge, [1921]
