Адапа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Адапа (Оанн)

Адапа — у шумеро-аккадській міфології напівбог, який нерозумно відкинув дар безсмертя. Він був сином Еа (Енкі в шумерській версії), і жив у місті Еріду. Адапа вважався одним із семи мудреців Абгаллу (аккадською Апкаллу), котрі допомагали Енкі засновувати шумерські міста.

У деяких джерелах Адапу називають «Адапа Уан» (Оанн), в інших ідентифікують з радником (а також священиком та екзорцистом) першого царя Еріду, міфічного Алілума.

Легенда про Адапу[ред.ред. код]

Докладніше: Легенда про Адапу

«Легенда про Адапу» була знайдена у фрагментарному вигляді у канцелярії єгипетського фараона Ехнатона і датується 14 століттям до Р.Х. Вона пояснює природу смерті. Адапа на риболовлі зламав крила південного вітру і за це був викликаний на суд до бога Ана на небеса. Еа порадив йому не їсти і не пити тут нічого. Він послухався цієї поради і так відкинув їжу, яка могла зробити його самого і його нащадків безсмертними. Це широко поширений у світовому фольклорі мотив: втрата людиною безсмертя у результаті її ж помилки.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]