Гіперкорекція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Гіперкорекція (значення).

Гіперкоре́кція (від лат. hypercorrectio — «надвиправлення») — лінгвістичний термін — помилкова форма, що виникла внаслідок буквального додержування граматичних правил або мовленнєвих приписів[1]. Проте, згідно з О. Єсперсеном і Р. Меннером, у разі, коли мовець йде за «природним мовним інстинктом», цього не відбувається[2].

Гіперкоректними звуть також форми, утворені регулярним способом (за аналогією) від слів, що утворюють їх нерегулярно; вони характерні для дитячого мовлення. Термін «гіперкорекція» вживають і щодо інших мовних явищ, зокрема, щодо хибної оцінки мовцем стилістики мовної одиниці (коли слово або морфема помилково вважаються приналежними зниженому стилю, тому уникаються в мовленні)[3].

Приклади[ред. | ред. код]

Англійська[ред. | ред. код]

  • Слово perfect первісно мало форму perfit (від старофр. parfit), надалі виправлене за зразком лат. perfectum[1].
  • У словах-винятках Thai, Thames, Thomas іноді помилково вимовляють [θ] — замість нормативного [t] (правильно [taɪ], [ˈtɛmz], ['tɒməs]) — за аналогією з більшістю слів на «th»
  • Слово iland («острів»), яке походить від середньоанглійського iland, yland, ylond і давньоанглійського īġland, īeġland, ēaland, починаючи з XVII ст. пишуть як island — внаслідок хибного зближення з isle (який походить через старофр. isle від лат. insula).

Французька[ред. | ред. код]

  • Слово savoir (яке походить від лат. sapĕre — «куштувати, смакувати»; у пізній латині — «знати»), до XVIII ст. писалося як sçavoir — внаслідок хибного виведення від лат. scīre («знати»).

Російська[ред. | ред. код]

  • Слово афера (від фр. affaire), часто помилково вимовляють як «афёра» ([афьора]) — за аналогією з шофёр та інших слів з французьким суфіксом -eur.
  • У правописі Я. К. Грота закріплено написання рѣдька, рѣшето, рѣшетка — очевидно, внаслідок порівняння з рѣдкий, хоча звука [ě] історично там не було (у давньоруському письмі засвідчені редька, решето)[4].

Українська[ред. | ред. код]

  • У давньоруській мові в іменників з основою на *-ŭ (сынъ, медъ) закінчення множини «-ове» (сынове, медове) було «виправлене» за зразком іменників з основою на *-ā (типу рука) — у сучасній українській «сини», «меди».
  • Запозичене з російської мови слово «ногітки» (від рос. ноготки, буквально — «нігтики»), надалі «виправило» вимову, сприйняте як похідне від «нагадувати» і перетворилося на «нагідки»[5].
  • Багато гіперкорекційних помилок з'являються внаслідок прагнення очистити українську мову від засилля росіянізмів — слів російського походження. Часто питомо українські слова оголошують «русизмами», замінюючи діалектними словами (які самі можуть виявитися запозиченнями з інших мов), або українськими словами з близьким, але іншим значенням («діжка» — замість уявного росіянізму «бочка», хоча насправді це різні види ємностей)[6]. Це явище близьке до визначення «гіперпуризм», і на думку деяких українців, збіднює словниковий запас[7].
Докладніше: Псевдоросіянізми
  • Гіперкорекція відбувається і при запозиченні іншомовних термінів через посередництво російської мови, коли «українізують» форму, випадково схожу з російською: «Великий шолом» замість «Великий шлем» або «Великий слем» (внаслідок перекладу рос. Большой Шлем, а не питомого англ. Grand Slam); «Діана Гурцька»[8] замість Діана Гурцкая (запозичення не з груз. ღურწკაია, а з рос. Гурцкая); «від кутюр»[9] замість «от кутюр» (сприйняття рос. от кутюр як родового відмінка множини з прийменником, а не варваризму від фр. haute couture — «високе пошиття, висока мода»), «сікатор» замість «секатор» (від фр. sécateur — «січний», «ріжучий»)[10][11].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Ахманова О. С. Гиперкорректность // Словарь лингвистических терминов. — Изд. 4-е, стереотипное. — М.: КомКнига, 2007. — 576 с. — 2500 экз. — ISBN 978-5-484-00932-9.
  2. ↑ Menner, Robert J. (1937). Hypercorrect forms in American English. American Speech. 12 (3): 167—78. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 1 липня 2016.
  3. ↑ Маркасова Е. В. «Такими словами я не пользуюсь…» (об отношении школьников к вводным конструкциям) // Проблемы онтолингвистики-2009: Материалы международной конференции. — 2009. — С. 99—105.
  4. ↑ Русское правописаніе: Употребленіе буквы ѣ. Архів оригіналу за 6 серпня 2016. Процитовано 2 липня 2016.
  5. ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
  6. ↑ Тараненко О. Демократизація і / або лібералізація (до характеристики сучасного стану нормативно-стилістичних засад української мови) // Матеріали V конгресу Міжнародної асоціації україністів: Мовознавство.— Чернівці, 2003.— С. 10-17.
  7. ↑ Олекса Негребецкий: Лучше хорошо знать язык, на который переводишь, а не с которого. Архів оригіналу за 28 серпня 2016. Процитовано 1 липня 2016.
  8. ↑ Стаття «Діана Гурцкая», версії від Версія сторінки Діана Гурцкая від 06:47, 8 лютого 2016 до Версія від 11:29, 8 лютого 2016
  9. ↑ Джинсова тканина: від одягу різноробочих до суконь від кутюр. Архів оригіналу за 18 серпня 2016. Процитовано 1 липня 2016.
  10. ↑ Вивчення садових інструментів і оволодіння прийомами підготування їх до роботи. Архів оригіналу за 6 травня 2017. Процитовано 5 листопада 2016.
  11. ↑ Сікатор для щеплення проф. RAMP / Секатор для прививки проф. RAMP, Ивано-Франковск. Архів оригіналу за 6 листопада 2016. Процитовано 5 листопада 2016.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гіперкорекція&oldid=41776045