Перейти до вмісту

Петро Данилович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Данилович Петро)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Данилович.
Петро Данилович
Народився1598 Редагувати інформацію у Вікіданих
Кременець, Волинське воєводство, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер1645(1645)
Тернопіль, Корона Королівства Польського, Річ Посполита Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаРіч Посполита Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materБолонський університет і Старий Левенський університет[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадапосол Сейму Речі Посполитої[d], крайчий великий коронний[1], стольник великий коронний[2], підстолій великий коронний[3], кременецький староста[4], Q66190077? і староста парчевськийd Редагувати інформацію у Вікіданих
Військове званняротмістр Редагувати інформацію у Вікіданих
РідДаниловичі Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоДанилович Микола Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиHelena Uchańskad Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зХристина Вишневецька[5] і Q130324635?[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиЯн Кароль Данилович, Q122949270?[7] і Q123004375?[8] Редагувати інформацію у Вікіданих
Герб
Герб

Герб Сас І
Університет у Понт-а-Муссоні
Левенський університет
Болонський університет

Петро Данилович гербу Сас (пол. Piotr Daniłowicz; бл. 1598 – 1645, Тернопіль) — магнат, військовий та державний діяч Речі Посполитої. Представник давньоруського роду Даниловичів.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився близько 1598 року в Крем'янці.[9] Син каштеляна львівського Миколи Даниловича[9] його дружини Гелени Уханської[9] з Белза[10].

Навчався в університетах Мюнхена, Понт-а-Муссона в Лотарингії (1617/1618) та у Левенському католицькому університеті в Бельгії (1619), Болонському університеті в Італії (1620). Був послом від Люблінського воєводства на Сейми 1623, 1628, 1629, 1635, 1637 років.

Помер 1645 року.[9]

Посади, звання

[ред. | ред. код]

Ротмістр Його Королівської Милості, підстолій (1634 р.), стольник (1636 р.), крайчий великий коронний (1638 р.), староста парчівський, крем'янецький.

Шлюби, діти

[ред. | ред. код]

Перед 1625 роком у Крем'янці одружився з Катажиною Беатою Шамотульською.[11] У шлюбі народилась:

  • Гелена Урсула, підписувалася «з Журова»[12] (пом. до 1669), яка чотири рази виходила заміж:
    • 1. біля 1646 — за Теодора Кароля Тарновського (1618—1647, староста клобуцький, кшепіцький, жижморський) (друга дружина);
    • 2. біля 1648 за королівського придворного Казимира Мелхіадеса Сапігу (1625—1654) — сина хорунжого литовського Миколи Сапіги;
    • 3. за придворного королівського Яна Константія Міхаловського;
    • 4. за Самуеля Єжи Пражмовського. У всіх шлюбах народилась єдина донька Катерина Сапіга.

Друга дружина — Христина Вишневецька (1602,Брацлав — 1654, Вінниця, за Ш. Старовольським, був її надгробок,[13] донька князя Адама Вишневецького), з 1631 року був другим її чоловіком (перший — Микола Єло-Малинський[14]). У шлюбі народились:

  1. 1667 за полковника Й. К. М., воєводу брацлавського Яна Потоцького († 1676) (друга дружина)
  2. до 1683 за крайчого литовського, воєводу берестейського Владислава Йосафата Сапегу († 1733), народилась донька Йоанна Сапіга, з ним розлучилась 1693 року.[16]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. Gąsiorowski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 65. — 220 с. — ISBN 83-85213-04-X
  2. ↑ Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. Gąsiorowski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 151. — 220 с. — ISBN 83-85213-04-X
  3. ↑ Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. Gąsiorowski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 133. — 220 с. — ISBN 83-85213-04-X
  4. ↑ Urzędnicy wołyńscy XIV-XVIII wieku: spisy / за ред. M. Wolski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 2007. — С. 63. — 188 с. — ISBN 978-83-85213-51-2
  5. ↑ Czamańska I. Wiśniowieccy: monografia rodu — Poznań: Wydawnictwo Poznańskie, 2007. — С. 144–145. — 552 с. — ISBN 978-83-7177-229-0
  6. ↑ Czamańska I. Wiśniowieccy: monografia rodu — Poznań: Wydawnictwo Poznańskie, 2007. — С. 145. — 552 с. — ISBN 978-83-7177-229-0
  7. ↑ Гісторыя Сапегаў : жыццяпісы, маёнткі, фундацыі — Мінск: Віктар Хурсік, 2017. — С. 92. — 586 с. — ISBN 978-985-7025-75-6
  8. ↑ Гісторыя Сапегаў : жыццяпісы, маёнткі, фундацыі — Мінск: Віктар Хурсік, 2017. — С. 97. — 586 с. — ISBN 978-985-7025-75-6
  9. ↑ а б в г FamilySearch.org. ancestors.familysearch.org. Процитовано 17 вересня 2025.
  10. ↑ FamilySearch.org. ancestors.familysearch.org. Процитовано 17 вересня 2025.
  11. ↑ FamilySearch.org. ancestors.familysearch.org. Процитовано 17 вересня 2025.
  12. ↑ Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — S. 333. (пол.)
  13. ↑ Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… [Архівовано 15 жовтня 2014 у Wayback Machine.] — T. 4. — S. 544.
  14. ↑ Бірюліна О., Довбищенко М. Забуті імена УКРАЇНСЬКОЇ історії: шляхетська родина Єло-Малинських [Архівовано 19 листопада 2015 у Wayback Machine.]. — С. 2.
  15. ↑ Urszula Daniłowicz z Zaderewiec h. Sas (ID: 4.160.151) [Архівовано 24 вересня 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)
  16. ↑ Rachuba A. Sapieha Władysław Jozafat (Józefat) h. Lis (1652—1733) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polskia Akademia Nauk, 1994. — T. XXXV/1, zeszyt 144. — S. 157—158. (пол.)

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Piwarski K. Jan Karol Daniłowicz // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1938. — T. IV/1, zeszyt 16. — S. 416. (пол.) (пол.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Ця стаття є заготовкою. Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити точнішим.
Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Петро_Данилович&oldid=46173382