Парчів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Парчів
Parczew
Герб Прапор
Герб Прапор
Парчів
Парчів
Основні дані
51°38′ пн. ш. 22°52′ сх. д. / 51.633° пн. ш. 22.867° сх. д. / 51.633; 22.867Координати: 51°38′ пн. ш. 22°52′ сх. д. / 51.633° пн. ш. 22.867° сх. д. / 51.633; 22.867
Країна Польща Польща
Регіон Люблінське воєводство
Засновано 1401
Магдебурзьке право 1401
Площа 8,05 км²
Населення 10 648 (01.01.2020)
· густота 1265 (2008[1]) осіб/км²
Міста-побратими Брессюїр (1998)[2][3], Любомль (19 грудня 2008)[4], Пренай (18 липня 2010)[5]
Телефонний код (48) 83
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів LPA
GeoNames 762643
OSM 3103740 ·R (Ґміна Парчів)
SIMC 0922254
Поштові індекси 21-200
Міська влада
Вебсайт parczew.com
Мапа
Мапа


CMNS: Парчів у Вікісховищі

Парчів[6] (або Парців[6], Парчев, пол. Parczew) — місто в східній Польщі. Адміністративний центр Парчівського повіту Люблінського воєводства.

Історія міста[ред. | ред. код]

Чота 1-го Запорізького полку ім. Т. Шевченка в Парчеві. 1917 рік.

1531 року вперше згадується православна церква в Парчеві[6].

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у місті переважно проживали римо-католики, меншою мірою — греко-католики, які розмовляли українською мовою[7].

У травні 1917 року в Парчеві дислокувалися частини 1-го Запорожського полку ім. Т. Шевченка Армії УНР.

У 1917—1918 роках у місті діяла українська школа, заснована 26 листопада 1917 року, у якій навчалося 62 учні, учителі — З. Деревяненко, А. Лукащук[8].

1 квітня 1929 р. межі міста розширені за рахунок приєднання села Совине з ґміни Дубова-Колода, поселень Королівський Двір, Сідлики, Горішнє, Шитки і Коква з млинським селищем Коква з ґміни Тисьмениця, ґрунтів Заслав'я (частина ґрунтів села Вербівка) та колишнього фільварку Безлі з ґміни (волость) Мілянів[9] У 1929 році польська влада в рамках великої акції Ревіндикації знищила місцеву православну церкву[6].

Населення[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[10][11]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 5279 1035 3708 536
Жінки 5701 1016 3461 1224
Разом 10980 2051 7169 1760

Відомі люди[ред. | ред. код]

Парчівські старости[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  2. http://ville-bressuire.fr/index.php/comite-de-jumelage-bressuire-parczew
  3. http://www.parczew.com/index.php/o-miescie/miasta-partnerskie/bressuire-francja
  4. http://www.parczew.com/index.php/o-miescie/miasta-partnerskie/luboml-ukraina
  5. http://www.parczew.com/index.php/o-miescie/miasta-partnerskie/preny-litwa
  6. а б в г Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 146.
  7. Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 371. (рос. дореф.)
  8. Жук А. Сторінка з недавнього минулого Підляшшя // Краківські вісті. — 01.04.1941. — Число 70. — С. 3-4. Архівовано з джерела 1 лютого 2020. Процитовано 29 жовтня 2022.
  9. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 16 marca 1929 r. o rozszerzeniu granic miasta Parczewa w powiecie włodawskim, województwie lubelskiem. (пол.)
  10. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  11. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]