Держпром (станція метро)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Держпром.

Держпром
Харківський метрополітен Олексіївська лінія
Загальні дані
Тип	пілонна трипрогінна
Глибина закладення	20 м
Проєктна назва	Університет
Платформи
Кількість	1
Тип	острівна
Форма	пряма
Довжина	102 м
Ширина	12 м
Будівництво
Дата відкриття	6 травня 1995 року
Архітектор(и)	В. А. Співачук, І. Т. Карпенко
Інженер(и)-конструктор(и)	Р. І. Денисюк, Л. В. Коба
Транспорт
Пересадка на	Університет (Салтівська лінія)
Виходи до	майдан Свободи
Наземний транспорт	А: 31, 33, 62, 96, 270е Т: 12 Тр: 2, 18
Інше
Час відкриття	05:30
Час закриття	22:00
Географічні координати	50°00′ пн. ш. 36°13′ сх. д.
Стільниковий зв'язок	Київстар

«Держпро́м» — 25-та станція Харківського метрополітену. Розташована на Олексіївській лінії між станціями «Наукова» і «Архітектора Бекетова». Відкрита 06 травня 1995 року.

Розташована під майданом Свободи — однією з найбільших площ Европи. Свою назву станція отримала через розташування поряд з одною з найкращих пам'яток архітектури першої половини XX сторіччя — Будинком державної промисловості, або Держпромом, що давно став своєрідною емблемою Харкова.

Вранці 27 лютого 2019 року одному з пасажирів під руху поїзда стало зле і його вивели на станцію та викликали медиків, але ті врятувати його життя не змогли.

Технічна характеристика

Пілонна трипрогінна станція з острівною прямою платформою (глибина закладення — 20 м).

Станція виконана із збірного залізобетону кругового обрису з трьома тунелями (середній — діаметром 9,55 метра, бічні — діаметром 8,5 метра).

Сувора зовнішність Держпрому відбилася і на оформленні станції: головне в її архітектурно-художньому рішенні — монументальність, простота і виразність, відсутність в інтер'єрі химерних форм і прикрас, чіткість ліній, раціональність планування.

За архітектурою та планувальною структурою вона нагадує сусідню станцію «Архітектора Бекетова». Використано ті самі елементи оформлення — світильники, покажчики, декоративні деталі.

Оздоблення станції сіро-біле з синьо-блакитними металоелементами. На платформенній ділянці — парасолька з азбестоцементних елементів, заштукатурених по металевій сітці. Стіни станції оздоблено бетонними плитами, підлога — полірованим гранітом.

Пересадки та вихід в місто

Станція є частиною пересадочного вузла між Салтівською і Олексіївською лініями.

Із західного торця платформи під прямим кутом примикає перехід, який веде до чотиристрічкового ескалатора. Той, у свою чергу, піднімає пасажирів у касовий зал вестибюлю. Конструкція переходу нагадує аналогічний на станції «Архітектора Бекетова», але тут він має вигин, що робить його більш динамічним.

Вестибюль дуже просторий, тут розташовані лави зі столами — упродовж останніх років збираються шахісти, які продовжують традицію турнірів, що десятиліттями проводилися в саду ім. Шевченка. Втім, у самому саду для них більше не залишилося місця — його простір зайняли численні кафе та розважальні заклади.

Східний торець станції є початком підземного переходу до станції «Університет». За конструкцією він схожий на західний вихід, але має власні особливості: тут встановлені лайтбокси для афіш, що інформують пасажирів про культурні події міста.

Має лише один вихід на поверхню — на площу Свободи, до зупинки тролейбусів та автобусів біля Північного корпусу Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Вхід розташований на рівні площі, з її північного боку, під невеликою земляною насипом.

Первісно планувалося збудувати другий вихід із вестибюля до вулиці Трінклера. На місці майбутнього виходу довгий час існувала будівельна площадка метробуду. Проте у 2010–2012 роках на цьому місці звели готель Kharkiv Palace, що остаточно унеможливило реалізацію проекту.

Ще один вихід мав вести у сквер за готелем «Харків», у напрямку так званої «стєкляшки» — застекленого виходу станції «Університет» на перехрестя вулиці Сумської та проспекту Незалежності. Цей вихід планувалося побудувати окремо від основного вестибюля: підземний перехід мав починатися прямо з платформи й проходити над коліями у північному напрямку під готелем «Харків». Але роботи були законсервовані. За чутками, крім відсутності фінансування, головною перешкодою стали глибокі підвали та складні підземні комунікації під готелем «Харків», зведеним ще у 1930-х роках.

Галерея

• 
  Люстра вид на станцію метро "Держпром". 4 грудня 2007
• 
  Перехід зі станції Держпром на станцію Університет Салтівської лінії.
• 
  Перехід зі станції Держпром на станцію Університет Салівської лінії
• 
  Потяг на станції
• 
  Посадкова платформа

Посилання

• Харків-транспортний [Архівовано 15 квітня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
• Офіційний сайт Харківського метрополітену [Архівовано 25 лютого 2022 у Wayback Machine.]