Академіка Барабашова (станція метро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Академіка Барабашова
Салтівська лінія
Загальні дані
Тип колонна трипрогінна мілкого закладення
Стара назва Барабашова
Платформи
Кількість 1
Тип острівна
Форма пряма
Будівництво
Дата відкриття 11 серпня 1984
Архітектор(и) В. А. Співачук, П. Г. Чечельницький, І. Т. Карпенко
Інженер(и)-конструктор(и) А. В. Варич, П. Д. Пашков, З.  Д. Черняковська
Транспорт
Виходи до Ескалатор вулиця Академіка Павлова, Ювілейний проспект
Наземний транспорт А 6е, 7е, 10е, 15е, 121е, 137е, 152е, 201е, 206е, 207е, 213е, 214е, 225е, 240е, 255е, 267е, 269е, 271е, 281е
Т 16, 16а, 27
Тр 24
Інше
Географічні координати 50°00′07″ пн. ш. 36°18′10″ сх. д. / 50.0021528° пн. ш. 36.302861° сх. д. / 50.0021528; 36.302861Координати: 50°00′07″ пн. ш. 36°18′10″ сх. д. / 50.0021528° пн. ш. 36.302861° сх. д. / 50.0021528; 36.302861
Стільниковий зв'язок Київстар
Мапа
Салтівська лінія
Дружби народів
оборотні тупики
Героїв Праці
Студентська
Академіка Павлова
Академіка Барабашова
ТЧ-2 «Салтівське»
вул. Шацька
вул. З'єднана
Метроміст через р. Харків
Київська
Ярослава Мудрого
Університет
Історичний музей
оборотні тупики
ССГ до першої лінії
Жовтнева
Новожанове

«Академіка Барабашова» — 18-та станція Харківського метрополітену. Розташована на Салтівській лінії між станціями «Київська» і «Академіка Павлова». Станція була названа на честь Барабашова Миколи Павловича.

Вихід до найбільшого міського ринку.

Історія[ред. | ред. код]

Станція здана в експлуатацію 11 серпня 1984[1] під назвою «Барабашова». До моменту здачі другої черги Салтівської лінії 23 жовтня 1986 станція була кінцевою. 19 листопада 2003 рішенням Харківської міськради станція була перейменована на «Академіка Барабашова».[2]

Оздоблення[ред. | ред. код]

Стеля залу оснащена овальними нішами і ребристими плитами. Стики між різними конструкціями збігаються з розвилкою колон. Єдиний ансамбль різних залізобетонних конструкцій надає станції особливий затишок. Колійні стіни оснащені металлоемалевими об'ємними елементами блакитного кольору. V-подібні колони станції прикрашені білим мармуром, підлога платформи — світло-сірим гранітом і чорним лабрадоритом, стіни вестибюля — сірим Уфалєйським мармуром. Художній образ станції розкривають вітражі у вестибюлі станції на тему про будову всесвіту і його пізнанні.

Конструкція станції[ред. | ред. код]

Колонна трипрогінна мілкого закладення (спеціальний проект). Особливість конструкції станції в Y-подібних колонах й 9 метровому інтервалі між колонами.

Колійний розвиток[ред. | ред. код]

Із західного боку станції побудована гілка в електродепо «Салтівське». Зі східного боку залишився з'їзд від першої черги Салтівської лінії, нині використовується для обороту технічних рейсів в електродепо «Салтівське».

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]