Джеймс Брук

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку


Джеймс Брук
англ. James Brooke
Sir James Brooke (1847) by Francis Grant.jpg
Раджа Сараваку Джеймс Брук у 1847 році
Білий раджа
Початок правління: 18.08.1842
Кінець правління: 11.06.1868
Коронація:18.08.1842
Інші титули:сер
Попередник: нема
Наступник:Чарлз Ентоні Джонсон Брук
Дата народження: 29 квітня 1803(1803-04-29)
Місце народження:Бандел, Індія
Країна:Сараваку
Дата смерті:11 червня 1868(1868-06-11) (65 років)
Місце смерті:Бурратор, Велика Британія
Династія:Бруки
Батько:Томас Брук
Мати:Анна-Марія Брук

Джеймс Брук (29 квітня 1803(18030429), Бандел, Західна Бенгалія, Індія — 11 червня 1868, Бурратор, Велика Британія) — британський офіцер, авантюрист, перший білий раджа Сараваку. Народився у Британській Індії, навчався в Англії, служив у бенгальській армії. Отримав великий спадок, вийшов у відставку та спорядив військовий корабель у Південо-Східну Азію. На прохання султана Брунею успішно воював із повстанцями та піратами. За це султан подарував йому землю у провінції Саравак, де Брук отримав місто Кучинг та околиці. Передав титул раджі своєму племіннику Чарлзу Бруку.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в родині британського чиновника Томаса Брука в Індії.

Участь у справах Брунею[ред. | ред. код]

Повстання у Сараваку[ред. | ред. код]

У 1839 році місцеве населення Сараваку повстало проти губернатора, призначеного султаном Брунею. Султан надіслав принца Хашима, свого візиря, щоб він придушив заколот. У принца Хашима був конфлікт з губернатором Сараваку, тому він звернувся по допомогу до Брука. Спочатку Брук відмовився воювати, але вже за рік змінив свою точку зору, бо султан запропонував йому обійняти посаду губернатора навзамін на допомогу. Бруку вдалося придушити повстання, але посаду губернатора отримав лише у 1842 році, коли нагадав султану про обіцянку.[1]

Захоплення Лабуану[ред. | ред. код]

Принц Хашим повернувся до столиці Брунею у 1845 році, дізнавшись, що за його відсутності стався палацовий переворот, і візиром став принц Усоп. За допомогою Брука та британського флоту Хашим повернув собі посаду, а також став спадкоємцем брунейського престолу. Проти нього одразу став інтригувати колишній спадкоємець — син султана, а також інші придворні. Хтось вважав Хашима британською маріонеткою, дехто звинувачував у неповазі до частини королівської родини. У 1846 році візира було вбито.

Джеймс Брук вважав це вбивство викликом британському уряду і спонукав військових покарати брунейського султана. Британський контр-адмірал Томас Кокрен вирушив з ескадрою з Сінгапуру та атакував брунейський флот біля Брунейської затоки. Султан утік зі столиці до містечка Дамуан, але британці примусили його повернутися. 2 серпня 1846 року був підписаний договір, за яким Брук ставав повноправним раджею Сараваку, а територія його держави простягалася від мису Танджунг-Дату до річки Самарахан. 18 грудня 1846 британські кораблі з гарматами, спрямованими на палац султана, примусили останнього підписати нший договір, за яким острів Лабуан передавався Британській імперії.[1]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]